Піщаний Ревучий Тигр безперечно рухався в бік їхнього загону — щойно ті проникли на територію демонічних істот. Його великі, блискучі, зелені очі можна було помітити здалеку, й навіть вітер із піском не міг приховати той зловісний погляд!
У районі озера Дунтін їм спочатку трапилися лише дурнуваті Гіганські Ящери, які були всього лише рядовими звірами. Але регіон Дуньхуан одразу показав свої справжні кольори — варто було лише вийти за межі безпечної зони, як вони зіштовхнулися з істотою Воїнського рівня!
Якщо тут така щільність істот Воїнського рівня, то ж хіба рядові звірі взагалі мають шанси на виживання?
— Воно голодне… і роздратоване. Від нього йде біль. Можливо, воно десь поранене, — промовила Сінся, що сиділа на Стрімкому Зоряному Вовкові, уважно спостерігаючи за Піщаним Ревучим Тигром.
Є Сінся ще не мала справ із демонічними істотами після інциденту в місті Бо. Її обличчя не було таким спокійним, як у решти, та все ж, маючи за другий Елемент — Ментальний, вона могла швидше адаптуватися до ситуації, ніж інші.
— Це значить, що уникнути бою не вийде. Готуйте зброю! — Мо Фань теж загорівся, мов вогонь.
Уперше він привів свою кохану Є Сінся на таку мандрівку — отже, настав час показати, на що він здатен!
На подив усіх, Чжан Сяохоу виявився ще гарячішим за Мо Фаня — той уже мчав уперед! Обидва його Елементи мали закляття пересування, тож він не міг дочекатися зустрічі з членом сумнозвісної Орди Піщаних Тигрів.
— Та що не так з цим хлопцем?! Де ти його взяв?! У нього що, сталеві яйця?! — вилаявся Чжао Ман’янь.
Інші маги, побачивши істоту воїнського рівня, вже б давно перелякано тікали. Але щоб отак з ходу рвонути в атаку? Він такого ще не бачив — і сам би точно б не наважився так зробити!
— Бийтесь з ним, як хочете, але слідкуйте за кривавим потом, який з’явиться на тілі тигра, якщо він опиниться в скрутному становищі. Це сигнал, що звір ось-ось увійде в стан шаленої люті. Не дайте себе вбити його останнім ривком! — нагадала їм Лінлін.
Чжан Сяохоу був живим прикладом бійця, який не міг дочекатися бою. Насправді він трохи перейняв характер Мо Фаня: сміливий, сповнений хитрощів, та не надто розсудливий.
З ревом він кинувся на Піщаного Ревучого Тигра, хоча між ними було не більше п’ятдесяти метрів.
Зовнішній вигляд тигра був грізним. Його тіло сягало чотирьох метрів, а плечі височіли, немов кістки пробивалися крізь шкіру.
Його лапи були значно могутніші, ніж у Стрімкого Зоряного Вовка, а кігті — гострі й потужні. Величезна голова, вкрита пісочною шерстю, низько опустилася вперед.
Піщаний Ревучий Тигр пильно дивився на Чжан Сяохоу. У його погляді, здавалося, блищала дещиця нерозуміння.
Можливо, він полював у цих краях вже багато років, але ніколи ще не бачив людину, яка б неслася на нього з таким захватом. Хіба не мав би він утікати в паніці?
Та Піщаний Ревучий Тигр мав певний рівень інтелекту. Зрештою, коли він усвідомив, що цей худощавий чоловік не лише не боїться їх, а ще й наважився кинути виклик гідності його орди, він голосно заревів і кинувся вперед!
Людина була худорлява, м’яса на ній було небагато — але тигр був не проти й похрумтіти кісточками!
Вибуховість Піщаного Ревучого Тигра вражала. Він розкинув лапи й різко рвонув уперед, здіймаючи за собою хмару піску. Тіло тигра перетворилося на шалений червоний силует, який блискавично наблизився до Чжан Сяохоу ще до того, як пісок устиг осісти в повітрі.
Обличчя Чжан Сяохоу зблідло. Йому вже розповідали, що Піщані Ревучі Тигри — одні з найдикіших і найнебезпечніших демонічних істот пустелі, проте він не очікував, що вони настільки вибухові!
П’ятдесят метрів — це була мінімальна безпечна дистанція, яку Сяохоу вважав прийнятною для бою з істотою Воїнського рівня. Цього вистачало, щоб відреагувати і накласти закляття. Під час тренувань в армії він ніколи не дозволяв істотам такого рівня наблизитись ближче й не давав їм перехопити ініціативу!
Але цей тигр був значно швидший, ніж він очікував. На щастя, Чжан Сяохоу був добре підготовленим бойовим маґом. Багато небезпечних завдань у минулому навчили його зберігати холодну голову в критичні моменти.
Він одночасно застосував Вітряний Слід і Земну Хвилю. Потужний порив вітру проклав шлях уперед, залишаючи за собою чіткий слід. Цей порив підхопив Чжан Сяохоу і миттєво переніс ліворуч. Водночас він контролював пісок під ногами, ще більше прискорюючи рух і встигаючи уникнути удару.
Попри те, що Піщаний Ревучий Тигр був лютий і вибуховий, виявилося, що йому бракувало гнучкості та спритності, якою володів Стрімкий Зоряний Вовк, здатний блискавично змінювати напрямок. Промахнувшись із стрибком, тигр пролетів уперед і просковзнув на значну відстань. Коли ж він розвернувся, між ним і Чжан Сяохоу знову було півсотні метрів.
Він знову зібрав сили й кинувся вперед із тією ж швидкістю… але не помітив, що пісок під лапами вже змінив колір.
Пісок став бурим і трохи липким. Піщаний горб почав осідати, хвилями стікаючи в глибоку вирву.
Схил горба ставав усе крутішим, і між Чжан Сяохоу та тигром утворилась очевидна пастка — пливун, що стрімко розширювався!
Коли сухий пісок набрав густоти, лапи тигра почали все глибше провалюватися в нього, йому доводилося докладати втричі більше зусиль, щоб вибратися. Він використовував ту ж силу для бігу, але тепер подолати ту саму відстань займало втричі більше часу.
Липкий пісок явно уповільнював Піщаного Тигра. Ба більше — як тільки схил продовжив осідати, пісок уже не просто заважав руху, а почав засмоктувати звіра до центру пастки.
— А я думав, що цей тип діє нерозважливо… — усміхнувся Чжао Ман’янь. — А він, виявляється діяв як приманка, заманюючи тигра в пастку сипучих пісків!
Найнебезпечнішим у Піщаного Ревучого Тигра була його несподівана вибухова атака — стрибок, якого не уникнеш, навіть якщо готовий.
Чжан Сяохоу використав себе як приманку, змусивши тигра стрибнути просто в пастку. І хоч цього було недостатньо, щоб повністю поховати звіра під піском, загроза від дикого звіра значно зменшилась.
Після того як Чжан Сяохоу розпочав бій, до нього швидко приєдналися Мо Фань і Чень Ї.
Чень Ї, чий основний Елемент була Земля, спрацювала грамотно: вона створила Кам’яний Бар’єр просто над піщаною пасткою, з якої тигр намагався вистрибнути. Цей бар’єр став стіною, що не дозволила звірові вибратись із сипучого піску.