День, коли група вирушила до пустелі Такла-Макан, видався напрочуд сонячним, незважаючи на осінь. Тепле сонячне проміння приємно зігрівало.
Дотримуючись вказівок Ґе Міна, Мо Фань прибув до аеропорту, щоб зустрітися з рештою.
З Мо Фанем летіло лише кілька людей. Чжан Сяохоу чекатиме на нього в Сіньцзяні. Оскільки вони летіли з Шанхаю, то фактично перетинали всю країну зі сходу на захід.
Ті, хто вирушав у такий рейс, могли сповна відчути неосяжність своєї країни. В Європі їм довелося б перетнути більше десяти країн, щоб подолати таку саму відстань!
Прибувши до аеропорту, Мо Фань побачив, що до нього хтось наближається. Він був справді здивований, упізнавши цю людину.
— ХА-ХА, я чула від Му Нінсюе, що ви зібралися в пустелю Такла-Макан. Маю сказати, Мо Фаню, нас точно звела доля. Я теж планувала вирушити туди, щоб дещо знайти... — усміхнулася йому Цзян Шаосюй, чий тон завжди звучав так, ніби вона загравала до кожного співрозмовника.
— А тобі туди навіщо? — спантеличено запитав Мо Фань.
— Заради дечого дуже важливого. Не хвилюйся, я не буду тягарем для групи. До того ж, хіба вам не знадобиться Менталістка в такому небезпечному місці? — Цзян Шаосюй так і не розкрила справжньої причини, чому хотіла поїхати з ними.
У Мо Фаня не залишилося вибору. Цзян Шаосюй приїхала до аеропорту, щоб перехопити його. Схоже, доведеться взяти її з собою.
— Гаразд, добре, але спочатку я маю попередити Ґе Міна, — погодився Мо Фань.
Він зовсім не був проти компанії Цзян Шаосюй. Менталістка завжди ставала в пригоді: чи то в бою проти інших магів, чи на території демонічних звірів. Одне-єдине закляття Умиротворення часом могло запобігти цілій кривавій бійні...
Мо Фань розповів про це Ґе Міну. Здавалося, чоловіка це абсолютно не обурювало.
Однак, коли вони сідали в літак, люди Ґе Міна аж шиї позвертали, побачивши, що Мо Фань бере з собою трьох дівчат, хоча їхнім пунктом призначення була пустеля Такла-Макан. Це було справжнє свято для очей, проте дехто з них натомість почав глузувати та насміхатися з нього.
Мо Фань узяв із собою Лінлін, Му Нуцзяо та Цзян Шаосюй.
Лінлін була чарівною маленькою лолі, настільки милою, що в будь-кого б серце тануло від розчулення. І чоловіки, і жінки вважали її надто милою і так і хотіли затиснути в обіймах. Вона одразу привертала увагу.
Те саме стосувалося й Му Нуцзяо; богиня Університету Перлини володіла неперевершеним темпераментом та грацією. Вона була витонченою, вродливою, походила з поважної родини, але при цьому залишалася природною та невимушеною. Багато хто обертався їй услід, коли вона проходила повз!
Цзян Шаосюй була вродливою від природи. Її блискучі очі та спокусливий вираз обличчя незмінно захоплювали душі чоловіків, яким бракувало самоконтролю...
Будь-яка з трьох дівчат, яких узяв із собою Мо Фань, могла легко змусити підкоситися коліна будь-якого чоловіка. Навіть у повсякденному одязі підкреслювався їх незрівнянний шарм. Однак Мисливці Золотої Битви, схоже, не надто зраділи цьому...
Їхньою метою була пустеля, яку цілком виправдано вважали брамою до Пекла. Їхній лідер, Ґе Мін, наполіг на тому, щоб узяти лише еліту Мисливського Загону. Вони були не лише надзвичайно досвідченими, а й роками ходили по лезу ножа.
Але навіть вони відчували нервовість, очікуючи на літак. Вони ще не ступили в пустелю Такла-Макан, але вже мали передчуття, що це може бути квиток в один кінець.
Вони ставилися до цього з цілковитою серйозністю, тоді як Мо Фань привів із собою трьох красунь, ніби зібрався у відпустку!
Еліта Мисливців Золотої Битви відчула, що це знецінює їхню рішучість ризикувати життям!
Лу Фан, Старший Мисливець, відповідальний за навігацію, зневажливо пирхнув:
— Хлопче, ти що, думаєш, що везеш їх на курорт?
— Сподіваюся, ти розумієш, яка в нас мета. Якщо ти ставишся до цієї поїздки як до літнього домашнього завдання або використовуєш нас, щоб заробити бали внеску, тобі краще знайти іншу команду! Ми всі готові померти в цій експедиції! — вигукнув мисливець, приблизно одного віку з Мо Фанем.
Проте очі чоловіка під час його промови говорили зовсім інше. Цзян Шаосюй з легкістю прочитала його справжні емоції.
— Не переймайтеся, я підготувався не гірше за вас, — спокійно відповів Мо Фань.
Ґе Мін вийшов уперед, щоб залагодити конфлікт між двома сторонами. Ґе Мін знав, хто такий Мо Фань, і також знав, що і Цзян Шаосюй, і Му Нуцзяо були учасницями національної збірної, тому вони без проблем зможуть подбати про себе. На жаль, далеко не всі дивилися Світовий студентський турнір. Було очевидно, що Лу Фан і Чжен Тун не сприймали Світовий студентський турнір надто серйозно. Усю свою увагу вони приділяли Змаганню Мисливців.
Таке ставлення було типовим для багатьох зарозумілих мисливців. Вони завжди зверхньо дивилися на магів, які ніколи не стикалися з жорстокістю зовнішнього світу і лише влаштовували показові виступи на турнірах у межах міст. Навіть почувши, що Мо Фань та інші були сильними магами зі своїх унівенситетів, вони все одно ставилися до них як до недосвідчених дітлахів.
Справа не в упередженості мисливців. Насправді багато магів, які обіймали високі посади в містах, виявлялися вкрай слабкими у сутичках зі справжніми демонічними звірами. Мисливці мали всі підстави зневажати престижних магів, які вміли лише ховатися за міськими стінами.
Більшість студентів зрештою працювали на уряд або Магічну Асоціацію. Тому мисливці зверхньо ставилися й до студентів, особливо до таких, як Мо Фань, який тягнув за собою трьох дівчат. Як би вони на нього не дивилися, їм усе одно здавалося, що він тут лише заради показухи!
— Цей Чжен Тун тобі заздрить, — прошепотіла Цзян Шаосюй.
Мо Фань усміхнувся.
Чжен Тун був мисливцем, майже однолітком Мо Фаня. Він був бійцем і раз у раз поглядав на Му Нуцзяо. Хоча він і відпускав зневажливі коментарі на адресу дівчат, Мо Фань знав, що цей чоловік поклав око на Му Нуцзяо.
Мо Фаня абсолютно не обходили їхні питання. Вони й гадки не мали про те, що він зробив і на що здатний. Хвалитися своїми досягненнями не було сенсу, проте Мо Фань насолоджувався тим фактом, що хтось йому заздрить!
Мо Фань уже звик до того, що його пожирають очима, коли він був поруч із Му Нінсюе. Але цього разу він узяв із собою трьох дівчат, і ефект від цього був явно набагато сильнішим, ніж просто від появи з Му Нінсюе!
Група летіла не цивільним рейсом. Це був військовий літак.
Військовий літак охороняли Патрульні Маги. За маршрутом, яким прямував літак, вони мали перетнути безлюдні землі, а це означало політ над територіями демонічних звірів. Навіть політ на великій висоті не міг гарантувати їм повної безпеки...
Військовий літак був необхідний через його швидкість. Вони мали рухатися стрімко. Якби вони повільно летіли над територією істоти рівня Правителя, їх би стягнули з небес на землю за лічені секунди. Тому швидкість мала ключове значення!
Менш ніж за три години літак приземлився на військовій базі, найближчій до пустелі Такла-Макан.
Чжан Сяохоу вже чекав на них на базі. Щойно він побачив їхнє прибуття, він радісно побіг назустріч Мо Фаню.
— Він теж іде з нами? — холодно пирхнув Чжен Тун.
Чжан Сяохоу був невисокого зросту та доволі худорлявим. Недарма Мо Фань постійно називав його Мавпою (Хоуцзи). Крім того, у нього був наївний вираз обличчя, через що при першій зустрічі люди часто вважали його ненадійним.
Чжан Сяохоу нічого не міг вдіяти зі своєю зовнішністю. Він був уже не таким юним, але виглядав точнісінько так само, як у старшій школі. Його вигляд не змінився навіть попри всі труднощі служби в армії. Зазвичай у нього був погляд солдата, який пройшов не одну битву, але щойно він побачив Мо Фаня, то одразу показав своє справжнє обличчя.
Лу Фан більше не міг цього терпіти. Він і так був не в захваті, коли їхній лідер згадав, що до них приєднаються чужинці. Найстрашнішим у поході до небезпечного місця були не могутні демонічні звірі, а марні та ненадійні товариші по команді!
Група була неабияк розлючена, коли побачила, що Мо Фань бере з собою трьох дівчат, ніби на курорт, а тепер ще й якийсь наївний хлопець приєднується до команди! Як вони взагалі мали відправитися в експедицію? Скільки грошей отримав їхній лідер за те, щоб притягнути їх із собою?!
— А що таке? Мені не можна з вами? — Чжан Сяохоу був абсолютно не в курсі конфлікту між членами групи. Він подумав, що з ним щось не так.
Чжен Тун вишкірився з яскраво вираженою зневагою в очах.
— Ти повинен бути принаймні Старшим Мисливцем, щоб піти з нами. Навіть якщо ти не мисливець, у тебе має бути рівноцінний статус. Такий армійський стажер, як ти, надумав іти з нами? Мрій далі! Ми йдемо в експедицію, а не на екскурсію, про яку ти потім зможеш написати в резюме!
Чжан Сяохоу був не у формі. Він був низьким і худим, а також виглядав недосвідченим. Порівняно з високими, м'язистими солдатами він і справді виглядав як стажер.
Ґе Мін лише сказав їм, що буде четверо чужинців. Мо Фань уже привів із собою трьох дівчат. Інші вирішили змиритися з цим на знак поваги до свого лідера, але тепер з'явилася ще одна людина, щоб приєднатися до групи. У Чжен Туна було більш ніж достатньо причин, щоб не дозволити цьому хлопцеві піти з ними, а заодно й провчити Мо Фаня, щоб той ставився до експедиції серйозніше.
— Я... — Чжан Сяохоу втратив дар мови після таких зневажливих коментарів.
Повз них якраз проходило кілька солдатів, що доставляли припаси. Побачивши Чжана Сяохоу, вони миттєво зупинилися й віддали честь:
— Командире Чжан!
— Командире Чжан, ми вдячні за те, що ви зі своїми людьми знищили літаючих демонічних звірів у горах Ціньлін. Інакше цей повітряний маршрут, що з'єднує це місце з узбережжям, був би неможливим! — сказав солдат із ноткою захоплення.
— О, це просто мій обов'язок, продовжуйте свою роботу, — Чжан Сяохоу відповів на вітання.
Побачивши це, обличчя Чжен Туна миттєво почервоніло від сорому!
-Що тут відбувається? Цей наївний пацан — Командир?!-
Звання в армії були набагато суворішими, ніж у мисливців. Хоча військовий Командир вважався рівним за рангом до Старшого Мисливця, Командир, який очолює війська, мав бути набагато компетентнішим за Старшого Мисливця, чи то в силі, досвіді, чи вмінні командувати людьми...
Просунутий маг не обов'язково міг стати Командиром, але Командир безперечно був одним із найталановитіших Просунутих магів!
А найголовніше, цей хлопець був тим, хто винищив літаючих демонічних звірів у горах Ціньлін?
Гори Ціньлін були сумнозвісною територією, яка кишіла демонічними звірами. Якщо йому вдалося знищити ціле гніздо, він мусив бути надзвичайно сильним!
У Чжен Туна був дуже ніяковий вираз обличчя. Якщо порівнювати з цим хлопцем, то саме Чжен Тун більше нагадував стажера. Мисливці зазвичай подорожували дикою природою поодинці, тому небезпека, з якою вони стикалися, не йшла в жодне порівняння зі справжньою битвою проти орди демонічних звірів!
Чжан Сяохоу провів більшу частину свого часу в битвах!
— Брате Фань, чому в мене таке відчуття, ніби мені тут не раді? — запитав Чжан Сяохоу.
— Та ні, нічого подібного. Ми просто не подумали, що ти Командир, з огляду на те, який ти молодий. Це просто непорозуміння. Місце, куди ми прямуємо, дуже небезпечне, тому нам потрібно було переконатися, що кожен член групи достатньо сильний, щоб подбати про себе! — Ґе Мін швидко вийшов уперед, щоб залагодити ситуацію.
Очі Ґе Міна заблищали, коли він дізнався, що Чжан Сяохоу — Командир. Цей юнак безумовно стане величезною підмогою в їхній експедиції!