Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Маг на повну ставку

Розділ 1460 - Три вогні рівня Душі!

Прочитано 0% глави

Різниця між верховним і просунутим рівнями була неймовірно величезною. Жоден просунутий маг ніколи не мав шансів проти верховного. Му Сюймянь пильно дивилася на Мо Фаня. Вона не розуміла, чому сині вогні не спопелили його дотла!

— Палаючий Захід Сонця, Полум'я Лиха, Метеоритний Багрянець! — Мо Фань безжально вивільнив свої три насіння вогню рівня Душі. Домени Палаючого Заходу Сонця та Полум'я Лиха чітко вирізнялися; будь-хто міг побачити два різних кольори, що заповнювали простір у радіусі п'ятисот метрів від Мо Фаня. Магія вогню, яка літала в повітрі наче пір'я, була абсолютно видимою. Енергетичні частинки перебували в повній готовності, очікуючи на накази Мо Фаня!

Домен Метеоритного Багрянцю ще не сформувався. Це не означало, що він його не мав — просто йому був потрібен час для формування та вдосконалення. Тьмяне кільце багряного вогню під ногами Мо Фаня все ще свідчило про те, що його рівень не поступався іншим двом вогням рівня Душі!

Аура Мо Фаня злетіла до небес, коли з'явилися три вогні рівня Душі. Люті вогні Богині Полум'яної Белль наділили його величною поставою!

— Небесне Вогняне Поховання: Тисяча Палаючих Пелюсток!

Мо Фань застосував просунуте закляття вогню третього рівня. Вогні линули з небес у формі квітів, запалюючи небо так, ніби це було палаюче море пелюсток. Цвіт падав, мов запашний вогняний дощ!

Метеоритний Багрянець мав особливу властивість: тертя, що виникало під час польоту полум'я крізь повітря, ще більше посилювало його потужність та силу удару, тому навіть крихітна палаюча пелюстка могла спричинити масові руйнyвання!

Тисячі вогняних пелюсток лилися з неба, наче метеоритний дощ, бомбардуючи територію, де стояла Му Сюймянь.

Вона не надала особливого значення просунутому закляттю, але одразу ж пошкодувала про це, коли зрозуміла, що під впливом трьох вогнів рівня Душі шкода була в кілька разів вищою, ніж від звичайного!

Кожна пелюстка розквітала руйнівною вогняною лілією, торкаючись землі, і вони накладалися одна на одну. Їхні жахливі вибухи перетворювали вулиці на випалену землю, вкриту вирвами та тріщинами...

Му Сюймянь була захищена своїм синім полум'ям, але її одяг тепер перетворився на лахміття. Вона важко дихала.

Жінка стиснула зуби. Зазвичай вона могла б захистити себе за допомогою елемента води, але в такому місці їй доводилося покладатися лише на Синій Демонічний Вогонь для захисту, що ставило її в невигідне становище.

Елемент вогню не славився своїм захистом. Опір мага до вогню залежав виключно від його вогняного насіння. Хоча її рівень культивації був вищим, ніж у Мо Фаня, у нього вочевидь було краще вогняне Насіння Душі, ніж у неї!

Її Синій Демонічний Вогонь у кращому разі міг зрівнятися з Палаючим Заходом Сонця!

— Вогняний Розріз!

Мо Фань злився з Полум'яною Белль, тому йому більше не потрібно було покладатися на зірки для створення заклять. Він кинувся на Му Сюймянь, наче ракета, не даючи їй змоги перевести подих. Його рука перетворилася на вогняний меч, яким він замахнувся на жінку. Хвиля пекучого полум'я рвонула вперед і заповнила тріщину на вулиці, де вона стояла.

Му Сюймянь швидко відступила, ухиляючись від потужного удару Мо Фаня. Вона стиснула пальці, ніби просилювала нитку в голку. Темно-коричневе світло стрімко спалахнуло серед полум'я...

Мо Фань саме збирався кинутися наздоганяти її, коли помітив спалах. Він швидко відскочив убік!

— Уже тікаєш? — захихотіла Му Сюймянь. Вона різко викинула руки вперед, натягуючи шовкову нитку і затягуючи кожну іншу нитку, прив'язану до неї!

Мо Фань відреагував надзвичайно швидко, але йому все одно не вдалося вирватися з коричневого отрyтного шовку, сплетеного у формі павутиння, яке накривало величезну територію. Щойно хлопець відскочив убік, як інше павутиння перекрило йому шлях до відступу. Водночас отрyйні нитки посипалися згори, захоплюючи Мо Фаня у пастку!

— Броня Чорного Змія! — Мо Фань розумів, що не має шансів вирватися з верховної отрyйної пастки, і негайно активував свій захисний магічний артефакт!

Отруйні нитки впали на нього попри шари полум'я навколо, і паралізуюча речовина почала проникати в його тіло. Броня Чорного Змія ледве встигла зупинити подальше поширення отрyти.

Оскільки Чорний Тотемний Змій був пращуром отрyти, його луска була дуже ефективною для ізоляції токсинів. Мо Фань пройшов крізь безліч битв, і йому не склало труднощів впоратися з її атакою.

Отруйні нитки були призначені для нанесення контактної отрyти на ціль, а не для зв'язування. Коли Мо Фань зупинив дію отрyти своєю бронею, полум'я Палаючого Заходу Сонця гнівно спалахнуло, спопеляючи нитки дотла.

Шовк покривав величезну площу, але полум'я Палаючого Заходу Сонця було дуже ефективним проти комах. Отруйні нитки Му Сюймянь покривали майже квадратний кілометр, з понад тисячею ниток, розкиданих у повітрі та на землі. Коли кільце полум'я Палаючого Заходу Сонця розширилося, шовк загорівся і перетворився на попіл.

Му Сюймянь стиснула зуби, побачивши, що з встановленою нею пасткою розправилися в одну мить!

— Пекельна Брама!

Жінка знову змінила підхід. Вона миттю огорнула себе синім полум'ям і знову викликала Пекельну Браму.

Дві брами на відстані восьмисот метрів одна від одної знову з'явилися, і Мо Фань знову опинився між ними. Потік синього полум'я ринув просто на нього з оглушливим ревом!

— Миттєвий Стрибок!

Мо Фань давно підготувався до атаки. Його фігура розчинилася в повітрі й з'явилася за сто метрів угорі.

Він подивився вниз і побачив, як рідке полум'я тече між брамами, наче нестримний вогняний дракон — величний і жахливий!

— Який наївний! — холодно всміхнулася Му Сюймянь, не відриваючи очей від Мо Фаня, який тепер ширяв у повітрі.

З'явилися ще дві Пекельні Брами: одна над головою Мо Фаня, а інша — під його ногами! Обидві брами стояли одна навпроти одної, а на їхніх поверхнях вирували вогняні вири, готові вивільнити свій гнів!

— Здохни! — гаркнула Му Сюймянь. Потік лави ринув згори, жорстоко вбиваючи Мо Фаня в землю!

Нищівний удар тривав доволі довго. Мо Фань гадки не мав, що Пекельна Брама може з'явитися будь-де. Його шкіра вкрилася пухирями після удару Синього Демонічного Вогню, і біль від того, що він захлинався в ньому, був просто пекельним!

На щастя, його опір вогню був надзвичайним, коли в нього вселилася Маленька Полум'яна Белль. Інакше він би перетворився на попіл за секунду!

— Дідько, якби тільки Метеоритний Багрець уже сформувався, у мене був би шанс проти цієї стерви з трьома вогнями рівня Душі! — вилаявся Мо Фань, підводячись на ноги з чорним від сажі обличчям.

Метеоритний Багрець ще не був повністю сформований та вдосконалений, тому хлопець не міг використати його справжній потенціал. Зрештою, він щойно отримав це вогняне Насіння Душі у зародковому стані, тому воно могло надати йому лише обмежений контроль і силу. Він протистояв Му Сюймянь із силою Богині Полум'яної Белль!

На просунутому рівні Мо Фаню не було рівних. Він міг знищyвати супротивників того ж рівня одним-двома закляттями, але коли справа доходила до сутички з верховним магом, те, що його кістки залишилися цілими після першого раунду, було вже неймовірним досягненням!

Якби Чжао Ман’янь міг використовувати свої елементи, він би заблокував кілька атак замість Мо Фаня. Тоді б у них був невеликий шанс перемогти її. На жаль, жодна інша елементальна магія, окрім вогню, тут не працювала...

Верховний рівень і справді був надзвичайно потужним!

— Який же ти живучий! Не очікувала, що Дух Вогню може наділити мага вогню такою неймовірною силою! Тримати її при собі такому жалюгідному просунутому магу, як ти, — просто марнотратство! — зневажливо пирхнула Му Сюймянь, наближаючись до Мо Фаня.

Мо Фань був наче монстр, витримуючи її верховні закляття кілька разів поспіль. Тепер вона зрозуміла, чому Ці Шань просив її бути обережною!

— Ще не пізно благати про пощаду? — запитав Мо Фань.

— Хе-хе, куди поділася твоя гідність? — Му Сюймянь підійшла ближче на своїх срібних підборах. Попри хихикання, вона все ще тримала Мо Фаня під прицілом своєї магії. Це було те ж саме верховне закляття, Пекельна Брама; одна зліва від Мо Фаня, а інша — справа, знову на відстані близько восьмисот метрів.

Синє полум'я неспокійно вирувало всередині брам. У своєму нинішньому стані Мо Фань більше не міг ухилятися від закляття. Дії Му Сюймянь уже відповіли на його запитання.

Просунутий маг вогню з трьома видами Насіння Душі і Дух Вогню, благословенний природою: Полум'яна Белль уже була для неї загрозою, незважаючи на те, що жінка була верховною магесою. Як Му Сюймянь могла не знищити таку небезпеку, маючи нагоду?

На щастя, вони вчасно виявили здібності Мо Фаня. Якби вони дозволили йому розвиватися далі, бозна-яким могутнім ворогом для клану Му він би став!

— Я можу подумати над тим, щоб залишити твій трyп цілим, якщо ти благатимеш про пощаду просто зараз! — холодно відрізала Му Сюймянь.

Її слова прозвучали як смертельний вирок. Палаюча річка ринула з Пекельної Брами, затоплюючи мирне стародавнє місто, наче злий синій дракон!

Крихітну фігуру Мо Фаня поглинуло полум'я. Цього разу Му Сюймянь не вірила, що він зможе вижити. Вона дивилася на сині вогні, широко усміхаючись!

Жінка обожнювала свої сині вогні; Синій Демонічний Вогонь дуже тішив її око, особливо коли він поглинав життя!

— Сам винен, що так випендрювався, так і не навчишся поводитися скромніше! — безжально гаркнула Му Сюймянь у бік полум'я.

Постоявши там якийсь час, Му Сюймянь повільно обернулася. Вона стала визирати інших, які зараз ховалися. Місто було невеликим, і половину вже зрyйнyвало її полум'я. Куди їм ще було тікати?

— Припиніть марнувати мій час, інакше я розлючуся ще більше, — крикнула Му Сюймянь у напрямку, де ховалися Чжао Ман’янь та інші.

Щойно вона закінчила речення, як за десять метрів від неї повільно опустився вогник свічки.

Му Сюймянь не звернула на нього особливої уваги. Вона подумала, що це просто щось, що залишив після себе Мо Фань, але вираз її обличчя змінився, коли вона відчула, як усередині вогника вирує жахлива енергія!

Попередня главаНаступна глава