Велетенський Генерал Трупів одразу розвернувся, зрозумівши, що атакував не ту ціль. Голова жінки видала пронизливий вереск у бік Мо Фаня.
Холодний вітер з дощовими краплями хльоснув Мо Фаня по обличчю. Криваві Табі все ще були активовані, тож він міг ухилитися від атаки Генерала Трупів на такій відстані.
Генерал Трупів рвонув уперед, розмахуючи сокирами, мов скажений. Кілька зомбі, що стояли поруч, навіть не встигли зрозуміти, що сталося, як їх розрубало на шматки...
— Гігантський Тіньовий Шип! — нарешті закінчила своє Проміжне Закляття Тіні Мен Е, щойно Генерал Трупів зібрався кинутися вперед.
Вона випустила крижану ауру Елементу Тіні. Ця темна енергія була набагато потужнішою за ту силу, котру мав Мо Фань. Було очевидно, що Мен Е мала Тіньове Насіння доволі високої якості!
Три Гігантські Тіньові Шипи зникли в зливі.
Мен Е не зволікала. Вона знала, що ситуація була не на їхню користь, тому одразу запустила три Гігантські Тіньові Шипи у Генерала Трупів!
Базове Закляття Блискавки Мо Фаня не могло паралізувати Велетенського Генерала Трупів, зате Гігантські Тіньові Шипи виявилися напрочуд ефективними, коли справа доходила до скування ворога!
Перший Шип миттєво прибив Генерала Трупів до землі, не даючи йому зрушити з місця. Здавалося, він пробив йому тулуб і вбився глибоко в ґрунт. Потвора шалено смикалася, але не могла вирватися.
Коли влучив другий Шип, рухи Генерала Трупів зовсім сповільнилися. Його руки завмерли в повітрі. Криваві очі вп’ялися в Мен Е.
І нарешті, третій Шип. Генерал Трупів затремтів від болю, ніби отримав страшенний удар по самій душі!
Гігантські Тіньові Шипи подіяли! Мо Фань зміг перевести подих і швидко накреслив Зоряний Візерунок Блискавки.
— Громовий Удар: Дикі Розряди! — вигукнув Мо Фань.
Його тіло оточили блискавичні спалахи. Він спрямував палець на голову Генерала Трупів, і в ту ж мить кілька фіолетових блискавок з гуркотом розсікли небо й вдарили вниз!
Скажені розряди розірвали тіло Генерала Трупів. Міцна, мов броня, плоть розлетілася на шматки, а в потворі з'явилася величезна діра.
Інші удари блискавок довершили справу: тіло Генерала Трупів буквально розривало на шмаття, а кров лилася фонтаном.
Будь-яка інша істота після такого шквалу атак була б напівмертвою. Але для цієї Нежиті такі поранення були дрібницею.
Вони могли знову наростити плоть і шкіру, пожираючи інших істот. Поки цілі суглоби, що тримали кістяк разом, ця потвора лишалася живою!
Генерал Трупів, весь залитий кров’ю, почав смикати тіло, вириваючись із Тіньових Шипів. Тиск був настільки сильним, що темні списи почали тріщати!
Сила Гігантських Тіньових Шипів теж мала межу. Якщо істота була достатньо потужною, вона просто виривалася, і все!
За кілька секунд Генерал Трупів звільнився. Приниження й лють через отримані рани ніби роз’ятрили його. Раптом жіноча голова на його тулубі висунула довгий огидний язик.
Язик рвонувся просто до Мо Фаня. І навіть його Криваві Табі виявилися надто повільними, щоб ухилитися від цього хлисткого удару!
Язик обвився навколо лівої ноги Мо Фаня і підняв його догори дригом.
Мо Фань втратив рівновагу й одразу відчув, як Генерал Трупів підступає ближче.
Варто цьому слизькому язикові підтягнути його до тієї потвори — і його або розчавить сокирами, або розірве на шматки ота проклята жіноча голова!
Голова жінки вже давно не мала нічого спільного зі звичайною людською головою. Її рот займав майже половину всього обличчя, здавалося, що лоб розколовся і тріщини тягнулися аж до потилиці...
Мен Е на мить розгубилася, побачивши, як Мо Фаня затягують ближче. Вона не знала, як його врятувати. Єдине, що чула — це його крик у повітрі:
— Використай іншу магію!
Мен Е одразу, не вагаючись, накреслила новий Зоряний Візерунок.
А Мо Фань, якого підтягували до Генерала Трупів, раптом спалахнув синювато-чорним сяйвом!
Це світло не було радіацією. Воно ніби обвивалося навколо його суглобів, мов м’яка стрічка. Спершу лише одна-дві пасма синювато-чорного сяйва оповивали його тіло, але за мить усе його тіло осяялося дивним блиском!
Генерал Трупів підняв дві свої сокири й жбурнув їх прямо в Мо Фаня.
Яскравий спалах розсипався в повітрі. Сокири врізалися йому в груди. Звичайна людина розлетілася б на шматки від такого удару...
Але замість звуку рваної плоті пролунало пронизливе металеве скреготіння!
Мо Фань гепнувся на землю прямо біля ніг Генерала Трупів. Побачивши, що цей негідник усе ще живий, потвора розлютилася ще більше. Вона підняла ногу, важку, мов молот, і з розмаху опустила її йому на живіт.
Мо Фань аж захлинувся від запаморочення, але встиг завершити Зоряний Візерунок Елементу Тіні за той короткий момент. Його тіло занурилося в тінь саме тоді, коли нога Генерала мала розчавити його в багнюці. Він різко ковзнув убік.
Удар Генерала Трупів пройшов повз. Ба більше — потвора не могла зрозуміти, котра з двох тіней — справжній Мо Фань. Тож вона розмахнула всіма чотирма руками одразу: дві сокири розсікли тінь ліворуч, ще дві — праворуч!
Мо Фань тільки-но висунувся з тіні — і одразу потрапив під рубаючий удар.
Зброя врізалася так потужно, що Мо Фаня підкинуло в повітря, й він полетів дугою під проливним дощем, гепнувшись у багнисту яму.
— Курва мать! — вилаявся він, підіймаючись, ледве стримуючи згусток крові в горлі.
Він глянув униз і побачив глибокі подряпини на Броні Чорного Змія. Її матеріал був м’яким і пружним, тож Генерал Трупів не пробив її наскрізь, але удар усе одно передався всередину, в ребра. Здавалося, ніби всі його нутрощі перевернулися й змістилися!
Мен Е глянула на Мо Фаня з подивом.
Було очевидно, що його Магічна Броня Чорного Змія мала дуже високу якість. Вона витримала прямий удар від Генерала Трупів — і не розвалилася!
— Вимірний Виклик! — вигукнула Мен Е.
Просто перед нею розверзлася щілина, що сяяла біло-срібним місячним світлом.