Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Маг на повну ставку

Розділ 892 - Проклятий басейн

0% of chapter read

Шия Ян Цяо була маленькою й тонкою. Торкатися її було справді приємно.

Однак Мо Фань застосував фізичну силу Просунутого мага й стиснув тонку шию жінки. Вона одразу ж зламалася з тихим хрускотом!

Ян Цяо не встигла зреагувати. На її обличчі застиг вираз жаху й подиву, але голова вже хилилася набік, а безвільне тіло падало на землю.

Вона впала просто поруч із молодим чоловіком. Він спочатку думав, що його смерть неминуча, але з'явився Мисливець і врятував його життя. Він розплакався від радості.

— Ти можеш встати? — запитав Мо Фань.

— Та... так! — Молодий чоловік виявився сильнішим, ніж уявляв Мо Фань. Він повільно підвівся, але коли подивився на трупи своєї родини, знову розридався.

Коли він нарешті перевів погляд на Ян Цяо, його очі наповнилися незгасимим гнівом. У нього виникло бажання здерти з неї шкіру і з'їсти її живцем!

— Не хвилюйся, я помщуся за твою сім'ю. Я не дозволю тим двом втекти, але ти мусиш зрозуміти свою ситуацію! Твоя сім'я вже мертва, але ти все ще живий. Я хочу, щоб ти з усіх сил намагався зберігати спокій, одягни куртку цієї жінки на себе. Повільно пробирайся до головної будівлі й чекай на допомогу, — серйозним голосом сказав Мо Фань.

— Я... я хочу забрати їхні тіла із собою, — крізь сльози промовив юнак.

Мо Фань похитав головою й сказав:

— Мертві залишаються мертвими. Якщо ти забереш їх із собою, то лише накличеш на себе смерть. Роби, як я кажу, вдавай, що нічого цього не було. Я клянуся своєю репутацією Мисливця, що ті покидьки, які скривдили твою сім'ю, зникнуть з цього світу.

Молодий чоловік витер сльози й подивився в темно-карі очі Мо Фаня.

Нарешті він кивнув і сказав:

— Дякую... Я... я не буду для вас тягарем.

— Угу, раз ти розумієш це, то ризикнути собою заради твого порятунку було вартим того. — Мо Фань поплескав закривавленого юнака по голові.

Хлопець випростався й узяв куртку злісної жінки. Його статура була схожа на її. Коли він накинув куртку на себе, було досить важко помітити різницю, не підходячи надто близько.

Куртка також приховала рани юнака. Він з усіх сил намагався триматися рівно і рушив у бік світла.

Мо Фань нагадав йому нікому в головній будівлі не розповідати про те, що сталося, оскільки було б нерозумно сполохати Чорну Церкву до того, як вони знайдуть ліки від отрути.


Мо Фань підібрав пляшечку жінки та позбувся трупів, включно з тілом Ян Цяо, не залишивши по собі жодних слідів.

Мо Фань не знав напевно, чи насторожить смерть жінки її керівництво в Чорній Церкві, але він не зміг змусити себе просто ховатися на дереві й спостерігати за тим, що відбувалося.

Розібравшись із трупами, Мо Фань попрямував у тому ж напрямку, куди пішов Сірий Священик.

Учень коштував лише п'ятсот тисяч. Цього не вистачило б навіть на ласощі для його улюбленої Полум'яної Белль. Його справжньою ціллю був Сірий Священик. Мо Фань планував стежити за ним і діяти відповідно до ситуації!


— Хіба Ян Цяо ще не закінчила прибирати трупи? — запитав Сірий Священик Лу Ґен.

— Я бачив, як вона прямувала до головної будівлі. Вона, мабуть, уже розібралася з трупами, — відповів інший учень. У цього чоловіка добряче стирчали передні зуби. Він вирізнявся неабиякою потворністю!

— О, це добре. Вона може наглядати за Мисливцями Золотої Битви. До речі, чому Чорний Клірик ще не готова? Якщо чекатимемо довше, її можуть врятувати. Вбивство всього кількох сотень людей не приносить достатнього задоволення! — заявив Сірий Священик Лу Ґен.

— Скоро все буде готово. Треба лише дочекатися криків... До речі, старший, я чув, що Диякон узяла нового учня. Цікаво, кому ж так пощастило заслужити її прихильність? — із заздрістю запитав учень.

— Він просто новачок. Я взагалі не розумію, чому вона його обрала, — відповів Сірий Священик Лу Ґен.

— Я щойно проходив повз Проклятий басейн і бачив усередині напівмертву жінку. У неї вже випало волосся. Це нова рабиня Диякона? — запитав учень.

— Навіщо Диякону новий Темний Демонічний Звір? Закладаюся, це для новачка. Однак вони не завершили ритуал, тому просто залишили її в басейні, — сказав Сірий Священик.

— Я в організації вже так давно, а маю лише Темного Демонічного Звіра... (зітхання).

— Ти хочеш сказати, що твоє майбутнє безперспективне, бо ти слідуєш за мною?! — гаркнув Сірий Священик.

— Ні, зовсім ні!

— Проклятий басейн якраз залишився без нагляду, ти охоронятимеш його сьогодні вночі! — холодно наказав Сірий Священик.

— Зро... зрозумів! — Чоло учня вкрилося холодним потом.


Мо Фань чув їхню розмову. Він не пішов за Сірим Священиком, розуміючи, що це занадто небезпечно.

— Проклятий басейн... це, мабуть, місце, де створюють Темних Демонічних Звірів? — припустив Мо Фань. — Якщо він не охороняється, значить, люди з Чорної Церкви туди не підуть. Дуже вчасно, я зможу позбутися і цього потворного учня.

Мо Фань прийняв рішення і тихо рушив за добряче наляканим учнем.

Учень пішов у досить віддалене місце. Мо Фань ледь не загубив дорогу назад, коли той штовхнув двері, сховані в кутку. Звідти одразу війнуло огидним смородом.

Учень лаявся собі під ніс. Охороняти Проклятий басейн було найбруднішою і найбільш виснажливою роботою. Тих, хто перейшов дорогу Чорній Церкві, кидали в Проклятий басейн, щоб вони там «бродили»...

Мо Фань витратив трохи часу на перевірку місцевості, перш ніж увійти, переконавшись, що поблизу немає інших членів Чорної Церкви або камер спостереження.

Він стояв менш ніж за два метри позаду зубатого учня. Тьмяне світло значно подовжувало тінь хлопця, дозволяючи Мо Фаню легко ховатися в ній. Мо Фань просто слідував за учнем по п'ятах.

— Допо... допоможіть... мені... — сповнений болю голос долинув із чорного басейну.

Мо Фань згадав слова учня про те, що в басейні була жінка, але впізнати її було неможливо. Її волосся та шкіра злізли, а тіло настільки згнило, що важко було навіть зрозуміти, що це жінка!

Її голос уже охрип. Вона більше нагадувала демона без шкіри, ніж людину!

Її вигляд одразу нагадав Мо Фаню про Сюй Чжаотіна. Якщо саме так народжувалися Темні Демонічні Звірі, це означало, що Сюй Чжаотіна катували так само!

Серце Мо Фаня миттєво спалахнуло люттю!

Жорстокість Чорної Церкви неможливо було описати словами. Що саме зробила дияволиця Салан, перетворюючи людину, яка виросла в цивілізованому суспільстві, на злісну, холоднокровну істоту?!

Previous chapterNext chapter