Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
20Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Інша історія Зоряних Войн

Розділ 7

Прочитано 0% глави

- Тоталізатор, - раптом сказала Шмі. Вона встала з-за столу і почала збирати брудну посуд. - Тут все крутиться навколо цих моторошних гонок.

- Великі гонки, - пробурмотів Куай-Гон. Пожадливість - великий союзник, якщо вправно нею скористатися.

Енакін захвилювався.

- Я побудував болід. Найшвидший, а Руден все ще переаналізував і допоміг доробити недосяжне. Тепер він ідеальний. Завтра - канун Боонти. Будуть гонки. Подайте заявку.

Руден... - І з надією подивився на мене.

Я все зрозумів без слів і згідно кивнув.

- Енакін! - Поспішила втрутитися Шмі. - Сядь на місце. Відто тобі не дозволить.

- Не обов'язково знати, що біль належить мені, - швидко відповів хлопчик.

Він щось придумав, судячи по тому, як забили його очі. Повернувся до Куай-Гону.

- Ти можеш сказати, що це твоя машина. А мене позичати як гонника.

Куай-Гон відчув, як заціпеніла Шмі Скайуокер. Він терпеливо чекав, коли вона скаже, що не згідна.

- Я не хочу, - проговорила Шмі, обличчя у неї стало зовсім втомленим. - Я помру від страху щоразу, коли Вото посилає тебе на гонки. Кожного разу.

Енакін прикусив губу.

- Ма-ам, але мені подобаються гонки. - Він раптом показав на Куай-Гона. - А їм потрібна моя допомога. У них біда, мамо. Призових грошей вистачило б на запчастини.

- Енакін!

- Мама права, - втрутився Куай-Гон. - Давай більше не будемо піднімати це питання. Тут є хоч якісь люди, співчутливі республіки?

Шмі мовчки похитала головою.

- Ні.

Гунган, який несподівано виявив свою стриманість, зовсім повісив голову Падме і теж знехтував нею. Куай-Гон чекав. Тепер він міг відповісти дівці на її запитання: чому вони зайшли в лавку тодаріанця. У джедаїв не буває випадковостей.

- Мама, - голос Енакіна був майже спокійний, — ти говорила: все негаразд від того, що ніхто нікому не допомагає.

- Энакін, не на...

- Ти казала, - вперто повторив хлопчисько, не піднімаючи погляду. Шми отверилась.

- Куай-Гон не буде піддавати хлопчика небезпеці, - сказала Падмі, намагаючись повернути спокій в цей будинок. - Ми знайдемо інший вихід.

- Ні, Шмі знову хитнула головою. - Іншого виходу немає. Хоч мені це і не подобається, але він вам допоможе. - Вона замовкла, дивлячись на джедая. - Так визначено долю.

***

Через жахливе місто, яке пожерло Корускант, протікала ніч. Тінь стікала через літаючі вежі торгового департаменту, ковзала по дзеркальних плоскогір’ях космодромів і обволокувала кристали житлових корпусів. Ніч швидко покатувала половину міста, народжуючи й вбиваючи на грані свого термінера планети. Незліченні вікна ткали химерний тривимірний орнамент у тілі темряви. Світло спалахує кольоровими вогниками багатоешонні космічні причали. Яскраво напівкольцем планети охопила нічна ділянка центрального проспекту планети - головного Мерідіана. Величезна фасетна труба Мерідіана, що палає нескінченним потоком мільйонів різноматичних спідерів, збиралась до тіла планети понад 40 000 нумерованих Радиальних вулиць. Десь внизу вони спиралися на поверхню старого Корусканта, перетворюючись у знамениті Горди - сквозні вулиці-туннелі, що пронизують тіло планети і забезпечують радикальний тягар її з'їдної літосфери.

Місто вже давно втягнулося у всю планету, перетворившись на адміністративний центр Галактики, серце і мозок Республіки, зосередження її влади. Влада гнилого і безглуздого у своїй неповороткості та суперечці. Влада, що стала остаточно ефемерною і підлещувалася швидкому знищенні...

На високому балконі зірчастого замку-арки, який відкриває вигляд на Головний Меридііан, стояв Дарт Сідіус. Просторні чорні одягу його зливаються з сумраєм ночі. Він стояв обличчям до міста, дивлячись на струмені вогні Мерідіана і немов не помічаючи поряд мерехтливого зображення Лорда Мола - його, Дарта Сініуса, учня.

Бездонна тканина в місті палахкотить уся думка про Імперію. Імперії минулої і майбутньої ...

Одна легенда каже, що Орден Сітхів виник майже дві тисячі років тому. Він втілював темну сторону Сили і прагнув необмеженої влади над народами, які населяють Галактику. Згідно з легендою, Орден заснував джедай-відхідник, відщепенець, який змінив ордену Рицарів-Джедаїв, бунтівник, що стверджував, ніби Велика Сила є втіленням не світла, а темряви. Звичайно, він не зміг переконати Раду проникнути в нові погляди. Відступник порвав з Орденом, відмовився від кодексу джедаїв-рицарів і приніс клятву Темній Стороні Сили.

Серед джедаїв були ті, хто підтримував відступника. Вони зрікалися кодексу Рицарів і присягали Темній Стороні Сили. До Ордена Сітхів приєднувалися всі нові і нові члени, і нарешті їх стало більше півсотні. Відкидаючи ідею рівноваги та згоди, сітхи протиставили кодексу джедаїв своїм власним законодавцям. Орден був створений не для того, щоб служити народам Галактики, а щоб панувати над ними.

Війна сітхів з джедаями була лютою, кровопролитою та руйнівною. Глава Орден Сітхів вважалася відступником, який заснував Орд. Його амбіція виключала думку про розділення влади. Учні й новонавернені почали плести змови як проти нього, так і проти один одного. Вони воювали з однодумцями не менш відчайдушно, ніж з джедаями.

І Орден Сітхів знищив себе. Магістр Ордена було вбито, а після нього загинули майже всі його послідовники. Небагато тих, хто пережив цю битву, були знищені пильними джедаями. Всіх охопило божевілля ненависті...

Всіх, крім одного...

Дарт Сідіус посміхнувся. У нього не було підстав не довіряти хронік давніх часів, але все це сильно смахувало на джедайську героїчну казку для досягнення "дорогоцінної" рівноваги і, напевно, бездумної згоди.

Навіть останній дурень завжди знав, що Темаперна. Бажання та вчинки всіх живих істот завжди виросли з Тьми, як виріс із Темма і світлий вигляд Рицарів-джедаїв...

Більш давня і менш популярна легенда була, що спочатку серед зірок існувала Раса Влади, Рая Темний бік Сили, яка впорядковувала Галактіку, вибудовуюча залізну ієрархії сили та влади у хаосі напівживих пристрастей, які панували в Зоряній системі. Очевидно, вони були комахами. І їхня Сила була виключно Силою Темного боку. Цей народ називав себе Ситхами - саме їх самоназивання, а потім і ритуальний образ взяли собі джедаї-відщепенці. Мистецтво справжніх сихів стало основою сучасних союзів Сили. І історія Майстра Бейна, який заснував і знищив Темний Орден - всього лиш невдала спроба відродити давню та могутню Імперію Ситхів, імперію Темного боку Сили... А кодекс майстра Бейна - останнього героя Темного Ордена, який жив після джедайської гуми, заклав основу нового процесу формування Галактики, просту та ясну формулу, яка виключає міждоусобику в майбутній Імперії...

Дарт Маул ще раз тріпотів з ноги на ногу. Джуніор Ситх поки не мав терплячості, гідним свого майстра. Тільки час і тренування могли це змінити. Терпеливість уберегла Орден Ситхів від знищення. Саме терпіння принесе йому перемогу над джедаями.

Майстер Бейн чудово це розумів. Він терпеливо ставився до найвищих переваг, тоді як багато хто знехтував ними. Він поклав основу кодексу майстерність, стриманість і знання таємної бойової техніки - однієї з стародавніх цінностей джедаїв, забутих у презирстві. Коли сітхи вбивали один одного і коли джедаї вирізали позосталих, майстер Бейн намагався не втягуватися у конфлікти та сутички. А після закінчення війни зник з виду, затаївся і почав чекати своєї години.

Після того як Ситхи перестали бути політикою і стали легендою, майстер Бейн вийшов зі своєї добровільної посилання. Він знайшов учня, виховав його і виховував. З того часу, згідно з кодексом, після смерті майстра ситха мав знайти собі учня і передати йому своє мистецтво. І тільки два сітхи завжди жили в Галактиці: вчитель і його учень. Новий Орден був повністю захищений від кривавих побоїв. Джедаї назавжди залишилися ворогами Ситхів. І нікому не слід було забувати про це...

Від часу знищення Сітхів пройшло тисяча років, і нарешті час, якого вони чекали.

- На Татуїні мало поселень. - Хриплий голос учня відвів Дарта Сідіуса від роздумів і змусив підняти очі на голограму. - Там правлять хати. Представників Республіки немає, але планета взагалі не може бути доступною для торгової Федерації. Якщо слід підтвердиться, я швидко знайду їх, вчитель.

На обличчі Дарта Маула, вкритий ритуальним рисунком сітхів, горіли жовті очі, сповнені нетерпеливого очікування. Дарт Сідіус був задоволений.

- Поділіться спочатку з джедаями, - негромко порадив він. - Тоді ти зможеш без труднощів переправити королеву на Набу для підписання необхідного договору.

Дарт Маул різко, з присвистом, видихнув. Його голос був ровен:

- Нарешті ми зустрінемося з джедаями. Нарешті ми зможемо помститися.

- Ти блискуче підготовлений, мій юний учень, - сказав Дарт Сідіус. - Джедаючим неподобиться з тобою. І вже надто пізно - зараз їм нас не зупинити. Все йде, як було заплановано. Незабаром Республіка опиниться в моїх руках.

Зависло мовчання. Старший Ситх прислухався до дихання Великої Сили. Імперія неминуча. Да.

https://literna.net/uk/books/444-insha-istoriya-zoryanikh-voi-n

Попередня главаНаступна глава