Усю дорогу Ю Жубін не на жарт нервувала й навіть панікувала.
«Прийти до них із порожніми руками... хіба це не занадто нетактовно?»
«Може, мені треба щось купити? Фрукти підійдуть? Які фрукти люблять твої батьки? Звичайні, не покриті золотом чи діамантами, підійдуть?»
Фрукти, які їдять мультимільйонери, теж мають бути якимись непростими!
Тан Ханьцьов із усмішкою подивилася на неї: «Хто взагалі їсть фрукти в золоті та діамантах?»
Так же недовго й зуби собі пообламувати.
Тан Ханьцьов поплескала її по плечі, намагаючись додати їй сил і заспокоїти: «Усе, заспокойся. Просто поводься як зазвичай. У моєму домі всього вдосталь, тобі нічого не треба приносити».
Ю Жубін уперше їхала на Новий рік до батьків своєї «дівчини». І хоча їхні стосунки були фіктивними, перед очима старшого покоління Тан вони мали бути на сто відсотків справжніми, інакше все випливе на поверхню. Тому, звичайно, вона була надзвичайно схвильована.
Етикету теж треба було дотриматися бездоганно!
Ю Жубін усе ніяк не могла вгамуватися: «Тоді, може, я підготую для твоїх батьків червоний конверт? Якийсь супервеликий... так можна?»
Проте з її скромними фінансовими можливостями, хоч би яким великим був цей конверт, він навряд чи вразив би таких акул бізнесу.
«З’їж цукерку й заспокойся, — сказала Тан Ханьцьов. — Ти молодша за віком, тож роздавати червоні конверти — не твоя турбота. Поводься слухняно й не забивай собі голову зайвим».
Ю Жубін слухняно дістала з маленької милої сумочки через плече цукерку, закинула її до рота, аби прийти до тями, і це дало неймовірний ефект — вона миттю помітно заспокоїлася.
Хво Ляньгао, який сидів за кермом, взагалі не збагнув цього маневру.
Заспокоїтися від однієї цукерки? Вона що, транквілізатори їсть?
Тан Ханьцьов помітила у дзеркалі спантеличений погляд Хво Ляньгао й делікатно зауважила: «Помічнику Хво, не хвилюйтеся, це справді звичайна цукерка. Сертифікований харчовий продукт».
Ю Жубін подивилася в бік водійського сидіння й ніяково потерла мочку вуха: «Ой, ну от така я людина, мені однієї цукерки достатньо для вирішення всіх проблем. Перепрошую, що змусила помічника Хво здивуватися».
Хво Ляньгао спокійно відказав: «Уміння повертати душевну рівновагу за допомогою таких простих методів — це хороша здатність».
Він висловився суто як сторонній об'єктивний спостерігач.
Проте Ю Жубін уловила в його словах той самий серйозний тон, який був притаманний Хань Вей.
Але оскільки Хань Вей виросла під керівництвом Хво Ляньгао, то це саме він навчив її бути такою. Ось що означає: який старший, така й молодша.
…
Ю Жубін уже вдруге переступала поріг головного маєтку Тан, але зараз хвилювалася набагато сильніше, ніж першого разу, тому їй довелося з’їсти ще кілька цукерок поспіль, аби остаточно прийти до тями.
Минулого разу вона приїздила сюди просто зіграти роль і зовсім не очікувала, що згодом батьки Тан самі дозволять їй зустріти Новий рік у їхньому маєтку. Вона була просто приголомшена такою честю.
Тан Ханьцьов передала її валізу домашній покоївці, наказавши віднести її до своєї кімнати, а потім узяла Ю Жубін за руку й повела до вітальні.
Тан Хетянь та Льов Веньцін уже чекали на них, навіть устигнувши перевдягнутися в домашні піжами. Їхній розпорядок дня завжди був чітким: якщо не було термінової роботи, вони лягали спати рівно о дев’ятій вечора.
Сьогодні через участь у новорічному вечорі корпорації вони повернулися додому вже після десятої. За звичайних обставин вони б одразу пішли вмиватися й готуватися до сну. Проте сьогодні Тан Ханьцьов мала привезти Ю Жубін. І аби в дівчини не виникло думки, що їй тут не раді, літні батьки після перевдягання спеціально залишилися чекати на неї у вітальні.
Зустріти її особисто було значно краще, ніж проігнорувати. Дівчина їхньої доньки — це теж свого роду термінова й важлива справа, яку потрібно було владнати.
Побачивши їх обох, Ю Жубін, тамуючи внутрішнє хвилювання, ввічливо й за всіма правилами привіталася, а потім крадькома стиснула свої порожні долоні. На душі в неї шкребли кішки від ніяковості.
Прийти з порожніми руками — це так нетактовно...
Тан Хетянь та Льов Веньцін стільки років керували людьми, що навчилися миттєво помічати будь-які дрібні жести оточуючих. Звісно, цей ніяковий рух Ю Жубін не сховався від пильних очей старшого покоління.
Вони також помітили, що вона дуже нервує — набагато сильніше, ніж під час їхньої першої зустрічі.
Цього разу першим заговорив Тан Хетянь: «Ти дуже хвилюєшся».
Тан Ханьцьов міцніше стиснула її руку, даруючи ще більше підтримки, аби додати дівчині сміливості відповісти на зауваження батька. Ю Жубін повільно промовила: «...Є трохи».
Ці двоє зараз фактично були для неї як свекор зі свекрухою, було б дивно, якби вона не хвилювалася до чортиків.
Тан Хетянь провів по ній своїм гострим поглядом туди й назад, а потім схрестив руки на грудях. Його аура випромінювала велич і владу навіть без краплі гніву: «Перед камерами ти зовсім не нервуєш, то чому ж тут раптом так запереживала?»
Ці слова означали, що вони обоє бачили її виступи по телевізору.
Ю Жубін ніяково почухала щоку й абсолютно чесно відповіла: «Тому що ви двоє — батьки Цьовцьов. Я дуже боюся показати себе не з найкращого боку й викликати ваше невдоволення...»
Вона відповідала вкрай обачно, наче на співбесіді.
Тан Хетянь зауважив: «То покажи себе з найкращого боку, і справу з кінцем, хіба ні?»
Раз боїшся — значить, треба поставитися до цього ще серйозніше, використати цей страх як зворотне підбадьорення, аби зробити все якнайкраще. Старший голова правління Тан вважав, що ця проблема вирішується просто елементарно.
Ю Жубін: «...»
Що ж, як і слід було очікувати від акули бізнесу, ви говорите так невимушено!
Льов Веньцін вчасно втрутилася, аби підтримати дівчину: «Ти вже доросла дівчинка. Ми віримо, що ти знаєш межу у своїх вчинках, тож і ти сама вір у себе й не хвилюйся так сильно».
Ю Жубін слухняно відгукнулася: «Добре, я зрозуміла».
Льов Веньцін по-материнськи лагідно всміхнулася: «Уже дуже пізно, тож не будемо влаштовувати довгих розмов. Ідіть наверх відпочивати. Надобраніч, побачимося вранці».
Тан Хетянь підвівся разом із дружиною й зі своєю фірмовою гордовитістю додав: «Якщо чогось бракуватиме — сміливо кажи прислузі».
Ю Жубін: «Добре, дякую!» Після цього вона разом із Тан Ханьцьов провела поглядом літнє подружжя, яке пішло відпочивати.
Щойно їхні постаті остаточно зникли з вічею, Ю Жубін глибоко й полегшено видихнула: «Я ледве не вмерла від страху».
Тан Ханьцьов усміхнулася й повела її до своєї кімнати, заспокоюючи на ходу: «Розслабся».
Коли вони залишалися наодинці, Ю Жубін миттю ставала розслабленою й слухняно йшла за нею крок у крок. Вона запитала: «А твій брат із дружиною сьогодні теж повернулися?»
Тан Ханьцьов відповіла: «Ні, брат чекає на мою невістку, тому вони приїдуть лише завтра».
Дзян Їняо затримали раптові справи, тому вона не змогла прибути сьогодні. Одержимий коханням до дружини Тан Моюань вирішив просто почекати її, аби завтра повернутися разом.
Тан Ханьцьов перепитала: «А що таке? У тебе до нього якась справа?»
Ю Жубін мовила: «Ой, та минулого разу я ненароком змусила його потрапити в гарячі тренди, через що мені трохи ніяково. Хотіла особисто перепросити перед ним».
Нікчемні папараці щодня тицяли в неї своїми об'єктивами, сподіваючись роздмухати хоч якусь сенсацію. Якби Тан Моюань тоді дивився не на неї, його б точно не втягнули в ті тренди.
Тан Ханьцьов із легкою посмішкою зауважила: «Та в цьому немає нічого страшного, тобі не треба перед ним вибачатися. Цілком імовірно, що він тобі ще й подякує».
Те, як розкрутили історію з «фейковим спонсором» у трендах, явно зачепило Дзян Їняо й викликало у неї сильне роздратування. Інакше вона б не погодилася так легко, аби офіційний акаунт «Корпорації Тан» оголосив, що Тан Моюань одружений.
Зрештою, вона сама колись казала, що змусить Тан Моюаня самостійно вимовити слово «люблю», і до того моменту не робитиме надто багато активних кроків. Саме тому вона досі не дала згоди на те, аби офіційно розкрили, хто саме є дружиною молодого директора Тан.
Але Тан Моюань про це не знав. Він просто вирішив, що Дзян Їняо раптово змінила гнів на милість, і подумав, що у нього з'явився шанс на взаємність. Тож офіційне оголошення про те, що він одружений, стало для нього справжнім святом.
Тому його бажання подякувати Ю Жубін було цілком логічним.
Ю Жубін здивовано підняла брову, але нічого не сказала.
Під керівництвом Тан Ханьцьов вони піднялися по широких сходах на другий поверх, пройшли крізь залитий яскравим світлом і бездоганно чистий коридор і зупинилися перед однією з кімнат.
Зараз Ю Жубін перебувала в будинку Тан у статусі дівчини Тан Ханьцьов, тож цілком природно, що вони мали спати разом.
До того ж Тан Ханьцьов сама виступила з цією ініціативою перед батьками. Проте зробила вона це насамперед тому, що хвилювалася, аби Ю Жубін не почувалася некомфортно на новому місці наодинці. Вона вважала, що присутність знайомої людини поруч допоможе дівчині заспокоїтися.
Ю Жубін, яка насправді володіла першокласним хистом до адаптації в нових умовах, миттю вхопилася за цю пропозицію: «О так, я дуже важко звикаю до нового оточення, тому твоя ідея просто чудова».
Ось так вони й опинилися в одній кімнаті.
Якраз коли Тан Ханьцьов збиралася відчинити двері, сусідня кімната неподалік раптом відчинилася, і звідти вийшов чоловік.
Це був Тан Шенхе — той самий старший колега з університету, який колись обіцяв допомогти Ю Жубін здійснити її мрії.
Відтоді як Тан Ханьцьов минулого разу поскаржилася батькам, Тан Шенхе перебував під домашнім арештом у маєтку Тан. Що б він не робив, за ним завжди хтось наглядав. Льов Веньцін навіть найняла для нього вчителя з етикету, аби той наново навчив його гарних манер. Цей крок чітко демонстрував повну втрату довіри.
Спочатку Тан Шенхе ще намагався протестувати, але згодом поступово змирився. Він повністю припинив брати участь у зйомках та шоу і тепер щодня сидів під пильним наглядом батьків, наново вчачись бути людиною.
Погляди Ю Жубін та Тан Шенхе зустрілися. В його очах читалося щось похмуре й незрозуміле.
Аби раз і назавжди розтоптати будь-які надії на те, що його згасла іскра почуттів до неї може знову спалахнути, Ю Жубін вирішила задушити всі його думки в зародку. А саме — продемонструвати палке кохання з Тан Ханьцьов.
І байдуже, чи є це кохання справжнім — головне показати виставу на повну силу!
Тому прямо на очах у Тан Шенхе вона абсолютно невимушено й ніжно пригорнулася до Тан Ханьцьов, випрошуючи поцілунок.
Тан Ханьцьов лагідно погладила її по голівці, наблизилася до її губ і, наче оголошуючи всьому світові свої права власності на цю дівчину, подарувала їй довгий і глибокий поцілунок.
Ефект був феноменальним. Тан Шенхе ледь не вибухнув від люті, різко розвернувся, заскочив назад до своєї кімнати й з усієї сили гупнув дверима.
На обличчі Ю Жубін засяяла торжествуюча посмішка: «Ого, яка гаряча молодь пішла, стільки агресії».
Тан Ханьцьов байдуже зиркнула в бік дверей Тан Шенхе, нічого не сказала й повела дівчину до своєї кімнати.
Кімнати багатіїв завжди вражають звичайних людей своїми масштабами. Житловий простір Тан Ханьцьов не обмежувався банальним ліжком, столом та шафою.
У її кімнаті була окрема простора ванна, обладнана і душовою кабіною, і великою ванною. За іншими дверима всередині кімнати ховалася величезна гардеробна. На трьох стінах тяглися шафи, вщерть завішані наймоднішим одягом поточного сезону, на нижніх полицях вишикувалися ряди взуття та сумок найрізноманітніших брендів, а посередині стояв скляний прилавок для різноманітних аксесуарів та прикрас.
Справжній райський куточок, про який мріє кожна дівчина.
Ю Жубін мовчки застигла на порозі. Вона подумала, що навіть якщо продасть себе в рабство, навряд чи зможе дозволити собі одну таку гардеробну.
Ю-Лимон: "Вибачте, я заздрю".
Тан Ханьцьов якраз знімала верхній одяг, збираючись іти в душ. Помітивши, що дівчина як укопана стоїть перед гардеробною, вона з усмішкою запитала: «Чого ти там застигла?»
Ю Жубін із заздрістю обернулася: «Не питай, я просто заздрю».
Жодна дівчина не встояла б перед такою розкішною гардеробною! Навіть маленька захисниця бюджету не була винятком!
Вона додала: «Ось коли я зароблю купу грошей, обов'язково влаштую собі таку саму!»
Тан Ханьцьов однією рукою розстебнула ґудзики на сорочці: «Якщо ти так сильно хочеш, я можу подарувати її тобі хоч зараз. Зрештою, я ж тебе утримую».
Ю Жубін палко та впевнено проголосила: «Ні за що! Ти просто гарантуй мені безбідне життя після того, як я піду з шоубізу, а поки зі мною все ок, я ще можу заробляти гроші сама».
Її голова все ще на плечах, вона ще покаже, на що здатна!
Бачачи її бойовий дух, Тан Ханьцьов ніжно всміхнулася, кинула коротке: «Як знаєш» і пішла в душ.
…
Живучи в головному маєтку Тан, Ю Жубін не наважувалася ніжитися в ліжку.
Щойно Тан Ханьцьов підвелася, вона миттю встала слідом. Завершивши всі ранкові процедури, дівчата разом спустилися до їдальні на сніданок.
Тан Хетянь та Льов Веньцін ставилися до неї досить приязно. Жодних сімейних скандалів чи розбірок у стилі багатіїв не було — лише затишне й гармонійне родинне життя.
Під лагідним і м'яким натиском Льов Веньцін, яка поводилася як справжня турботлива мати, Ю Жубін поступово повністю розслабилася. Її відповіді стали значно природнішими, ніж напередодні.
Тан Ханьцьов пила молоко, тихо спостерігаючи за їхньою розмовою.
Поки між ними панувала гармонія, все було чудово.
Тан Шенхе протягом усього передноворічного вечора так і не з'явився, відсиджуючись у своїй кімнаті. Тан Ханьцьов вважала, що так навіть краще — менше бачиш, менше нервуєш.
Щойно передноворічний вечір залишився позаду, настав перший день Нового року, а разом із ним і найулюбленіша розвага для всього молодшого покоління — роздача червоних конвертів.
Вперше за більш ніж десять років Ю Жубін знову тримала в руках новорічний конверт. Коли вона приймала його з рук Льов Веньцін, то навіть відчула легку ніяковість.
Минуло занадто багато часу, вона вже встигла забути смак таких святкових традицій.
Конверт у її долоні відчувався тонким, але досить твердим... наче всередині була пластикова картка.
Ю Жубін розгублено застигла: «Тітонько, що це?»
Це банківська картка! Невже багатії так дарують червоні конверти на Новий рік?!
Льов Веньцін лагідно посміхнулася: «Забирай, там зовсім небагато».
«Усього шість мільйонів».
Ю Жубін із абсолютно ошелешеним виразом обличчя: «???»
Усього???
Зупиніть планету, моя бідність щойно заявила, що її жорстоко образили.
----------(Автор має що сказати)---------
Візьми ці гроші як солідний викуп (?) — пізніше одружишся з їхньою донькою!
Ця бідна письменниця також хоче образитися на гроші двох старійшин родини Тан [рука, що тримала сигарету, злегка тремтіла. jpg]
------(Перекладач має що сказати)------
Усього……