— Ходімо зі мною на гору, мені потрібна твоя допомога, щоб спалити бур'яни, — сказала Юй Шиши Мо Фаню.
— Ти що, жартуєш? Я тобі не слуга. Палити бур'яни і збагачувати ґрунт добривами — це не моя робота! — обурився Мо Фань. Він просто втратив дар мови. Невже ця жінка серйозно просить його виконувати за неї чорну роботу?
Вона що, думає, що може командувати ним лише тому, що вмовила Му Нінсюе дати їй притулок? Мо Фаню було на неї абсолютно начхати!
— Хіба ти не хочеш дізнатися мою таємницю? Я ж обіцяла тобі розповісти, забув? — зауважила Юй Шиши.
— Лише ти одна можеш виділяти цей аромат. Який у ньому сенс, якщо ми не можемо виробляти його масово? Тож просто розводь свою міль і знайди когось іншого, щоб спалив тобі гору, — відповів Мо Фань.
Унікальний аромат Юй Шиши був напрочуд ефективним, але ця здібність належала лише їй, як природний талант.
Скопіювати вроджений талант було неможливо. Інакше Магічна Асоціація вже давно б спробувала відтворити його Подвійні Вроджені Елементи. Хіба це не подвоїло б силу всіх магів у світі?
Мо Фань не тримав зла на Юй Шиши. Навпаки, він сподівався, що вона справді зможе захистити Гору Фаньсюе.
Юй Шиши панічно боялася вогню, але гора Фейюе була густо вкрита Моховими Бур'янами, які не брав звичайний вогонь. Ці бур'яни висмоктували з ґрунту майже всі поживні речовини. Якщо їх не позбутися, вона ніколи не зможе виростити тут Синьо-Золоті Ягоди.
Спалювання бур'янів також повернуло б ці речовини назад у ґрунт!
Юй Шиши просто пішла вперед і набрала чийсь номер. Як вона й очікувала, невдовзі невдоволений Мо Фань слухняно з'явився, щоб попрацювати її "садівником". Юй Шиши ледь стримувала сміх, бачачи його неохоту і роздратування.
— Виявляється, у цьому світі все ж є людина, здатна тобою командувати, — усміхнулася Юй Шиши.
— Не смій турбувати Му Нінсюе через такі дрібниці! Вона дуже зайнята! — огризнувся Мо Фань.
— Ти вбив стільки моєї молі. Я прошу зовсім небагато — лише трохи фізичної праці. Тоді я, можливо, поступово тебе пробачу, — сказала Юй Шиши.
— Твоя логіка шкутильгає на обидві ноги. Ти взагалі усвідомлюєш, що це я зберіг тобі життя! — парирував Мо Фань.
Діставшись гори, Мо Фань миттю помітив бур'яни, про які говорила Юй Шиши. Навіть у рослин були свої рівні, і ці бур'яни явно належали до вищих видів, що пояснювало, чому звичайний вогонь був проти них неефективним.
— Я почну випалювати їх із півночі, — сказав Мо Фань.
Мо Фань майстерно володів своїм полум'ям. Він міг випалювати бур'яни з ювелірною точністю, не шкодячи іншим рослинам. Саме тому Юй Шиши так наполягала на його допомозі. Ця робота вимагала неабияких навичок, і їй потрібен був хтось надійний.
Юй Шиши знайшла собі місце для перепочинку. З гори вона глянула вниз на землі Юеян і помітила, що містечко вже почало набувати обрисів. Вона була впевнена, що зовсім скоро тут височітимуть ряди розкішних будівель...
Дороги теж уже прокладали. У них вклали чимало коштів, тож цей масштабний проект, найімовірніше, займе чимало часу.
Їм також знадобиться час на будівництво гавані та каналу в долині.
З якоїсь причини, спостерігаючи за поступовим розвитком містечка, Юй Шиши відчувала спокій. На свій власний подив, вона навіть почала чекати на те, яким воно стане в майбутньому...
На півночі гори спалахнуло полум'я. Воно нагадувало яскраві хмари на заході сонця і швидко розповсюдилося по схилах.
Вогонь миттєво забарвив небо в червоний, але не виділяв жодної краплі диму. Полум'я мчало по горі, мов спритні дракони, стрімко перетворюючи бур'яни на попіл. Хвилі жару раз у раз накочувалися з боку пожежі.
Побачивши вогонь, Юй Шиши занервувала. Міль навколо неї теж стала неспокійною.
Вона намагалася зберігати спокій і тихо заспокоювала своїх створінь лагідним голосом.
Аж раптом в іншому напрямку спалахнула ще одна величезна пожежа. Цей вогонь був золотого кольору і люто палав на південь від того місця, де стояла Юй Шиши. Полум'я стрімко охопило гору, поки вона все ще була занурена у свої думки!
Юй Шиши обернулася і завмерла від жаху!
Мо Фань був на півночі, то чому на півдні теж спалахнув вогонь?!
Але найгірше було те, що пожежа почалася саме там, де знаходилася її міль!
Вона спеціально зібрала їх на іншому боці гори, бо знала, наскільки вони вразливі до вогню Мо Фаня. Проте зараз те місце повністю поглинув золотий вогонь. Це видовище було для Юй Шиши справжнім кошмаром!
Мо Фань теж побачив золоте полум'я, що палало на горі.
Спершу він не міг збагнути: нащо Юй Шиши марнувала його час, якщо вже знайшла когось іншого для цієї роботи?
Однак, подумавши ще секунду, він різко зрозумів, що щось не так.
Він миттю кинувся туди, де залишив Юй Шиши, але жінки там уже не було. Він лише встиг помітити пару крил, що летіли в напрямку, де золотий вогонь злітав у небо.
— Що... що тут відбувається? — Мо Фань нічого не розумів. Він швидко викликав Снігового Вовка Летючого Струмка і помчав у тому ж напрямку.
Золоте полум'я було неймовірно потужним. Міль, яка вдень була менш активною, не мала жодних шансів на порятунок, коли усвідомила небезпеку. У вогні їхні крила згоряли за лічені секунди, а тіла падали на розпечену землю. Навіть якщо вони ще могли протриматися якусь мить, без крил їм було нікуди тікати.
Величезні зграї молі падали на землю і збивалися в купи. Позбавлені крил комахи швидко перетворювалися на висохлі останки в золотому полум'ї.
На цій горі була вся міль, яку Юй Шиши змогла врятувати з Тунсяна. Вони вже зазнали катастрофічних втрат від вогню Мо Фаня, а тепер були за крок від повного винищення золотим полум'ям. Безжальний золотий вогонь навіть не дав їм шансу скрикнути в агонії. Вони з усіх сил тулилися одне до одного, відчайдушно намагаючись зберегти життя хоча б кільком із них.
— Найбільше ненавиджу цих тварюк. Жуки з крилами, яка гидота, — з огидою промовив чоловік у золотій мантії, стоячи посеред вогню на вершині гори.
— Е-е... ми ж просто хотіли виманити Жінку-міль. Здається, ми зараз на приватній території, тож нам не варто здіймати стільки галасу, — несміливо зауважив член комітету Дослідницького Союзу, Ке Лінсі.
Ке Лінсі належав до Магічної Асоціації Дунхай. Він чудово знав, що Му Нінсюе викупила цю землю як приватну власність. Уряд і Магічна Асоціація суворо забороняли магам використовувати руйнівні закляття просунутого рівня і вище в містах або на приватних землях.
Те, що Цзен Гуанлє спалював усю гору, було очевидним порушенням!
— Я навіть відомих кланів не боюся, з якого дива мені перейматися через якийсь новостворений кланчик? Я просто хочу закінчити з цим якнайшвидше. Не забувай: якщо ми провалимо завдання, пан Су Лу буде дуже злий на нас! І якщо це станеться, наслідки будуть набагато серйознішими за якусь там спалену гору! — відрізав Цзен Гуанлє.
Цзен Гуанлє продовжував дико розкидати своє золоте полум'я по горі. Вогонь уже почав перекидатися на сусідні пагорби!
— Я взагалі не розумію, як ти опинився в Дослідницькому Союзі. Магічна Асоціація Дунхай підпорядковується Азійській Магічній Асоціації. Чому тебе взагалі хвилює, що подумають інші, окрім Асоціації Дунхай? Це прямий наказ пана Су Лу, ти забагато переймаєшся! Якщо знадобиться, ми знищимо весь їхній клан, не те що спалимо якусь гору на приватній землі! — гаркнув Цзен Гуанлє.
— Ми не знали, що цією справою керує сам пан Су Лу, — покірно схилив голову Ке Лінсі.
Ке Лінсі випадково натрапив на сліди Тотемного Звіра і негайно доповів про це керівництву Магічної Асоціації Дунхай. Він і подумати не міг, що цю справу передадуть просто до рук Радника Су Лу...
Ранг Ке Лінсі був незрівнянно нижчим за ранг Радника, і він ніколи не сподівався, що отримуватиме від нього прямі накази. Не дивно, що Цзен Гуанлє так нехтував місцевим урядом та Магічною Асоціацією. Хто наважиться їх зупинити, дізнавшись, що за ними стоїть сам Радник Су Лу?
— Припини! Негайно припини! — розірвав повітря хрипкий крик.
Ке Лінсі, Цзен Гуанлє та їхні люди підняли голови і побачили Юй Шиши, яка летіла в небі на крилах молі.
— Жінка-міль... вона справді існує! — вражено випалив один із членів Дослідницького Союзу, не зводячи з неї очей.
— Це вона? — з хижою усмішкою запитав Цзен Гуанлє.
— Так, саме вона нам і потрібна!
— Бачиш, наскільки ефективний мій простий і жорсткий підхід? Ми знайшли її за лічені хвилини, — усмішка Цзен Гуанлє стала ще ширшою. У його напівпримружених очах спалахнув жорстокий блиск.
Навіть Ке Лінсі трохи злякався, побачивши, наскільки безжальним був цей чоловік. Він мимоволі замислився, які ще жахіття міг творити цей маг за наказами Радника Су Лу.
— Жінко-міль, тобі неабияк пощастило привернути увагу нашого боса. Ти хоч уявляєш, наскільки ти для нас цінна? — знущально сказав Цзен Гуанлє.
Говорячи це, він безжально розтоптував обгорілі останки молі.
Юй Шиши дивилася на золотий вогонь. Вона ледь не втратила глузд, побачивши на землі купи мертвої молі...
Вона щойно знайшла місце, де могла б оселитися. Вона нарешті могла б жити безтурботно, не боячись, що хтось знову прийде за нею. Вона не зробила нічого поганого; чому все знову обернулося цим кошмаром?!
Дивлячись, як міль, що була для неї справжньою сім'єю, перетворюється на сухий попіл, залиті сльозами щоки Юй Шиши швидко вкрилися пульсуючими синіми венами!
Вона видала болісний крик, оголивши свої ікла!
Здавалося, вона готова була розірвати на шматки і зжерти цих людей, які так жорстоко вбили її міль!