Ніч раптово занурилася в мертву тишу. Погода не була холодною, але всім здавалося, ніби вони стоять на кризі.
Четверо людей у кімнаті затамували подих. Їхні очі були порожніми, наче вони застрягли в нескінченному кошмарі.
Цей висновок був настільки задушливим і нищівним, що повністю позбавив їх здатності мислити!
Монарх Підземних Жаб тягнув... Велику Піраміду Гізи...
Велика Піраміда Гізи!
Це було гігантське королівство нежиті, здатне з легкістю поглинути половину Єгипту. Найвеличніший із Підземних Палаців. Якщо ця піраміда з'явиться на їхній землі, що станеться з Бейцзяном, коли вона накриє все навколо своїм смертоносним світлом?!
— Не думаю, що нам це просто сниться... — нарешті пролунав голос у німій кімнаті. Є Хон першим порушив мовчанку. — Зазвичай кошмари — це відображення якихось поганих думок, які з'являлися протягом дня. Але я ніколи, ніколи в житті не міг би уявити нічого подібного! Мені б таке навіть на думку не спало!
Це відкриття повністю зруйнувало всі уявлення Є Хона про те, наскільки кепською може бути ситуація. Здавалося, ніби найжорстокіша правда продовжує бити їх у той час, коли вони вже просто не здатні витримати жодного удару!
Так само й Бінь Вей. Як верховний маг і командир майже десяти тисяч елітних магів фортеці Північної Варти, вона почувалася мізерною піщинкою після того, як почула цей висновок. Лише один порив вітру від орди нежиті, яку підніме Велика Піраміда Гізи, міг би з легкістю розірвати такого верховного мага, як вона, на шматки!
Монарх Підземних Жаб...
Фортеця Північної Варти використала всі свої сили, щоб ледве-ледве зупинити вторгнення лише одного Монарха Підземних Жаб. Вони навіть пишалися своїм досягненням. А насправді Монарх Підземних Жаб був лише жалюгідним, нікчемним рабом у формі жаби перед обличчям Великої Піраміди Гізи!
— Що... що нам робити? — запитав Чжао Ман'янь після тривалого мовчання.
А що вони взагалі могли зробити? Ні Бінь Вей, ні Є Хон не знали відповіді. Здавалося, їм не залишалося нічого іншого, окрім як просто дозволити стерти себе з лиця землі!
Лінлін раптом струсила із себе відчай і вигукнула:
— Треба знайти Мо Фаня!
— Точно, знайдемо Мо Фаня, він обов'язково щось придумає... — підхопив Чжао Ман'янь.
Лінлін похитала головою:
— Знайдемо Мо Фаня, розповімо йому правду, і ми негайно забираємося звідси.
Чжао Ман'янь отетерів. Він зовсім не очікував почути такі слова від Лінлін.
Але якщо подумати, її рішення було найбільш раціональним! Що вони могли вдіяти проти Великої Піраміди Гізи, окрім як просто загинути?
Оскільки зорі постійно рухалися, а Велика Піраміда Гізи була тимчасово переміщена сюди за допомогою Тривимірного Дзеркала-Трикутника, це явище триватиме лише кілька днів. Їхній єдиний шанс вижити — це евакуюватися з цих земель. Якщо вони спробують чинити опір, то точно загинуть...
— Гаразд, я зараз же піду його шукати... дідько, я навіть не знаю, де він! Він же не взяв із собою значок національної збірної! — у паніці вилаявся Чжао Ман'янь.
— Здається, я знаю, де Брат Фань, — пролунав голос від входу в кімнату.
Усі обернулися і побачили худорлявого, але енергійного юнака у військовій формі генерала.
По виразу його обличчя було зрозуміло, що він теж усе чув. Він стояв біля дверей, намагаючись зібратися з думками.
— Чжан Сяохоу! — зрадів Чжао Ман'янь.
Він з'явився якраз учасно. З його допомогою знайти Мо Фаня буде набагато легше. Вони не могли покинути його. Мо Фань так відчайдушно намагався зупинити Чорну Церкву, але виявилося, що всі їхні зусилля були марними. Тепер доля Бейцзяна була в руках Небес, але вони не дозволять Мо Фаню загинути. Вони мусили знайти його за будь-яку ціну. Їм треба зупинити його, щоб він не ліз іще глибше, і негайно забратися звідси!
— Лінлін, це правда? — Чжан Сяохоу подивився на неї з безпорадною, кривою усмішкою.
— Це лише моє припущення. У мене немає жодних доказів, і я знаю, що цього недостатньо, аби переконати уряд, військових чи Магічну Асоціацію. Але повір мені, це правда. Це обов'язково станеться. Зараз марно щось робити чи говорити. Нам треба знайти Мо Фаня і негайно тікати! — Лінлін ще ніколи так не реагувала. Хоч її голос і звучав спокійно, було очевидно, що вона перебувала на межі істерики.
Кімната знову поринула в тишу. Останній промінь надії в очах Чжан Сяохоу згас.
Генерал Бінь Вей і Командир Є Хон мовчки перезирнулися.
Чжао Ман'янь подивився на них і випалив:
— Чого ви двоє чекаєте? Швидше накажіть усім евакуювати фортецю! Ви всі маги, якщо почнете відступати зараз, у вас ще є час. Буде надто пізно, коли Монархи Підземних Жаб притягнуть сюди Велику Піраміду Гізи!
— Ми склали присягу захищати фортецю Північної Варти! — відрізав Командир Є Хон.
— Як, в біса, ви збираєтеся її захищати? Фортеця ледь вистояла проти одного Монарха Підземних Жаб. Ви хоч уявляєте, наскільки жахлива нежить у Єгипті? Я був там, коли вони билися з міражем. Нежить на околицях піраміди вже була неймовірною проблемою через свою незліченну кількість. Фортеця Північної Варти не мала б жодного шансу навіть проти найменшої піраміди, не кажучи вже про Велику Піраміду Гізи. Будь-яка істота з цієї Піраміди може легко зрівняти фортецю із землею! — вилаявся Чжао Ман'янь.
Для Великої Піраміди Гізи фортеця Північної Варти була просто хистким дерев'яним парканчиком. Вона не витримала б удару навіть одного дикого звіра, не кажучи вже про цілу орду, що мчала на них. Який взагалі сенс залишатися? Невже вони справді готові дозволити тисячам людей померти лише заради того, щоб виграти кілька хвилин?
— Мисливці можуть піти, торговці та студенти-маги можуть піти, цивільні можуть піти. Але як ми, солдати, можемо покинути свої пости? — запитав Командир Є Хон.
— Хіба що ми отримаємо наказ про відступ від нашого командування, — додала Генерал Бінь Вей.
— Від вашого командування? Ви що, зовсім із глузду з'їхали? Ваше командування відправило найкращий загін світ за очі саме тоді, коли на вас нападав Монарх Підземних Жаб! Та будь я проклятий, якщо вони повірять припущенням десятирічної дівчинки. Як думаєте, заради чого Мо Фань так ризикував, проникаючи в Чорну Церкву? Хіба не очевидно, що він намагається зібрати докази? Але хіба це щось змінює? Влада хоч слово сказала? — Чжао Ман'янь був за крок від того, щоб зірватися на крик.
Що взагалі коїться в їхній країні? Невже проблема на сході може бути серйознішою за те, з чим вони зіткнулися зараз?!
— Я спробую переконати наше керівництво, але без наказу ми відступити не можемо, — відповіла Бінь Вей.
— Я накажу негайно евакуюватися всім, хто не є військовим, — сказав Є Хон. Він вірив у припущення Лінлін. Усе, що сталося до цього, було достатнім доказом того, що найгірше ще попереду!
— О Небеса, мені вже просто начхати. Лінлін, Чжан Сяохоу, ходімо. Ми маємо знайти Мо Фаня якнайшвидше! — Чжао Ман'янь вважав, що ці двоє остаточно втратили розум.
До біса військовий обов'язок! Якщо вони воліють чекати на смерть лише через те, що не мають наказу, замість того, щоб тверезо оцінити ситуацію, то нащо їм узагалі живі солдати? Чому б їм просто не приєднатися до армії нежиті, яка вже наближається?!