Безрозсудні дії Мо Фаня повністю зірвали ретельний план Нанью й Ай Цзянту щодо обережного підходу до морських чудовиськ.
Проте це був гурт гордих молодих магів. Кожен пройшов відбір у своїй академії й потрапив у команду голосуванням — отже, всі вважали себе найкращими представниками своїх університетів.
Ґун Юй однозначно хотів показати свій талант. Мо Фань якраз міркував, як йому прочинити цьому нудному нахабі урок, як той сам підійшов і кинув виклик:
— Гей, запасний, як щодо парі?
Мо Фань був не з тих, хто відступає. Він байдуже відповів:
— Гаразд, але або по-крупному, або ніяк. Мені подобається, коли серце калатає.
Ґун Юй усміхнувся. Він давно хотів знайти спосіб позбутися цього докучливого хлопця, що не відходив від Му Нінсюе. Ідея використати бій із Багряними Летючими Демонами як нагоду — здалась йому чудовою. А тут ще й суперник попросив велику ставку! Він не розумів, звідки в того стільки самовпевненості.
— Що пропонуєш? — відступив Ґун Юй і дав Мо Фаню вибір.
— Збиратимемо їхні жовчні міхури, — відповів Мо Фань, — хто назбирає більше — той і переміг. Переможець може попросити в переможеного одну послугу. У мене завжди купа підступних ідей.
— Будь-яку послугу? — уточнив Ґун Юй.
— Саме так, будь-яку, — кивнув Мо Фань.
Ґун Юй здивувався: ставка була надто високою — невже йому доведеться виконати навіть те, що означало б його власну загибель, якби Мо Фань так наказав?
— Ти ж знаєш, радники суворо забороняють внутрішні розбірки. Якщо дізнаються, нас виженуть із національної команди. Ти певен, що справді будь-яка послуга? — обережно перепитав Ґун Юй.
Він не очікував, що той, хто сам запропонував парі, дозволить іншому диктувати умови. Невдовзі в ньому прокинулося бажання відступити.
— Ми ж товариші по команді, — почав брехливо заспокоювати Мо Фань, — не варто робити нічого божевільного, правда ж? Не хвилюйся, це буде нешкідлива послуга. Вона не зруйнує наших добрих стосунків.
— Самоушкодження? — уточнив Ґун Ю.
— Ні — підморгнув Мо Фань. — То як, ти приймаєш парі чи ні? Якщо боїшся — не проси нічого.
— Та давай, я не боюсь, — сказав Ґун Юй, прагматично, — але пообіцяй: це не вплине на наші позиції в національній команді.
Ґун Юй не був дурнем. Національна команда — їхній головний пріоритет; він не хотів губити майбутнє через суперництво за увагу Му Нінсюе.
— Авжеж ні, — відповів Мо Фань, — я теж хочу прославитись у Місті Каналів! Ніяких дурниць, але ти мене дістав за ці дні, тож хоч трохи хочу тобі віддячити. Ай Цзянту точно не дозволить мені битися з тобою, а той маніяк — надто страшний, щоб із ним тягатися.
Вираз обличчя Ґун Юй потемнів. Він ніколи не бачив людини настільки відверто нахабної.
Здавалось, що і він був нічим не кращий, коли бачив Мо Фаня, що прикувався до Му Нінсюе, немов китайський шар пей. Чи цей хлопець взагалі має хоч якусь гідність? В чому він відрізняється від вуличного хулігана?
— Гаразд, — холодно посміхнувся Ґун Юй, — ти мені теж набрид. Не скаржся, якщо в тебе буде менше жовчних міхурів.
Парі розпочалося. Той, у кого виявиться менше жовчних міхурів, програє.
У нежиті були кристали, що містили їхню життєву сутність та енергію. Це була друга за цінністю здобич після їхніх Есенцій Душі. А от у племені чудовиськ найціннішим трофеєм вважався жовчний міхур. Якщо вдарити чудовисько саме в нього, воно миттєво гинуло. Здобуті міхури також мали велику вартість — Мисливці полювали на них із особливою жагою.
Щойно парі було укладено, Мо Фань і Ґун Юй кинулися на Багряних Летючих Демонів, немов скажені пси.
Ґун Юй виявився напрочуд підступним типом. Він уже помітив одного Багряного Летючого Демона, якого пригвоздив до землі Величезний Тіньовий Шип. Він миттєво зірвався вперед, активувавши Вітряний Шлях, залишивши за собою лише розмитий післяобраз. У мить ока він опинився біля істоти, рухи якої були скути тіньовим закляттям...
Його долоня спалахнула бурим світлом, і рука миттєво вкрилася твердим шаром — ефект поширився аж до зап’ястка, звідки виросли гострі кігті, що рвонули вперед!
Мо Фань здивовано підняв брови. Ґун Юй одразу застосував свою Кігтеву Магічну Реліквію — ще на початку бою! Невже він настільки серйозно сприйняв це парі?
Примарна фігура Ґун Юя рвонула вперед — і його загартовані кігті вп’ялися просто в груди Багряного Летючого Демона.
Кігті завдовжки пів метра без зусиль пронизали тіло чудовиська, навіть не натрапивши на опір. Його міцна шкіра не мала жодного шансу — істоту майже розірвало навпіл!
Ґун Юй безжально висмикнув кігті з тіла монстра. З рани фонтаном бризнула густа синя кров, демон затремтів від пекельного болю.
— Слабак, — зневажливо всміхнувся Ґун Юй, стоячи просто перед небезпечною потворою.
Демон із пробитими грудьми завив і розмахнувся, метнувши свої гострі пазурі в бік Ґун Юя, намагаючись розірвати людину на шматки.
Хоча верхні кінцівки чудовиська здавалися тонкими, у них крилася колосальна сила — його пазурі прорізали товстий шар каменю, немов папір.
Та Ґун Юй був швидшим. У ту ж мить, коли демон завдав удару, він уже опинився в нього за спиною.
Він рухався, немов фантомний убивця. Дочекавшись, поки демон обернеться, він вибухнув похмурим сміхом.
Кігті на його рукавичці блиснули з блискавичною швидкістю, ще раз пронизавши стару рану. Цього разу Ґун Юй схопив жовчний міхур чудовиська й різким рухом вирвав його назовні!
Його дії були настільки швидкі, що для звичайної людини, як-от Лю Мен, вони виглядали лише як холодний спалах у повітрі. Наступної миті в повітрі вже сяяв жовчний міхур, обляпаний синюватою кров’ю.
— Один! — задоволено вигукнув Ґун Юй.
Після втрати жовчного міхура демон був приречений — за кілька секунд він неодмінно помре. Ґун Юй навіть не звернув уваги на його конвульсії: порив вітру — і він уже зник.
Розлючений демон замахав пазурами, намагаючись дістати людину, що забрала його життєву сутність, але, зробивши кілька кроків, почав хитатися...
Невдовзі тіло Багряного Летючого Демона гепнулося з кам’яних брил на пісок, залишивши навколо калюжі синьої крові.