— Минулої ночі на містечко Лехо впав метеорит, що спричинив масштабну пожежу. Вілла голови Чжао Юліна зазнала значних збитків...
— Дивний метеорит містив у собі загадкову енергію, через яку вийшло з ладу багато машин.
— Містечко Лехо охопила пожежа внаслідок падіння метеорита. Робітників евакуювали вчасно, тому обійшлося без жертв — могло бути значно гірше...
Минуло кілька днів, а новини все ще передавали сюжети про подію. Попри те, що Лехо знаходилось на пристойній відстані від міста, репортерам вдалося роздобути певну інформацію.
— Чжао Юлін справді має певну владу — зміг підконтрольними каналами перекрутити все на нещасний випадок. Схоже, ця подія таки змусила його прокинутись, — сказав Мо Фань, вимикаючи телевізор. Новини, які подавали громадськості, були, як не дивно, цілком прийнятні.
Є Сінся кивнула. Вогняна Чаклунка Цзян Фен охороняла родовід Полум'яної Белль. Тепер, коли вона народилася здоровою, її обов’язок було виконано.
— Брате Мо Фань, я повертаюся до школи. Я вже стільки пропустила, вчителі мене розірвуть, — сказала Є Сінся.
— М-м, я тебе відвезу.
Дорога з Ханчжоу до Шанхаю займала всього пів дня. Мо Фань провів Є Сінся до школи, а сам повернувся до Університету Перлини.
Чжан Сяохоу та Нанью вирушили до своїх штаб-квартир, особливо Сяохоу — він залишав місто поспіхом, ніби його там чекала якась халепа.
Мо Фань хотів було затримати його в Шанхаї ще на кілька днів, щоб той трохи відпочив, але мусив відпустити — справа була терміновою.
Завершивши нагальні справи, Мо Фань навідався до Хо То.
Зважаючи на час, його обладунок мав би бути вже готовий. Мо Фань з нетерпінням чекав на нього, адже хотів нарешті піднятися в рейтингах. Його розвиток був занадто слабким — без покращення не варто було й мріяти про перемогу над сильнішими демонічними звірами чи магами...
Прибувши до Опалової Вежі, він одразу попрямував до крамниці Хо То — і побачив, як за прилавком куняє знайомий тип з непристойним ім’ям: Лі Цзюньнань.
— І знову ти?.. До речі, твої зміїні луски навіть не мали візерунків — які ж вони “якісні”?! — обурено буркнув Лі Цзюньнань.
Це питання мучило його ночами з того самого дня!
Мо Фань закотив очі — не було бажання розмовляти з учнем, чий рівень IQ викликав глибоке занепокоєння.
— Де моє спорядження? — запитав Мо Фань.
— Це ти, Мо Фань? Завдяки тим двом іклами, що ти приніс, я створив щось дивовижне! Хочеш поглянути... е-е, а що це за маленький вогник на твоєму плечі? — Хо То підбіг з примруженими очима.
— Мій Призваний Звір, — Мо Фань аж знітився. Він схопив маленьку Полум'яну Белль, що стрибала в нього на плечах, і легенько клацнув її по лобі, як застереження. — Я ж казав тобі не з’являтись самовільно! Якщо вже й спалиш когось — то нехай, але от якщо все завершиться підпалом квітів чи рослин — це вже не годиться.
— Лін~ — Полум'яна Белль схилила голову, мало не розплакавшись — вигляд у неї був геть ображений.
Мо Фань зітхнув. У інших призвані звірі чемно сидять у просторі призову й з’являються лише по команді.
Полум'яна Белль ж, навпаки, володіла якоюсь дивною силою, яка дозволяла їй вільно переміщатися між простором призову та реальністю. Мо Фань нічого не міг із цим вдіяти.
— Це... це... це ж Полум'яна Белль! — раптом в очах Хо То загорілося скажене світло, як у збоченого старого, що побачив милу маленьку лолі. Здавалося, він от-от кинеться на неї!
— Гей-гей, старий, держи себе в руках! — суворо сказав Мо Фань, зупиняючи Хо То, який уже потягнувся обіймати вогняну істоту.
Хо То ніяково кашлянув.
— Пробач, це я — надто збудився. Хлопче, назви ціну — я куплю в тебе цю Полум'яну Белль! Скільки б ти не попросив!
Обличчя старого аж пашіло. Навіть коли він побачив вампірячі ікла, то не був настільки схвильований!
Мо Фань і гадки не мав, що Полум'яна Белль — це буквально мрія кожного Майстра Ковальської Справи!
Зазвичай майстрами-ковалями могли ставати лише маги, що володіли Вогняним або Блискавичним елементом. Але найкращими з ковалів завжди були викликачі з вогняними звірями — саме вони могли допомагати в процесі кування.
Різні матеріали оброблялися полум’ям із різними ефектами, тож, опанувавши новий тип вогню, майстер-коваль міг вкладати більше сили в процес і створювати якісніше спорядження. Хо То був Ковалем Трьох Полум’їв, адже володів трьома різними типами вогню для кування!
А Полум'яна Белль зазвичай володіла двома видами вогню. Іншими словами, якщо б Хо То вдалося дістати Полум'яну Белль і виховати її, він би став Майстром Чотирьох Полум’їв — і його ім’я прославилося б на весь світ!
(ПП: щось тут явно не так, бо 3+2 не буде 4, але як вже було в оригіналі)
Єдине «але» — таку істоту, як Полум'яна Белль, було майже неможливо дістати. Більшість чули про неї лише з чуток, а ті, хто таки бачив її, були надто слабкі, щоб здолати — не кажучи вже про те, щоб заволодіти її дитинчам.
Але Хо То був готовий витратити половину всього, що мав, заради шансу стати легендарним ковалем!
Тож, коли він побачив у Мо Фана Полум'яну Белль, його наче підмінили. Він одразу запропонував: «Назви ціну — я навіть оком не поведу, якщо попросиш сотні мільйонів!»
— Вгамуйся, вгамуйся. Якщо я запропоную тобі мільярд за твою онуку — ти згодишся? Отож! Ця Полум'яна Белль не продається, тож заспокойся! — Мо Фань відштовхнув скаженого старого.
— Мо Фане, о ні, брате Мо Фане, продай її мені! Я заплачу будь-яку суму, яку б ти назвав би! — старий уже зовсім злетів з котушок, поводячись безсоромно. Залишилось лише обійняти ноги Мо Фана і благати.
Лі Цзюньнань стояв ошелешений.
Він досі не міг зрозуміти, що не так було зі зміїними лусками, а тут — ще один шок. Чому його майстер, який зневажав стільки цінних скарбів, так зійшов із глузду через маленьку вогняну порцелянову ляльку? Де ж його гордість Майстра Ковальської Справи?
Мо Фань був абсолютно безсилим перед старим Хо То. Він миттєво повернув Полум'яну Белль до простору призову.
Хо То теж нічого не міг вдіяти — Мо Фань просто не хотів її продавати, і ніякі гроші цього не змінювали!
Аби задобрити його, Хо То поспішно передав йому обладунок Чорної Змії. Старий, який спершу збирався ще й нав’язати якісь додаткові платежі, миттєво відмовився від цієї ідеї.
— Гаразд, раз вона вже стала твоїм Призваним Звіром, продавати її справді клопітно. Як щодо цього: я беру тебе в учні! Із Полум'яною Белль ти легко станеш Майстром Чотирьох Полум’їв... А щодо оплати навчання — зроблю тобі знижку, — сказав Хо То серйозно.
— Бувай! — Мо Фань хапнув обладунок і пішов геть. — Теж мені, божевільний — ще тільки стати його учнем не вистачало!
Мо Фань прагнув стати наймогутнішим магом усіх часів. До кування в нього не було жодного інтересу!
(ПП: це ж сайд квест, Мо Фань. нічого ти не розумієш... додаткова профа ніколи не завадить)