Усі розуміли, наскільки серйозними були поранення, коли довелося надавати допомогу прямо на місці.
Юе Тансінь кілька разів приходила до тями від неймовірного болю, але щоразу швидко непритомніла. Навіть у хлопців тьохкало серце, коли вони дивилися на неї!
— Ах ти ж сучий син, як ти смієш бити її так сильно? Хіба твій учитель не вчив тебе не перестаратися в дуелі! — люто гаркнув студент, вказуючи на Саїда.
— Ніхто з вас не має Елементу Нежиті. Ви не можете зрозуміти, як важко контролювати нежить, — холодно відповів Саїд.
— Ти навіть не вибачишся?! — Бай Дунвей підвівся з вкрай незадоволеним виразом обличчя.
— Претендент не несе відповідальності, якщо тільки когось не вбито або навмисно не накладено прокляття під час дуелі. Травми неминучі в бою! Якщо вона не була готова до цього, їй варто було кинути команду і сидіти в університеті! Наш учитель вчив нас ставитися до кожного бою серйозно! Навіть якщо це лише дуель, ми повинні ставитися до неї так, ніби ми протистоїмо демонічній істоті! — Саїд був не в гуморі після звинувачень натовпу.
Він ніколи не думав, що дівчина з Національного Залу Тренувань Китаю буде такою слабкою, не кажучи вже про те, що вона носила якусь дешеву броню.
Якби йому доводилося вибачатися щоразу, коли він когось поранив у дуелі, бої втратили б усякий сенс. Вони ніколи не зрозуміють, що таке справжній бій, і все ж мають нахабство засуджувати його своєю мораллю?
— Ти просто неймовірний!
— Вибачте, я прийшов не чаю попити в гостях! У вас залишився ще один кандидат. Просто покваптеся і пришліть когось. Обіцяю, що буду з ним лагіднішим. Чесно кажучи, я не очікував, що ви такі слабкі. Я буду обережнішим у наступному бою. Інакше ви знову будете тицяти пальцями і кричати на мене. Яка нерозумна країна! — Саїд не мав наміру вибачатися. Його слова були сповнені насмішки.
Обличчя Бай Дунвея люто сіпалося. Він оглянув студентів, намагаючись вибрати когось для останнього бою. Однак, окрім Лу Їліня, який нещодавно поїхав, щоб приєднатися до національної збірної, інші, швидше за все, закінчили б так само, як Юе Тансінь.
— Я піду, інструкторе! — Му Нуцзяо повільно вийшла вперед.
Вона більше не могла цього терпіти. У залі було понад сто студентів, але вони були сильно принижені, незважаючи на чисельну перевагу!
Марно бути розсудливим, якщо ти слабкий!
— Хоч у тебе теж є Елемент Рослин, у тебе немає шансів проти нього. У тебе лише кілька атакувальних прийомів, а його дві нежиті неймовірно сильні. Ти зможеш щонайбільше затягнути бій, але шансів на перемогу немає. — Бай Дунвей не був дурним. Він розумів, що Му Нуцзяо не хотіла, щоб їхній Національний Зал Тренувань принижували далі, але її основним Елементом були Рослини, а другорядним — Вітер. У неї, по суті, було нуль шансів на перемогу!
— Тоді я піду. Гм, навіть якщо я закінчу так само, як Юе Тансінь, я не можу дозволити йому поводитися так самовпевнено у нас вдома! — твердо сказав Лі Їцзюнь.
Бай Дунвей похитав головою. Лі Їцзюнь був ще слабшим за Дунфан Лє. Якби Дунфан Лє вдалося отримати перевагу на початку бою, Залізна Мумія в Сірій Тканині не змогла б його перемогти...
Однак Залізна Мумія в Сірій Тканині була далека від справжньої загрози. Їхньою справжньою проблемою була Мумія зі Смертоносною Шаблею. Бай Дунвей відчував, що ця нежить надзвичайно близька за силою до істоти рівня Командира!
Цей Саїд може бути самовпевненим, але не було сумнівів, що він неймовірно сильний. Навіть офіційним членам національної збірної було б важко його перемогти. Не дивно, що він мав упевненість кинути виклик Національному Залу Тренувань самотужки!
— Але ми не можемо дозволити йому забрати печатку виклику просто так. Я не погоджуюся на це! — сказав Лі Їцзюнь.
Не тільки захисники були похмурими, навіть студенти з різних університетів, що прийшли як гості, скреготали зубами. Вони були на своїй батьківщині, але ніхто з них не мав духу прийняти виклик.
Бай Дунвей майже ніколи не був таким розлюченим, але, озирнувшись ще раз, він не мав іншого вибору, окрім як стримати свої пориви, оскільки добре знав можливості своїх студентів.
Результат буде тим самим. Злитися і хотіти захистити свою гідність — це одне, але посилати когось у бій, знаючи, що шансів на перемогу немає, — це просто просити ще більшого приниження!
— Забудьте, ми віддамо йому печатку, — Бай Дунвей прийняв рішення після того, як ледь не зламав зуби від надмірного стискання щелеп.
— Інструкторе Бай, це неприйнятно!
— Ми вже втратили занадто багато печаток... — сказав Лі Їцзюнь.
— Вирішено. Запам'ятайте сьогоднішній урок. Якщо комусь із вас випаде шанс приєднатися до національної збірної і битися з ними на Світовому Студентському Турнірі, пообіцяйте, що ви заб'єте їх до каліцтва. Якщо ні — не повертайтеся і не показуйтеся мені на очі! — люто заприсягнувся Бай Дунвей.
Студенти опустили голови. Вони билися з багатьма претендентами. Більшість претендентів були ввічливими, і навіть коли вони програвали дуелі, всі ставилися до цього спокійно. Однак зараз вони чітко відчули приниження від своєї слабкості. Завжди були люди чи країни, які вважали себе вищими лише тому, що були сильнішими, і цей Саїд з Єгипту був типовим прикладом!
— Можна я спробую? — перебив голос. Він був чистим і приємним, без жодного натяку на емоції.
Всі були повністю зосереджені на Юе Тансінь і Бай Дунвеї. Ніхто з них деякий час не помічав незнайомки, що стояла неподалік.
— Ти не захисник, що ти тут робиш... — непривітно почав Бай Дунвей.
— Ти виглядаєш знайомо! — випалив хтось із команди.
— Му Нінсюе! — Му Нуцзяо першою впізнала дівчину. Вона була приголомшена.
— Му Нінсюе?
— Здається, я чув це ім'я раніше!
— Дідько! Му Нінсюе з Імперського Університету? Найсильніша студентка Елементу Льоду, Му Нінсюе? — закричали зі своїх місць деякі хлопці серед студентів з інших університетів.
Му Нінсюе було занадто легко впізнати. Довге срібне волосся до талії і ніжна, білосніжна шкіра... Найголовніше, її прекрасне обличчя змушувало серце кожного битися швидше. Її поява миттєво зробила чітким розмитий образ, який мала більшість студентів чоловічої статі.
Гарне обличчя; приваблива фігура; неприступний, священний, крижаний темперамент, що спонукав кожного чоловіка триматися подалі, але був здатний пробудити в них найглибші бажання!
— Ти... ти Му Нінсюе? — Лі Їцзюнь теж був приголомшений.
Лі Їцзюнь теж був з Імперського Університету. Він не вперше чув її ім'я. Ходили чутки, що вона крижана богиня, але коли він зустрів її особисто, то зрозумів, що дівчина ще холодніша і красивіша, ніж у чутках!
— О, я згадав, студентка, яка покинула національну збірну, мала бути тут сьогодні. Ти, мабуть, вона... — зрозумів Бай Дунвей.
— Мгм, — кивнула Му Нінсюе, перш ніж спокійно сказати: — Якщо печатку виклику віддадуть сьогодні, це означатиме, що я провалила захист Національного Залу Тренувань у свій перший же день. Я не можу цього прийняти. Крім того, ця людина зайшла занадто далеко!