— Вогняна Кристальна Свічка: Вибух!
Цей вигук захопив Му Сюймянь абсолютно зненацька.
Крихітний вогник був вочевидь надзвичайно стисненим; енергія всередині нього в тисячі разів перевершувала його розміри! До того ж стародавнє містечко було переповнене магією вогню, що дозволило їй здетонувати, наче смертельна бомба, щойно стримуюча сила зникла!
У небо здійнялася грибоподібна хмара. Енергетичні хвилі, що розійшлися містом, зрівняли стародавні будівлі із землею. Полум'я заповнило весь простір, не залишаючи жодної шпаринки. Важко було навіть уявити, скільки енергії містила ця маленька свічка. Вибух міг зрівнятися з верховним закляттям!
Три вогні рівня Душі нагадували гігантську бомбy, коли їх стиснули одночасно. Вибух прогримів усього за десять метрів від Му Сюймянь. Грибоподібна хмара поглинула її ще до того, як вона встигла зреагувати!
Постать Мо Фаня повільно виринула вдалині. На його плечі була накинута чорна мантія, на якій усе ще догорало синє полум'я.
— Тіньова Приманка буває такою корисною в певні моменти! — вишкірився Мо Фань, усміхаючись навіть ширше, ніж Му Сюймянь до цього.
Мантія Темного Аристократа дарувала Мо Фаню потужну здібність — Тіньову Приманку!
Мо Фань володів Диявольською Ніччю і міг викликати цілу зграю демонічних тіней; Темний Контракт ще більше посилив здібність Мантії Темного Аристократа, ускладнюючи можливість відрізнити тіньового клона від справжнього Мо Фаня. Він удавав, ніби розмовляє з Му Сюймянь, залишивши клона, перш ніж непомітно вислизнути.
Мантія Темного Аристократа була настільки потужною, що навіть верховним магам було б украй важко розгледіти трюк Мо Фаня, якби вони не стояли зовсім поруч. Му Сюймянь не наважилася наблизитися до нього, знаючи про його майстерність у ближньому бою. Вона просто припустила, що Мо Фань не мав жодних шансів вижити, коли сині вогні поглинули його тіньового клона.
Мо Фань ніколи б не здолав Му Сюймянь у відкритому бою, але це не означало, що він не міг грати брудно!
Мо Фань незліченну кількість разів відпрацьовував комбінацію Повсталої Тіні та Мантії Темного Аристократа під час одужання в Храмі Парфенону. Йому вдалося обдурити більшість Лицарів Золотого Сонця!
— Повстала Тінь: Задушення!
Мо Фань не дав Му Сюймянь жодного шансу оговтатися. Він миттю застосував закляття тіні, поки вона ще була непритомною.
Хоча елементальна магія була недоступною, чорна магія не мала жодних обмежень. На щастя, схоже, елемент отрyти Му Сюймянь ще не досяг верховного рівня, оскільки тиск від нього відчувався значно слабшим!
Якби елемент отрyти Му Сюймянь був на верховному рівні, її статус у льодяному клані Му був би набагато вищим. Їй би не довелося бруднити руки подібними дорученнями!
Повстала Тінь виринула з Му Сюймянь і зімкнула руки на її горлі.
Що менше кисню надходило, то більше затуманювалася її свідомість. Задля безпеки Мо Фань також випустив кілька Гігантських Тіньових Шипів, щоб заблокувати її розум...
Мо Фань знав, що жінка легко вирветься з-під дії Гігантських Тіньових Шипів, адже її рівень культивації був значно вищим за його. Він спожив кілька Есенцій Душі рівня Командира, викликавши ще три Повсталі Тіні, щоб вони наглядали за нею.
— Хіба не простіше було б її вбити? — спокійно запитала Лінлін.
— Ми зможемо обміняти її на Му Гуанціна та інших, — відказав Мо Фань.
Му Цін не могла повірити своїм очам і лише згодом спромоглася вимовити:
— Вона... вона верховна магеса, як ти взагалі її здолав? Ти... ти справді людина?
Му Цін здавалося, ніби її світогляд перевернувся з ніг на голову. Вона вперше побачила, як просунутий маг перемагає верховного!
— Що ти щойно сказала? Швидше зціли мої рани, гадаєш, це було легко? — Мо Фань зняв Броню Чорного Змія, оголивши вкриту пухирями шкіру.
— Ох, так!... — Му Цін миттю застосувала на Мо Фані магію зцілення.
Тривале горіння від вогняного верховного закляття було вкрай потужним. Му Цін довелося почекати, поки цей ефект спаде, щоб її магія зцілення подіяла.
— Ти вражаєш, як і завжди; я вже думав, що ми всі тут здохнемо, — промовив Чжао Ман’янь.
— На щастя, у мене є три вогні рівня Душі та неймовірна сила Маленької Полум'яної Белль. Мені вдалося впоратися з нею за допомогою невеликого трюку. До того ж, Му Сюймянь вочевидь перебуває на самому дні серед верховних магів. Нам би настав кінець, якби ми зіткнулися з кимось трохи сильнішим! — Мо Фань зовсім не вважав це легким завданням.
— Це правда, але чи є взагалі хтось інший, хто має три різні Насіння Душі для одного елемента?! — пробурчала Му Цін.
Порівнювати себе з іншими було дійсно нестерпно. Елемент вогню Мо Фаня мав три види вогню рівня Душі, три Домени та три спеціальні ефекти. Що б міг подумати маг вогню, який не має жодного полум'я рівня Душі?
У випадку з Му Сюймянь, хоча вона вже була верховною магесою, жінка мала лише один вогонь рівня Душі — Синій Демонічний Вогонь. За рівнем полум'я вона значно поступалася трьом вогням рівня Душі Мо Фаня!
— Його блискавка теж добіса божевільна. Вона достатньо сильна, щоб загрожувати верховному магу, — безтурботно встромив ще одного ножа в серце Му Цін Чжао Ман’янь.
Му Цін геть втратила настрій лікувати травми Мо Фаня. Зцілення цього хлопця лише позбавляло її мотивації покращувати власну культивацію!
— Тепер, коли ми розібралися з Му Сюймянь, інші більше не становлять для нас загрози, — зауважив Му Бай.
— Мені треба відпочити. Це вам не якісь дрібні рани, — Мо Фань знесилено повалився на землю.
Він був абсолютно виснаженим. Хлопець невпинно витрачав свою енергію відтоді, як за їхньою групою гнався Вогнекрилий Тиран. У нього просто не залишилося сил, щоб розібратися з рештою людей льодяного клану Му знадвору.
Лінлін озирнулася і сумно промовила:
— Містечко зрyйноване, просто так.
Мо Фань зміг лише криво всміхнутися.
Місто було надто вразливим. Воно не змогло витримати руйнyвань від битви такого високого рівня. Випадкове закляття могло знищити все довкола. Якби вони трохи накопичили енергію, один удар міг би знести половину стародавніх будівель. Наступного разу, коли хтось прийде до цього ізольованого просторового вузла ретрансляції, усе, що залишиться — це випалені уламки та земля.
Мо Фаню було трохи шкода. У світі не так багато місць, настільки ж священних, як це містечко. Воно не старіло з часом, його не тривожили війни. Йому було цікаво, які люди жили тут і чому вони пішли.
— Лінлін, ти з'ясувала, для чого це місце? — спитав Мо Фань під час перепочинку.
— Б'юся об заклад, це сховище, яке побудував великий майстер Елементу Простору, але згодом про нього забули, — відповіла Лінлін.
— Якщо час дійсно статичний, хіба це не означає, що все тут незрyйнівне? — запитала Му Цін.
— Хто знає, я просто хочу зараз добряче виспатися, а потім вибити все лайно з цього Ці Шаня, сучого сина! — Чжао Ман’янь ліг на землю, підклавши руки під голову замість подушки.
Він уже збирався заплющити очі, але коли недбало кинув погляд у небо, його душа похолола від жаху!
Хлопець заверещав, різко сівши і вказуючи пальцем угору!
У небі над містечком виднілося око. Воно було добіса величезним — око небес, яке пильно витріщалося на крихітних людей унизу!