Лю Жу встигла якраз тієї миті, коли Мо Фань падав. Вона підхопила його і кількома швидкими стрибками віддалилася від монстра.
— Твою ж мать, які гострі ці отруйні шипи! — Мо Фань опустив голову і побачив на Броні Чорного Змія безліч пробоїн, залишених отруйними шипами.
Зважаючи на рівень Броні Чорного Змія, навіть істоті рівня Командира було б важко пробити його захист, проте один-єдиний «укус» залишив на ній стільки дірок. Це свідчило про те, наскільки смертоносними були ці шипи!
Королева Отрути Раптової Смерті люто заревіла. Отруйні шипи, що росли на її руках, виявилися метальними. Коли істота розмахувала руками, у всі боки летіли отруйні шипи розміром зі сталагміти.
Мо Фань сховався за колоною, тоді як Лю Жу спритно підстрибнула в повітря і зависла вниз головою на стелі.
— Лю Жу, можеш відволікти її ненадовго? — запитав Мо Фань.
— Звісно, але наші атаки, здається, майже не діють на неї, — відповіла Лю Жу.
— Не хвилюйся, скоро подіють. Мені просто треба спершу знищити її товсту отруйну шкіру! — сказав Мо Фань.
Лю Жу довіряла Мо Фаню. Вона спланувала вниз із висоти. Її струнка фігура перетворилася на гострий клин, що врізався в груди Королеви Отрути Раптової Смерті.
Груди Королеви виглядали відносно м'якими. Здалеку вони нагадували пару звислих, роздутих, чорних потворних грудей. Лю Жу вирішила, що це єдина частина, не вкрита товстою отруйною бронею, і може бути слабким місцем.
На її подив, м'які груди вибухнули саме тоді, коли вона збиралася завдати удару, виплюнувши в неї липку отруйну рідину.
Отруйна рідина була надзвичайно в’язкою. Будь-кого, хто потрапляв під неї, миттєво обліплювала липка маса, з якої було важко вирватися.
На щастя, Лю Жу встигла швидко зреагувати. Вона зупинила атаку в повітрі, перетворилася на червоного кажана і, різко змінивши напрямок, ухилилася від отруйної рідини.
— Яка гидота! — Лю Жу повернула собі людську подобу і помітила, що отруйна субстанція потрапила їй на руку. Вона не могла струсити її, наче жуйку, що прилипла до підошви.
На руках Королеви Отрути Раптової Смерті виросли нові отруйні шипи. Коли істота зводила руки, намагаючись сплеснути ними по Лю Жу, це нагадувало атаку пазурами величезного звіра.
Лю Жу продовжувала відступати, але Королева Отрути Раптової Смерті переслідувала її, ламаючи колони на своєму шляху навпіл. Похила Зала почала небезпечно труситися.
— Книга Зоряної Галактики досить повільна, але в екстрених ситуаціях стає в пригоді... — Мо Фань стояв нерухомо. Навколо нього з’явилися сім Зоряних Візерунків.
Зоряні Візерунки з'єдналися в тривимірну фігуру, випромінюючи владну ауру. Блискавка дико мерехтіла, сліплячи спалахами.
Коли Мо Фань повністю вивільнив сяйво Зоряної Галактики, усі дуги блискавки злилися в єдиний промінь!
Промінь рвонув уперед, миттєво подолавши кілька сотень метрів!
Промінь Блискавки мав неймовірну пробивну силу. Королева Отрути Раптової Смерті відчула неспокійну енергію блискавки, що йшла від Мо Фаня, і спробувала ухилитися, але щойно вона обернулася, Промінь Блискавки з різким скреготом пронизав її тіло, не залишивши часу на реакцію.
Промінь Блискавки пройшов крізь Королеву Отрути Раптової Смерті наскрізь і викинув її з Похилої Зали.
Отруйна чорна кров розбризкалася навсібіч. Лю Жу шоковано дивилася на Мо Фаня.
— Сила Закляття Блискавки Просунутого рівня справді неймовірна! — зрадів Мо Фань.
Це був перший раз, коли Мо Фань використав Закляття Блискавки Просунутого рівня після підвищення своєї культивації. Закляття було швидким і прямим, як Громовий Удар. Не мало значення, наскільки товстою була броня цілі, Промінь Блискавки просто проходив крізь неї!
Королева Отрути Раптової Смерті оговталася й опустила голову. Вона з недовірою витріщалася на діру у своєму тілі.
Удар виявився ефективним: обличчя Королеви Отрути Раптової Смерті повільно зникло, відкриваючи під ним обличчя Фан Шаолі.
Вона виглядала наляканою, адже не очікувала, що ворог так легко проб'є її мутоване тіло!
— Туманний Удар! — Лю Жу миттєво злетіла вгору і змахнула рукавами. З її плаща вилетіла незліченна кількість червоних кажанів. Вони були густими, мов хмара туману, і миттєво оточили Королеву Отрути Раптової Смерті.
— Небесне Вогняне Поховання!
Атака Блискавкою закінчилася, але у Мо Фаня було ще одне Закляття Просунутого рівня. Мо Фань вивільнив шалений Елемент Вогню, поки кажани Лю Жу відволікали Королеву Отрути Раптової Смерті.
Над Королевою Отрути Раптової Смерті з'явилася вогняна хмара. Дощ із вогню швидко полився вниз, миттєво підпалюючи все навколо. У радіусі ста метрів від Королеви все було охоплено вогнем.
Полум'я люто горіло. Оскільки Королева Отрути Раптової Смерті вже була поранена, вогонь проникав у її тіло і спалював органи. Вона не мала шансів втекти від штурму Небесного Вогняного Поховання, куди б не побігла.
Небесне Вогняне Поховання тривало досить довго. Отрута Королеви Отрути Раптової Смерті майже повністю вигоріла у вогні.
Лю Жу знайшла ідеальний момент для удару. Вона сформувала зі своєї крові тонкий меч і люто встромила його в потилицю Королеви Отрути Раптової Смерті, ледь не розрубавши їй мозок.
Монстр, на якого перетворилася Фан Шаолі, виявився досить живучим. Попри отримані поранення, вона все ще була сповнена енергії. Вона нарешті вибігла з моря вогню, що так її катувало, вирвалася від Лю Жу, яка билася з нею на близькій відстані, і кинулася прямо на Мо Фаня!
Зрештою, її ціллю був Мо Фань. Її наставниця вже наказала залишити його в живих.
Побачивши, що монстр кинувся на нього з усіх сил, Мо Фань вирішив більше не ухилятися.
— Маленька Полум'яна Белль, вогонь! — крикнув Мо Фань. І Трояндове Полум'я, і Полум'я Лиха спалахнули, миттєво огорнувши його вогнем.
— Метеоритний Кулак: Дев'ять Драконів! — Кулак із дев'ятьма викидами вогню, схожими на вогняних драконів, врізався в Королеву Отрути Раптової Смерті.
Королева Отрути Раптової Смерті була вкрита шаром отрути. Полум'я не могло наблизитися до її тіла. Вона зіткнулася з кулаком Мо Фаня і загасила дев'ятьох вогняних драконів.
Мо Фань зрозумів, що ситуація складається не на його користь. Він негайно зібрав уламки розбитих колон за допомогою телекінезу і сформував стіну...
Стіна була розбита вмить. Мо Фаня, все ще одягненого в Броню Чорного Змія, відкинуло з одного кінця Похилої Зали в інший. На жаль, на шляху не трапилося жодної колони, щоб уповільнити його політ.
Завдяки Броні Чорного Змія Мо Фань зміг витримати удар.
Він підвівся на ноги, кров текла з його губ. Він витріщився на отруйного монстра і сплюнув:
— Чому ця тварюка така живуча? Її сила навіть не зменшилася після всього цього!