Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Маг на повну ставку

Розділ 1060 - Демонічна Сфера наповнена

0% of chapter read

— Брате Мо Фаню, підніми мене кудись вище, — сказала Є Сінся.

— Буде зроблено! — Мо Фань підняв Є Сінся разом з її інвалідним візком і попрямував на вершину сигнальної вежі, побудованої нещодавно.

— Те, що я говорила раніше, було чистим припущенням; якщо це не спрацює, нам доведеться негайно піти, — нагадала Лінлін Мо Фаню та Є Сінся.

Мо Фань кивнув, не кажучи ні слова.


З висоти сигнальної вежі вони могли легко побачити, як карантинна зона перетворилася на звалище, де люди збиралися біля межі магічного бар'єра і люто билися об нього.

Було незрозуміло, звідки люди взяли таку силу. Зазвичай магічна формація могла легко стримувати звичайних людей, незалежно від їх кількості. Однак ці пацієнти, здавалося, володіли якоюсь злою силою, яка давала їм більшу міць!

Є Сінся прикусила губу, побачивши це.

— Починаймо, я триматиму сферу, — сказав Мо Фань.

Є Сінся кивнула. Вона схрестила руки перед грудьми, ніби намагалася вивільнити силу глибоко в душі.

Духовна Хвиля була невидимою. Мо Фань лише відчув приємний звук, що дзвенів у його голові, наче флейта, але не міг нічого виявити, коли зосередився.

Мо Фань знав, що Духовна Хвиля Є Сінся поширюється містом і торкається розуму пацієнтів, наче пара ніжних рук.

Є Сінся насупилася. Заспокоюючи пацієнтів, вона теж підпадала під вплив їхніх негативних емоцій. Є Сінся чітко відчувала гнів і ненависть глибоко в їхніх серцях.

Їх мучила хвороба, але уряд був безпорадним, а світова організація неохоче простягала їм руку допомоги. Ніби вони були покинуті світом, чекаючи на свою смерть у карантинній зоні!

Слухаючи думки пацієнтів, вона почала згадувати деякі невиразні спогади у своїй голові.

Покинута...

Мати покинула її, так само як люди, які покинули її в місті Бо посеред лиха...

Дивний смуток і гнів піднялися в серці Є Сінся. Як люди могли бути такими безжальними? Вона завжди ставилася до них щиро і з цілковитою добротою, то чому ж Ґулань намагалася перекласти провину на неї? Це вона була достатньо сміливою, щоб прийти і врятувати людей!

Є Сінся хотіла розплющити очі, але зрозуміла, що не може прокинутися, оточена темрявою і крижаною аурою... це нагадувало... холодильник, холодильник у супермаркеті, в якому вона ховалася, щоб вижити...

— Сінся!

Вона раптом почула голос. Він звучав так знайомо.

— Сінся, Сінся!

Мо Фань м'яко потряс Є Сінся. Чомусь Мо Фань міг відчути, що Є Сінся заражається злою присутністю, вона намагалася нагадати їй про її болісне, обурливе минуле!

— Швидше, передай енергію мені, припини дозволяти злій енергії впливати на тебе, ти розумієш?! — Мо Фань міцно тримав її тремтячі руки, говорячи серйозним голосом.

Є Сінся не могла прокинутися, але вона побачила, як хтось відчинив двері холодильника і виніс її звідти. Вона відчула теплі руки Мо Фаня на своїх руках і плечах...

Невже я дозволила цій штуці вплинути на мене теж? — Є Сінся повільно заспокоїлася. Вона згадала, як Мо Фань завжди захищав її, не дозволяючи їй страждати навіть трохи. Її серце, яке спочатку було схоже на бурхливий чорний потік, миттєво заспокоїлося, і чорна вода теж почала світлішати.

Є Сінся нарешті розплющила очі. Вони були чистими і ясними, і були такими гарними, що Мо Фань не міг відвести від них погляду.

Вона подивилася на Мо Фаня з ноткою полегшення.

Щойно вона зібрала свої думки, зла сила більше не могла на неї впливати!

Її невпевнений вираз обличчя змінився твердим поглядом. Її думки перетворилися на більшу хвилю, заганяючи злу присутність у Сферу Есенції в руці Мо Фаня!

Дзвін Духовного Боншьо пролунав по всій карантинній зоні. Люди не могли його чути, але їхні серця відгукнулися на нього. Святі співи на санскриті лунали в їхніх головах, заспокоюючи їх.

Пацієнти падали на землю, починаючи з тих, хто зібрався біля межі магічного бар'єра. Коли духовна хвороба була очищена, вони всі занурилися в глибокий сон. Зло, що керувало ними, насправді виснажувало їхню енергію, тому їх миттєво охопила втома, щойно воно зникло!

— Що відбувається? Вона гіпнотизує людей? — Командир підняв голову і глянув на Кандидатку на сигнальній вежі.

— Це не гіпноз, надзвичайно важко загіпнотизувати когось із сильними емоціями, вона зцілює їх своїм серцем... — зробив висновок генерал без значків.

Чиновник поспіхом підбіг і сказав командиру Даррелу:

— Командире, на пацієнтах, які знепритомніли, більше немає слідів. Схоже, вони вилікувалися!

— Ви впевнені?! — спокій командира Даррела похитнувся. Він з недовірою витріщився на жінку, що сиділа в інвалідному візку на сигнальній вежі.

— Як... як вона це зробила? — Ґулань теж була приголомшена. Навіть Музі було б важко впоратися з чумою, як це зробила проста Служниця, яку щойно підвищили?

— Схоже, є причина, чому її обрали Кандидаткою, — зауважив генерал без значків.

Більше пацієнтів падали на землю. Деякі Цілителі сміливо увійшли за магічний бар'єр. Після короткого огляду вони визначили, що життю пацієнтів більше нічого не загрожує. Вони були просто фізично слабкими і виснаженими.

Сліди на них зникли. Це було безумовно найкращим відкриттям для всіх, оскільки це означало, що жінка з Храму Парфенону, яка стояла на сигнальній вежі, справді знайшла ліки від катастрофічної чуми!


Пацієнти нерухомо лежали по всьому просторому табору, заповнюючи простір.

Чуму врешті-решт було подолано. На обличчях пацієнтів був спокійний, розслаблений вираз. Вони всі заснули під очищувальну мелодію, яку Є Сінся виконала для них!

— Ви впевнені, що з ними все гаразд?

— Так, вони лише заснули, а це означає, що з часом прокинуться. Командире, чума зникла; це неймовірно!

— Ми проводили експерименти з хворобою протягом багатьох днів, але не могли знайти ліків від неї. Як і очікувалося від Храму Парфенону, це справді Священний Зал Магії Зцілення! — вигукнули старі Цілителі.

Чжан Сяохоу схвильовано подивився на Лінлін і сказав:

— Чудово, ти така вражаюча, ти справді знайшла ліки від чуми!

— Сестра Сінся спілкувалася зі мною, використовуючи Ментальний Голос. Я просто систематизувала інформацію і придумала ідею. Я вважаю, що якби будь-який інший Цілитель був на її місці, ми не змогли б подолати чуму, — відповіла Лінлін.

Досить пощастило, що Є Сінся була також Магом Ментального Елементу, і її ментальна сила значно перевершила уявлення Лінлін!

Не кожен Маг Ментального Елементу міг перенести чиюсь ненависть в інше місце, оскільки ненависть легко проникла б у самого мага. Лише ті, хто мав тверде, чисте серце, могли використовувати цей метод!

— ХА-ХА, як я і думав, немає нічого, що ми вчотирьох не могли б вирішити! — вибухнув сміхом Чжан Сяохоу.

Однак Чжан Сяохоу незабаром зрозумів, що щось не так. Трохи згодом він нарешті згадав, що мав приїхати сюди у відпустку!


На сигнальній вежі Мо Фань легко міг помітити, наскільки виснаженою була Є Сінся. Вона була настільки слабкою, що не могла нормально говорити. Вона могла лише дивитися на нього своїми красивими очима.

Мо Фаню було дуже шкода її. Зважаючи на кількість пацієнтів, це була величезна операція — просто перенести злу енергію в них кудись в інше місце. Є Сінся фактично витратила всю свою енергію.

— Брате Мо Фаню, сфера... сфера... — слабким голосом сказала Є Сінся.

— Не хвилюйся, я не вперше маю справу зі сферою. Зла присутність була навіть сильнішою, коли я вперше її виявив, але вона все одно не може завдати мені шкоди, — Мо Фань загорнув Злу Сферу Есенції в шматок срібного паперу. Мо Фань попросив Чжана Сяохоу підготувати його, оскільки він міг запобігти витоку енергії зі сфери.

— Це... це добре, — Є Сінся відкинулася на спинку інвалідного візка. Вона більше не могла триматися прямо.

Мо Фань поніс її геть, залишивши місцевому командиру розбиратися з рештою. Є Сінся відчайдушно потребувала відпочинку.

Будь-яке Зцілювальне Закляття було марним для людей, які вичерпали свою енергію. Пацієнти напевно спатимуть досить довго, а Є Сінся, яка врятувала їм життя, спатиме ще довше.

Знайшовши для Є Сінся місце для відпочинку, Мо Фань був глибоко зворушений, вивчаючи її бліде обличчя.

Мо Фань лише зараз зрозумів, що Є Сінся була такою самою, як він, Чжан Сяохоу та інші. Бо вона віднайшла щось глибоко у своєму серці, щось, що вона намагатиметься втілити з усіх сил!


— Мм? Зла присутність слабшає? — Мо Фань оглянув Сферу Есенції, поки доглядав за Є Сінся. Він був здивований, побачивши, що зла аура слабшає.

Мо Фань був абсолютно спантеличений. Він уважно спостерігав за нею і виявив, що енергія всередині Сфери Есенції раптово розширилася. Вона майже заповнила всю сферу!

Мо Фань був у нестямі від радості. Як тільки Сфера Есенції наповниться, це означатиме, що він зможе використати силу Елементу Демонізації!

— Може бути, що Старий Бао також вставив фільтр у сферу, коли модифікував її, щоб вона могла фільтрувати будь-яку шкідливу енергію і перетворювати її на енергію для наповнення сфери? — схвильовано вигукнув Мо Фань.

Зла присутність продовжувала слабшати. Мо Фань вважав, що більше не може називати її Сферою Есенції, а своїм найсильнішим козирем, який він зараз тримав у руках, — Демонічною Сферою!

Він не очікував, що отримає таку неймовірну вигоду, коли вперше зголосився поїхати з Є Сінся, щоб допомогти людям!

Previous chapterNext chapter