— Вчителю, я вирушив у західну частину країни, тому... — ніяково відповів Бай Хунфей. Він глянув на шкіру й помітив, що вона справді добряче засмагла.
— Ти зв'язувався з родиною? — запитав Мо Фань.
— О, ще ні. Я щойно повернувся. Почув, що ви заснували гору Фаньсюе, і одразу ж примчав сюди... — озвався Бай Хунфей.
— Ти що, здохнеш, якщо подзвониш рідним? Гадки не маю, як твоя сестра дізналася, що ти пішов з дому й вирушив у мандри через мій вплив. Вона постійно вимагала, щоб я взяв за це відповідальність! — важко зітхнув Мо Фань. — Тобі краще повідомити сестрі, що ти повернувся цілим і неушкодженим, інакше вона стоятиме під дверима моєї квартири з ножем у руці! — вилаяв його Мо Фань.
Про те, що Бай Тінтін була сестрою Бай Хунфея, Мо Фань дізнався лише після того, як хлопець вирушив у подорож.
Раніше він сприймав Бай Тінтін просто як знайому, але їхні стосунки кардинально змінилися, коли вона дізналася, що її брат покинув дім через нього.
— Я... я боюся з нею говорити. Вона неодмінно почне зі слізьми на очах просити мене повернутися додому. Боюся, що не витримаю й піддамся — тоді точно поїду назад. Заради культивації я не наважувався навіть почути її голос, — неохоче пояснив Бай Хунфей.
— М-м-м, тут ти маєш рацію. Справжній чоловік повинен мати амбіції. Радий, що ти це сказав. Я перекажу твої наміри Бай Тінтін. Тепер їй не доведеться ризикувати життям, щоб прикінчити мене: вона буде надто зайнята, провчаючи свого безжального братика, — кивнув Мо Фань.
— ... — Бай Хунфей просто втратив дар мови. Минуло стільки часу, а його вчитель досі майстерно підставляв інших.
— Вчителю, Бай Хунфей хоче приєднатися до нашої гори Фаньсюе, — радісно випалила Цао Ціньцінь.
— Га? Хіба ти не спадкоємець клану Бай? З такими речами не жартують. На нашій горі Фаньсюе немає місця для таких, як ти. Тобі краще повернутися додому, — відповів Мо Фань.
Клан Бай мав надзвичайно високу репутацію в Магічному Місті. Навіть клан Му поступався їм, а тут молодий спадкоємець клану Бай збирається приєднатися до гори Фаньсюе. Хіба люди з клану Бай не прийдуть і не зрівняють гору Фаньсюе з землею?!
— Вчителю, благаю, вислухайте мене! Навіть якщо я прийму роль спадкоємця, у мене не буде іншого вибору, окрім як іти шляхом, який для мене проклав клан. Не кажучи вже про те, що я ще далеко не гідний зватися спадкоємцем. Це не принесе мені жодної користі. Зрештою, старійшини все одно прийматимуть усі рішення за клан! Хай поки роблять, що хочуть... Я пробув на горі Фаньсюе кілька днів і зрозумів, наскільки це ідеальне місце для мене. Тут усе нове й сповнене викликів. Я можу багато чому навчитися і стати сильнішим. Тут я зможу брати особисту відповідальність за власні вчинки! — впевнено промовив Бай Хунфей.
— Бай Хунфею, це була надзвичайно надихаюча промова. Я вражений, — монотонно відрізав Мо Фань.
Бай Хунфей почухав потилицю. Він не знав, що ще додати. Мо Фань був до болю прямолінійним. Хлопець відмовився від сміховинної спадщини свого клану в Магічному Місті лише заради того, щоб приєднатися до гори Фаньсюе...
— Вчителю, ви що, не дозволите Бай Хунфею залишитися? Горі Фаньсюе зараз дуже бракує робочих рук! — благально звернулася Цао Ціньцінь.
— Я не проти, якщо ти приєднаєшся до нас, але краще придумай, як переконати сестру. Інакше вона знову вирішить, що це я збив тебе на манівці... — попередив Мо Фань.
— Якщо тільки вчитель дозволить, я сам поговорю із сестрою! Вірю, що вона мене зрозуміє, — Бай Хунфей усміхнувся, блиснувши зубами, точнісінько як той хлопець із логотипа на тюбику зубної пасти Darlie.
— Це просто чудово, наша гора Фаньсюе завербувала ще одного експерта! Вчителю, Бай Хунфей тепер дуже сильний. Ви можете доручати йому битви. Він вас не підведе! — раділа Цао Ціньцінь.
— Мені не потрібна його допомога, щоб мотузити людей. Це моє улюблене хобі! — пирхнув Мо Фань.
— Вчителю, ви тепер шанована людина в нашій країні. Бувають моменти, коли вам буде просто не за статусом бруднити руки; саме в таких сутичках я зможу битися від вашого імені. Ви не пошкодуєте! — вишкірився Бай Хунфей.
Зрештою Мо Фань погодився з його аргументами. Крім того, такому любителю повипендрюватися, як він, кілька надійних бійців у підпорядкуванні лише додадуть солідності!
— Згода, тоді будеш ходити зі мною! — схвалив Мо Фань.
Мо Фань попросив Цао Ціньцінь провести Бай Хунфея до відділу кадрів, щоб усе оформити. Люди на горі Фаньсюе самі підберуть йому підходящу посаду. Мо Фаня це вже не обходило.
Насправді на горі Фаньсюе не було нічого, що дійсно обходило б Мо Фаня...
— Дідько, я знову забув віддати Му Нінсюе той Камінь Охорони. Хай йому грець, її день народження і так не за горами. Вона може так зрадіти, що сама залізе мені на коліна... цк-цк-цк, — пробурмотів Мо Фань, задоволено мугикаючи.
На горі Фаньсюе всі були зайняті своїми обов'язками. Мо Фань був єдиним, хто безтурботно прогулювався. Почувався він доволі розслаблено.
Він мав стільки вільного часу, що пішов випити пообіднього чаю. Покликав із собою чарівну Апас, щоб порадувати око. Йому також неабияк лестили заздрісні погляди інших чоловіків. Він зробив ковток м'якої холодної кави й із задоволенням згадував ті блаженні миті минулої ночі.
Апас надула губки й витріщилася на задоволену фізіономію Мо Фаня, як на якогось ідіота.
Трохи згодом з'явилася Лінлін у милій сукенці в стилі лоліти. Вона виглядала дуже енергійною з фірмовим волоссям, зібраним у два хвостики. Її юнацька чарівність миттєво привернула увагу відвідувачів чайної, як чоловіків, так і жінок...
— Сьогодні День захисту дітей? Ти виглядаєш доволі мило в цьому вбранні, — усміхнулася Апас. Вона ніколи не втрачала нагоди підколоти Лінлін.
— Дурепа! — відрізала Лінлін.
— Вам двом варто припинити сперечатися щоразу, як ви бачитеся. Лінлін, ти бачила фото, яке я тобі надіслав? — озвався Мо Фань.
— М-м, схоже, я не помилилася щодо загрози, яку можуть нести Демонічні Саламандри. Насправді я її навіть недооцінила! — заявила Лінлін.
— Це як? — не зрозумів Мо Фань.
— Спочатку я вважала, що маленькі Демонічні Саламандри — це новий вид, здатний до швидкого масового розмноження, як демонічна сарана, і що саме вони можуть принести великі руйнування... але, побачивши фотографію, я думаю, що справжнім новим видом є якраз Велика Демонічна Саламандра! — сказала Лінлін.
— Я не зовсім розумію... — зізнався Мо Фань.
— Велика Демонічна Саламандра, з якою ми розправилися, — це лише одна-єдина особина з цілої армії Великих Демонічних Саламандр на цій фотографії. Я не знаю, як вона опинилася в Озері Тисячі Островів, спричинивши там такий гармидер, але чисельність цих Великих Демонічних Саламандр посеред Тихого океану можна порівняти хіба що з Демонічною Сараною Піщаної Бурі. Уяви собі, яку катастрофу можуть спричинити мільйони Великих Демонічних Саламандр! — пояснила Лінлін.
— Мільйони Великих Демонічних Саламандр... і кожна з них здатна наплодити мільйони звичайних Демонічних Саламандр... ось як вони вкрили центр Тихого океану, наче густі хмари! — аж поперхнувся від шоку Мо Фань.
— Звичайні Демонічні Саламандри бронзового кольору, а демонічні істоти на фотографії — білі... — люб'язно додала Лінлін.