— Прокляття, що вони роблять? Чого стоять там, коли поєдинок давно закінчився? Не кажіть мені, що вони там закохуються один в одного? — нетерпляче пробурчав Чжао Ман’янь.
Під час поєдинку ніхто не буде спеціально намагатися відчути розподіл частинок Стихій навколо. До того ж, здебільшого для точного визначення потрібен спеціальний прилад.
— Схоже, що так… може, вони вже обмінюються контактами в WeChat.
— Дурень, японці не використовують WeChat.
— Ну, тоді просто номерами… судячи з того, як довго це триває, вони вже й кімнату на вечір вибрали, — всміхнувся Лі Кайфен.
Та, обернувшись, він помітив, як Нань Юй дивиться на чоловіків, що пустилися в похабні думки, з украй недобрим виразом обличчя. Усмішка миттю зникла, і він затих.
Минув певний час, перш ніж вони нарешті розійшлися.
Розійшлися — тобто Мочізукі Чіхая повернулася на своє місце. Вона глибоко вклонилася своїй наставниці Фуджікаті Тегамі, вибачаючись за поразку.
— Ти добре впоралася, але недооцінила суперника, — сказала Фуджіката Тегамі.
— Чіхая, ти давала йому настанови… Я відчуваю, що частинки Вогню поводять себе аномально, — Мочідзукі Кен справді мав великий досвід. Він швидко зрозумів, що тут щось не те.
— Так.
— Це означає, що він… — Мочідзукі Кен завмер. Його погляд миттю повернувся до Мо Фана. Хтось у китайській команді вже торкнувся свого Домена!
У китайців справді повно талантів. Якийсь випадковий хлопець, що поводиться як хуліган, вже досяг такого рівня культивації. Він мимоволі замислився: чи матиме їхня національна команда хоч якийсь шанс проти китайської у Венеції?
Представники японської команди були сильнішими за студентів, які слугували захисниками Національного тренувального залу. Проте важко було сказати, чи хоч один із них торкнувся свого Домена.
— Тобі не слід було цього робити. Він може стати нашим небезпечним суперником, — прошепотів командир японців, коли побачив, як Мочідзукі Чіхая повертається на місце.
Вони прекрасно знали, наскільки важливим є Маг, що пробудив свій Домен. Ті, хто мав Домен, були серед найкращих кандидатів на Світовому студентському турнірі.
— Я лише зробила те, що повинна була зробити вчителька, — відповіла Мочідзукі Чіхая.
На сцені Мо Фань нарешті розплющив очі. У його карих зіницях спалахнули вогняні іскри, але швидко сховалися за впевненим поглядом.
Шкода, що не вдалося Пробудити Домен одразу. Але він чудово знав — такі речі непередбачувані. Принаймні він зробив перший крок, про який більшість Мага Просунутого рівня навіть не здогадуються. Він вірив, що якщо буде й надалі боротися з такими сильними опонентами, як сьогодні, які змушують розкривати прихований потенціал, — то Пробудження його Домена буде лише питанням часу.
А коли це станеться — він неодмінно оволодіє цією силою!
Домени — це щось неймовірне, і хоча він пробув у ньому зовсім недовго, Мо Фань чітко запам’ятав це відчуття — коли ти можеш керувати Вогняною стихією так, як забажаєш.
Здавалося, що його закляття більше не були прив’язані до фіксованих Орбіт Зірок, Візерунків Зірок чи Галактики Зірок — він міг творити магію самою лише думкою!
— Яке закляття ти використав? Як ти взагалі себе підпалив? — запитав Ґун Юй, коли Мо Фань зійшов зі сцени.
— Думаєш, я тобі скажу? У мене повно інших трюків у рукаві, тому раджу не діставати мене — для власного ж добра, — зверхньо відрізав Мо Фань.
— Молодець, Мо Фань! Ти змусив інструктора здатися в поєдинку. Це ж немислимо! — Цзян Юй підбіг до нього й важко плеснув по плечу.
— Який ще інструктор? — Мо Фань підняв брови.
— Та японка була інструкторкою, а не студенткою. Ти щойно бився з учителькою! — сказав Чжао Ман’янь.
— Та ну, ти серйозно? — Мо Фань витріщив очі.
— Авжеж! Інакше ти справді думаєш, що японська студентка може бути такою сильною?
Мо Фань поглянув на Ай Цзянту, і той ледь помітно кивнув:
— Та інструкторка сильніша навіть за мене. І, на мою думку, у поєдинку вона ще притримувала силу.
— От же ж… Японія таки повна диваків. Та баба виглядає молодою, звідки в неї посада інструктора… — пробурмотів Мо Фань.
Якщо подумати, Мочідзукі Чіхая й справді була занадто сильною для студентки. Спосіб, у який вона користувалася Закляттями Просунутого рівня, і та легкість, з якою керувала Базовими та Середніми, — усе це говорило, що вона зовсім іншого рівня. Добре, що він приховав кілька тузів у рукаві, інакше в цій сутичці зазнав би нищівної поразки!
Але навіщо вона допомагала йому з Доменом?
Мо Фань знову повернувся до цього питання. Було зрозуміло, що жінка мала б тримати на нього зуб. Жодних причин допомагати йому не було…
Та саме через це Мо Фань глянув на неї інакше. Вона й справді була чудовою наставницею, якщо була готова вчити будь-кого, незалежно від його країни.
Без її настанови Мо Фань поняття не мав би, що таке Домен. Він би просто втратив можливість зробити перший крок до його Пробудження!
Згадуючи про Домен, Мо Фань миттю подумав про Му Нінсюе й попрямував до неї.
Му Нінсюе насторожилася, коли побачила, як Мо Фань підкрадається. На щастя, цього разу він справді мав серйозне питання, а не своє звичне фліртування.
Мо Фань відтягнув Му Нінсюе вбік і тихо мовив:
— Гадаю, ти — єдина в нашій команді, хто має Домен?
Му Нінсюе кивнула. Те, що вона Пробудила Домен, не було великою таємницею в їхній країні.
— Давай якось увечері зайдемо в маленький бар і тихенько поговоримо, сидячи поруч, коліно до коліна. Мені здається, я щойно торкнувся Домена під час дуелі, — Мо Фань підморгнув так, ніби думав про щось непристойне, а не про серйозні магічні питання.
— Тут нема про що говорити. Я народилася з Доменом, — спокійно відповіла Му Нінсюе.
Попри холодну відмову, Му Нінсюе була справді здивована, почувши про прогрес Мо Фана — особливо коли він сказав, що відчув Домен.
Як він тренується? Навіть деякі старі Маги мали труднощі з тим, щоб торкнутися Домена. Зазвичай їм потрібні були Насіння рівня Душі, щоб Пробудити його.
Культивація Мо Фана не була чимось особливим. У нього були лише Насіння рівня Духу, і зважаючи на кількість його Стихій, йому мало би бути важко розвивати їх усі одночасно. Але Вогняна стихія в нього досягла настільки вражаючого рівня. Це просто не вкладалося в голову!
— Ти все одно знаєш щось, навіть якщо народилася з ним, — Мо Фань не здавався.
— Нема у мене чого тебе вчити.
— Є.
— Можеш запитати свою японську вчительку, — відрізала Му Нінсюе.
— Е-е… це було не те, що ти думаєш, — незграбно промимрив Мо Фань.