Коли Мо Фань почув пропозицію взяти Є Сінся із собою, його перша реакція була негативною.
— Ти ж сам добре знаєш її становище. Як ти собі це уявляєш? — сказав Мо Фань.
— У тебе ж є Стрімкий Зоряний Вовк. Він міг би її носити й водночас оберігати. Палаюча Долина — далеко не найбезпечніше місце, і я якраз думав, що нам би не завадив маг з Ментальним елементом... Таких дуже мало, а більшість із них навряд чи погодяться піти з нами, — відповів Чжао Ман’янь.
Проблема з пересуванням дівчини не здавалася йому суттєвою. Якщо її нестиме викликаний звір Мо Фаня, то це навіть безпечніше, ніж якби вона йшла сама.
— Та все ж… Вона більшість часу провела в школі. У неї немає досвіду у боротьбі з демонічними звірами, — Мо Фань усе ще вагався.
— Добре, я розумію, ти не хочеш наражати її на небезпеку. Це лише пропозиція — рішення за тобою, — знизав плечима Чжао Ман’янь.
— Гаразд. Надішлемо всю інформацію Лінлін. Вона краще за нас зрозуміє, чого нам бракує і що варто робити далі, — сказав Мо Фань.
На щастя, Лінлін не була надто одержима тією темно-червоною душею. Вона чудово розуміла, що смерть її батька була надто підозрілою, тож вона не наважувалася діяти поспішно.
Вона повернулась до звичного стану, і в її очах промайнуло зацікавлення, щойно вона почула про подорож у Палаючу Долину.
Дуньхуан був широко відомий у країні, адже там мешкали древні демонічні звірі — з найчистішими кровними лініями й найдовшою історією. Це місце було справжнім символом Магічної Цивілізації їхньої країни. Мисливці часто вирушали туди в пошуках залишків давньої культури, і найвдачливіші знаходили там рідкісні артефакти чи обладнання...
На жаль, регіон Дуньхуан давно перетворився на домівку для демонічних істот, особливо для сумнозвісної й лютої Орди Піщаних Тигрів.
На півдні про Однооких Магічних Вовків говорили як про жорстоких та небезпечних істот, та навіть вони були ніщо в порівнянні з Піщаними Тиграми. Вид Демонічних Тигрів завжди славився своєю дикістю та домінуванням...
Палаюча Долина лежала на сході регіону Дуньхуан — серед безплідних пісків пустелі Гобі, де вирували піщані бурі, а спека й гарячий пісок обпікали шкіру. Навіть мисливці з інших країн чули про це місце.
Хоча Палаюча Долина належала до регіону Дуньхуан, крім самого міста Дуньхуан, яке Мо Фань знав, регіон був значно більшим — він займав майже половину провінції Ганьсу. Насправді ж, Палаюча Долина знаходилася ближче до Цзяюйгуаня, ще одного міста в Ганьсу.
Мо Фань не дуже добре орієнтувався в географії, але як тільки почув назву Цзяюйгуань, одразу уявив, де саме розташоване місце призначення.
Попри небезпеку, в регіоні Дуньхуан все ще існували деякі міста. Вони могли просто прилетіти до аеропорту Дуньхуан, а звідти вирушити на північний схід — до Палаючої Долини.
Останні кілька днів Лінлін активно готувалась. Здавалося, вона теж уперше збиралася в пустелю — і виглядала надзвичайно збудженою перед цією мандрівкою в безкраї піски.
Насправді батько Лінлін розповідав їй історії про свої пригоди в регіоні Дуньхуан. З юних літ вона уявляла собі, яким є це місце, а інцидент із темно-червоною душею змусив її ще більше сумувати за батьком. Тож коли Мо Фань розповів про свої плани, вона вирішила приєднатися й відвідати Дуньхуан.
Мо Фаню неймовірно пощастило, що його партнеркою була саме Лінлін. Інші досвідчені Мисливці зазвичай вимагали б велику частину винагороди, тоді як у випадку Мо Фаня він мав повний контроль над здобиччю. Як пояснила Лінлін, коли її боєць стане сильнішим, вони зможуть братися за завдання ще вищого рівня!
Мо Фань провів кілька днів у університеті, перш ніж отримав відповідь від Лінлін. Схоже, вона майже завершила підготовку.
— Я все перевірила. Якщо наша ціль — Північна Палаюча Долина, то нам доведеться перетнути так звану Річку Блукаючого Піску. Вона є своєрідним кордоном. Якщо ми її не перейдемо, нам доведеться зіткнутися з володарем Дуньхуану — Ордою Піщаних Тигрів, а це просто нереально... — Лінлін показала їм карту, яку склала.
Карта була створена за всіма стандартами, з позначками щільності демонічних звірів. Такі деталі надзвичайно важливі для мисливців, адже потрапити в зону з високою концентрацією демонічних звірів — усе одно що підписати собі вирок.
— А як перетнути ту Річку Блукаючого Піску? Якщо комусь вдалося дістатися Північної Палаючої Долини й побачити Полум’яну Белль, значить, перехід можливий.
— Річка Блукаючого Піску окупована Слоноподібними Піщаними Солдатами — це звірі Земляного Елементу, які існують уже сотні років. Сам по собі такий звір не дуже сильний, але вони завжди тримаються зграями. Вся річка щільно заселена ними, і саме вони є головною перепоною для мисливців, які прагнуть потрапити в Північну Палаючу Долину! — Лінлін провела рукою по екрану, й перед ними з’явилося зображення Слоноподібного Піщаного Солдата.
— Прорвемось силою? — Мо Фань, як завжди, був прямолінійним і не надто витонченим.
— І не думай. Навіть армія не здатна прорватися. Мисливці, які дісталися Північної Палаючої Долини, не були якимись надпотужними, але їм вдалося перейти Річку Блукаючого Піску завдяки таємним методам... Я вже прорахувала понад двадцять можливих сценаріїв, жоден не спрацьовує. Єдиний спосіб, і водночас найнадійніший, — це знайти мага з Ментальним елементом, — серйозно промовила Лінлін.
Чжао Ман’янь одразу кивнув. Мати поруч мага з ментальним елементом під час подорожі через території стихійних звірів — критично важливо. Багато груп були готові віддати половину здобичі, аби Менталіст погодився вирушити з ними. Це красномовно свідчило про його цінність у регіоні Дуньхуан.
Менталісти траплялись рідше, ніж цілителі. Переважна більшість з них не працює Мисливцями, бо їх оберігають впливові родини або ж вони перебувають на службі у Магічних Асоціаціях.
Їхній загін не мав чим зацікавити Менталіста, тож Лінлін одразу запропонувала Мо Фаню взяти Є Сінся.
Є Сінся була єдиною можливою кандидаткою для цієї подорожі. По-перше, її ментальний елемент забезпечував би безпеку на шляху, а по-друге — її основним елементом було Зцілення, ще одна запорука безпеки загону.
Та Мо Фань був готовий узагалі відмовитись від плану, аби не наражати Є Сінся на небезпеку.
— Я вже все розповіла Є Сінся. Вона дуже хоче піти, — спокійно мовила Лінлін. Вона вже все вирішила задовго до розмови.
Мо Фань лише криво посміхнувся.
Що й казати — стихії, які пробудила Є Сінся, були надзвичайно рідкісні. Вона мала не лише Елемент Зцілення, але й ментальний як допоміжний. Хоча в бою вона й не становила загрози, проте безперечно була бажаною в багатьох загонах. Безліч фракцій у Ханчжоу намагалися завербувати її!