— Ти впевнена, що варто відпускати Мо Фаня самого на бій із Бей Цзяном? — із сумнівом запитав Фен Чжоулун.
— Він ховається в тіні. Якщо поруч будуть такі верховні маги, як ви, він ніколи не покажеться. Він легко розкусить пастку, і всі наші зусилля виявляться марними, — відповіла Лінлін.
Дівчинка сиділа біля ліжка Лен Цін. Її обличчя залишалося беземоційним, але всередині вона хвилювалася більше за будь-кого!
На кону стояли життя двох найдорожчих їй людей. Якщо Мо Фань програє Бей Цзяну, він опиниться у великій біді, а Лен Цін, найімовірніше, помре.
Але найгіршим було те, що вона нічого не могла вдіяти, окрім як просто чекати тут. Таке очікування було гіршим за будь-яке катування!
Знову настала ніч. Зазвичай Мо Фань віддавав перевагу нічним боям, адже це дозволяло йому сповна використати переваги свого Елемента Тіні.
Однак цього разу він не відчував жодного полегшення. Його жалюгідний Елемент Тіні був для супротивника таким же безпечним, як і немовля, що плаче.
Мо Фань уперше відчув такий потужний тиск від Магії Темряви — вона немов мертвою хваткою стискала йому горло, перекриваючи кисень. Це повністю перевернуло його уявлення про цю магію.
Він дістався околиць міста і опинився на просторій, безлюдній місцевості. На довгій прямій дорозі виднілося лише кілька тьмяних вогнів від розкиданих удалечині будинків.
За спиною залишалося галасливе місто, що сяяло всіма барвами, а шлях попереду потопав у непроглядній темряві. Що далі він ішов, то сильніше наростала напруга. Він ніколи б не подумав, що він, маг тіні, колись боятиметься крокувати в темряві!
Юнак швидко поглянув на чорну квітку. На ній залишилося лише дві пелюстки. Тривога поступово відступала, поступаючись місцем легкій паніці.
Якщо вбивця так і не з'явиться, Лен Цін точно помре. Часу залишалося обмаль. Судячи з їхньої попередньої сутички, навіть якщо цей тип і покажеться, вбити його за час, що залишився, було майже нереально.
Зрештою, навіть такий верховний маг, як Фен Чжоулун, не зміг його зупинити!
Час невблаганно спливав. Паніка всередині Мо Фаня зростала. Зрештою, на кону стояло життя Лен Цін, і він, на відміну від інших, не міг просто змиритися з її втратою.
— Ти нікого не врятуєш, — чорний силует з'явився нізвідки і став посеред дороги, пильно дивлячись на Мо Фаня.
Мо Фань нічого не відповів. Він зупинився і втупився у свого грізного супротивника.
— Пам'ятаєш того пухкого малого? Колір його мізків виявився набагато яскравішим, ніж я очікував, цк-цк-цк... — вишкірився Бей Цзян. Тіні робили його обличчя ще більш моторошним.
— Ти вбив його? — вражено випалив Мо Фань.
— Я страждаю від однієї вельми неприємної хвороби. Цікаво, чи зміг би той цілитель, що підтримує життя Лен Цін, вилікувати і мене? — промовив убивця.
— Тобі варто звернутися до ветеринара, — холодно відрізав Мо Фань.
— Я знаю, що ти намагаєшся виманити мене. І я також знаю, що в Лен Цін немає жодних шансів на виживання. Проте, моє керівництво, схоже, вельми тобою зацікавилося. А враховуючи, що ти так щиро мене запросив, я просто не міг відмовити, — Бей Цзян підняв бліду праву руку і поглянув на годинник. — П'ятнадцять хвилин. Рівно стільки залишилося Лен Цін. Знаєш, я міг би спокійно почекати ці п'ятнадцять хвилин, поки вона помре, і вже потім прийти по твою душу... Але це занадто нудно. Тому я вирішив дати твоєму жалюгідному плану крихітний промінь надії.
Мо Фань люто втупився у вбивцю. Його серце калатало від гніву, але він змусив себе зберегти незворушне обличчя. У бою з таким досвідченим супротивником він не міг дозволити собі виявити бодай краплю паніки. Ворог цим неодмінно скористається!
Але Мо Фань ніяк не очікував, що Бей Цзян розкусить їхній план. Він з'явився тут не тому, що повівся на задум Лінлін. Він просто грався з ними всіма, як із ляльками, непохитно вірячи: якщо він вирішив, що хтось помре, то ця людина вже приречена!
— Втім, ця гра не триватиме п'ятнадцять хвилин. Мені вистачить і п'яти, щоб відправити тебе на той світ! — самовпевнено додав Бей Цзян.
Вбивця повільно розчинився в темряві за своєю спиною. Раптом у цій же пітьмі почало проступати обличчя з моторошною посмішкою. Його контури ставали все більш чіткими, перетворюючись із розмитої плями на щось матеріальне. Було неможливо зрозуміти, чи воно справжнє. Обличчя згори вниз дивилося на крихітного Мо Фаня!
Якби цей тип не був його ворогом, якби його особистість не була такою збоченою і дратівливою, Мо Фань був би щиро вражений його володінням Елементом Тіні, побачивши це моторошне обличчя. Здавалося, ніби чоловік давав йому наочний і захопливий урок того, наскільки могутньою може бути Магія Темряви!
Мо Фань не збирався демонструвати свої жалюгідні навички тіні перед таким майстром. Він добре знав свої сильні сторони і розумів, що це бій, у якому він не мав права на помилку.
У нього було лише п'ятнадцять хвилин. Життя завжди таке крихке, і йому не залишалося нічого іншого, окрім як викластися на повну, щоб захистити його!
— Обличчя Темряви!
Гігантське усміхнене обличчя повністю матеріалізувалося і кинулося на Мо Фаня. Його регіт проникав просто в мозок юнака, збиваючи думки і сіючи паніку. Цей жах значно уповільнив його реакцію та час підготовки заклять!
Мо Фань не хвилювався за себе. Він боявся, що Лінлін не витримає горя від утрати сестри. Він боявся побачити її в сльозах. Темрява роздувала ці страхи, намагаючись повністю поглинути його свідомість!
Обличчя Темряви було вже за кілька дюймів від нього. Мо Фань продовжував відступати. Це закляття не завдавало фізичної шкоди. Воно лише ламало психологічний захист і знищувало волю до боротьби. Жертва могла навіть втратити бажання жити, зламавшись під вагою непереборного страху та смутку, які несло закляття...
Відступаючи, Мо Фань раптом почув вибух сміху за спиною. Він обернувся і побачив, що на нього несеться ще одне гігантське Обличчя Темряви!
Намисто Фокусування на його шиї злегка затремтіло, випустивши хвилі блакитної енергії. Кожна хвиля стирала страх, який вживлювався в його розум.
Думки Мо Фаня прояснилися. Коли він розплющив очі, обидва Обличчя Темряви зникли.
Він опустив погляд на намисто. Його обличчя залишалося похмурим, незважаючи на те, що закляття було знешкоджене.
Бій тільки почався, а він уже використав один із найсильніших предметів свого магічного спорядження. Як йому захищатися від наступних атак?
Якщо він і надалі залишатиметься таким пасивним, як він зможе перемогти вбивцю за п'ятнадцять хвилин?