Кан О був досвідченим мисливцем. Він знав, що чим більше інформації у нього про ціль, тим вищі його шанси.
- Мені потрібно більше інформації!
Він подивився на Кухарапа і сказав: "Припускаю, ви можете розповісти мені щось ще про Демона Таластруму".
- Інформації. Дайте мені більше інформації!
"Я не впевнений". — погладив підборіддя Кухарап і замовк.
Потім він продовжив: "Казали, що демон був настільки могутнім, що його неможливо було перемогти. Але він запечатаний так довго, що я не можу сказати напевно, наскільки він сильний зараз".
Це було логічно. Але він мав би мати уявлення про його силу, спираючись на дані про претендента 100-річної давнини.
"Наскільки сильним був попередній претендент?" — запитав Кан О.
"Він переміг чемпіона в бою один на один", — сказав Кухарап.
"Чи був попередній чемпіон приблизно таким же сильним, як ти?"
"Ймовірно".
"Чи є щось ще, що ви можете розповісти мені про того претендента?"
"Ні". — похитав головою Кухарап.
"Хм".
Кан О поринув у роздуми. Претендент переміг попереднього Чемпіона Туслам, який був приблизно такої ж сили, як сам Кухарап!
- Він був або Майстром, або кимось на порозі того, щоб ним стати.
Однак він все одно не зміг перемогти демона. Іншими словами, 100 років тому демон був могутнішим за Майстра.
Але як щодо теперішнього часу?
Було критично важливо з'ясувати, наскільки він ослаб за 100 років.
"Наскільки сильно печатка виснажила його?" — запитав Кан О.
"Не знаю. Минуло стільки часу, що... Мудрий старець наклав печатку, а ельфи збудували храм. Туслам мали лише охороняти печатку демона. Але..."
"Але?"
"Рик демона зараз звучить значно слабше. Він був жахливим, коли я був молодим".
Очі Кан О заблищали. Його інстинкти прошепотіли: 'Це підказка!'.
Рик демона був показником його поточної сили.
"Кухарапе, як звучить його рик останнім часом?"
"Я його не дуже боюся", — твердо відповів Кухарап.
"А як щодо вас, пане Сефіро?" — запитав Кан О у Сефіро, який тихо стояв поруч.
"Я теж не дуже боюся..." — відповів Сефіро.
Кан О мав сумніви; він міг «відчути» брехню.
"Ти маєш бути чесним. Це важливо".
"Він змушує мене здригнутися, але... як би це сказати. Це те саме відчуття, яке я отримую, коли зустрічаю монстра, що сильніший за мене".
Кан О кивнув і витріщився на Едера. — "А ти?"
"У мене таке ж відчуття".
"Як і очікувалося!" — кивнув головою Кан О.
Саме в цей момент інші зрозуміли, що саме він шукав.
"Зрозумів". — Сефіро вдарив себе кулаком у долоню.
"Рик монстра. Якщо він не змушує тебе здригнутися, то..."
"У тебе є шанс перемогти його", — закінчив Кухарап за Едера.
"А як щодо тебе?" — запитав Кухарап. Він, по суті, запитував: - Чи впливає рик на тебе?
Кан О посміхнувся. Його впевнений вираз обличчя був достатньою відповіддю.
***
Кан О хотів ще більше інформації про демона. Чим більше інформації маєш, тим краще.
Однак у Кухарапа не було більше ніякої інформації. Все, що він знав, — це ім'я демона.
Владі!
Це було його ім'я.
"Я вб'ю його, коли буду готовий".
Як завжди, Кан О був надзвичайно впевненим.
"Будь обережним", — сказав Кухарап.
"Ага. Прошу вибачення".
Кан О, Сефіро та Едер залишили намет Кухарапа і повернулися до Альтейна.
"Успіху". — Сефіро попрощався з ним.
Кан О мав зустрітися з Владі сам, тож у нього тут більше не було справ.
Кан О схопив його. — "Будь ласка, допоможи мені".
"З чим?"
"Будь ласка, знайди все, що зможеш, про Владі".
"Не впевнений, що хоч хтось знає про нього".
"Нам просто доведеться це з'ясувати. Якщо хтось знає про демона, то ваші інформаційні брокери точно мають знати".
"Я запитаю їх".
"Дякую. І Едере".
"Так?"
"Ти був на заході зовсім нещодавно".
"Це правда".
"Ти зустрічав там ельфів?"
Деснелі, місто, де він вивчав некромантію, розташовувалося на заході. Захід — це місце, де жили орки, тролі, ельфи та інші нелюдські раси.
"Я лікував кількох ельфів там".
"Тоді чи міг би ти запитати їх про Владі? Як ти знаєш, Таластрум колись був ельфійським містом, тож вони мали б знати про демона".
На цей момент ельфи не жили у Великому Лісі. Майже всі вони жили в західних преріях.
Однак що, якби залишилися ельфи, які втекли з Великого Лісу і оселилися в західних преріях? Вони можуть знати щось про Владі.
"Зрозумів. Я спробую знайти все, що зможу, також у бібліотеці".
"Дякую". — Кан О міцно потиснув йому руку.
"Не варто подяки".
"Що ти будеш робити?" — запитав Сефіро.
- Ти ж не збираєшся залишити всю брудну роботу нам, а сам нічого не робити, правда?
"Я збираюся тренуватися".
Він планував збільшити свої здібності до максимуму перед битвою з Владі.
"Тренуватися?"
"Якщо точніше, я збираюся збільшити свої характеристики".
"Як?"
"Ось так". — Кан О погладив демонічний меч Убіст.
***
Після захоплення Реда, Кан О згодував Змію, що пожирає безодню, демонічному мечу Убісту. У результаті сам меч став сильнішим, а кількість характеристик, які він міг вкрасти, збільшилася з 400 до 500.
Іншими словами, Кан О міг вкрасти ще 100 характеристик.
Найефективнішим способом крадіжки характеристик було використання Обжерливості. Якщо він вбивав ворога під час використання Обжерливості, то автоматично крав характеристики.
Однак ціль мала бути певного рівня, щоб він міг вкрасти характеристики. Це не могло бути щось значно слабше за нього.
Якщо брати для порівняння, якби Кан О використав Обжерливість і вбив слизнів, що мешкали на луках поблизу Альтейна, він би не отримав жодних характеристик.
Мінусом цього підходу було те, що Обжерливість мала час відновлення 12 годин і тривала в середньому від 15 до 30 хвилин.
15–30 хвилин. Це небагато часу. Особливо в Aрт, де битви зазвичай тривали довго.
Тому йому потрібно було битися в місці, де спавнилася купа підходящих монстрів.
- Це саме те місце.
Кан О пройшов крізь арочний вхід.
[Вхід на кладовище Саул.]
Тут спавнилася нежить високого рангу. Це також було підземелля душі у його власності.
Гуоох!
Гуркотіння, гуркотіння!
Пекельні зомбі, Радіоактивні гулі, Елітні лицарі-скелети, Маги-скелети, наділені маною, тощо бродили навколо групами. Уся ця нежить була вище 400 рівня.
Кан О розвів обидві руки. У його долонях з'явилися червоні сфери. Це були Вогняні бомби.
"Гаразд. Почнемо, чи не так?"
Кан О кинув Вогняні бомби ліворуч і праворуч.
Рик!
З-під землі піднялися вогняні «квіти», які привернули увагу нежиті.
Кухаа!
Група Пекельних зомбі та Радіоактивних гулів із фіолетовими нігтями кинулися на нього першими.
Кан О граціозно ухилився від їхніх атак і кинувся вперед. Він тримав ще більше Вогняних бомб.
Кидок!
Рик!
Гуркотіння!
Лицарі-скелети кинулися до нього, їхні іржаві мечі волочилися по землі, тоді як посох мага-скелета випромінював похмуру енергію.
Кан О кинув стільки Вогняних бомб, скільки міг, а потім витягнув Блад і Убіст. Дедалі більше нежиті кидалося на нього.
- Цього ще замало!
Тригер Диявола!
За мить він отримав темно-червоні крила і демонічні роги.
"Ташо! Підлети зі мною ближче до землі".
"Зрозуміла". — пролунав у його голові голос Таші.
Він із силою змахнув крилами, злетів у повітря і зробив коло. Потім він полетів низько над землею, як ластівка над водою.
Незліченна кількість нежиті була у нього на хвості. Це було схоже на сцену із зомбі-фільму. Або, можливо, це було більше схоже на версію "Щуролова", де замість щурів — нежить.
Тим часом повільні маги-скелети почали читати свої заклинання.
Пекельна вогняна куля!
Спис холодного смертного спокою!
Вжух!
Вогняні кулі та крижані списи полетіли в нього, але жоден із них не влучив. Не було ніяких шансів, що вони влучать у нього, поки Таша керувала його крилами.
Кан О зібрав ще більше нежиті.
Кіготь Безодні!
Хвиля свіжої крові!
Бум!
Аури пронеслися крізь нежить, одночасно розлютивши їх і привернувши їхню увагу. Вони теж почали слідувати за ним.
Деякі з них їхали верхи, як Лицарі Смерті чи Дуллахани. І деякі Ганчіркові Големи теж слідували за ним, які були не чим іншим, як кількома зшитими разом трупами.
Кан О випустив Тигра Буревію позаду себе. Це було наче подарунок, щоб спокусити їх продовжувати слідувати за ним.
Звісно, отримувачі цього «подарунка», нежить, не відчували, що це був великий подарунок.
- Добре, добре. Усі ви, слідуйте за мною!
Величезний натовп монстрів слідував за ним.
Якби гравець зробив це в заселеному підземеллі чи місці полювання, його б прокляли, а могли б навіть убити (PK).
Агро всієї цієї кількості монстрів забирало монстрів у всіх інших. Крім того, якби гравець не виконав це належним чином, це могло б перетворитися на гігантську хвилю монстрів, яка б розійшлася і пошкодила навколишню територію.
Однак Кан О був єдиним гравцем тут, і не було нікого іншого, хто міг би постраждати в процесі.
"Ху. Ха".
Кан О продовжував агрити дедалі більше монстрів протягом досить довгого часу.
Оскільки Лицарі Смерті та Дуллахани були на конях, вони могли встигати за Кан О. Вони були прямо у нього на хвості.
Їхні мечі та сокири ледь не влучали в Кан О, який летів низько над землею. Він також відбивав їх своїми мечами.
Вжух! Вжух! Вжух! Вжух!
Незліченна кількість заклинань і стріл полетіла в нього. Дійшло до того, що було важко впоратися з ними всіма.
"Ти не зможеш літати довше", — сказала Таша.
"Зрозумів!"
Було відчуття, що він спіймав купу риби на свій гачок.
- Час збирати врожай!
Кан О приземлився на землю.
Іржаві підкови коней-скелетів полетіли в нього першими.
Танець червоного метелика!
Бум!
Їхні копита вдарили по його залишковому зображенню, нічому іншому.
Після цього лезо Лицаря Смерті полетіло в нього. Завдяки попередженню своєї Гіперінтуїції Кан О зміг ухилитися від нього з легкістю.
Кан О швидко витяг серійний сталевий меч зі свого інвентарю.
Обжерливість!
Усі його здібності подвоїлися!
Баф триватиме 15 хвилин.
Його тіло наповнилося силою.
Кухааахк!
Шаа!
Орда нежиті кинулася на нього. Небо було заповнене магією. Лицарі Смерті та Дуллахани теж продовжували атакувати його.
Однак Кан О був таким же розслабленим, як завжди.
- Я маю заагрити ще більше.
Захист місяця!
Його намисто засвітилося, і бар'єр у формі повного місяця огорнув його.
Бам! Бам! Бам! Бам! Удар! Бам!
Усілякі атаки врізалися в його бар'єр, як-от сокира Дуллахана, магія Мага-скелета, стріла Лучника-скелета, булава Ганчіркового Голема тощо.
Однак Захист місяця захищав його від будь-яких атак протягом 3 секунд, хай що б там було.
3, 2, 1...
Захист місяця закінчився. У той момент...
Броня Кан О світилася тьмяним світлом, тоді як його два мечі інтенсивно сяяли. Однак Блад був вкритий криваво-червоною енергією. Він використав Фестиваль Крові всередині бар'єра.
"Погнали!"
Лють дракона!
Сіра енергія закрутилася навколо нього, наче величезний тайфун!
Вжух!
Ті, хто був найближче до нього, як-от Лицарі Смерті, Дуллахани та Ганчіркові Големи, зникли першими. Однак це був лише початок.
Лють дракона безперервно пожирала незліченну кількість нежиті.
[Ви перемогли Лицаря Смерті.]
[«Обжерливість» активна.]
[Характеристики вкрадено.]
[Фізична сила +1]
[Ви перемогли Дуллахана.]
[Характеристики вкрадено.]
[Психічна сила +1]
...
З'явилося кілька системних повідомлень, але у нього зараз не було часу їх перевірити.
- Зробимо це знову!
Кан О витягнув свої два демонічні мечі і закрутився, наче дзиґа.
Хижак Безодні!
Лють дракона була схожа на тайфун, який пронісся і розтрощив усе на своєму шляху; наймогутніший, гігантський тайфун!
Хижак безодні, однак, був схожий на цунамі. Якщо в пеклі є океан, то саме звідти прийшло це цунамі темряви!
Демонічний меч Убіст випустив гігантське реактивно-чорне цунамі, яке поглинуло світ.
Бум!
Це було неминуче лихо. Для нежиті, звісно.
________
Кайтинг (kiting) у RPG — це тактика бою, при якій гравець завдає шкоди ворогу (зазвичай ближнього бою), постійно утримуючи його на відстані, не даючи себе вдарити. Гравець атакує, відбігає, знову атакує, "кайт" (ворог) слідує за ним, як повітряний змій на мотузці, звідси й назва (kite — змій) У нашому випадку він зібрав натовп монстрів тікаючи від них.