Глава 229
- Ні, я зовсім не боюся. Чого мені лякатися, не Вас же...
« Як йому вдалося побачити крізь маскування?» Су Ло взяла малюка на руки і оглянула його зверху вниз. Як би вона не дивилася на нього, то бачила лише маленької білої цуценята! Де ж тут можна було помітити щось від дитинча божественного дракона?
Старий Чен лише посміхнувся, нічого не відповівши. Він ще раз подивився на Су Ло і маленького божественного дракона. Потім, він відвернувся, зосередивши всю свою увагу на обгаженому камені-джерело.
Старий Чен з самого початку вирішив використати шліфувальний ніж, а не фартух. Він повільно почав шліфувати камінь, рухаючись від поверхні вглиб.
Протягом усього процесу вираз його обличчя залишався серйозним і дуже зосередженим. Він працював дуже обережно і побоювався, що коли надто багато зніме породи, то одягне або навіть зруйнує кристали високої якості всередині.
І тепер, Су Ло була не єдиною, хто стежив за роботою старого Чена.
Крім неї спостерігав за ним, не хто інший, як Лю Ченгфенг, який хвилину тому смоктав від щастя.
На самому початку він дійсно був неймовірно радий. Але тепер, побачивши, як старий Чен забрав камінь з рук Су Ло і вирішив його власноруч вирізати, йому стало якось не по собі. Він почав нарікати. Він швидко піднявся зі свого місця і підійшов ближче до старого.
Пара рук старого Чена розрізала камінь витончено і неквапливо, відчуваючи неймовірну красу.
Під дією шліфувального ножа камінь-джерело все зменшився і зник. Поки що, нарешті, не став завбільшки з гусине яйце. А на наявність кристалу всередині все ще не було видно.
Видихнувши, Лю Ченгфенг розслабився. Побачивши, як обличчя Су Ло ставало дедалі похмурішим і пригніченим, він усміхнувся й з радістю промовив:
- Боже, ти ж не думала, що всередині цього каменя-джерела буде кристал? Якщо це так, то я боюся помру з сміху. Я вже казав, що це сміття. Як всередині нього може бути кристал? Ти, безсовісна, змусила старого Чена стільки роботи зробити, хоча з самого початку було ясно, що все марно.
Су Ло різко схопила за зап'ястя Лю Ченгенга, її крижані очі втупилися на нього:
- Що? Ти думаєш, що всередині немає кристалу? А чи ти готовий на це поставити?
Погляд Су Ло повільно опустився на гаманець, який висів на талії Лю Ченгенга.
Одна тисяча золотих монет була не такою вже й великою сумою грошей. Це звичайна справа, щоб витратити стільки грошей на покупку каменя-джерела. Однак дівчина не могла ігнорувати того факту, що витягла їх з Су Ло Лю Лу Ченґфенг. Вона не буде почувати себе задоволена, якщо все так закінчиться.
- Пари так пари, чого мені боятися? - Лю Ченгфенг не міг чекати, у нього була можливість витрути ще більше грошей з Су Ло. Він не міг залишатися спокійним, коли дивився на неї, у нього відразу ж лускали руки. Так би мовити, зробив гидоту — серце радощів.
- У такому разі, робимо ставки. На кану мішок золотих монет. - Су Ло підняла руку і байдуже сказала: - Якщо всередині каменя-джерела завбільшки з гусине яйце нічого немає — перемога ваша. В іншому випадку, якщо всередині є кристал — виграваю я. Ти згоден?
- По руках! - Люнфенг кинув мішок золотих монет на стіл.
Су Ло теж не відставала, вона підняла руку і витягла з рукава мішку золотих монет. Другий мішок ліг на стіл.
Потім вони обидва втупилися на старого Чена, на його вправні руки, що займаються шліфуванням каменю-джерела. Хоч вони були зморшуваті і схожі на апельсинові корки, вони все так само ловлячими та спритними.
Каміння-джерело не стирало. Зрештою, він став розміром з велике куряче яйце.
Кут рота Лю Чангфенга злякався в доситьій і гордої усмішки. Він презирливо подивився на Су Ло.
- Ти безумовно програєш.
- Як знати, поки не побачимо — наберися терпіння і чекай. - Скромно відповіла Су Ло, дивлячись на камінь-джерело, який буквально танув на очах.
« Кристалл, який міг заволодівати маленьким божеством дракона, очевидно не був низькосортним. Мабуть, це кристал високого класу, навіть вище за зелений кристал.
- Хм, ти все ще намагаєшся не вдарити обличчям в багнюку, але зрозумій нарешті! - Холодно фиркнув Лю Ченнг. "Всередині каменя-джерела таких розмірів буде кристал? Кого ви намагаєтеся обдурити? Розповідайте свої казки іншим, хоча навряд чи вам повірять.
Однак, дуже скоро реальність відвісила дзвінку пощерби Лю Ченгенг.
Лю Ченгфенг не міг сміятися більше, тепер йому було не до жартів. Він не міг повернути час в спить. Йому не залишалося нічого іншого, як просто усміхнутися.
Глава 230
Причиною такої різкої зміни поведінки Лю Ченґфенга є, звичайно ж, камінь джерело. Він несподівано побачив збоку каменя з куряче яйце слабко зеленувато-блакитну блічку. Кристал насправді виявився всередині...
Чи був це зелений або блакитний колір? Важко було сказати напевно, який саме колір кристалу прихований всередині, але одне було точно, це був кришталь високого класу!
Погляд старого Чена став ще більш зосередженіший, ніж був раніше. Його рухи стали повільними. Він більш ретельно і акуратно почав шліфувати кут, в якому зеленувато-блакитного світла.
Невдовзі шар кристалу під сірково-білим шаром з'явився на світ білий.
Синій кристал з зеленим переливом — кольоровий кристал?
Це, це... Це було занадто неймовірно!
Навіть зелений кристал вважається великою рідкістю, і на цьому континенті навіть за десять тисяч золотих монет так просто не заповнюєш. Однак тепер кожен бачив перед собою не просто зелений кристал, а зелену кришку з яскраво голубим відливом.
Зелений кристал з голубим відливом, який можна поставити на продаж, як - от кришталь блакитного кольору. І мінімальна ціна йому буде п'ятдесят тисяч золотих монет!
Лю Ченгфенг відчув, як земля йде від нього з під ніг. Він мало не знепритомнів.
Як це можливо! Це було просто нереально, за межами уяви людини! Раніше це був сміття, яке він за ненадійністю відкинув в сторону!
Боже мій, він насправді продав камінь-джерело, що містить зеленувато-блакитну кришку, вартістю в п'ятдесят тисяч золотих монет, всього за одну тисячу ... Лю Чанґфенг впав у глибокий смуток. У нього божеволіли руки, він хотів накинутися на старого і вирвати кристал з його рук.
- Дядько Чен, у Вас просто золоті руки. Таке дивовижне удача. Якби замість Вас я взялася б вирізати цей кристал, то пошкодила би його або повністю зруйнувала б. - Вираз обличчя Су Ло було неврівноваженим, вона продовжувала слабо посміхатися, як і раніше, навіть поява висококласного кристала не змінило її поведінки.
Старий Чен подивився на неврівноважену і спокійну Су Ло, порівнюючи її з Лю Чангфенгом, який рвав та метал від горя й безнадеги. Його очі звузилися:
- Сховайте, як слід.
– Добре. - Су Ло обережно взяла з рук старого кристала і почала розглядати його в найменших подробицях, захоплюючись красою.
Цей зелений з голубим відливом кристал був завбільшки з синє яйце. Коли вона поклала його на свою білосніжну долоню, він світився від сонця яскравим світлом. А яка від нього виходила аура!.
Лю Ченгфенґ втупився на Су Ло. Кілька очей, які недавно сяяли від щастя, що дівчата справи йшли гірше нікуди, тепер заповнені холодною, наповненою заздрістю і злобою, димом.
Су Ло підняла очі, відкриваючи погляд на кристал у її руках. Вона байдуже подивилася на нього, нічого при цьому не сказавши. Вона схопила зі столу два мішечка золотих монет і поклала їх до себе в рукав. І, як би невпізнай вона в кінці додала:
- Ти програв.
Вираз обличчя Лю Чангфенга став ще потворнішим!
Одна тисяча золотих монет, які він спочатку важко повернув собі, знову були відведені цією огидною дівчиною.
Більше того... Лю Ченгфенґ буквально очима пожер зеленувато-блакитного кристала в руках Су Ло. Його руки самі собою тягнулися до нього, щоб одним різким рухом вирвати його з рук дівчини і забрати собі.
Цей камінь-джерело був його ... Ні, він спочатку належав йому!
Лю Чангфенґ стиснув зуби і сказав:
- Пані, назвіть ціну за цей кристал.
- Чому? - Су Ло нещасливо закотила очі.
- Продайте його мені, незалежно яку ціну ви назвете, я куплю його! - Лю Ченгфенґ з силою видавав кожне слово, поки нарешті не вимовив повністю всі речення. Його пара червоних очей, які палали наче шалене пекельне полум’я, пильно дивилася на Су Ло. Ніби, коли він почує відмову від Су Ло, то наче дикий звір нападає і помре.
(п/п Міка: відбитки немає. Раніше він говорив з нею без поваги, а тепер перейшов на шахраював тон, щоб виторгувати кристал)
Су Ло нетерпеливо зітхнув і, як на дурня, подивилася на Лю Ченгфенга;
- Другий майстер Лю, скажи, що з тобою не так? Чому ти кожного разу намагаєшся щось у мене купити? - Су Ло розкрила свою долоню і почала рахувати, загинаючи пальці: - Спочатку ти хотів, щоб я продала тобі свій червоний кристал. Потім ти наполягав на продажі моєї духовної звірини. Тепер, ти перекрив мені шлях, і погрозами намагаєшся домогтися від мене продаж зеленого-блакитного кристала. Другий майстер Лю, не знаю, погано це чи добре, але ти взагалі син прем'єр-міністра. Як ти можеш використовувати такі брудні трюки, щоб отримати те, що хочеш?