Глава 18 - Любопитство. Частина - 1
Його голос був лагідним і солодким, але він відчував гордість.
І він назвав мене королевою. Він був не єдиним іноземцем, щоб використовувати це слово, але це було дивно, особливо враховуючи, що я надсилала повідомлення з птахом Королевою.
Чи це означало, що принц Гейнлі був власником Королеви? Він думав, що я його знайома? Я почала підозрювати його, але невдовзі відмовилась від цього. Не мало значення, чи писав він ці листи. Я не збиралася зустрічатися з власником Королеви в реальному житті.
Цей лицар нахмурився, наче образився. Здавалося, що це було грубо для принца попросити мене зробити йому екскурсію по палацу.
"Добре".- відповіла Імператриця.
Адже ніхто не знав, коли його країна перевершить Східну Імперію. Я не стала б створювати непотрібних неприємностей з принцом, який міг би зайняти трон в майбутньому.
Після хвилинного роздумів гордий вираз обличчя принца Хейнлі зникло, змінившись невинною посмішкою, коли він простягнув мені руку. Я взяла його під руку і, незважаючи на те що він був вродливим, рука була м'язистою. Я відпустила його з подивом, і він із цікавістю подивився на мене.
"Що таке?"- з цікавістю запитав принц.
"Нічого.." відповіла Імператриця.
« Ви коли-небудь були в Срібному саду? Це найближчий сад до південного палацу. Це дуже красиво. "- сказала імператриця".
"Звичайно, я ходив навколо південного палацу." - відповів принц.
Я замислилась на мить, коли ми йшли коридором з центрального палацу. Центральний палац використовувався переважно для роботи, з багатьма забороненими районами для сторонніх людей. Тому мені було недоречно показувати його. Південний палац використовувався для проживання іноземних гостей, і він, мабуть, вже гуляв по його території.
Був ще західний палац ... Ми можемо випити там чашку чаю, тому західний палац краще залишити на потім.
Я могла піти з ним до східного палацу Імператора, але я не хотіла зустрічати Рашту. Ми могли б легко пропустити це і піти в північний палац ...
"Ваша Величність?"- покликав її принц.
Я йшла попереду, не кажучи ні слова, і принц Гейнлі покликав мене.
"Я думала, що показати вам в першу чергу" - відреагувала Імператиця.
« Ах. Тоді я хочу піти ...»- перш ніж принц Гейнлі закінчив говорити, до нас з садового куща побіг знайома людина.
"Ваша Величність!"- покликала Рашта.
Рашта. Незважаючи на мої спроби уникнути її, вона все одно з'явилася переді мною. Я зітхнула і люб'язно кивнула їй.
«Ваша Величність, ви гуляєте? Я теж гуляю."- знову заговорила Рашта.
Імператриця відповіла:
Я й гадки не мала, звідки взялася її безмежна енергія. Минулого разу, коли я її бачила, ми розлучалися не найкращим чином.
« Я прийшла звідти»- сказала Рашта і вказувала пальцем на шлях, по якому йшла, потім яскраво посміхнулася та поклонилася принцу.
"Привіт, я Рашта".
Я думала, що принц буде ображений цим благородним вітанням, але він раптом посміхнувся і скопіював манеру Рашти.
"Привіт, я Гейнлі".
Хихікання Рашти було схоже на срібний дзвіночок.
« Ти кумедний! Ваша Величність, хто це? Я ніколи не бачила його раніше.
Хейнлі негайно представився, і я навіть не встигла відкрити рота.
« Я принц Гейнлі з західного королівства»
« Ого! Решта прикривала рот руками, а потім збунтувалась.
"Я ніколи не бачила принців!" із захопленням сказала Рашта.
"Ха-ха, це правда?" - запитав принц.
« Ви дійсно схожі на принца. З казки.
"Ти мені лестиш, Рашта"
"Ви двоє прогулюєтеся разом?" запитала їх Рашта.
« Я попросив Імператрицю зробити мені екскурсію по палацу".
« Це прекрасне місце, чи не так? Є багато місць, які просто неймовірні"- з ентузіазмом сказала Рашта.
"Я бачив не все, але те що побачив дійсно неймовірним"- сказав принц.
На відміну від двориків, які були збентежені мовою або поведінкою Рашти, коли вони вперше зустрічали її, принц Гейнлі легко з нею контактував. Рашта запитала, чи почувається принц Гейнлі комфортно, а потім поставила йому ще одне запитання з сяючою посмішкою: « Що ви думаєте про екскурсію? »
Принц Гейнлі підняв брови: « Леди Рашта?»
« Останнім часом я вивчила весь палац. "Єї Величність зайнята, тому Рашта зробить це за неї".
« Ах. Дякую, леді Рашта. Але все в порядку. Імператриця чудовий гід.»- відповів принц.
Я навіть не показувала йому нічого. Принц Гейнлі подивився на мене вибаченням поглядом.
« Ах! Тоді Рашта піде з вами. Буде веселіше, якщо ми втрьох будемо гуляти!»
Принц Гейнлі відповів її м'якою посмішкою.
Якщо він дозволить Рашті супроводжувати нас, я просто піду. Я почала придумувати розумне виправдання.
Зайнята? Ні, я сказала, що не зайнята.
Я щойно згадала, що у мене є термінова справа? Ні, це буде занадто поспішно.
Можливо, мені потрібно терміново поспішати до ванної ... Ні, зовсім ні.
У будь-якому разі, я не хотіла створювати сцену Імператриці і наложниці Імператора, що прогулювалася з принцем сусідньої країни. Це ж безглуздо. Але тут сталося непередбачене -
"Вибачте, леді Рашта" сказав принц.
"Трое - це занадто багато" принц Гейнлі відкинув Рашту ніжним, але твердим голосом.
Рашта виглядала здивованою, і принц Гейнлі побажав їй « приємної прогулянки», а потім ми спокійно пішли. Він був ввічливий, але надзвичайно холодний. Зазвичай, коли хтось пропонував свою компанію, ввічливою справою було погодитися.
Я здивовано подивилася на його профіль. Я нахмурилась... Звичайно, він був грубою особою. Він справді був людиною, яка залежала від свого вигляду. Чи це викликало в суспільствах шум?
Принц Гейнлі втупився на мене, поки я думала. Я уникала його погляду, але він поставив мені несподіване запитання: « Ви не знаходите мене гарним? »
Про що він говорить? Я трохи нахмурилась, і принц Гейнлі продовжив: « Це дивно. Люди зазвичай цікавляться мною на цьому етапі. Чому королева така холодна? Моє обличчя опухло сьогодні? Нічого не розумію, я подбав про те, щоб красиво одягтися. "
Мабуть, я чула його неправильно. Я витріщилася на нього, принц Гейнлі раптом розсміявся.
... Це був жарт?
« Мої вибачення, Ваша Величносте. У Вас було таке сумне обличчя деякий час назад. "". - сміючись сказав принц.
«!» - Імператриця не знала, що відповісти.
"Ця жінка, яка підходила до нас, вона коханка Імператора?"- запитав принц.
Принц Гейнлі використав термін « кохання» замість "належниця". Це теж не було типовим для подвір’я і викликало у мене посмішку.
« Імператор дивний чоловік. Як він може шукати когось і приводити, коли з ним така королева?»- запитав принц.
Імператриця почала казати: « Дякую за ваші добрі слова, але... Якщо він не може оцінити Вас, це його втрата. "
Можливо, саме тому його називали бабієм. На мить я була приємно здивована. Я знала, що його слова повинні були сподобатися моїм вухам, але горде обличчя зробило мене неспроможною прийняти його лестощі. Він виглядав як той тип, який не хотів би робити компліменти, навіть якщо б його тримали за горло і наказали це зробити.
Я змусила себе посміхнутися, і він відповів мені дитячою посмішкою.
"Якщо ви не заперечуєте, Ваша Величносте, можете запросити мене на фінальний бенкет в останній день новорічних свят?" - запитав принц.
На фінансовому новорічному бенкеті були високопосачені гості з високим статусом або досягли великих успіхів, або ж вони очікували значних досягнень. Однак Імператор і Імператриця запросили лише десять гостей. Звичайно, більшість запрошень вже було відправлено до Нового року, і принц Гейнлі був першим у цьому списку.
« Хіба ви не отримали запрошення? Це не могло бути ...." З розгубленістю почала говорити Імператриця.
Принц не дав їй договорити: « Я отримав. Але це було запрошення від Імператора Східної Імперії.
Коли він знову подивився на мене, його брови піднялися.
"Я б волів бути гостем Імператриці." - пояснив принц.
« Я ціную це, але я вже розіслала всі запрошення»- відповіла Імператриця
"Чому б Вам не викреслити ім'я Імператора і записати своє ім"я нижче?" - запропонував принц.
Він говорив дурню, він посміхнувся своїм власним словам і знову простягнув руку.
"Чи будемо ми продовжувати прогулянку?" - запитав принц.
https://literna.net/uk/books/334-imperatritsya-znovu-vikhodit-zamizh-kr