Хвіст скорпіона люто вдарив додолу, наче нестримна бойова сокира!
Сніговий Вовк Летючого Струмка швидко побіг до невеликого крижаного пагорба позаду нього, побачивши, що наближається атака.
Крижаний пагорб раніше залишила тут Му Нінсюе. Отруйний Панцирний Скорпіон продовжував гнатися за Сніговим Вовком Летючого Струмка, і перш ніж той устиг схаменутися, він опинився в зоні, де раніше билася Му Нінсюе.
Му Нінсюе була набагато сильнішою, ніж раніше. Мало того, що вона билася з зірковим студентом Піноле, їй також доводилося протистояти лютій Ганні з її Елементом Блискавки, і все ж вона залишалася непереможеною так довго. Їй навіть не було аж так скрутно!
Мо Фань зміг одночасно битися з шістьма людьми лише тому, що його двоє Викликаних звірів відволікали двох магів. Тому Му Нінсюе також билася з чотирма людьми одночасно, проте, здавалося, у неї зовсім не було труднощів!
Усе місце вже давно було вкрите льодом. Річка неподалік уже замерзла. Якби хтось подивився в напрямку Му Нінсюе, він би побачив землю, скуту кригою.
Коли Снігового Вовка Летючого Струмка загнали в ці крижані землі, чомусь він відчув себе надзвичайно комфортно. Навіть пекучий біль, який він відчував, значно ослаб.
Холодний вітер обдував його брудне хутро і заліковував рани, немов Закляття Зцілення...
Отрута замерзла, і його рани відновлювалися з шаленою швидкістю. Наразі Сніговий Вовк Летючого Струмка перебував у Домені Му Нінсюе, проте він почувався так, ніби був у своєму власному. Паморозь, що вкривала його, перетворилася на енергію, що пульсувала в його кінцівках...
Він випустив кігті. Його морозна аура стрімко зростала, наче полум'я, в яке хлюпнули спирту. Вона ставала зловісно холодною!
Сніговий Вовк Летючого Струмка видав лютий рев серед крижаних земель. Мороз у повітрі перетворився на крижані кігті під його контролем!
Крижані кігті накинулися на Отруйного Панцирного Скорпіона, що гнався за ним, підхоплені вітром!
Отруйний Панцирний Скорпіон повністю проігнорував атаки крижаних кігтів і опинився перед Сніговим Вовком Летючого Струмка...
— Здохни! — холодно гаркнув Джек.
Смертельні шипи густо вкривали Отруйного Панцирного Скорпіона. Істота стрибнула в повітря і збільшилася в кілька разів, так само як і під час сумо слему.
Величезний звір, укритий отруйними шипами, падав із повітря. Ухилитися від атаки було неможливо, хоч яким би швидким не був Сніговий Вовк Летючого Струмка, і порівняно з ним він здавався крихітним, як комашка...
(ПП: у автора явно проблеми з розуміннях рухів. як це відійти вбік неможливо коли супротивнику потрібен час на стрибок і приземлення, а вовк типу класу спритності)
Сніговий Вовк Летючого Струмка не став ухилятися від атаки. Він видав люте виття, зустрівши істоту, що падала з повітря!
Виття пронеслося крижаними землями, і напрочуд масивні льодовики стрімко виринули з-під землі!
Здавалося, ніби гірський хребет із льодовиків з'явився звідки не візьмись. Раптом істота, що падала з повітря, здалася надзвичайно крихітною порівняно з льодовиками!
Отруйний Панцирний Скорпіон спочатку планував розчавити ціль своєю вагою, але натомість врізався в льодовики, що виросли, мов гірський хребет. Мало того, що йому не вдалося вбити Снігового Вовка Летючого Струмка, так ще й його суглоби здригнулися від такого сильного удару об льодовики!
Сніговий Вовк Летючого Струмка помчав по крижаних льодовиках. Його кінцівки були неймовірно сильними, коли він мчав по льоду. У міру того, як холодне полум'я його Крижаної Душі розгоралося сильніше, його швидкість також зростала...
Сніговий Вовк Летючого Струмка стрибнув у повітря з вражаючою швидкістю і накинувся на Отруйного Панцирного Скорпіона, який усе ще був дезорієнтований після падіння.
— Ти переоцінив свої сили! — вилаявся Джек і наказав Отруйному Панцирному Скорпіону атакувати своїм отруйним хвостом.
Отруйний хвіст змахнув у повітрі, вистріливши густими багряно-червоними променями в Снігового Вовка Летючого Струмка...
Сніговий Вовк Летючого Струмка завив у повітрі. Міст стрімко виріс із льодовиків і завис у повітрі прямо перед Сніговим Вовком Летючого Струмка...
Сніговий Вовк Летючого Струмка помчав по мосту, а крижане полум'я розквітало під його лапами. Його фігура почала розмиватися від неймовірної швидкості!
— Аууу!
З іще одним виттям з-під землі виринуло більше льодовиків, що дозволило Сніговому Вовку Летючого Струмка стрімко змінити позицію.
— Аууу!
Нарешті виття Снігового Вовка Летючого Струмка зазвучало трохи інакше. Незліченні льодовики вирвалися з-під землі і піднялися в повітря, перш ніж стрімко впасти, коли Сніговий Вовк Летючого Струмка промчав повз них!
Придивившись, будь-хто помітив би, що льодовики дуже нагадували величезні вовчі ікла. Крижані льодовики падали на Отруйного Панцирного Скорпіона з усіх боків...
Джек, який усе ще ховався всередині броні скорпіона, був приголомшений!
Один із крижаних льодовиків пробив броню за лічені сантиметри від нього. Це миттєво послало сильний холод по спині Джека, просто йому в душу.
Оскільки його розум був синхронізований із розумом Отруйного Панцирного Скорпіона, він міг відчувати біль істоти. Крижані ікла, розкидані навколо, обмежили простір істоти. Смертоносні крижані льодовики утворили смертельну формацію, і могутній Отруйний Панцирний Скорпіон застряг усередині неї. Вовчі крижані ікла глибоко встромилися в його плоть, пускаючи кров...
Через деякий час Отруйний Панцирний Скорпіон поступово повернувся до свого початкового вигляду. Він більше не носив товстої броні і не був укритий отруйними шипами. Джек також втратив свій захист.
Джек якраз збирався застосувати закляття, щоб повернути Скорпіонохвостого Звіра назад у свій Контрактний Простір, коли раптом з'явилася пара вбивчих очей. Жахлива голова вовка опинилася просто перед ним, так близько, що Джек геть забув, як малювати Зоряний Візерунок.
Гордий, крижаний, вбивати чи не вбивати — це було рішення, яке можна було ухвалити за мить. Вовк випустив крижаний подих, що обдав обличчя Джека. Губи чоловіка почали тремтіти від страху та зневіри...
Ще зовсім недавно Сніговий Вовк Летючого Струмка був повністю побитий його Отруйним Панцирним Скорпіоном і тікав, як боягузливий пес; як він раптом став таким сильним? Здавалося, ніби вовк перетворився на абсолютно іншу істоту. Його контроль над крижаними льодовиками був просто вражаючим!
-Як це можливо? Хіба це не просто низькорівневий демонічний вовк?-
— Крижана Душа, це Крижана Душа! Від неї в мене досі мороз по шкірі, як у старі часи! — вигукнув Пан Лай, побачивши, як Сніговий Вовк Летючого Струмка викликає приголомшливі льодовики.
Причина, чому він так прикипів до цієї душі, полягала в тому, що вона містила в собі унікальну Крижану Душу під своєю звичайною зовнішністю. Поки навколо були лід і паморозь, Крижана Душа вивільняла свій величезний потенціал. У минулому Пан Лай абсолютно не підозрював, що Сніговий Звір Летючого Струмка володів такою грізною силою, і як наслідок, їхня команда була майже повністю знищена...
Отруйний Панцирний Скорпіон був досить сильним, сильнішим за більшість істот рівня Командира, але він не міг зрівнятися зі Сніговим Вовком Летючого Струмка, коли його Крижана Душа була активована!
Чим сильнішою була присутність Елементу Льоду, тим сильнішою ставала Крижана Душа. Джек зробив велику помилку, коли був надто агресивним і загнав Снігового Вовка Летючого Струмка в Домен Льоду Нірвани Му Нінсюе.
Сила Снігового Вовка Летючого Струмка Мо Фаня фактично подвоїлася в Домені Му Нінсюе. Навіть Отруйний Панцирний Скорпіон і Джек не змогли йому протистояти!
— Е-е... дозвольте запитати, який Елемент вважається основним Елементом Мо Фаня? Чому його Елемент Виклику такий... — висловився хтось із натовпу.
Крижані льодовики, які викликав Сніговий Вовк Летючого Струмка, справили величезне враження на натовп. Зазвичай очікувалося, що Викликаний звір рівня Командира зможе перемогти звичайного учасника, але навряд чи він міг би перемогти зіркового студента.
На їхній подив, Сніговий Вовк Летючого Струмка Мо Фаня переміг Джека та його Отруйного Панцирного Скорпіона. Його сила вже досягла середнього показника для істот рівня Командира!
З цим Викликаним звіром... і рідкісною Полум'яною Белль, двоє Викликаних звірів Мо Фаня могли б легко впоратися із середньостатистичною національною збірною!
Але питання полягало в тому, який Елемент вважався основним Елементом Мо Фаня? Як вийшло так, що всі три його Елементи були настільки вражаючими!?
Поки натовп був засліплений цим видовищем, навіть Мо Фань був ошелешений.
Навіть він не уявляв, що Сніговий Вовк Летючого Струмка був настільки сильним!
Мо Фань справді дозволив Сніговому Вовку Летючого Струмка продемонструвати свою силу одразу після еволюції, і вона нічим не відрізнялася від сили звичайної істоти рівня Командира, тому Мо Фань думав, що Сніговий Вовк Летючого Струмка зможе впоратися хіба що з одним студентом...
На його подив, Сніговий Вовк Летючого Струмка раптом розкрив свій повний потенціал і зміг перемогти Джека, досить сильного супротивника, навіть коли істота вже була поранена. Мо Фань не міг повірити, що це створіння справді було його Викликаним звіром!
— Тільки не кажи мені, що він може розкрити свою справжню силу лише в присутності Елементу Льоду? — усвідомив Мо Фань.
Сніговий Вовк Летючого Струмка завжди тримався на певній відстані від Му Нінсюе, і люди, з якими бився Мо Фань, також намагалися уникати Домену Му Нінсюе, щоб їхні закляття не були послаблені. І Сніговий Вовк Летючого Струмка, і Маленька Полум'яна Белль були зайняті своїми студентами, тому вони ніколи не наближалися до Домену Му Нінсюе.
Однак після того, як його побили, Сніговий Вовк Летючого Струмка підсвідомо втік у зону, вкриту льодом!
Власне кажучи, Сніговий Вовк Летючого Струмка лише тоді зрозумів, що лід є його найпотужнішою зброєю, коли вперше потрапив у вкриту льодом зону. Він повністю вивільнив силу Крижаної Душі, отримавши повний контроль над льодом і можливість викликати крижані ікла!
Сніговий Вовк Летючого Струмка видав могутнє виття, ніби намагаючись виплеснути приниження, яке він терпів у минулому, оскільки раніше був слабкою істотою, якій доводилося нескінченно тікати і ховатися по кутках просто для того, щоб вижити. Якимось чином це було схоже на те, ніби сам Бог Льоду дико малював, вимальовуючи вражаючі та зубчасті крижані гори на замерзлій землі!