На той час, як шквал ударів Кан О вщух, тіло Лакуса було поцятковане ранами, а його НР наблизилися до 0.
"Я програв". — Лакус випустив сокири з рук і визнав поразку.
"Передай Шіону, що наступного разу настане його черга", — холодно промовив Кан О. - Я відплачу тобі за те, що ти зробив з Асу! Можеш на це розраховувати!
"Не сміши ме..."
Кан О змахнув мечем.
Вжих!
Тіло Лакуса посіріло і впало горілиць.
[Ви перемогли представника господаря підземелля у Священній Дуелі.]
[Тепер ви є господарем підземелля душі, Підземна печера Фурон.]
[Як покарання за програш у Священній Дуелі, Лакус та гільдія Геркулес не можуть входити до Підземної печери Фурон протягом тижня.]
"Вау. Я знала, що ти зможеш!" — Асу підбігла і схопила його за руки.
"Ну і як він? Був таким вправним, як кажуть чутки?" — підійшов і запитав Сефіро.
"Ти хіба не дивився?"
"Дивився".
"Тоді все має бути зрозуміло".
"Ти бився з ним особисто, тож я впевнений, що у тебе інший погляд на це", — усміхнувся Сефіро.
"Він сильний, але битися з ним було неважко. Я зможу перемогти його знову, коли ми наступного разу зустрінемося".
Він змусив Кан О використати Обжерливість, тож він точно заслуговував на своє 14-те місце в рейтингу. Але це все. Між ними була величезна прірва.
- Як і очікувалося, рангові гравці великих гільдій — це лише пусті слова.
Рейтинг Арта був комплексним. Він очевидно враховував силу гільдії. Таким чином, гравець у малій гільдії мав би нижчий рейтинг, ніж гравець у великій.
"Мій новий господар," — сказав Уру, охоронець підземелля душі.
"Подбай про мене."
"Якщо хочеш понюхати квіти, сміливо приходь, коли забажаєш. Це вічний квітник."
"Звісно. Ти не проти, якщо я візьму кілька квітів чи рослин?" — запитав Кан О.
Деякі з них були надзвичайно цінними лікарськими травами або матеріалами. Іншими словами, вони коштували купу грошей!
"Не можна!" — твердо відказав Уру.
"Чому?"
"Якщо ти це зробиш, то перестанеш бути моїм господарем."
"Добре, я просто подивлюся на них."
"Гарна ідея."
"У будь-якому разі, ти не міг би активувати магічне коло? Нам час вирушати."
"Гаразд."
"Ще побачимося."
"Бережи себе."
Кан О помахав рукою, і Уру помахав йому у відповідь.
"Залишилося лише три," — сказав Кан О.
Іншими словами, було ще три підземелля, які підозрювалися в тому, що вони є підземеллями душі.
"Зробімо це!"— Стиснула руки Асу.
"Ху, пройдімо цей шлях до кінця!" — Сефіро стиснув кулак. - До біса все!
Дзижчання!
Світло магічного кола огорнуло групу Кан О.
***
Рівнини Екраст.
"Вогонь!"
Артанд опустив свій молот. Після цього десятки гармат вистрілили одночасно.
Свист!
Бум!
Артанд усміхнувся, побачивши, як ядра приземляються і вивільняють магічні закляття.
Гармати були надзвичайно потужними. Тилові сили Альянсу Раона, загін магів чи цілителів, не могли виконувати свою роботу належним чином. Вони або гинули від ядер чи заклять у них, або були надто зайняті тим, щоб ухилятися.
"Добре, добре. Готуйте наступну хвилю! Підніміть щити. Не дайте їм дістатися до Інженерного загону чи гармат!"
"Так, сер!"
- Це буде величезна перемога для нас. Ми ввели їх у дію трохи зарано, але це точно було того варте.
Але в той момент...
Кілька загонів вирвалися з Лісу Червоних Шипів, що був розташований на схилі рівнин Екраст.
Це був Загін Лави.
Вони з'явилися на вигідній позиції. Мало того, вони були верхи на конях, тому швидко дісталися до Інженерного загону та гармат.
"За мною!" люто сказав капітан Загону Лави, Магма. Його гнідий кінь помчав до гармат, а загін послідував за ним.
Та-та-та-та!
"Ні! Захищайте Інженерний загін! Оточіть їх. Захищайте їх ціною власного життя!" — кричав Артанд .
Щоб зупинити Загін Лави, члени гільдії Сталеве серце розвернулися. Однак вони були в такому тісному строю, що заважали один одному.
"Гей, відійди з дороги!"
"Ах, перепрошую."
"Рухайся швидше!"
Натомість Загін Лави промчав із шаленою швидкістю. Невдовзі вони опинилися прямо перед ними.
"Ви не пройдете повз мене, ви виродки!" — Артанд та його елітна варта заблокували їх.
"Прорвіться крізь них!" — коротко наказав Магма, ніби очікував на це.
Тоді Загін Лави розділився, як Червоне море, і об'їхав Артанда та його охоронців.
"Ти, виродку!" — Артанд підстрибнув у повітря і змахнув молотом. Двоє, кого він вдарив, впали з коней.
"Зупиніть їх!"
"Зробіть усе можливе, щоб зупинити їх!"
Елітна варта Артанда кинулася на Загін Лави. Проте було вже запізно.
"Знищити кожну гармату до останньої!" — пролунав голос Магми. У той самий час з його тіла вирвалося полум'я. Його прихований клас, Сонячний воїн, був класом ближнього бою, що дозволяв йому володіти вогнем.
Сонячний меч!
Його зброя стала жовтою і вивергала червоне полум'я.
Крила Вогняного птаха!
Магма змахнув мечем, вивільняючи могутнє полум'я, яке поглинуло найближчу гармату та членів Інженерного загону.
"Підніміть щити! Захищайте гармати будь-якою ціною!" — кричав лідер Інженерного загону, Яссаб.
Відповідно до свого статусу еліти "Сталевого серця", Інженерний загін зняв квадратні щити зі спин і захистився.
Рев!
Полум'я, заблоковане стіною щитів, не могло просунутися далі. Однак щити не могли захистити їх від атаки Загону Лави.
Бам! Бам! Бам!
"Уг."
"Ухак!"
Пробивши стіну щитів, Загін Лави одразу кинувся до гармат.
"Ні! Захищайте Інженерний загін і гармати, ідіоти!" — кричав Артанд.
"Знищити всі гармати. Ви отримаєте величезний бонус!"
"Уооох!"
Загін Лави лютував. Відповідно до назви загону, його члени були надзвичайно пристрасними та запальними.
Вони цілеспрямовано атакували гармати, нехтуючи власною безпекою; здавалося, їх не хвилювала власна смерть.
Дзень!
Невдовзі Магма приєднався до свого загону і розплавив гармату своїм полум'ям. Це був лише початок; решта гармат впали, як доміно.
"Зупиніться!"
Артанд лютував, як божевільний буйвол позаду них. Щоразу, коли він змахував молотом, він розтрощував броню чи зброю членів Загону Лави.
"Я візьму Артанда на себе. Решта, розберіться з гарматами," — швидко сказав Магма і кинувся на Артанда.
"За гарматами!"
"Захищайте гармати!"
Загін Лави та Інженерний загін змішалися і кричали.
Дзень!
Палаючий меч Магми та молот Артанда викрешували іскри під час зіткнення.
"Магма, ти виродку!" — Очі Артанда були сповнені вбивчого наміру.
"Як тобі? Сподобалася спека?" — Магма мав бешкетний вираз обличчя.
"Відійди з дороги!" — Артанд змахнув молотом додолу.
У відповідь Магма змахнув палаючим мечем угору.
Дзень!
Поки вони билися, Загін Лави виконував свій обов'язок, і почав гинути — по одному чи по двоє.
"У мене є гармата!"
"Гармата, гармата, гармата!"
"Забирайтеся вже!"
Минув час...
"Відступаємо!" — Магма швидко озирнувся і крикнув.
"Тікаємо!"
"Відступаємо!"
"Забираймося звідси!"
Члени Загону Лави використали свої козирі та зробили все можливе, щоб вижити.
Магма подивився на Артанда і сказав: "Я пішов."
"Цього не буде!"
Артанд та його елітна варта оточили Магму. Вони вже зазнали величезних втрат, тому принаймні мали вбити Магму.
Однак тіло Магми раптом перетворилося на величезний вогонь.
Втілення пекельного полум'я!
Магма, який перетворився на яскраво палаюче полум'я, вивільнив вогонь у кожному напрямку і прорвав їхній периметр.
"Ні! Зупиніть його!"
Елітні охоронці Артанда використовували ланцюги, гаки, стріли та закляття. Сам Артанд жбурнув свій молот з усієї сили.
Однак Магма пронизав усе це. Привернувши всю їхню увагу, він дозволив членам Загону Лави, що вижили, втекти.
Грр. Артанд стиснув зуби і стиснув кулаки так сильно, що здавалося, вони зараз лопнуть.
Якби він був з керівниками Сталевого серця, то цього б не сталося. Однак його керівники були на передовій, виконуючи свої завдання якнайкраще.
"Звітуйте про наші втрати. Скільки гармат залишилося?"
"Це..."
Лідер Інженерного загону, Яссаб, вагався.
"Я поставив тобі запитання."
"Ми втратили двадцять дві з них."
"Тоді у нас залишилося лише вісім?"
"Три з них настільки сильно пошкоджені, що їх доведеться ремонтувати ковалям."
"Уг. Тоді у нас залишилося лише п'ять?"
"Ці виродки зосередилися виключно на гарматах, тому... Принаймні нам вдалося вбити купу з них."
"Ти думаєш, це змусить мене почуватися краще!? Ти справді думаєш, що вони рівноцінні!? Ми навіть не змогли вбити Магму!" — люто кричав Артанд.
"Будь ласка, заспокойтеся. У нас все ще є Сталевий корпус."
"Ху." — Артанд зробив глибокий вдих.
Сталевий корпус був, як і гармати, ще одним їхнім козирем.
"Полагодити гармати до завтра!"
"Так, сер."
Деякий час потому...
Свист!
Бум! Бум! Бум! Бум!
Свист дудки та бій барабана пролунали по всьому полю битви. Обидві сторони відступали.
"Відступ!"
"Усі відходимо!"
"Битва закінчилася. Заберіть поранених і йдіть!"
Артанд копнув камінець на землі.
Альянс Хеган багато отримав від гармат. Зрештою, загін магів гільдії Брейкер зазнав великих втрат. Однак вони також втратили більшість своїх гармат через Загін Лави.
"Чорт забирай. Ми програли." — Його обличчя залишатиметься похмурим ще деякий час.
***
Кан О націлився на інші підземелля душі гільдії Геркулес. Він не зупинився на Підземній печері Фурон.
Гробниця Короля Вітана!
Історичне місце Долини Заступників!
Будинок кісток Таллане!
Кан О підозрював, що це підземелля душі. З них двоє виявилися такими: Гробниця Короля Вітана та Будинок кісток Таллане.
Завдяки своїй Гіперінтуїції та досвіду пошуку безлічі прихованих підземель, Кан О зміг знайти входи до них. Їх було важко знайти, але легко відкрити, як тільки ти їх знаходиш!
Його Гіперінтуїція активувалася на Історичному місці Долини Заступників, але він відмовився від нього, оскільки не зміг розгадати загадку.
У будь-якому разі, група Кан О легко здолала охоронців і цих двох підземель.
Якби ви вклали купу очок відсічі в них, охоронці могли б вирости до надзвичайно могутніх істот. Однак гільдія Геркулес взагалі не підвищувала здібності своїх охоронців.
З іншого боку, хто був би настільки божевільним, щоб зв'язуватися з одним із підземель гільдії Геркулес? Не було жодної причини зміцнювати їхніх охоронців! Замість цього вони використовували ці очки відсічі, щоб розширювати підземелля.
"Передай Шіону, що я скоро прийду за ним!"
"Т-Ти, виродку!"
Кан О немилосердно розтоптав високорангового гравця-паладина, Лайт Рока, у Гробниці Короля Вітана.
"Побачимо..."
Представником Будинку кісток Таллане був високоранговий гравець, Дювальнетта. Він був лучником, який добре володів ближнім боєм, оскільки носив на руках два арбалети.
Звісно, він також не зміг перемогти Кан О.
"Шіон не з'являється." — Кан О розчаровано цмокнув язиком.
Хоча він атакував підземелля душі гільдії Геркулес, її майстер гільдії, Шіон, так і не з'явився. Натомість Кан О бився з його представниками.
Як би там не було, Лакус, Лайт Рок та Дювальнетта були стовпами гільдії Геркулес! Кан О переміг кожного з них. Він також записав кожну зі своїх битв, які зображували їхню поразку та приниження.
Однак Кан О все ще не був задоволений. Ні, цього ніяк не могло бути. Зрештою, він розпочав цю послідовність подій з кінцевою метою знищити гільдію Геркулес!
"Що ти збираєшся робити зараз? Ти збираєшся полювати на інші підземелля душі? Ні, краще запитання: чи залишилися вони взагалі?" — запитав Сефіро.
"Ні, цього достатньо. Тепер ми маємо підготуватися до того, щоб перенести битву до них."— усміхнувся Кан О.