Голова 150 — разом з драконом (Часть 3).
Горда, вражена розкатаями Гріма Теодора, приходила в себе набагато швидше, ніж Аквіло. Більшість її характеристик досі були невідомі.
Гординя проричала:
- Знову ти, мавпа.
У повітрі захиталося напруження, але Теодор подивився на свого ворога поглядом, повним занедбання.
- Як кумедно.
- Що?
- Наскільки я пам'ятаю, минулого разу втік ти, а не я. Так що це мені варто так говорити, а не тобі.
На цих словах товстий лід під ногами Гордовині проламався, і монстр, на мить втратив рівновагу, впав у воду. Це була пиха, один з Семи гріхів, а тому Тео вирішив зіграти на її гордості, згадавши, що в минулому вона втекла.
І не дивно, що десяток очей Супербії тепер зосереджуються на Теодорі, а не Аквіло.
- Нахальна мавпа! У цей день переможеним був ти, а не я! Якщо б не прийшла та жінка- мавпа, твоє тіло вже стало би частиною мене!
У погляді Теодора спалахнула лють, але цього разу його вже не вражала сила і гострий язик Гордини. Швидше це він дивився на Супербію глузливим поглядом.
- Ти думаєш, є сенс обговорювати « що якщо»? Ви можете хвалитися тим, що маєте здібності всіх інших істот, яких ви з'їли, але врешті-решт, ви просто ні на що не придатна хімера.
– Ты...
Коли вода перекипає, нічого не залишається. Так само вичерпалося і терпіння монстра.
Гординя почала змінюватись на більш підхожу для боротьби з підводною формою. Вісім щупалець крадена перетворилися на сильні, витривалі коні. Її шкура стала нагадувати собі твердий панцир, а плавники перетворилися на крила. Дивно, але ця форма була дуже схожа на ту, з якою Теодор вже стикався в минулому.
Нижня частина була взята з кентавра, крила — від штормової сарани, а здатність прискорення від спроггана...
- Не думай, що все буде так само, як і минулого разу. Ти нічим не відрізняєшся від каменя на узбіччі дороги, а глузливим тоном проголосила Гординя.
- Невже? Тоді твій мозок ще менший, ніж я думав.
Попри свій шостий біль Теодор підняв палець і жестом запросив Гордовиню підійти ближче.
- Давай. І навіть не думай, що я дозволю тобі втекти, як минулого разу.
– ... Ах ты, наглец!
Зрештою, терпиливість Супербії закінчилась і вона з оглушливим ревом кинулася вперед по промерзлій поверхні моря. Від кожного її кроку лід тріскався, перетворюючись на павутинку. Твердження Гордовини стосовно того, що ця форма відрізняється від попередньої, здавалося правдою, оскільки її прискорення перевищує можливість Теодора хоч якось на нього зреагувати.
Йому навіть думати нічого було про те, щоб ухилитися, а блокування цієї атаки могло призвести до серйозних травм. І ось, перебуваючи в такій критичній ситуації, Теодор прийняв цей жахливий удар і не опирався.
- Що?
Проте, здивована була Гординя, а не Тео. Беззахисне тіло Теодора стало напівпрозорим, і атака пройшла крізь нього!
Бу-ду-дих!
У цей же момент Рендольф змахнув своїми двома фалчионами, цілуючись пряміком у Гориню. Ця атака була його торговою маркою. Рендольф добре знав, що коли він хоче охоронити нас, то може виглянути голіє.
« Стиль двох мечників Кловісів. Техніка Скритого значення. Грові Когті."
Рендольф відчув, що навіть він не зможе так просто завдати цьому противнику хоча б один удар, а тому без коливань використовував свою Техніка Скритого значення.
З клинків, наче блискавки, випустили десятки нітей, утворених аурою.
Гру-нуру!
Замість того, щоб відступати, найманець атакував, і цей удар розірвав грудну клітку та серце Гордовині. Щоб відновити такі рани, потрібно було набагато більше часу, ніж при відрубаній кінцівці. Тим більше, що спільна атака двох людей все ще не закінчилася.
Рендольф відступив, а напівпрозоре тіло Теодора повернулося до своєї первісної форми. Тео, який втікав від атаки за допомогою Флюїдізації, приготував закляття для цієї ситуації.
« Спогади. Відкрити всі шари. Тройний Повних вибухів. Тройний Огненний Удар. Злиття Заклинань: вибух".
Магія злиття об'єднала шість вогняних заклинань в одне ціле. Це було непотрібним у випадку використання проти людей, але цілком доречно для битви з Гордовинею.
- Вдарна Спалах!
Вперед ринув грізний вихор чарівної сили!
Важка сила магічної сили і полум'я обрушилася на верхню частину Гордіні, яка ще не закінчила відновлюватися.
- Фду-ду...
Чутливі вибухи потрясли небо й землю. Від такої густої дриви замерзла вода затремтіла і почала тріскатися.
Лід розтанув, і навіть вода під ним випарувалась, залишивши після себе тільки сіль. Це була максимальна вогняна міць, яку міг показати нинішній Теодор.
Але монстр, що лежить в центрі цього жару, вижив.
– ... Роздратовує.
Через кілька секунд густа пара була розсипана морським бризом і виявила форму, яку Тео ніколи раніше не бачив.
- Якісь мавпи зробили таке з моїм тілом?
Гордіня роздратовано дивилася на Теодора, то на Рендольфа.
Тепер у неї були золоті очі і білоснічне волосся. На відміну від своєї попередньої потворної зовнішності, тепер вона виглядала красиво. Однак Теодор і Рендольф зробили кілька кроків назад. Вони відчували, наскільки величезна сила прихована в цій формі.
"Оборотень...?"
– Ні, — відказало Обжерство, яке з самого початку битви зберігало мовчання, - Цю расу називають Ульфхеонаромі.
"Ніколи про таке не чув".
- Не дивно. Ця раса певним чином пов'язана з колишнім королем тваринами Фенриром. Оборотні, про які ви щойно згадали є підвидом Ульфхеонарів. Це схоже на відносини ельфів з Арвами.
« Вища раса!», - подумки вигукнув Теодор.
Це була одна з стародавніх рас, які декотрі вчені кажуть мали силою богів, на відміну від своїх нащадків, котрі колись були обдаровані їхніми силами. Висші ельфи могли успадкувати лише деякі сили Арв, але вони могли викликати справжні чудеса, як це колись робили їх предки.
Отже, якою була сила представника цієї вищої раси?
"Обжерство, в чому полягає здатність Ульфхеонарів?"
– ... Ум-м.
« Хіба ти не знаєш?»
- Я знаю. Але це не можна пояснити однозначно.
Супербія повністю відновилась і підняла обидві руки, поки обжерство прибирала слова.
- У них немає особливих здібностей. Вони просто дуже сильні.
« Що?»
Тогочасно спалахнула біла пожежа, і пролунав оглушливий звук.
– ------!
Теодор не зрозумів, що сталося і насупився.
- Кхек!
Раптом Рендольф закаштувався кров'ю і впав на одне коліно. Обидві його руки все ще стискали фальчиони, але при цьому виглядали так, ніби він поклав їх у піч.
Гордіня, яка стояла там же, де і раніше, плескла в долоні та похвалила Рендольфа.
- Ти краще, ніж очікувалося, мавпа. 36 ударів зверху, знизу, ліворуч і праворуч. Не кожна мавпа здатна протистояти цій швидкості.
Тео побачив, що сталося.
« Це просто смішно...! »
Придивившись ближче, він побачив на поверхні льоду сліди, яких кілька секунд тому не було. Їх залишили Гордіня і Рендольф, які на надзвичайній швидкості здійснили обмін ударами.
"Просто дуже сильні..."
Теодор, нарешті зрозумів, що мало на увазі обжерливість. Фізичні здібності Ульфхеонарів були просто вищими, ніж у тих, хто досягнув майстерності.
Рендольф використав техніку, яка була прихована через звук, вивівши Теодора з шокованого стану.
- Молодий пан, будь ласка, використовуйте магію зцілення.
- Куди тобі дісталося?
Рендольф підняв праву руку, прикидаючись, що в цьому немає ніяких проблем, але Тео мимовільно сковтнув, коли побачив під нею.
Місячний нагрудний доспех був розірваний, обнаживши кровоточиву рану. І це при тому, що перед тим, як вони пішли в бій, Теодор зачарував броню спеціальним захисним закляттям.
- Я отримав один легкий удар, але... Це зламало мені три ребра. Я не зможу витримати другу таку атаку.
Рендольф сказав, що йому буде зручніше захищатися, якщо його ребра будуть виліковані. Він все ще був здатний завдати певну шкоду тому, хто хоч і знаходився наголову вище його самого.
– ... Наближається!
Вони зібрали всі свої сили, не зводячи очей з Гордіні.
Вони повинні були триматися принаймні до тих пір, поки Аквіло не зможе повернутися в бій. Тільки тоді у них з'являться хоч якісь шанси на перемогу.
Червоний плащ і парні мечі вступили у бій проти білого спалаху.
Тим часом, коли Аквіло лежала на краю цього захопливого поля бою, вона не могла вільно дивитись у спини двох людей.
***
Бу-ду-х-ху!
Рендольф знову заблокував невидимий удар і відлетів на кілька метрів. Його праве зап'ястя було вивихнуто, ліва ключиця зламалася, і навіть його тазостегнені суглоби небезпечно скрипнули.
- Кхек!
П'ять хвилин пройшло або, можливо, десять? А може, й взагалі не більше десяти секунд?
Після того як Горданя прийняла форму Ульфхеонара, бій з двома чоловіками протікав у односторонній ключ. Незважаючи на їхню концентрацію, травм ставало все більше і, незважаючи на магію відновлення, Рендольфа додавало шрамів.
– Раскат Гріма!
На льодовику впали Раскати Гріма Теодора, але Гординя не потрапила ні під один з них. Ульфхеонари були достатньо швидкі, щоб уникнути навіть блискавки. Швидкість цих заклинань була набагато вище швидкості звуку, але руху Гордіні, здавалося, виходили за рамки всіх законів фізики.
Супербія повільно підняла свої кігті, зробивши крок вперед.
- Дивіться. Це наближається ваша смерть.
- Перестань молоти нісенітницю, собака драна.
- Хм-м, а перевертні звичайно належать до категорії ссавців, і це означає, що вони живуть у родині з собаками.
Попри гострі жарти Теодор і Рендольф відчували, що ситуація безнадійна й почали впадати у розпач.
Гордовиня ж вирішила не відтягувати цей момент.
- Мені вже це набридло. На цьому вам кінець, закуска.
А в наступному мигні...
Гординя рилася вперед з такою швидкістю, що цього не зміг зрозуміти ні Теодор, ані навіть Рендольф. Все могло б скластися інакше, якби вони не були виснажені бійкою. Проте, як і сказав Теодор на самому початку бою: « Якщо це лише виправдання для невдах.
- Помріть.
Когті Ульфхеонара, які були сильніші аури, мітилися до їхніх шияв.
Рендольф прорахував щонайменше 15 можливих варіантів ситуації і зрозумів, що будь-які контрмери призведуть до того ж кінця. Так само було з Теодором. Нехай ця атака він і міг пережити за допомогою Умбри, але після того як Рендольф впаде, Тео залишиться абсолютно беззахисним.
Це був шах з наступуючим матом, найбільш відчайдушний момент у їхньому житті. Вони не були в змозі захистити себе, але їхнє спасіння прийшло з - під контролю.
- Лід.
Світ завмер. Теодор зрозумів це тоді, коли почув слово невідомою мовою.Примітка перекладача: У оригіналі було написано наступне — лід (Freeze). Дивовижно, але слово « лід » було написано по-росськи, а в дужках було дано пояснення цьому процесу англійською. Іншими словами, російською мовою ніхто не знав.
Це була магія, яка керувала природними законами природи і змінювала їх. Її можна було назвати вершиною всієї магії. Справжня сила дракона полягала в тому, щоб змінювати існуючий потік речей у світі і панувати над його природними законами.
Тіло представника вищої раси було замкнено всередині льодовика!
- Ех, цього віщування дійсно важко вбити, — з блідим обличчям пробурмотала Аквіло, повертаючись зі форми морського дракона до привабливої жінки - Але це на деякий час зможе його утримати.
Аквіло перевела погляд на двох людей, що дихали. Ні, якщо бути точніше, вона подивилася на обличчя Теодора і посміхнулася.
- Хлопчик, а ти більше, ніж я думала.
– А-а?
- Ти прийшов сюди битися, думаючи, що я допоможу тобі?
Теодор застиг на місці, і Аквіло просто хіхнула.
Так чи інакше, їй ще не доводилось так відчайдушно боротися навіть коли вона зійшлася в бою з цілим флотом. Коли ті дурні прийшли, щоб знищити її, вона тільки весело розсміялася.
Але тепер Аквіло була загнана в кут справжнім монстром і... Врятована людьми.
- Ух... Це перший раз, коли я відчула щось подібне.
Це було не добре і погано. Спочатку вона дуже розсердилася, що хтось втрутився в її поєдинок, і гордість дракона не дозволила їй визнати свою поразку.
Але потім вона вирішила, що буде діяти так само непередбачувано, як завжди. Аквіло обвела Теодора та Рендольфа якимось дивним поглядом і на мить замислилася.
- Що ж, це не має великого значення — тягаючи трубку, сказала вона Теодору, — я буду дотримуватися ваших вказівок так, як зможу. Але чи у вас є взагалі уявлення про те, як знищити цього монстра? Мощи мого дихання було недостатньо.
- Я думав про це...
Однак не було часу на пояснення, оскільки маса льоду почала тріскатися. Якщо Аквіло відмовиться від його плану і вирішить втекти, то вони з Рендольфом приречені. Проте Аквіло відповіла на диво просто:
- Тоді що мені робити?
- Мені потрібен час.
Йому потрібно було не менше 10-15 хвилин. Рендольф не зможе протриматися навіть п'ять хвилин, але ось разом з Аквіло вони були цілком здатні хоча б щось протиставити Гордіні.
Кожної хвилини і секунди золота було на вагу.
Аквіло прийняла його пропозицію.
Залишилося небагато до того, як лід зламається і почнеться другий раунд. Отже Теодор не барився і почав швидко вводити в дію підготовлений ним план.
"Активнувати перезапис."
Система негайно відповіла на запит користувача.
У нас немає навичок з класу "Перезопис"!
Будь ласка, виберіть автора, свідомість якого бажаєте перезаписати.
Доступно об' єктів: 2.
Майстер бойових мистецтв зі сходу, Лі Юнсун... Або кращий чарівник-привідувач сучасності, Сатомер...
Коли Теодор опинився перед цим вибором, він без вагань назвав ім’я одного з них.
У тіло користувача завантажено об' єкт « Супермер».