Небо було світло-блакитним, але океан поступово темнішав. Океан виглядав якось неправильно, коли четвірка вдивлялася в далечінь.
— Чому вода темнішає? — Мо Фань геть нічого не тямив в океані. Він озирнувся назад.
Морські Монстри Мечових Голок припинили погоню, ймовірно, тому що група покинула їхню територію.
Однак, оскільки вода потемнішала, Мо Фань припустив, що вони скоро увійдуть на територію іншого виду.
— Личинка один раз еволюціонувала. Вона, мабуть, отримала якісь неймовірні переваги від Морського Монстра Мечових Голок, — сказала Лінлін.
— О, це гарні новини.
— Здається, попереду група підводних рифів, — сказав Боббі.
Той, хто добре знав океан, міг визначити розташування підводних рифів, спираючись на свій досвід.
Мо Фань глянув у напрямку, куди вказував Боббі, і виявив, що вода там була не такою темною.
Коли човен наблизився, Мо Фань зрозумів, що підводний риф напрочуд великий. Це був, по суті, затоплений острів!
Вода була неглибокою. Коли човен підійшов ближче, Мо Фань зміг зістрибнути на риф і стати на нього. Вода сягала йому лише до колін.
— Схоже на рифову печеру, — сказав Боббі, придивившись уважніше.
— Що таке рифова печера? — запитав Мо Фань.
— Багатьом істотам в океані все одно потрібно будувати гнізда в таких місцях, як печери, нори або заглиблення. У певних місцях рифи з’єднуються один з одним, як ланцюги островів, але знаходяться під водою, а не виступають над поверхнею. Ці природні рифові острови зазвичай перетворюються на гнізда, зайняті різними видами морських чудовиськ. Ми зазвичай називаємо їх Фортецями Морських Монстрів, — пояснив Боббі.
— О, точно, морські чудовиська, швидше за все, теж мають свої гнізда. Немає сенсу їм спати просто неба, — кивнув Мо Фань.
— Ця рифова печера немаленька, ви, найімовірніше, знайдете величезну купу морських чудовиськ, що дрімають на глибині близько п’ятисот метрів. Будьмо обережнішими, щоб не розбудити їх, — сказала Лінлін.
— Личинка, мабуть, припливла сюди, щоб знайти підходящу ціль. Тут має бути могутній вид. Якщо вона зможе непомітно проникнути в морське чудовисько, то стане надзвичайно сильною! — сказала Му Нінсюе.
— Дійсно, маленька істота досить вправна у пошуку найкращих місць, але це також ускладнює нам завдання її захищати. Якщо дрібнота сполохає морських чудовиськ, нам доведеться спускатися туди і рятувати її, — сказала Лінлін.
— Ви... ви серйозно? Хіба людина справді може спуститися туди і вибратися живою? — очі Боббі розширилися.
Він чітко усвідомлював, наскільки жахливою була рифова печера. Навіть Мисливські Загони першого рангу не наважилися б будувати плани проти рифової печери. Хіба вони вчотирьох не йдуть на вірну смерть?
— Ми мусимо йти. Інакше всі наші зусилля будуть марними, — сказала Лінлін.
Мо Фань відчув, як у нього все стислося всередині. Він міг лише молитися, щоб маленька личинка поводилася тихо. Необхідно було, щоб личинка діяла як п’явка, не виявляючи надмірної жадібності. Інакше їм доведеться померти замість неї!
— Боббі, ти можеш дізнатися, які види живуть усередині рифової печери? — запитала Лінлін.
— Звісно, я часто вештався з досвідченими Мисливськими Загонами завдяки моїй здатності ідентифікувати морських чудовиськ. Просто дайте мені трохи часу, я проведу перепис населення цієї рифової печери! — впевнено сказав Боббі. Він не забув похвалитися своїм талантом.
— Гаразд, залишаю це на тебе. Мені потрібно знати, на кого націлилася личинка, — сказала Лінлін.
Личинка незабаром зможе прийняти форму свого носія. Зрештою вона перетвориться на істоту, всередині якої живе, і фактично успадкує всі її здібності.
Тому ці личинки підсвідомо полюватимуть на високорівневих істот, оскільки жодна істота не захоче залишатися на дні харчового ланцюга, якщо матиме вибір.
Отже, Лінлін намагалася дізнатися, на кого планує перетворитися личинка!
Незабаром Боббі повернувся до підводного рифу.
Зона в радіусі п’ятисот метрів від підводних рифів зазвичай була зайнята звичайними морськими істотами. Найлютіші морські чудовиська займали житла на глибині понад п’ятсот метрів. Тому їм нічого не загрожувало, поки вони стояли на рифах.
— Я дослідив це, — усміхнувся Боббі.
— Ти навіть не спускався туди, звідки в тебе вже є відповідь? — здивовано запитав Мо Фань.
— Ти справді хочеш знати? — запитав Боббі у відповідь.
— Звісно!
— В основному, незалежно від виду, більшість морських чудовиськ випорожнюються під час сну, і частина фекалій спливає у верхні шари океану, а не опускається на дно. Це зазвичай утворює вир, який, по суті, є септиком для морських чудовиськ. Я можу приблизно визначити вид морських чудовиськ та їхню кількість, просто поглянувши на це, — відповів Боббі, знизавши плечима.
— .... — У Мо Фаня було безліч коментарів до цієї відповіді, але він не зміг знайти слів, роззявивши рота.
Він уперше бачив такого вражаючого Мисливця, здатного ідентифікувати демонічних звірів, просто дивлячись на їхнє лайно!
— Якщо починати вимірювання від поверхні води, то вид, що живе на глибині від п’ятисот до тисячі метрів у рифовій печері — це Морські Мавп'ячі Монстри. Їх приблизно зграя, але серед них немає істоти рівня Командира. Хвилюватися нема про що, це еквівалент нетрів.
— Зону від тисячі до двох тисяч метрів займають Каракатиці Вибухової Блискавки, їх щонайменше тисяча. Серед них мають бути й Командири, — Боббі мав неприємний вираз обличчя, коли згадував Каракатиць Вибухової Блискавки.
Роки досвіду навчили його, що з цими істотами краще не вступати в бійку. Вони здатні випускати щільні розряди блискавки навколо себе, перетворюючи все, крім представників власного виду, на попіл!
— Елітний житловий район на глибині понад дві тисячі метрів ще страшніший. Хіба Мо Фань не питав, чому морська вода тут темнішає? — серйозно сказав Боббі.
— Що це? Просто скажи, я мало вчився, тож не знатиму, що це таке, — чесно сказав Мо Фань.
— Чорна морська вода... тільки не кажи, що це та сама штука? — раптом випалила Лінлін.
Боббі кивнув, не кажучи ні слова, ніби навіть назва істоти була надто жахливою, щоб її вимовляти.
Му Нінсюе теж замовкла, про щось задумавшись. Тільки Мо Фань виглядав абсолютно розгубленим.
Вони що, заздалегідь домовилися розіграти його, просто тому, що він геть нічого не тямить у морських істотах? Чому вони просто не можуть сказати йому, що це таке?!
— Давайте трохи відпочинемо, личинка, схоже, спить у безпечному місці або чекає моменту для нападу, — сказала Лінлін.
— Я справді сподіваюся, що личинка не настільки амбітна і погодиться просто перетворитися на Морського Мавп'ячого Монстра, а це означає, що ми зможемо легко виконати свою роботу. — Боббі вже хрестився, торкаючись чола і грудей, і молився своєму богові: — Або Каракатиця Вибухової Блискавки теж підійде, це може бути дещо небезпечно, але я теж не боягуз. Я навіть зможу вихвалятися цим до кінця життя, коли закінчу роботу! Будь-що краще за істот, що живуть у найглибшій частині рифової печери. Якщо личинка справді націлилася на них, я розвернуся і піду геть негайно!
Мо Фань слухав, як Боббі бурмоче собі під ніс. Потім він підійшов до Му Нінсюе і щиро запитав:
— Боббі — Маг Середнього рівня, тож він, мабуть, наляканий. Б’юсь об заклад, істота на дні печери не є для нас реальною проблемою?
Му Нінсюе похитала головою і сказала:
— Справа не в тому, що Боббі боягуз, а в тому, що ця істота відома своєю люттю навіть в океані! Вона входить у п’ятірку лідерів за завданою шкодою та кількістю жертв у прибережних містах другого і третього рангу кожної країни!
— Та що це, в біса, таке?! — запитав Мо Фань.
— Пам’ятаєш ящера з крилами рептилії в місті Цзіньлінь? — запитала його Му Нінсюе.
(ПП: це було в арці, де він отримав свій елемент демонізації).
— Пам’ятаю, — відповів Мо Фань.
Му Нінсюе додала:
— Істота там унизу — теж драконід.
Настрій Мо Фаня миттєво впав, щойно він почув відповідь.
Будь-який демонічний звір, хоч трохи пов’язаний з драконами, був неймовірно сильним. Вони були фактично неперевершеними серед демонічних звірів того ж рангу!
Драконід — це різновид демонічного звіра, який успадкував кров драконів. Ящір-Драконід у спустошеному місті Цзіньлінь, найімовірніше, був виродком від дракона і якоїсь гігантської ящірки. Він був досить сильним серед істот рівня Командира, з якими Мо Фань стикався раніше.
Мо Фань був здивований, дізнавшись, що в рифовій печері живе драконід. Це справді було не надто привітне місце!
— Його називають Драконом Чорного Моря, це демонічний звір змішаної крові між Злим Морським Драконом і Гігантською Каракатицею Вибухової Блискавки. Він лютий, як Злий Морський Дракон, і хитрий, як Гігантська Каракатиця Вибухової Блискавки. Де б він не з’явився, морська вода в радіусі трьох кілометрів стає чорною як смола. Також вона злегка отруйна і здатна паралізувати живу істоту. Вона різко сповільнює реакцію людини, наче та сп’яніла, — пояснила Му Нінсюе.
— Звучить як досить страшна істота для бою. Чому б нам не спуститися і не вбити ту личинку, щоб вона навіть не думала полювати на Дракона Чорного Моря? — запропонував Мо Фань.
— Ми ледве можемо битися з Драконом Чорного Моря на суші, але якщо це глибоко в океані, у нас нульові шанси вижити, — серйозно заявила Му Нінсюе.
Мо Фань чітко усвідомлював, наскільки марним був його Елемент Вогню та Маленька Полум’яна Белль у глибинах океану. Він, без сумніву, загине, якщо натрапить на Дракона Чорного Моря!
Мо Фань раптом відчув, що йому варто перехреститися і помолитися, щоб маленькій личинці вистачило розуму сидіти тихо!