Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Хижак Підземелля

Розділ 394 - Кан О проти Лакуса (2)

Прочитано 0% глави

Шух! Бам! Шух! Бам!

Кожна атака Лакуса була достатньо потужною, щоб убити Кан О з одного удару.

Спустошення!

Сокира Бойового Аддикта!

Розгром!

Його випади не вирізнялися швидкістю, але мали великий радіус ураження і були надзвичайно потужними. Тому впоратися з ними було непросто.

Однак поєднання Гіперінтуїції Кан О, його високого показника ухилення та виняткових бойових навичок не давало йому отримати пошкодження.

Кан О невпинно уникав атак Лакуса і контратакував швидкими, точними ударами.

"Ти як той щур. Вмієш викручуватися", — сказав Лакус після того, як пропустив кілька ударів. Він явно намагався спровокувати противника.

"Якщо це все, на що ти здатний, то я розчарований. Покажи мені, що ти не просто сильний тупий громила", — відповів Кан О.

"Ну що ж, гаразд".

Лакус підкинув свою маленьку сокиру в повітря. Тоді сталося дещо цікаве.

Летюча Сокира!

Сокира Лакуса зависла в повітрі, ігноруючи закони гравітації!

І це було ще не все.

Лакус дістав зі свого інвентарю ще дві маленькі сокири і також підкинув їх у повітря. Як і перша, ці дві сокири завмерли в повітрі.

"Вперед!"

Лакус вказав своєю великою сокирою на Кан О. Тоді три сокири полетіли, наче зграя розлючених ос.

Бам!

Одна з сокир влучила Кан О в голову. Проте це був лише післяобраз. Кан О вчасно використав Танець Червоного Метелика.

"Мм". — Лакус закусив губу.

Ще ніхто не ухилявся від цієї атаки так легко, як Кан О.

"Це лише початок!" — Лакус розчепірив порожню долоню.

Три сокири кружляли над головою Кан О, а потім знову кинулися на нього. Проте і цього разу результат був тим самим.

Кан О уникав їх, відбивав або блокував.

"Чому б тобі самому не підійти?" — Кан О розправлявся з ними настільки невимушено, що встигав розмовляти в перервах.

"Як забажаєш". — Лакус скоротив дистанцію.

Він спеціалізувався на тому, щоб відволікати ворога маленькими сокирами, а потім розрубувати його навпіл основною зброєю — великою сокирою.

"Куха!" — закричав Лакус, наче дикий звір. Його сокира була націлена на талію Кан О.

Очі Кан О заблищали. Він відбив маленьку сокиру Блад, одночасно нахиляючи Убіст.

Скрегіт!

Велика сокира Лакуса зісковзнула з вугільно-чорного леза Кан О.

Парирування мечем!

Проте Лакус не був слабаком.

"Хм!"

Лакус втратив рівновагу, але втримався на ногах завдяки чистій фізичній силі.

Зазвичай Парирування мечем відкриває слабке місце супротивника, але у Лакуса, здавалося, не було таких прогалин, якими можна було б скористатися.

Попри це, Кан О атакував.

Фестиваль Крові!

Його білосніжне лезо вкрилося криваво-червоною енергією.

Очі Лакуса блиснули.

- Я підставлю плече.

Лакус зціпив зуби.

Він цілком міг би ухилитися або заблокувати атаку Кан О. Але він не зробив цього. Лакус був готовий отримати поранення, щоб нанести смертельний удар!

Лакус замахнувся сокирою знизу вгору.

Однак...!

Кан О не довів удар до кінця і зупинився на півшляху! Більше того, він навіть відступив!

Шух!

Лакус повністю схибив.

Кан О точно визначив слабку точку. Вагатися не було причин.

Вжих!

Він змахнув Убістом.

Подих Блискавки!

Тріск!

Потужний електричний розряд вдарив у Лакуса. Проте тіло Лакуса заціпеніло, ставши твердим, наче скеля.

Кам'яна Броня!

Гравець такого рівня, як Лакус, мав у своєму арсеналі кілька навичок виживання!

Кан О не міг розвинути успіх. Зрештою, три маленькі сокири вперто переслідували його.

Дзинь! Дзинь! Дзинь!

Кан О відбив сокири і повернувся в бойову стійку.

Лакус деактивував Кам'яну Броню і закинув велику сокиру на плече.

"Припустимо, перший раунд закінчився нічиєю. Але знаєш, у Священної Дуелі є ліміт часу. Минуло вже 5 хвилин. У тебе залишилося лише 55. Якщо ти не переможеш мене до того часу, перемогу зарахують мені". — вишкірився Лакус.

"Цього не станеться", — рішуче сказав Кан О.

Його тіло огорнула чорна та червона енергія.

Тригер Диявола!

Розпочався другий раунд.

***

У той самий час...

Альянси Раона та Хеган зійшлися у третій битві.

"Лакус!"

Шіон терміново шукав Лакуса. Він хотів дати Лакусу та його загону, "Спис Зевса", особливе завдання. Це був найпотужніший підрозділ гільдії Геркулес.

"Пан Лакус пішов на Священну Дуель", — відповів один із бійців "Списа Зевса".

"Чорт забирай. Чому саме зараз? Це Кан О?" — Зціпив зуби Шіон.

- Кан О! Тільки постривай. Я тобі цього не пробачу!

Проте спочатку йому треба було розібратися з поточними справами.

"Ведіть Спис Зевса через центр і цільтеся в Сноу Флауер. Зробіть усе, щоб убити її".

"Зрозумів".

"Вперед!"

Шіон роздав накази іншим керівникам, а потім підняв свій посох до неба.

Дерево Життя!

Серед лав Альянсу Хеган виросли дерева. Ці дерева зцілювали союзників поблизу.

"Загін інженерів, збирайте!" — вигукнув Артанд в іншому місці.

"Так, пане!"

Інженери дістали деталі зі своїх інвентарів і почали щось конструювати.

На подив, це виявилася гармата.

Звісно, вона трохи відрізнялася від справжньої. Вона не використовувала порох; замість нього застосовувався порошок Хола, щоб стріляти ядрами. Інженери закладали в ці ядра потужну магію за тим самим принципом, за яким маги створювали магічні сувої.

Лише гільдія Сталеве Серце була здатна створити таку зброю. Адже вона складалася з вправних ремісників, здатних розробити та втілити детальні креслення!

"Цілься!"

Вони не лише вміли будувати гармату, а й могли стріляти з неї без жодних зусиль. Недарма їх називали гордістю гільдії Сталеве Серце.

"Наша ціль — магічний загін Альянсу Раона та їхні тилові підрозділи підтримки!"

"Так, пане!"

"Гармата 1, готова до бою!"

"Гармата 2, готова до бою!"

"Гармата 3, готова!"

...

"Вогонь!" Артанд підняв молот угору.

Бум!

Кілька гармат одночасно випустили магічні снаряди. У повітрі поширився смердючий жовтий дим.

Шух!

Снаряд полетів у саме серце Альянсу Раона.

"Ухахк!"

"Щось летить!"

"Над нами!"

"Це ядро!"

"Кеок!"

Деякі гравці загинули одразу при зіткненні. Проте це був лише початок! Заклинання, закладені в ядрах, почали активуватися!

Велике Виверження!

Грозова Павутина!

Земляний Спис!

Бам! Бам! Бам! Бам!

Гармати могли обрушити магічне бомбардування, що значно перевершувало можливості будь-якого звичайного мага. Більше того, ядра могли пробивати бар'єри, призначені для блокування магії.

"Отже, вони підготували ці іграшки. Божевільні заводські робітники". — Раон, який спостерігав за ходом битви, насупився.

Можливо, це було не все, що вони підготували. Існувала ймовірність, що в них у рукаві було щось ще небезпечніше.

"Це небезпечніше, ніж ми очікували", — сказав Бранд поруч із ним.

"Як нам з ними боротися?"

"Ми встановили магічне коло в Лісі Червоних Шипів. Ми можемо відправити війська крізь нього і атакувати їх із тилу. Вони навряд чи здатні швидко штампувати такі штуки".

Бранд миттєво запропонував контрзахід. Він, як і Патон, був достатньо розумним, щоб бути радником альянсу.

"Чи можемо ми дозволити собі відвести війська?"

Битва була не просто напруженою, вона була жорстокою. Гармати, що з'явилися нізвідки, лише погіршили ситуацію.

"Загін Леопарда має мобільність та навички для виконання місії, вони були б найкращим вибором, але ми не можемо їх забрати. Вони б'ються проти Списа Зевса. Загін Сталевого Меча зайнятий загоном Чавунного Молота. Тож нам доведеться використати загін Лави".

Загін Леопарда, загін Сталевого Меча та загін Лави. Це були три підрозділи гільдії Брейкер.

"Кличте загін Лави".

"Так, пане".

Бранд негайно надіслав повідомлення капітану загону Лави, Магмі. Загін отримав таку назву через ім'я Магми.

"Ви кликали мене?" — Магма був гравцем високого рангу, якого називали Вогняним Драконом.

"Поясни йому".

Раон залишив пояснення Бранду. Якщо коротко — розібратися з гарматами!

"Це буде легко. Я скоро повернуся. Ходімо, хлопці".

Магма та його загін залишили лінію фронту. Проте битва була настільки хаотичною, що Альянс Хеган не помітив їхнього відходу.

"Саладін також напоготові. Він там про всяк випадок, якщо нам доведеться мати справу з іншим їхнім фокусом", — сказав Бранд.

"Хороша робота", — коротко відповів Раон і продовжив спостерігати за боєм.

***

Кан О, який перевтілився в Подвійного Демона, люто атакував Лакуса.

Кожного разу, коли він змахував вугільно-чорним клинком, його білосніжне лезо не відставало. Якщо він запускав криваво-червону хвилю, то одразу за нею слідував кіготь чорного звіра.

Три летючі сокири Лакуса були абсолютно неефективними, оскільки їх нейтралізували Щит Безодні або Списи Крові.

- Так не може тривати! — Лакус не міг дозволити собі і далі бути в обороні.

"Ухеонг!" — заревів Лакус.

Рев Кальбату!

На вершині гори Сталевої Скелі був храм, де поклонялися легендарному воїну Кальбату. Подолавши п'ять їхніх випробувань, гравець міг вивчити навичку!

Спочатку тіло Лакуса стало міцним, наче вкрите сталлю. Потім його м'язи роздулися до межі. Його очі засвітилися, дозволяючи бачити найдрібніші деталі здалеку, як яструб, а інші чуття також загострилися.

"Ухаааахп!" — Він відкликав одну зі своїх летючих сокир, а потім почав розмахувати зброєю, чергуючи малу та велику сокири.

Його велика та мала сокири засвітилися відповідно червоною та синьою енергією.

Сокира Бойового Аддикта!

Рев Кальбату значно посилив потужність його атак.

Кан О відповів тим самим.

Фестиваль Крові!

Меч Шаленого Вітру!

Кан О застосував таємну техніку герцога меча Свена, використовуючи обидва свої демонічні мечі.

Хоча рівень володіння Сокирою Бойового Аддикта був вищим, Меч Шаленого Вітру був таємною технікою легендарного фехтувальника!

Сокира Бойового Аддикта поступово збільшувала силу ударів Лакуса, тоді як Меч Шаленого Вітру підняв швидкість Кан О до неймовірних висот.

Це була битва між силою та швидкістю!

Дзинь, дзинь, дзинь, дзинь!

Подвійні мечі та сокири раз у раз стикалися, розливаючи навколо різкий металевий дзвін. У музичних термінах це було схоже на хеві-метал!

У якийсь момент Кан О почав перевершувати Лакуса. Коли Лакус змахував один раз, Кан О відповідав двома або трьма ударами.

Вжих, вжих, вжих!

"Ух".

Зрештою, Лакус був змушений відступити.

Кан О також зупинив Меч Шаленого Вітру.

"Тц".

Хоча Меч Шаленого Вітру був неймовірно потужним, він поглинав величезну кількість Витривалості та Мани.

Він не використовував Обжерливість, тому його Витривалість та Мана танули набагато швидше, ніж він очікував.

Хай там як, він зміг подолати козир суперника. Кан О кинувся до Лакуса, поки той ще не був готовий.

Тоді...

Очі Лакуса спалахнули.

Відчайдушний Опір!

Це був його останній козир. Цю навичку можна було використати лише тоді, коли здоров'я було на низькому рівні, але вона значно підвищувала бойові характеристики!

Спустошення!

Лакус вгатив великою сокирою в землю.

Бум! Бум! Бум!

Земля навколо нього розкололася, і потужна ударна хвиля вирвалася вгору, наче фонтан.

Кан О вискочив із зони ураження, перекотившись по підлозі. Потім він дістав меч масового виробництва.

Обжерливість!

Чорна енергія вирвалася з його тіла. Усі його характеристики подвоїлися!

"Хуахп!"

Кан О зібрав усю свою силу у бойовому крику і кинувся на Лакуса.

"Ах ти ж покидьку!" — Лакус схрестив сокири буквою X.

Розгром!

Здавалося, енергетичні вибухи від двох сокир мали пройти крізь Кан О наскрізь.

Але в цей момент...

Змах!

Потужним змахом своїх темно-червоних крил Кан О стрімко злетів у повітря.

Бум!

Вибухи пронеслися по землі, залишивши довгий шрам, наче від детонації бомби.

Кан О вертикально пікірував зверху прямо на голову Лакуса.

Шух.

Таша змусила крила рухатися так, що він закрутився в повітрі, наче дзиґа! Його мечі автоматично затанцювали в повітрі.

"Тц!"

Лакус швидко активував Кам'яну Броню. Його тіло почало перетворюватися на камінь, але вихор чорного та червоного поглинув його.

Попередня главаНаступна глава