Якщо Маленький Кулон-Вугор попросив Мо Фаня бути терплячішим, не було жодних причин квапити події. Щойно прибуде Му Нінсюе, вони зможуть з'явитися в Національному Залі Тренувань.
Мо Фань ще нічого не чув від Лінлін. Він вирушив до Ханчжоу, щоб провідати свою милу, сексуальну, зрілу й розкішну міс Тан'юе, а також чарівного, виняткового і чесного Чорного Тотемного Змія. Крім того, у нього все ще були запитання щодо дерев'яної тріскачки, яка зараз була у Чжао Ман’яня.
Прибувши до Ханчжоу, виявилося, що Тан'юе перебуває на острові посеред озера. Мо Фань просто взяв човен і поплив туди. Її люди знали Мо Фаня, тому просто пропустили його.
Тан'юе читала книгу, складаючи компанію Чорному Тотемному Змію. Вона час від часу навідувалася до нього, наче звітувала старійшині про те, як у неї справи останнім часом.
— Рідко побачиш, як міс Тан'юе насолоджується вільним часом. Щоразу, коли я телефоную тобі або надсилаю повідомлення, я завжди потрапляю на голосову пошту, — Мо Фань підійшов і, як ні в чому не бувало, налив собі трохи чаю для омолодження обличчя. Він сів, закинувши ногу на ногу, почуваючись як удома.
— Твоя вчителька — офіційний член Союзу Примусу; не порівнюй мене з такою вільною людиною, як ти, що вештається всюди, де заманеться... ммм, хіба ти не в національній збірній? Хіба ти не маєш зараз тренуватися? — усміхнулася Тан'юе.
— Просто повернувся провідати.
— Гаразд, розповідай, чим займався, я відчуваю, що твоя аура стала набагато сильнішою, — Тан'юе витріщилася на Мо Фаня блискучими очима.
— Просунутий Вогонь; майже Просунута Блискавка; Елемент Виклику такий самий, як завжди; Елемент Тіні на піку Середнього рівня; Елемент Простору все ще на Початковому рівні... — чесно відзвітував Мо Фань.
Тан'юе, очевидно, знала всі його секрети, включаючи Елемент Демона. Тан Чжун і Лен Цін, мабуть, розповіли їй усе. Усі вони були надійними людьми, тому Мо Фань не вважав за потрібне приховувати правду.
— Твій Елемент Блискавки мав би покращуватися з тією ж швидкістю, що й Елемент Вогню, здається, він відстає? — сказала Тан'юе.
— Саме тому я прийшов запитати у міс Тан'юе кілька порад щодо переходу на Просунутий рівень. Це був збіг, що мій Елемент Вогню прорвався на Просунутий рівень, тому насправді в мене немає жодного досвіду, — сказав Мо Фань.
— Це все? — Тан'юе злегка підняла брови. Чомусь вона зрозуміла, що у Мо Фаня на думці щось інше.
— Я тут переважно для того, щоб провідати мою любу міс Тан'юе. Минуло багато часу, міс Тан'юе знову стала гарнішою.
— Очікувано.
— Ти серйозно зовсім не скромна.
— Припини змінювати тему, — Тан'юе вірила, що Мо Фань не приїхав би до неї без особливої причини.
— Чесно кажучи, я хотів запитати, чи залишилися у тебе ті сувої, які ти давала мені раніше, магічні сувої, що зникають після накладання закляття. Чи є у тебе сувої з Просунутим Закляттям Блискавки? — Мо Фань потер руки і запитав з усмішкою.
— Це скарби нашого Союзу Примусу Ліньїнь. Ми зазвичай їх не роздаємо. Крім того, нерозумно покладатися на них. Маг повинен опанувати Зоряні Візерунки та Зоряні Галактики всіх своїх Елементів. Покладання на сувої зрештою призведе до поганих звичок... — Міс Тан'юе справді грала роль вчительки раніше. Вона почала давати Мо Фаню поради, щойно заговорила.
— Хіба старий Тан Чжун не Голова? Він легко може дати мені кілька штук одним реченням. Мені потрібно всього близько вісімдесяти... — усміхнувся Мо Фань.
Очі Тан'юе розширилися!
Вісімдесят сувоїв? Цей хлопець серйозно думав, що ці сувої так само легко дістати, як папір формату А4, який коштує копійки?!
— Три, я можу дати тобі максимум три! — відрізала Тан'юе.
Союз Примусу Ліньїнь ніколи нікому не дав би Сувоїв Зоряної Галактики, якби не внесок Мо Фаня в Ханчжоу.
— П'ять! Вони мені конче потрібні.
— Чотири, це моя межа! — заперечила Тан'юе, зціпивши зуби.
— Гаразд, нехай буде чотири... — хихотнув Мо Фань, наче хитрий старий лис.
— Я знала, що ти щось задумав, — пробурмотіла Тан'юе.
— О, до речі, я маю тобі дещо показати. Подивись, чи зможеш ти це зрозуміти, — Мо Фань згадав дещо. Він дістав телефон і відкрив галерею.
Мо Фань сфотографував безладні написи на дерев'яній тріскачці, щоб показати їх Тан'юе, коли повернеться. Фігури, намальовані на тріскачці, були надзвичайно схожі на ті, що він бачив на стінах павільйону на острові.
Тан'юе подумала, що Мо Фань знову збирається її розіграти. Вона зиркнула краєм ока, але її увагу швидко привернули стародавні написи. Вона швидко вихопила телефон Мо Фаня і придивилася уважніше.
— Де ти це знайшов? — нарешті підняла голову Тан'юе і схвильовано запитала через деякий час.
— У храмі в Японії. Я чув, як хтось із команди згадував, що це контейнер високого рівня. Він має свій власний світ усередині і здатний вміщувати духів, — сказав Мо Фань.
— Все вірно, контейнер такого типу може вміщувати духів. Крім того, духи стають дуже могутніми, проживши в контейнері певний час. Стародавні написи схожі на ті, що залишили наші предки на цьому острові. Це запис про іншого тотемного звіра! — сказала Тан'юе.
— Іншого тотемного звіра? — здивувався Мо Фань.
— Так, це сягає часів вимирання тотемних звірів. Цей велетень — єдиний тотемний звір, якого нашій країні вдалося зберегти. Без унікального середовища Західного Озера, яке забезпечує йому ідеальне укриття, і захисту наших людей щоразу, коли він линяє, йому було б важко вижити донині.
— Однак у давні часи, коли в Китаї ще було багато різних рас, на цій землі колись було багато тотемних звірів, тоді їх називали богами! Люди тоді були занадто слабкими і не такими цивілізованими. Проте тотемні звірі відрізнялися від інших демонічних істот. Вони могли мирно співіснувати з людьми і навіть захищали людські племена, — серйозним голосом пояснила Тан'юе.
— Але хіба тотемні звірі не вимерли? Хіба цей велетень не єдиний, хто залишився? Невже дерев'яна тріскачка, яку я знайшов, теж марна, оскільки це лише якась стародавня література? — сказав Мо Фань.
— Ні-ні-ні, ця річ надзвичайно важлива! Справа не лише в історії, це також стосується легенди, в яку ми, Вартові Тотема, твердо віримо, — сказала Тан'юе.
Легенда?
Мо Фань очікував на захопливу історію, щойно почув це слово. Він одразу ж нагострив вуха!
— Легенда свідчить, що тотемні звірі безсмертні, — суворо сказала Тан'юе.
— Без... безсмертні... це божевілля, я вірю, що вони мають довгу тривалість життя, оскільки навіть цей велетень існує вже тисячі років, але казати, що вони безсмертні — це суперечить науці! — вигукнув Мо Фань.