Отруйна Порожнина: Поглинаючі Оси розлетілися в усі можливі щілини. Приховані всередині Вітряного Диска, тисячі крихітних створінь просвердлилися в рани Багряного Роздираючого Демона. Істота навіть не відчула їхньої присутності, поки ті не почали кусати пошкоджену плоть. Лише тоді Багряний Роздираючий Демон зрозумів, що все його тіло вкрили отруйні оси!
Ці отруйні оси були особливими істотами. Вони були настільки крихітні, що могли просто ігнорувати класифікацію демонічних істот, адже рани як рядових істот так і істот рівня Воїна швидко гноїлися після укусів цих отруйних ос. Отрута поширювалася тілом, роз’їдаючи шкіру й послаблюючи її захисні властивості.
Хоча демонічні істоти звіриного типу мали певний рівень інтелекту, до людського він не дотягував. Гун Юй і Цзу Цзімін успішно отруїли Багряного Роздираючого Демона через його відкриті рани. Тепер залишалося лише спрямувати атаки на заражену ділянку тіла і навіть закляття середнього рівня могло завдати йому серйозних ушкоджень.
— Гігантський Тіньовий Шип: Шипи Тіньової Троянди!
Лі Кайфен одразу ж перейшов у наступ, випустивши шість гігантських тіньових шипів, що одночасно вдарили з шести напрямків.
Багряний Роздираючий Демон спритно стрибнув у повітря. Шипи пронизали лід саме там, де мить тому стояла істота.
В повітрі його очі спалахнули червоним, і море під ним почало вирувати, здіймаючи хвилі...
Але щойно перша хвиля почала формуватися, Багряний Роздираючий Демон раптом закричав від болю. Вода впала назад і розсипалася безсилим потоком.
— Все ще намагаєшся призвати хвилі після мого «Катування Демона»? — холодно всміхнувся Ай Цзянту.
Багряний Роздираючий Демон досі платив за свою самовпевненість — він недооцінив людей.
Він приземлився на лід і, немов риболюдина, різко прокопав в ньому отвір, пірнувши у воду. За мить від нього не лишилося й сліду.
Чжоу Сюй, фахівець із бою під водою, уже хотів кинутися навздогін, але Ай Цзянту спинив його:
— Не лізь туди. Це пастка, — попередив він.
Чжоу Сюй кивнув і стримав порив. Йти за істотою рівня Командира без розуміння її задуму було б самогубством.
— То що, він зміг втекти? — запитав Цзу Цзімін.
— Схоже на те. Нас забагато, от і він і відступив... — почав було Чжао Ман’янь, та не встиг договорити.
Раптово просто в тому місці, де стояв Мо Фань, пролунав оглушливий вибух!
Команда миттєво обернулася і побачила, як з-під льоду вирвався багряний вихор, що прорізав товщу криги й прямував просто на Мо Фана.
Атака застала всіх зненацька. Ніхто не встиг створити захисного бар’єра.
На щастя, у Мо Фана були блискавичні рефлекси. Відчувши щось недобре, він миттєво розчинився в тіні, сформувавши копію, що спрямував в протилежний від відступу бік.
Багряний Роздираючий Демон люто втупився в Мо Фана, який уже відійшов на сорок метрів, уникаючи удару.
Це створіння було злопам’ятним — воно не забуло, як кулак Мо Фана проломив його панцир. І якби не блискавична реакція, тепер від хлопця лишилася б лише кривава каша.
— А ну, піднімися, якщо не боїшся! — викрикнув Мо Фань, вказуючи пальцем на голову Багряного Роздираючого Демона.
Небо розітнула смуга фіолетово-чорної блискавки. Сліпуча дуга з гуркотом ударила просто в голову Багряного Роздираючого Демона!
Але він блискавично зреагував і відскочив убік в момент, коли впала блискавка. Розряд ударив лише в його тінь.
Та навіть якщо істоті вдалося уникнути заклинання Мо Фана, це не мало значення — довкола було чимало магів. Вони одразу обрушили на Багряного Роздираючого Демона потоки вітру, блискавки, полум’я, криги й каменю. Демон зумів ухилитися від частини атак, але решта досягла цілі, залишивши на його тілі нові рани.
Побачивши, що на нього насувається ще одна хвиля заклинань, істота миттєво розчинилася у повітрі, перетворившись на порив вітру, і пірнула під лід, зникнувши у воді.
Море стало її територією — там вона могла пильно стежити за маґами, вичікуючи найкращу мить для удару.
Раптом пролунав потужний вибух. Багряний Роздираючий Демон знову вирвався з-під льоду, здійнявшись поривом вітру. Цього разу його ціллю став Цзу Цзімін, який колись отруїв його. На щастя, Чжао Ман’янь і Нань Юй встигли накласти на нього захисні бар’єри поверх обладунків. Завдяки цьому він ледве вижив, хоч і дістав тяжке поранення...
Коли всі кинулися до знесиленого Цзу Цзіміна, Багряний Роздираючий Демон раптом виринув з-під льоду й порізав Нань Юй своїми кігтями.
Удар залишив на її руці глибоку рану, хоч вона й намагалася ухилитися. Свіжа кров потекла з рани й закапала на землю.
— Ця тварюка надто хитра, не наважується битися з нами віч-на-віч! — з люттю вигукнув Гун Юй.
— Ми її не подолаємо. Негайно повертаємось на корабель. Інакше ще більше людей постраждає, — наказав Ай Цзянту.
Супротивник рівня Командира був не з легких, а Багряний Роздираючий Демон тримався під водою й атакував лише тоді, коли знаходив слабке місце. Маги ж не ризикували вступати з ним у бій під водою, тож лишалися у вкрай невигідному становищі.
Замість того щоб дозволяти йому по одному нейтралізувати їх, краще було відступити. До того ж більшість Багряних Летючих Демонів уже було знищено, зграю морських чудовиськ було майже стерто. А з самим Багряним Роздираючим Демоном потрібно буде вигадати інший спосіб розправи!
Цзу Цзімін був тяжко поранений. Повернувшись на корабель, він негайно потребував допомоги Нань Жунні, щоб відновити сили.
Розріз на руці Нань Юй теж виглядав страшно, але жінка виявилася напрочуд стійкою. Вона навіть не скривилася, попри те що кров і далі струмком текла з рани. Замість цього вона лишалася насторожі, попереджаючи інших, що Багряний Роздираючий Демон може знову напасти.
— Повертаємося спершу до Фейняо! — промовив Ай Цзянту, відчутно виснажений.
— М-м.
— Багряний Роздираючий Демон був підступним і мстивим створінням. Коли він дізнається, що ми знищили його стаю, він обов’язково прийде мститися, — суворо сказала Му Нінсюе.
— Саме тому ми й відходимо. У відкритому морі в нас немає жодного шансу його вбити. Але якщо вдасться виманити його на сушу й перекрити шляхи відступу — бій стане значно простішим! — пояснив Ай Цзянту.
— Це має сенс. Тут перемогти його справді неможливо.
— Але... а чи справді воно наважиться прийти до Фейняо? Може, ця тварюка не ризикне вторгнутися на людську територію? — засумнівалася Нань Юй.
— Не факт. Якщо вони змогли викрасти дітей і поживитися ними, значить, десь у межах безпечної зони Фейняо є пролом. Коли Цзян Юй завершить розслідування зниклих дітей, ми дізнаємось, де саме він. Там і зупинимось на відпочинок — чекатимемо, поки істота потрапить на гачок.