Зайшовши до зали, Мо Фань помітив, що там зібралося чимало людей.
Він збирався тихо знайти собі вільне місце, мов звичайний спостерігач, але Му Ліньшен швидко підійшов і провів його на місце господаря.
Мо Фань раптом усвідомив, що він тут головний. Уся ця земля значилася на його ім'я!
— Не зважайте на мене, продовжуйте! — недбало махнув рукою Мо Фань, показуючи, щоб інші не церемонилися з ним.
Насправді ніхто й не збирався. Просто Мо Фань, як завжди, влаштував театральну виставу!
— Альянс Берегової Лінії оголосив тривогу, попереджаючи нас про потенційне лихо. За їхніми приблизними оцінками, першими з ним зіткнуться азійські країни вздовж узбережжя. Японія та наше Східне Море опинилися перед величезною загрозою! — оголосив Му Ліньшен.
Поруч із Му Ліньшеном сиділо кілька людей у формі Альянсу Берегової Лінії. Очевидно, їх відправили сюди, щоб попередити прибережні поселення.
Більшість інших штаб-квартир мали певний рівень оборони для захисту від можливих катастроф, але Фейняо було новим містом-штаб-квартирою і не обов'язково розвиненішим за гору Фаньсюе. Тому влада Фейняо, представники Альянсу Берегової Лінії та Магічної Асоціації організували зустріч саме тут.
— Погляньте на цю мапу! — жінка з Альянсу Берегової Лінії вивела зображення на екран.
Мо Фань повернув голову на голос і помітив, що жінка була доволі вродливою…
«Кхм-кхм, його стосунки з Нінсюе тільки-но перейшли на новий рівень. Не можна витріщатися на інших жінок. Треба тримати себе в руках!»
Він перевів погляд на екран, де відображалася фотографія, зроблена з великої висоти. Крізь тонкий шар хмар виднівся темно-синій океан. Проте одна частина екрана була щільно вкрита мерехтливими сріблясто-білими об'єктами.
— Ці створіння — різновид Демонічних Саламандр, — повідомила жінка у формі Альянсу. — За даними патрульного загону з Гаваїв, це фото показує лише верхівку айсберга. Кількість цих Саламандр настільки колосальна, що вони можуть легко вкрити територію цілої країни. Вони пливуть на хвилях і повільно наближаються до нас.
— На якій висоті було зроблено фото? — запитала Шао Юй.
— Десять тисяч метрів.
Величезну частину знімка займали демонічні істоти, незважаючи на те, що фотографували з такої шаленої висоти. Скільки ж цих потвор зараз кишіло посеред Тихого океану?
Спочатку Мо Фаню було не надто цікаво на цій зустрічі. Він постійно витріщався на Му Нінсюе, але, почувши опис, його обличчя витягнулося від подиву.
— Хіба ці монстри справді живуть у Тихому океані? — запитав він.
— Необов'язково. Згідно із зібраною нами інформацією, води багатьох країн зараз атакують ці Демонічні Саламандри. Вони серйозно порушили баланс екосистем, — відповіла жінка з Альянсу Берегової Лінії.
— Я нещодавно розправився зі зграєю Демонічних Саламандр. Можете глянути, чи це такі самі? — запропонував Мо Фань. Він одразу ж попросив Лінлін надіслати інформацію про них на його телефон.
Лінлін швидко відповіла.
Шао Юй глянула на Мо Фаня, який більшість часу сидів із безтурботним виглядом, і запитала:
— І де ти натрапив на цих тварюк?
— Я взяв завдання в одного Радника. Озеро Тисячі Островів просто кишіло цими Саламандрами. Вони штампувалися там, наче на конвеєрі, але їхня кількість і близько не стояла з тим, що зараз в Тихому океані. У мене аж волосся дибом стає, коли я на них дивлюся! — зізнався Мо Фань.
— Ми прибули заздалегідь попередити вас, щоб ви могли вжити запобіжних заходів. Щойно з'являться якісь новини, ми негайно вас повідомимо, — взяла слово жінка з Альянсу. Вона підвелася і, ввічливо кивнувши присутнім, залишила залу разом із колегами.
Після того, як представники Альянсу Берегової Лінії пішли, у кімнаті залишилися лише близькі знайомі. Здебільшого це були представники влади Фейняо, які підтримували тісні зв'язки з Му Ліньшеном, Му Нінсюе та Му Чжуоченом. З усіх присутніх Мо Фань знав лише заступника мера Лі Цзінміна.
— Коли ці тварюки дістануться нашого узбережжя? — запитав Му Чжуочен.
— Важко сказати. Скоріш за все, їхньою першою ціллю стане Японія, а ми будемо наступними. Якщо хочемо підготуватися, нам варто відправити когось до Японії, щоб вони першими вивчили цих потвор... — запропонував Му Ліньшен.
— До Японії? Ми з ними не настільки близькі! Навіть якщо вони знайдуть спосіб впоратися з цими монстрами, вони не настільки щедрі, щоб ділитися з нами своїми знахідками! — пирхнув Му Чжуочен.
— Альянс Берегової Лінії вже створив філію Дослідницького Союзу в Японії для вивчення цих істот. Я вважаю, у нас ще є трохи часу до того, як катастрофа добереться до нас, але це гарантовано стане нашою найбільшою загрозою на найближчі кілька років. Ми повинні співпрацювати з Альянсом і зібрати кошти, щоб відправити туди своїх людей, — спокійно відповів Му Ліньшен.
— І кого ж ми пошлемо?
— Я поїду! — озвалася молода жінка із задніх рядів.
Мо Фань неабияк здивувався, побачивши її.
«Хіба це не Цао Ціньцінь?»
Він і не очікував, що дівчина, яка була серед єдиної групи випускників, яких він «навчав», так швидко підніметься щаблями ієрархії на горі Фаньсюе. Вона вже мала право брати участь у таких важливих зустрічах!
Цао Ціньцінь стала одним із ключових членів гори Фаньсюе. Колись Мо Фань допоміг їй отримати можливість вивчити Магічну Формацію Циркуляції Води у декана Сяо. Вона використала ці знання, щоб створити таку ж формацію вздовж річки, що вела до океану. Тепер ця система відігравала критично важливу роль в обороні Фаньсюе!
— Мо Фаню, хіба ти не знайомий із кланом Мочідзукі в Японії? Альянс Берегової Лінії створює Дослідницький Союз саме на їхній базі. Тобі варто зв'язатися з ними, — наполегливо попросила Му Нінсюе.
— А, ну ми не те щоб сильно близькі... але так, я можу попросити Мочідзукі Чіхаю та Мочідзукі Кена забезпечити наших людей житлом і харчуванням, — погодився Мо Фань.
Вони постійно запрошували його до Японії, прагнучи висловити свою вдячність за те, що він розібрався зі Сферою Есенції замість них.
Мо Фань найближчим часом не планував відвідувати Японію. Але оскільки туди збиралася Цао Ціньцінь, він був не проти попросити клан Мочідзукі попіклуватися про неї та її групу.
— Клан Мочідзукі славиться своїм досвідом у відбитті атак морських монстрів. Подвійні Вартові Вежі та Східна Морська Фортеця досі стоять лише завдяки їм. Впевнена, наші люди зможуть багато чого в них навчитися, — зауважила Цао Ціньцінь.
— Так, наша гора Фаньсюе робить лише перші кроки. Приватна територія клану Мочідзукі виходить до моря й спирається на гору, точнісінько як у нас. Вони мають багато молодих і досвідчених талантів, особливо коли йдеться про оборону території. Нам точно є чого повчитися у них. Яке полегшення, що мер особисто знайомий з такою авторитетною фігурою, як Мочідзукі Кен! — підтакнув Му Ліньшен.
Мо Фань і не підозрював, що Мочідзукі Кен був такою впливовою фігурою у боротьбі з морськими монстрами.
— Після підняття рівня моря ми більше не можемо покладатися на старе знання місцевості. Мало того, що припливи й відпливи стали непередбачуваними, так ще й погоду прогнозувати тепер неможливо. А до того ж ці раптові атаки морських потвор, з якими ми раніше ніколи не стикалися. Багато міст пало всього за одну ніч. Відтепер ми маємо бути надзвичайно обережними! — наголосив Лі Цзінмін.
— Ситуація стає дедалі похмурішою. Ми справді не знаємо, що чекає на нас у майбутньому, — зітхнув старійшина Магічної Асоціації Фейняо, вдивляючись у фотографію океану, яка передвіщала наближення катастрофи!
Коли зустріч добігла кінця, Мо Фань збирався обговорити з Му Нінсюе те, що сталося минулої ночі, але ніде не міг її знайти. Вона, очевидно, була зайнята важливими справами.
Це було цілком логічно — Му Нінсюе мала купу клопотів, адже він сам зовсім не опікувався розвитком нового міста чи кризою, що загрожувала його безпеці.
Мо Фаня аж пересмикнуло, коли він згадав ту фотографію з незліченною кількістю демонічних істот. Він мимоволі задумався:
«Наскільки катастрофічними будуть наслідки, коли ці демони дістануться узбережжя людських територій? Як маги взагалі зможуть їх відбити?»
— Вчителю! — окликнула його зі спини Цао Ціньцінь. Ямочки на щоках підкреслювали її чарівну посмішку.
— Ти неабияк виросла над собою! Тепер ти радниця гори Фаньсюе! — посміхнувся Мо Фань, побачивши її.
— Я завжди була на висоті! До речі, дехто хоче з вами зустрітися, — сказала Цао Ціньцінь.
— Хто саме?
— Побачите, коли прийдете.
Цао Ціньцінь напустила на себе таємничості й потягла Мо Фаня до приймальні.
На дивані сидів засмаглий, привабливий чоловік. Молода служниця наливала йому чай, раз у раз кидаючи на нього кокетливі погляди, але він невідривно дивився перед собою, не втрачаючи концентрації!
— Це ще хто? — Мо Фань не впізнав чоловіка, розглядаючи його збентеженим поглядом.
Побачивши Мо Фаня, чоловік миттєво підвівся і, шанобливо склавши руки, вклонився:
— Вчителю, я повернувся!
Мо Фань оторопів. Тільки ті випускники, якими він колись опікувався, називали його вчителем, а найталановитішими серед них були саме Цао Ціньцінь та Бай Хунфей. Мо Фань пильно придивився до засмаглого чоловіка і нарешті впізнав його.
— Бай Хунфей? Всратися можна, чому ти такий засмаглий? Де твій білосніжний і безтурботний вигляд аристократа? — ошелешено випалив Мо Фань.
«Невже це справді був Бай Хунфей? Він так змінився!»
У пам'яті Мо Фаня Бай Хунфей завжди мав імпозантний і витончений вигляд. Він яскраво сяяв серед учнів відомих кланів... Але зараз він нагадував ледь не африканця з дикунською витримкою. Він лише з усіх сил намагався стримати свою внутрішню лютість...
Мо Фань згадав, як перед прощанням Бай Хунфей казав, що вирушає в подорож, аби загартувати себе. Він і не очікував, що хлопця не буде так довго. Виявляється, він тільки-но повернувся зі своєї мандрівки!
Його рішучість і сила волі призвели до шокуючих змін!