Яо Нань ширяв у повітрі над периметром армії. Його погляд був прикований уперед, і нарешті він помітив групу істот-примар у білому серед густого натовпу нежиті!
Ці істоти в білому мали бліді обличчя. Їхні напівпримарні тіла проходили крізь усе навколо. Більше того, вони навіть не йшли — вони зависали в повітрі...
— Бачу вас! — холодно всміхнувся Яо Нань.
Армія рухалася на повній швидкості. Маги Вогню стали основною вогневою силою. Коли вперед летіли широкі Вогняні Кулаки, у повітрі розліталася палаюча кров і шматки плоті. Вибухи залишали по собі понівечену землю, повну вирв.
— Група Магів Світла попереду, об'єднуйтесь з іншими загонами! — вигукнув згори Бойовий Маг на Небесному Орлі.
Крізь чорну хвилю зомбі було видно загони магів, що рухались із різних напрямків. Барвисте світіння під час створення заклять було найяскравішими індикаторами — сигналами для союзників, що вони прямують до визначеної точки!
На Середньому Рівні маги Вогню все ще залишалися важливою бойовою одиницею, адже пробудити Вогняний Елемент було простіше, ніж Елемент Блискавки. До того ж, у масштабній битві, як ця, Вогонь був одним з найефективніших через свою широку зону ураження. Яскраво-червоний вогняний килим, що розстилався попереду, коли загони зливалися в єдине ціле, був мов шлях надії для людей.
Найбільша слабкість нежиті — це Світло, а слідом — Вогонь. Коли язики полум’я вкривають поверхню землі, рядові безмозкі зомбі просто йдуть в них і самі себе підпалюють.
Магічне полум’я трималося певний час. І зомбі, охоплений ним, рано чи пізно перетворювався на обвуглений труп, більше не становлячи загрози живим.
Яскраве полум’я — єдина розрада для людської армії в серці натовпу нежиті. Усі шукали це світло — праведний вогонь, викликаний незліченними Середніми Магами, аби не загубитися на шляху до смерті!
— Інші загони вже на своїх позиціях. Подивіться, які повільні ваші люди... — кинув Яо Нань.
— Інші — це досвідчені Бойові Маги! А ми — загін, зібраний похапцем! — невдоволено відповів Цзян Лі.
Яо Нань не став відповідати на бурчання. Його погляд раптово зупинився на велетенській чорній хмарі, що піднімалася з лав нежиті.
Чорний туман насувався на людей, наче піщана буря. Його ціллю були маги, які ще не дісталися своїх позицій. Яо Нань помітив, що зомбі навіть розчищали дорогу для тієї чорної піщаної бурі!
— Щось велике насувається! — пролунав тривожний крик Бойового Мага з неба.
Не встиг він договорити, як із чорної бурі вистрелив м’ясистий щупальцеподібний відросток!
Воно скидалося на язик, або руку... або ж просто на шмат м’яса, здатний безмежно розтягуватись. Істота була неймовірно швидкою. Перш ніж хтось встиг зреагувати, щупальце прошило Небесного Орла, на якому летів Бойовий Маг.
Орел навіть не встиг закричати від болю. Його тіло скам’яніло, а за мить почало судомно смикатися.
Щупальце почало скорочуватись, немов соломинка, через яку щось поглиналося. Очевидно, воно висмоктувало життєву силу. Тим часом Небесний Орел змарнів і висох.
Його пір’я втратило колір. Здавалося, це вже просто мумія, висушена багаторічною спекою, що зберегла лише шкіру й пір’я на кістяку. Життя Орла було висмоктане до краплі всього за кілька секунд!
Бойовий Маг упав з повітря зі смертельно блідим обличчям.
— Це... це Трупний Чиновник! — прокричав він, тремтячи.
Йому пощастило вижити, але його Небесний Орел був безнадійно мертвий. Якби щупальце пройшло крізь нього, він теж перетворився б на висохлу мумію!
— Нежить рівня Командира? Ви серйозно?! Ми щойно натрапили на нежить рівня Командира?! — в паніці вигукнув один із ветеранів Бойових Магів.
Вони не боялись Трупних Генералів, бо ті могли бути швидко знищені спільним залпом Середніх Заклять. Адже у їхній групі понад сорок талановитих магів Середнього Рівня, з яких більше десяти — володарі Вогню!
Але Трупний Чиновник — зовсім інше. Навіть якби магів було вдвічі більше, один лише мрець рівня Командира за лічені хвилини розгромив би всю їхню групу.
Без злагодженого строю магів негайно оточить армія нежиті. І тоді залишиться лише вмерти під брудними, гнилими щелепами зомбі!
— До злиття з іншими загонами залишилось зовсім трохи, а тут — Трупний Чиновник! Що робити? У нас лише один Маг Високого Рівня. Навіть якщо ми всі сконцентруємося на знищенні того командира, зомбі оточать нас сотнями, тисячами! Якщо спрямуємо всю силу на нього — інші нас просто розірвуть! — з жахом вигукнув один з магів Асоціації Магії.
Нежить рівня Командира була для них справжнім кошмаром. Один такий — і вся група приречена!
— Що нам робити? Ми що, тут всі здохнемо?! Я не хочу помирати!
— Сигнал, швидко, подай сигнал! Хай інші загони прийдуть на допомогу, в них багато Магів Високого Рівня!
— Капітане, надішліть сигнал! Чорна піщана буря вже поруч. Я не хочу, щоб з мене висмоктали життя, як із того Орла...
Паніка охопила магів. Смерть Небесного Орла переслідувала кожного. Вони тремтіли при самій думці, що їхні плоть, кров і нутрощі витягнуть, мов через соломинку!
— Ха, жалюгідні боягузи! Не лише повільні, а ще й трусливіші за звичайну армію. Якби я знав, що ви такі нікчеми, то взагалі не давав би Сигнал Збору... Продовжуйте наступ! — глузливо кинув Яо Нань, змахнувши крилами.
— Капітане, легко вам говорити...
— Якщо маєш сили базікати — краще ще кілька Зоряних Візерунків прокресли! Я сам розберуся з Трупним Чиновником у чорній бурі. А ви просто просувайтеся вперед! — холодно кинув Яо Нань, уперше заговоривши не своїм звичним, м’яким тоном. Його погляд ковзнув по натовпу, й побачивши, як група Мо Фаня приєднується до загону, одразу вигукнув:
— Заступнику капітана! Ідемо! Розправимось із Трупним Чиновником!
— Та пішов ти, я тільки-но повернувся! — гаркнув Мо Фань, мов розлючений лев, усе ще важко дихаючи.