Мо Фань особисто повернув викрадене око, вставивши його в порожню очницю. Щойно він повернув коштовний камінь на місце, він підняв голову і побачив, як у небі, немов вітер, з'явилася вражаюча армія птахів-монстрів.
Мо Фань застиг від подиву, споглядаючи таке видовищне явище, але небо незабаром прояснилося і повернуло свій колір. Воно стало бездоганно чистим, жодної хмаринки не було видно.
Всього за мить світле небо стало абсолютно темним. Мо Фань припустив, що це п'ята хвиля прокляття. Це було все ще неймовірно жахливо, навіть після того, як він дізнався таємницю істот із символами.
На щастя, все скінчилося. Як і казала Нань Юй, щойно камінь повернули, міста, що були під атакою, невдовзі знову здобули спокій.
Шахтарів у копальнях Аріель також звільнили. Вони не могли стримати радісних вигуків, коли знову змогли побачити сонячне світло...
Повернувшись до табору, Мо Фань помітив, що у генерала Мотта був украй неприємний вираз обличчя. Тим часом Ай Цзяньту, який рідко посміхався, мав на обличчі загадкову посмішку. Він навіть сказав Мо Фаню, що підготує для нього величезний подарунок!
Мо Фань був спантеличений. Чому він раптом захотів зробити йому подарунок? Хіба Аріосто вже не пообіцяв віддати їм ресурси, які спочатку були виділені їхній національній збірній?
Аріосто справді дотримав слова. Він попросив усіх обрати ресурси, які їм потрібні.
Враховуючи, що Маленькій Полум'яній Белль напевно знадобиться багато їжі після того, як вона прокинеться від глибокого сну, Мо Фань отримав від Аріосто чимало Насіння Вогняної Душі.
Маленька Полум'яна Белль незабаром досягне Стадії Молодості. Її основним раціоном стане Насіння Душі, оскільки енергії Уламків Насіння Душі вже не вистачало, щоб задовольнити її апетит. Проте Мо Фань не вагався витрачати гроші на її молочну суміш, знаючи, що в майбутньому вона еволюціонує в Богиню Полум'яну Белль. Він неодмінно дасть своїй доньці найкращу суміш, яку тільки зможе знайти!
Команда провела в Перу ще кілька днів. Мо Фань почув від Аріосто, що нащадок індіанців, Селтон, швидше за все, потрапив у якусь халепу і потребував величезної суми грошей. Він вирішив викрасти скарб своїх предків після того, як його підбурили якісь люди.
Спочатку Мо Фань думав, що цей чоловік намагався реалізувати якісь шалені амбіції. Однак, коли він дізнався, що той був лише наркоманом, якому конче потрібні були гроші, він не міг не відчути жалю до стародавніх руїн, схованих у бурі, та Ліній Наска, які охоронялися монстрами.
Час здатний змінити багато речей. Навіть найгеніальніша група людей все одно буде розбещена гнилою розкішшю сучасного світу. Чоловік вперто продовжував діяти неправильно, навіть коли катастрофа вже була на його порозі.
Втім, такі речі Мо Фаня теж не обходили.
Чжао Ман’янь передав Мо Фаню Магічний Прискорювач, який він виміняв. Це була каблучка, яку можна було носити на пальці. Чжао Ман’янь перебільшував походження каблучки і казав Мо Фаню, що його сім'я насправді зазнала збитків, купивши її, оскільки вона цінніша за Фундаментальний Кристал...
Мо Фань не мав наміру покривати різницю. Отримавши Магічний Прискорювач, він одразу занурився в культивацію. Його швидкість культивації раптом стала стрімкою, немов ракета. Всього за день він успішно з'єднав два Зоряні Шляхи, загалом чотирнадцять Зірок!
Такими темпами Мо Фань зможе використати Просунуте закляття Блискавки всього за кілька днів!
Було очевидно, що Сувій Галактики Блискавки не міг повністю розкрити потенціал Просунутого закляття Блискавки. Воно справді потребувало високого рівня точності, але закляття, створене за допомогою Сувою Галактики, було неймовірно повільним. Це дозволяло Мо Фаню лише випустити потужний розряд блискавки. Однак характеристики Просунутого закляття Блискавки, які знав Мо Фань, не були такими простими, як звичайний удар блискавки!
Подібним чином, Панування Темряви також можна було використовувати по-різному. Однак це ставало можливим лише тоді, коли Мо Фань пробудить усі Зірки та опанує процес контролю Зоряних Шляхів та Зоряних Візерунків!
Пізно ввечері Мо Фань лежав на ліжку, тримаючи телефон із повною шкалою сигналу.
— Нижче, давай нижче, чого ти соромишся, тут же нікого немає... — наполягав Мо Фань.
— Нізащо, у мене білий день, — Сінься відчула, що Мо Фань поводиться надто безсоромно. Вона миттєво вимкнула відео.
Мо Фаню стало шкода. Це була приємна несподіванка, коли він виявив, що може розгледіти звабливе декольте, поки Сінься була в сорочці з глибоким вирізом. Здавалося, дівчина добряче підросла, поки вони не бачилися кілька місяців.
Після такої нестерпної ночі, навіть побачивши лише пасмо її волосся, Мо Фань міг уявити її привабливе тіло, що вже казати про споглядання частин, які так легко розбурхували його фантазію.
На жаль, Сінься вимкнула відео. Вона, мабуть, зрозуміла його справжні наміри...
— Ну, у тебе там ще день, то, може, продовжимо вночі? — запитав Мо Фань.
«...» Сінься кортіло сказати цьому збоченцю Мо Фаню, що справа зовсім не в тому, день зараз чи ніч!
— Я відключаюся. Мені час. Вчителька сказала мені позмагатися за місце служниці Парфенона, щоб я отримала дозвіл увійти до Храму Богині, — змінила тему Сінься, почервонівши.
— Храм Богині... що це таке?
— Парфенон розділений на різні зали. Храм Богині — найблагородніший серед них, він успадкував Магію Зцілення Богині Ізіші. Її називають богинею, оскільки вона єдина, хто знає, як застосовувати Закляття Воскресіння. Служниць Храму Богині шанують у всьому світі, адже вони є найдосвідченішими жінками-цілительками. Моя вчителька сподівається, що мене обере Храм Богині як служницю-стажерку, і я зможу отримати благословення Храму. Це благословення значно підвищить ефективність моїх зцілювальних заклять, а також надасть їм особливих ефектів! — терпляче пояснювала Сінься Мо Фаню.
— Закляття Воскресіння? Воно справді може воскресити мертву людину? — серйозно запитав Мо Фань.
— Не думаю, що воно спрацює на тих, хто помер давно... — відповіла Сінься.
— А ти можеш вивчити це закляття? — запитав Мо Фань.
— Нізащо, навіть за місце служниці-стажерки змагаються десять тисяч талановитих цілителів! До того ж, звання вище Служниці — це Муза, вище Музи — Настоятелька, а після Настоятельки йде Богиня. Однак Богиню не обирають голосуванням. Цей титул передається у спадок... Було б вражаюче, якби хтось на кшталт мене, хто не є офіційною ученицею Парфенона, зміг досягти рангу Музи, — сказала Сінься.
Мо Фань не був знайомий із Парфеноном. Проте, почувши розповідь Сінься, він зацікавився цим місцем, яке решта світу називала Священною Землею.
-Закляття Воскресіння? Невже верховна богиня Парфенона справді здатна воскресити мерця?-
Якщо так, то назвати таку особу Богинею — зовсім не перебільшення. Він мусить відвідати це місце, якщо випаде нагода...
Не те щоб Мо Фань дуже цікавився Магією Зцілення Парфенона. Однак із опису Сінься він легко зрозумів, що в цьому місці дуже високо цінували жінок. Уявіть, якщо кожен зал храму наповнений стрункими жінками у довгих білих сукнях, а віддзеркалення їхніх звабливих тіл чітко видніються на підлозі, гладкій наче дзеркало, і повітря просякнуте солодким ароматом дів...
Як він міг не відвідати таке місце? Та він би там слиною стік!
Наступним пунктом призначення команди була Мексика. Не дивно, що наставники заблокували всі їхні дійсні документи та рахунки. Їм нічого не залишалося, як подорожувати через Колумбію, Панаму, Коста-Рику та інші країни вздовж узбережжя Карибського моря і Тихого океану пішки...
— Блін, ця берегова лінія така ж довга, як Гранд Лайн у Ван Піс. Чому в мене таке відчуття, ніби ми йдемо пішки з Сяменю, що у Фуцзяні, аж до Шеньяну та Даляню! — пробурчав Чжао Ман’янь.
— Карибське море просто поруч із нами. Цікаво, чи водяться тут пірати? — запитав Цзянь Юй, демонструючи свій «синдром восьмикласника».
— Я не надто впевнена щодо піратів у самому Карибському морі, але вздовж цієї берегової лінії справді діє сумнозвісна піратська банда. За шкодою, яку вони завдали тутешнім країнам, вони поступаються лише Чорній Церкві, — повідомила їм Нань Юй.
— Будемо сподіватися, що ми на них не натрапимо і нас не пограбують, чи ще чого гіршого; все ж таки в нашій команді є кілька красунь, — тихо промовив Чжао Ман’янь.
— Пф-ф, я чула, що американців більше цікавлять такі багаті красунчики, як ти! — не залишилась у боргу Цзян Шаосюй.
— Я б краще перетнув Карибське море, ніж тренувався в джунглях Амазонки. Кажуть, джунглі Амазонки — це королівство демонічних звірів, і ніхто так і не зміг підрахувати їхню кількість у тих краях. Усе там кишить зграями і навіть ордами демонічних звірів! Якщо нас відправлять туди на тренування, то воно дуже швидко закінчиться, — холодно заявив Цзянь Юй.
Якщо класифікувати Амазонку за кольорами, то її краї були б суцільно червоними, а зони трохи глибше — вже фіолетовими. Якби хтось наважився зайти вглиб джунглів Амазонки, це було б те саме, що маленькій істоті забрести в центр Шанхаю...
Місто монстрів!
Саме так називали джунглі Амазонки!
Власне кажучи, якби їхнім наступним пунктом призначення була Бразилія, а не Мексика, вони б серйозно подумали, що їхні божевільні наставники планують кинути їх у самий центр міста демонічних звірів. Відправка на тренування була б лише приводом, щоб згодувати їх демонічним звірам в джунглях Амазонки!
Тож їм пощастило, що їм наказали подорожувати суходолом уздовж узбережжя країн біля Карибського моря.
Команда не мала особливих проблем із перетином кордонів між країнами. Вони пройшли Колумбію і поступово наблизилися до Карибського моря.
Вони продовжували йти пішки. Зважаючи на те, що не всі в команді були експертами в боях на воді або під водою, цього разу вони вирішили не брати човен.
Зараз вони перебували в тропіках. Кокосові пальми були досить звичним явищем під час подорожі. Вони також проходили повз безліч сіл, містечок та невеликих міст; у більшості з них вздовж доріг росли ряди кокосових пальм, а будинки були переважно зроблені з соломи та дерева...
— Дивно, це що, село холостяків? Чому ми не бачили жодної жінки, пройшовши стільки сіл? — Чжао Ман’янь, схоже, почувався самотнім і знову почав скаржитися.
— Тут самі чуваки.
— У них навіть жодного захисту не встановлено. Їм кінець, якщо прийдуть морські монстри.
— Я думаю, вони не обов’язково бояться морських монстрів. Хіба ви не бачили оголошення про розшук у великих містах та містечках, які ми минали?..
— Оголошення про розшук? — очі Мо Фаня заблищали, щойно він почув цей термін, адже це було частиною його натури Мисливця.
Зрештою, Мо Фань тепер був Старшим Мисливцем. Він фактично покладався на винагороду за свої завдання, щоб оплачувати витрати, необхідні для продовження подорожі як мага. Тож він миттєво відреагував, почувши ці слова, і одразу ж поцікавився, наскільки великою була винагорода!