Цілуватися, доки ноги не ослабнуть. Що це за непристойні слова?
Ю Жубін із поважним виглядом промовила: «Ми ж маємо домовленість про ідеальний перший поцілунок. Я подумала: якщо мені бракує вправності — варто повчитися, тому ознайомилася з відповідними посібниками».
«Там стверджували, що майстерне володіння технікою дійсно здатне позбавити людину рівноваги. Я підійшла до вивчення дуже сумлінно і переконана, що осягнула саму суть. Тепер я лише чекаю слушної нагоди, аби втілити знання в життя, змусити твої коліна тремтіти й подарувати тобі незабутні враження від першого поцілунку».
«Я сподівалася, що протягом цих трьох днів з’явиться можливість продемонструвати свої вміння, проте, як бачимо, нагоди немає».
«Який прикрий прорахунок...»
Захопившись думками про поцілунок, вона зовсім забула про об’єктиви камер: у таких умовах близькість можлива лише у форматі швидкоплинного дотику, адже будь-який вияв справжньої пристрасті чи глибини почуттів одразу видасть їх.
Це скидалося на таємне побачення.
Ситуація була надзвичайно хвилюючою, проте водночас і розчаровувала: її зусилля виявилися марними.
Хто знає, коли доля зведе їх знову!
Тан Ханьцьов деякий час мовчала, а потім із сумнівом запитала: «Ти впевнена у своїх силах?»
Зважаючи на її сьогоднішнє небажання вчитися та вельми сумнівні методики, Тан Ханьцьов мала підстави вважати, що результати самоосвіти Ю Жубін будуть невтішними. Тому вона не плекала надій на «незабутні враження» і ставилася до цієї заяви скептично.
Проте для людини, чия вдача — суперечити будь-якому твердженню, немає нічого гіршого за подібний скепсис.
Ю Жубін підвела голову. Попри темряву, вона вперто намагалася зустрітися поглядом із Тан Ханьцьов: «Ти сумніваєшся в моїх здібностях?»
Тан Ханьцьов відповіла цілком щиро: «Я маю певні сумніви щодо ефективності твоїх методів навчання».
Ю Жубін заперечила: «Це зовсім різні речі».
Тан Ханьцьов запитала: «У чому ж полягає різниця?»
Ю Жубін: «Підготовка до іспитів викликає в мене лише апатію, натомість вивчення тонкощів ідеального поцілунку приносить справжню насолоду. Цілком логічно, що останньому я приділяю значно більше уваги».
За відсутності внутрішнього спротиву її здатність до навчання була бездоганною.
Це підтверджувалося успіхами у вокалі та хореографії: завдяки зацікавленості вона випереджала інших.
Навіть нудне навчання до сесії ставало легшим, коли її супроводжувала кохана Тан Ханьцьов: тоді її працездатність зростала, а розум діяв значно продуктивніше.
А вивчення мистецтва поцілунку заради Тан Ханьцьов було справою, що обіцяла неймовірну радість, тому вона була сповнена рішучості досягти досконалості.
Ю Жубін праведно додала: «Інтерес — найкращий вчитель!»
Тан Ханьцьов лише всміхнулася, нічого не відповівши. Було очевидно, що вона досі не вірить у прогрес своєї подруги.
Ю Жубін невдоволено зауважила: «Жінко, ти повинна знати, я надзвичайно бунтівна людина».
Тан Ханьцьов: «Слухаю?»
Ю Жубін: «Я обов’язково доведу тобі свою майстерність!»
Тан Ханьцьов це видалося кумедним, проте вона не стала сперечатися. Лагідно погладивши її по спині, вона відповіла: «Добре, я чекатиму. Вже пізно, засинай».
Лише після цих слів Ю Жубін нарешті заснула.
…
О восьмій годині ранку розпочався перший знімальний день проєкту «Три дні й три ночі».
Сон Дженьджень виявила ініціативу й взяла на себе обов’язок розбудити Ю Жубін та Тан Ханьцьов. Піднявшись ліфтом, вона з хвилюванням постукала у двері їхнього номера.
Їй відчинила Тан Ханьцьов — жінка, яка була об’єктом її постійних роздумів.
Керівниця вже прокинулася. На ній була вишукана темно-синя піжама, розкішне хвилясте волосся було зібране у вільний вузол. Попри відсутність будь-якої косметики, її обличчя вражало бездоганною красою, що мимоволі приковувала погляд.
Сон Дженьджень зачудовано спостерігала за нею: Тан Ханьцьов не лише виглядала надзвичайно вродливо, а й випромінювала незвичний для неї домашній спокій.
Вона поводилася невимушено, ніби необхідність ділити ліжко з іншою людиною зовсім не вплинула на її внутрішній стан.
Тан Ханьцьов тримала рожеву електричну щітку й наносила на неї зубну пасту. Не відволікаючись від справи, вона запитала: «Що сталося?»
Вона впізнала дівчину — стажерку з відділу маркетингу. Побачивши її на порозі, Тан Ханьцьов здогадалася, що ту залучили до допомоги знімальній групі.
Отримавши нагоду знову заговорити зі своїм ідеалом, Сон Дженьджень, долаючи хвилювання, відповіла: «Я прийшла повідомити, що пора вставати. Режисер передав, що зйомки ось-ось розпочнуться!»
Тан Ханьцьов стримано відгукнулася: «Зрозуміло». Після чого розвернулася й пішла в глибину кімнати.
Ю Жубін, загорнута в ковдру, сиділа на краю ліжка, досі перебуваючи в полоні сну. Тан Ханьцьов підійшла до неї, подала щітку й лагідно промовила: «Час вставати та вмиватися».
Ю Жубін насилу розплющила очі, подивилася на щітку й, тремтячи від ранкової прохолоди, заціпеніло взяла її до рук.
Сон Дженьджень була вражена. Вона відчула, ніби їй несвідомо завдали болю.
Невже пані Тан власноруч підготувала щітку для Ю Жубін?
Це…
Вона не знала, чи варто заздрити їхній дружбі, чи захоплюватися несподіваною турботливістю Тан Ханьцьов.
Виконавши свою маленьку послугу, Тан Ханьцьов знову підійшла до дверей: «Чи повідомляв режисер про подальший розпорядок?»
Зазвичай у подібних програмах сценарій розгортається поступово: після початку зйомок команда ставить перед учасниками завдання, аби зафіксувати їхню безпосередню реакцію.
Проєкт «Три дні й три ночі» також передбачав виконання певних місій, проте Тан Ханьцьов не знала подробиць. Команда тримала плани в таємниці, надаючи звіти лише Хань Вей, яка особисто затверджувала кожне завдання.
Отже, Тан Ханьцьов не мала уявлення про деталі, хоча була впевнена, що підлеглі не наважаться вийти за межі дозволеного.
Сон Дженьджень згадала слова режисера й відповіла: «Пан режисер просив вас спочатку знайти місце для сніданку».
Тан Ханьцьов ствердно кивнула.
Тим часом Ю Жубін нарешті підвелася. Сон Дженьджень бачила, як та виплуталася з ковдри у своїй дитячій піжамі-зайчику і, здригаючись, ступила на підлогу.
Дівчина здивовано запитала: «У кімнаті... настільки прохолодно?»
Вона занепокоїлася, що Тан Ханьцьов може почуватися некомфортно: «Тоді ви —»
Тан Ханьцьов спокійно відповіла: «Усе гаразд». Вона повернула голову, щоб подивитися на людину, яка встала з ліжка зі швидкістю, порівнянною з черепахою, потім подивилася на Сон Дженьджень: «У приміщенні тепло. Просто вона особисто ставиться до зими з надзвичайною повагою».
Сон Дженьджень: «???»
Тан Ханьцьов почала повільно зачиняти двері, дивлячись на стажерку крізь вузьку щілину: «Дякую за візит. Якщо питань більше немає, я зачиню двері».
Вона побоювалася, що протяг із коридору може нашкодити Ю Жубін, яка так важко прокидалася.
Сон Дженьджень розгублено кивнула, спостерігаючи, як двері зачиняються. Оговтавшись, вона дістала свій нотатник і зробила запис: 3. Поважати зиму.
…
Ю Жубін розслаблено спиралася на одвірок ванної кімнати, чистячи зуби. Завершивши процедуру та ополоснувши рот від піни, вона запитала: «Навіщо приходила та дівчина?»
Тан Ханьцьов, наносячи крем на руки, відповіла: «Виконувала доручення режисера».
Ю Жубін ствердно хмикнула, проте щойно вона нахилилася, аби вмитися, її довге чорне волосся розсипалося, заважаючи їй.
Вона зітхнула і, дивлячись на свої мокрі руки, гукнула: «Цьовцьов, принеси мені, будь ласка, обруч для волосся та резинку, я забула їх у кімнаті».
Тан Ханьцьов погодилася, принесла її жовтий мультяшний обруч, а побачивши, що руки Ю Жубін зайняті, мовила: «Підійди ближче, я допоможу».
Ю Жубін слухняно нахилила голову. Коли Тан Ханьцьов закінчила, дівчина глянула на неї сяйливим поглядом і ніжно промовила: «Дякую тобі, Цьовцьов, ти надзвичайно добра».
Тан Ханьцьов рівно відповіла: «Хм».
Раптом Ю Жубін підійшла до неї впритул і з дуже серйозним виразом обличчя промовила: «Знаєш, Цьовцьов, аби швидше адаптуватися до вимог системи корекції, я щойно прийняла важливе рішення».
Тан Ханьцьов вичікувально мовчала.
Ю Жубін з урочистим виглядом проголосила: «Я вирішила щоранку та щовечора просити у тебе поцілунок. Тільки так ми зможемо звикнути до цього як до належного!»
Тан Ханьцьов: «...?»
Здається, вона знову намагається виправдати свої дивні витівки якоюсь викривленою логікою.
Ю Жубін озирнулася на вхід до ванної кімнати, переконалася, що вони перебувають поза зоною видимості камер, і з надією запитала: «Я вже закінчила ранкові процедури, чи можу я розраховувати на поцілунок для доброго ранку?»
Вона діє лише в інтересах системи, це не має жодного іншого підтексту, тож мені не варто хвилюватися. З цією думкою Тан Ханьцьов відкинула сумніви. Вона взяла обличчя дівчини в долоні й коротко та рішуче поцілувала її.
Тан Ханьцьов одразу відсторонилася і, порадивши подрузі не баритися, вийшла з кімнати.
Ю Жубін залишилася стояти на місці, приголомшена такою раптовістю.
Який неймовірно поспішний поцілунок…
...
Обидві дівчини мали бездоганну зовнішність, тож обмежилися лише легким макіяжем. Ю Жубін взяла свою лаконічну чорну сумку, склала туди необхідні дрібниці та електронний ключ від номера, після чого вони разом вирушили в дорогу.
Режисер надав їм право самостійно обрати місце для сніданку. Тан Ханьцьов ввічливо поцікавилася думкою Ю Жубін, а та, своєю чергою, запитала про її вподобання. Тан спокійно відповіла: «Я б хотіла чогось легкого».
Ю Жубін привела її до затишної кав’ярні в містечку, де подавали рисову кашу. Заклад був приємно оформлений; окрім каші, меню пропонувало традиційні пампушки, соєве молоко та каву.
Щойно замовлення було зроблене, до них підійшли співробітники програми й вилучили їхні гаманці, передавши їх на зберігання Лінь Лінь, секретарці Тан Ханьцьов.
Ю Жубін пошепки зауважила подрузі: «Це не проблема, тут можна розрахуватися за допомогою мобільного додатка».
Але наступної миті персонал повернувся, аби забрати й телефони.
Ю Жубін: «...»
Вона підозріло запитала: «Невже я промовила це занадто голосно?!» Адже щойно вона подала ідею, як засіб її реалізації було конфісковано.
Тан Ханьцьов ледь помітно всміхнулася: «Ні, це звична практика для подібних шоу — вилучати засоби зв’язку».
Вона це знала.
Наявність телефону значно полегшує життя, проте створює перепони для формату шоу: наприклад, легкість розрахунків або відсутність живого спілкування через зануреність у ґаджети. Знімальна група прагнула усунути ці фактори.
Ю Жубін відкинулася на спинку стільця: «Залишається сподіватися, що вони не вигадають якихось надто химерних завдань».
«Не вигадають», — Тан Ханьцьов пильно подивилася на режисера, що сидів на чолі групи співробітників, і повільно додала: «Якщо вони наважаться щось зробити, вони повинні бути готові».
Режисер: Від них витає вбивча аура!
...
Часу було достатньо, тож вони спокійно поснідали. Коли настав час розрахунку, знімальна група винесла картки з завданнями.
На кожній був зазначений окремий квест. Їм належало наосліп обрати одну картку: у разі успішного виконання завдання шоу оплачувало сніданок. Якщо ж вони зазнають невдачі, їм доведеться пригостити вечеряю весь персонал за власний кошт.
Тан Ханьцьов спокійно сховала руки в кишені пальта і незворушно промовила: «Добре».
«Я оплачу сніданок для всіх».
Будучи надзвичайно заможною людиною, вона дала зрозуміти, що ці витрати для неї не мають жодного значення.
Вона могла б придбати цей заклад без найменших вагань.
Знімальна група: «...»
Працівники подумки благали: Пані Тан, зачекайте! Будь ласка, не ігноруйте правила лише через свій фінансовий статус! Пам’ятайте, що це шоу вашої компанії! Не варто псувати власний замисел!
Персонал відчув певну ніяковість через таку демонстрацію багатства. Режисер рішуче зціпив зуби, подивився на Ю Жубін і проголосив: «Задля інтересів шоу ми змушені змінити правила».
Ю Жубін розгубилася: «Що?»
Вона відчула наближення неприємностей.
Режисер продовжив: «Якщо ви не впораєтеся із завданням, сніданок для всього персоналу оплачуватимеш ТИ особисто». І додав: «Використовувати кошти пані Тан або просити в неї відшкодування суворо заборонено».
Ю Жубін, яка завжди дбала про економію, була приголомшена: «???»
Ви взагалі людина???
----------(Автор має що сказати)---------
Режисер: Гроші не можуть загрожувати тобі, але вони можуть загрожувати твоїй жінці.
Ю-дитинча: Знімальна група, вони поводяться нечемно.
Знімальна група: Президентка Тан бере на себе ініціативу зі знесення будинку
Готова співати: Тітонько, є якесь~~~ передчуття лиха~~~~
------(Перекладач має що сказати)------
Передчуття лиха~~~