— Почнімо! — виголосила Фуджіката Тегамі.
Відстань між Мо Фаном і Мочізукі Чіхаєю становила п’ятдесят метрів. Зазвичай у поєдинку між магами перевагу мав той, хто першим починав атаку. Адже в мага середнього рівня запас заклять був обмежений, тож бій часто перетворювався на обмін ударами — наче покрокова відеогра.
Однак Мочізукі Чіхая не рухалася. Вона навіть не почала малювати зоряні орбіти, ніби навмисне даючи Мо Фану можливість атакувати першим. Вона просто стояла рівно й уважно спостерігала за Мо Фанем з гордовитим виразом обличчя.
Її погляд був гострим і зверхнім, проте зосередженим. Мо Фань розумів: ця японка — не проста суперниця, тож поблажок не буде. Він одразу викликав кілька Ударів Блискавки.
Мо Фань стиснув кулаки — і блискавки одразу стали товщими.
Він повторював закляття знову і знову, аж поки вони не злилися в довгий, масивний батіг із блискавки, за який він ухопився за один край.
— Непоганий контроль блискавки. Зміг легко трансформувати Удар Блискавки, — сухо мовила Мочізукі Чіхая. Жодної паніки.
Мо Фань не був налаштований на балачки. Він різко змахнув рукою, і батіг блискавки зірвався в напрямку Мотідзукі Чіхайї.
У повітрі пролунало гучне тріскотіння. Електричні нитки розривали простір, паралізуючи все, чого торкалися!
Та Мочізукі Чіхая й не думала ухилятися. Лише коли батіг майже торкнувся її — у якусь мить відстань між ними скоротилась до кількох пальців — вона вдарила правою ногою об землю.
Під її ступнею нізвідки розкрилася сіро-блакитна китайська дзвіночкова квітка з п’ятьма величезними пелюстками. Кожна пелюстка була вищою за людину, мов щит. П’ять стін-пелюсток замкнулися довкола Мочізукі Чіхаї.
Батіг блискавки з гуркотом ляснув по цих стінах. По пелюстках одразу побігли скажені дуги електрики!
На жаль, елемент блискавки був майже безсилим проти елементу рослин. Навіть паралітичний ефект ледь помітно діяв. Мо Фань уперше бачив, щоб хтось створював оборонні стіни рослинним елементом, — і не приховав свого здивування.
Контроль над елементами був украй важливим для мага. Хоча список заклять для кожного рівня був фіксований, майстерність дозволяла змінювати їхні форми.
Наприклад, якщо Мо Фань викликав кілька Ударів Блискавки поспіль, він міг з’єднати їх у батіг. На базовому чи середньому рівні це було б неможливо, але на просунутому його контроль над блискавкою значно зріс — тож він міг змінювати її форму як хотів.
Так само і Мочізукі Чіхая володіла рослинним елементом на високому рівні. Без цього рослинне закляття ніколи не перетворилося б на стіну.
— Якщо блискавка не діє, тоді скуштуй мого вогню! — Мо Фань не знижував пильності — він давно зрозумів, що перед ним непроста суперниця.
Його рука здригнулася, блискавка поступово розсіялася. На тлі розсипаних у повітрі електричних іскор перед ним спалахнули пекучі, рубіново-червоні язики полум’я.
Вогонь почав парити перед ним. Мо Фань схопив його — і полум’я спалахнуло на його кулаках…
— Ти думаєш, я дозволю тобі підготуватися!? — мовила Мочізукі Чіхая.
Пелюсткові щити миттєво зникли. Вона вистрілила пальцем у бік Мо Фана, і на землю поряд із ним впало насіння з сіро-блакитним відблиском.
Земля почала тріскатися. Із розломів рвонули молоді пагони.
Мо Фань опустив погляд — і те, що він побачив, приголомшило його. Не гаючи ані секунди, він ударив ногою по землі й різко злетів угору…
Досягнувши просунутого рівня, навіть без Кривавих Табі, Мо Фань міг одним ривком вистрибнути на висоту близько двадцяти метрів!
Поки він підіймався, паростки внизу почали рости з божевільною швидкістю, ніби в землю висипали кілька тонн добрив. За той короткий час, поки Мо Фань піднявся до найвищої точки стрибка, порожній ґрунт уже заріс густими, сіро-блакитними кущами!
Рослини продовжували рости. Вони вловлювали присутність Мо Фана так, ніби були живими істотами. Коли він все ще був у повітрі, вони вже кинулися за ним. Мо Фань опустив голову й побачив понад десяток лоз, гілок і пагонів, що тягнулися за ним і вже майже дотягувалися до його щиколоток.
Темп росту був просто шалений — так само й спосіб переслідування. Мо Фану здавалося, що він має справу не з рослинами, а з щупальцями якогось гігантського восьминога!
— Хочеш ув’язнити мене? Мрій далі!
Мо Фань теж не злякався. Падаючи, він наступив на одну з лоз, що реагувала трохи повільніше за інші.
Він використав відштовхування й знову підскочив угору, намагаючись вирватися з Лісу Кун.
Якщо він упаде всередину Лісу Кун — усе буде скінчено. Весь простір перебував під контролем цієї жінки, і він опинився б серед її рослинного війська.
На широкому майданчику рослини розросталися немов монстри. А маленька фігура Мо Фана скидалася на комаху, що намагається вирватися від хижих, ненажерливих рослин. На щастя, він був достатньо спритним. Попри ризики, він продовжував перестрибувати все вище, добре розуміючи: упаде на землю — Ліс Кун його поглине.
Він все ще був у повітрі, шукаючи хоч якесь відносно безпечне місце для приземлення.
Та на його подив, Ліс Кун охоплював набагато більшу площу, ніж він думав. Огидні рослини вже розповзлися довкола, наче пащі крокодилів, готових схопити здобич, щойно вона торкнеться землі!
— Вогняний Кулак! — Мо Фань зрозумів, що вирватися з тенет рослин він не зможе. Тож без вагань жбурнув полум’я зі своїх палаючих кулаків у напрямку Мочізукі Чіхаї неподалік.
Вогняні Кулаки ковзнули повітрям і полетіли до неї навскоси.
Мочізукі Чіхая не очікувала такої впертості. Навіть у момент падіння, коли земля під ним уже кишіла її рослинами, Мо Фань усе одно атакував.
Вона перестала контролювати зростання Лісу Кун. Перехрестила руки перед собою й спрямувала рослини на формування стіни, захищаючись від його могутнього вогню!
Вогняні Кулаки врізалися в стіну й спричинили величезний вибух. Стіни з лоз розлетілися на шматки, а полум’я миттєво охопило простір.
Мо Фань успішно приземлився саме в ту мить, коли Мочізукі Чіхая перейшла до захисту. Він швидко вислизнув із зони, засіяної насінням.
Ліс Кун також називали Насінням Кун. Хоч Мочізукі Чіхая кинула на землю лише одне насіння, воно могло пустити коріння в радіусі кількох сотень метрів. Вона легко могла примусити це коріння прорости в цілий Ліс Кун або лише в певній ділянці — як забажає…