Група рухалася Північною Долиною з неймовірно важким серцем. Здавалося, що небо більше не було таким безмежним, як раніше. Їм було важко дихати від тиску, який воно створювало.
Чжао Ман'янь згадував слова Мо Фаня, які викликали в ньому вир емоцій під час подорожі.
Якщо вони не викладуться на повну, то все життя житимуть із величезним жалем, коли все станеться. Біль назавжди залишить глибокий шрам у їхніх серцях, прирікаючи на нескінченні муки.
Але ж вони вже зробили все, що могли. Єдина проблема полягала в тому... як могла жменька людей зупинити Чорну Церкву?
Чорна Церква була ворогом номер один для всього світу. Сім Червоних Кардиналів були найрозшукуванішими злочинцями з найбільшими нагородами за їхні голови. Увесь світ прагнув їхнього знищення, але скільки людей насправді мали бодай шанс протистояти їм? Магічні Асоціації п'яти континентів? Храм Парфенону? Священний Суд? Спілка Мисливців?
Сім Червоних Кардиналів досі залишалися на волі. Вони стали ідолами для злочинців і лиходіїв. Багато сильних магів були готові присягнути їм на вірність.
Вони переоцінили свої можливості. Зрештою, вони нічого не могли вдіяти. Це були лише вони, марний Превентивний Комітет і кілька впертих членів Союзу Примусу... Як смішно...
Державі було начхати, а вони марнували час і сили, намагаючись розкрити змову Чорної Церкви. У підсумку вони виявили гігантський льодовик, що насувався просто на них. Можливо, їм було б легше, якби вони цього не дізналися, якби й далі жили в невіданні!
— Зустрічаємося в селі Гулі, — повідомив Чжан Сяохоу Чжао Ман'яню.
Окрім Лінлін і Чжао Ман'яня, до них приєдналися Є Хон і Бінь Вей. Хоча вони й вірили Лінлін, але хотіли побачити правду на власні очі.
Якби вони не переконалися в цьому особисто, то не змогли б умовити командування північного військового округу віддати наказ про відступ. Командири Північної Фортеці не хотіли, щоб їхні люди марно віддавали свої життя!
— Я знаю, де село Гулі. Цим шляхом буде набагато швидше, але доведеться перетнути дуже глибокий каньйон, — зауважив Є Хон.
Група рушила до села Гулі за вказівками Є Хона. Якщо Мо Фань призначив зустріч саме там, значить, воно знаходилося зовсім поруч із розташуванням Чорної Церкви. Їм треба було бути вкрай обережними.
На щастя, загальна бойова міць їхньої групи була досить значною. Бінь Вей була верховним магом Елементів Землі та Рослин. У разі небезпеки вони б без проблем змогли відступити.
Прибувши до села Гулі, Командир Є Хон миттєво насупив брови.
У селі досі залишалося багато людей, яких ще не евакуювали. Вони не отримали наказу про евакуацію, чи просто відмовлялися йому підкорятися?
Вони попрямували до меморіальної зали в селі, але на них чекав зовсім не Мо Фань. Це був чоловік у сіро-білому плащі, обличчя якого було приховане.
Чжао Ман'янь і Лінлін збентежилися і напружилися, не знаючи, хто це такий. Проте Чжан Сяохоу підійшов до чоловіка і заговорив із ним. Здавалося, він його впізнав.
— Полагаю, ви двоє — командири фортеці Північної Варти? — звернувся таємничий чоловік до Генерала Бінь Вей і Командира Є Хона.
— Так, а ви хто будете?... — Є Хон ще більше заплутався щодо особистості незнайомця.
— У мене немає ні імені, ні позивного. Я лише привид, якого не існує, — відповів таємничий чоловік.
Після цих слів ніхто й не подумав розслаблятися. Тоді Чжан Сяохоу пояснив:
— Це Пророк Священного Міста. Саме він з'ясував, що Салан ховалася серед керівництва під час Катастрофи в Стародавній Столиці, і запропонував план їхньої страти.
Фортеця Північної Варти розташовувалася недалеко від Стародавньої Столиці. Генерал Бінь Вей чула про план страти верхівки, але ці слова все одно її неабияк вразили.
Вона ніколи раніше не чула про жодного Пророка Священного Міста, але план страти був добре відомий серед генералів. Якби не цей план, Стародавня Столиця не пережила б катастрофу. Іншими словами, цей чоловік відіграв ключову роль у викритті особистості Салан!
До того ж, Генерал Бінь Вей була надзвичайно вражена його рішучістю: він був готовий пожертвувати десятьма могутніми лідерами лише для того, щоб помститися Червоному Кардиналу Чорної Церкви. Це явно застало Чорну Церкву зненацька. Навіть Салан не очікувала, що потрапить у таку пастку.
Цей план подарував Стародавній Столиці надію і шанс пережити катастрофу. Внесок таємничого чоловіка, безумовно, не можна було переоцінити, але керівництво ніколи про нього не згадувало. Було саме так, як він і сказав — він був лише привидом!
— Який з мене пророк. Якби я справді міг бачити майбутнє, усе б так не закінчилося, — із самоіронією промовив таємничий чоловік. — Лінлін, Чжан Сяохоу вже розповів мені про твою гіпотезу. — Він важко зітхнув. — Подумати тільки, що наша велика нація настільки звикла до миру та спокою, що не змогла розгледіти змову Чорної Церкви краще за маленьку дівчинку. Якщо тут хтось і пророк, то це ти, адже ти впоралася з моєю роботою краще за мене.
— Це все завдяки моїй сестрі і Мо Фаню. Вони були абсолютно впевнені, що Чорна Церква щось замишляє! — відповіла Лінлін.
— Оскільки Пророк Священного Міста тут, чи означає це, що ми ще маємо шанс усе виправити? — з надією запитала Генерал Бінь Вей.
— Ні, боюся, у нас немає жодного плану, як переломити хід подій. Є лише одна дуже ризикована затія. Але спочатку дочекаймося Мо Фаня. Нам потрібна інформація, яку він зібрав у Чорній Церкві. Інакше будь-які наші рішення не матимуть жодного сенсу... — відповів таємничий чоловік.
Він відвернувся до вівтаря в меморіальній залі, підставивши іншим свою самотню спину.
Було очевидно, що він теж щойно прибув. У його очах не було й проблиску надії.
— На Сході сталося щось серйозне? — запитала Генерал Бінь Вей.
— Угу, я щойно звідти. Ви скоро самі про все дізнаєтеся. Поки що давайте зосередимося на Північній Долині. Сподіваюся, ви не триматимете зла на нашу країну за те, що вона обійшлася з вами так жорстоко... — відповів таємничий чоловік.
Генерал Бінь Вей і Командир Є Хон перезирнулися. Їхні обличчя стали ще похмурішими.
Явно сталося щось жахливе!
— Чжан Сяохоу, як там Мо Фань? — запитала Лінлін.
— Я не впевнений, він лише попросив когось передати мені повідомлення... — відповів Чжан Сяохоу.
— Дуже тривожно відпускати його одного в Чорну Церкву, — зітхнув Чжао Ман'янь.
Таємничий чоловік обернувся. Він подивився на Чжао Ман'яня і сказав:
— Він нагадує мені одну людину.
— Кого? — перепитав Чжао Ман'янь.
— Чжань Куна! Ще до Катастрофи в Стародавній Столиці Чжань Кун зрозумів, що план Чорної Церкви набагато масштабніший, коли розібрався з Темнокрилим Вовком. Він знайшов мене і попросив допомогти йому проникнути в Чорну Церкву. У мене якраз був вільний позивний. Я попередив його, щойно він прийме це кодове ім'я, йому доведеться назавжди зникнути з цього світу. Він погодився без вагань, навіть не замислюючись ні на мить... — розповів таємничий чоловік.
Чжан Сяохоу просто відкрив рота. Він шоковано витріщився на таємничого чоловіка.
Чжан Сяохоу досі не міг збагнути, чому їхній Головний Інструктор раптом опинився в Темній Безодні. Виявилося, що він уже давно відмовився від власного імені, щоб проникнути до лав Чорної Церкви...
Юнак глибоко вдихнув. Йому стало не по собі...
— Мені вдалося вийти на слід Салан лише завдяки підказкам, які здобув Чжань Кун... Коли країна в небезпеці, хтось лише тремтить від страху, а хтось обирає самопожертву. Мене втішає думка, що серед нас є такі люди. — Він знову зітхнув. — Я справді хотів би, щоб більше людей дізналося про те, що він зробив, — додав таємничий чоловік.
Чжан Сяохоу нарешті зрозумів, чому Мо Фань вирішив проникнути в Чорну Церкву.
Кімната на деякий час поринула в тишу, аж поки вони не почули важкі кроки, що повільно наближалися.
Вони пішли на звук і побачили чоловіка, закутаного в просторий чорний плащ. Чжао Ман'янь, Лінлін і Чжан Сяохоу надто добре знали Мо Фаня. Вони миттєво впізнали його, навіть не бачачи обличчя, хоча від нього й віяло холодом.
— Це всі, хто в нас є? — запитав Мо Фань, увійшовши.
— Декого не вистачає, але це більш-менш усі, на кого ми можемо розраховувати, — відповів таємничий чоловік.
— Чому мені здається, що ми більше схожі на якихось лиходіїв, що ховаються в темряві? — саркастично запитав Мо Фань.
— ...
Лінлін підбігла до Мо Фаня. Він підняв її на руки і, заспокоюючи, погладив по голові.
— Не хвилюйся, зі мною все гаразд.
— Брехун! — Лінлін миттєво розкусила його брехню. Вона стягнула з нього маску, відкривши понівечене шрамами обличчя.
Чжан Сяохоу і Чжао Ман'янь судомно вдихнули, побачивши його лице. Він серйозно називає це "все гаразд"?!
— Тікаємо, прямо зараз! Ми йдемо звідси, о Небеса! — загорлав Чжао Ман'янь.
Чжан Сяохоу відчув тривогу, особливо після розповіді таємничого чоловіка про Чжань Куна. Місія Мо Фаня мала бути не менш небезпечною, ніж та, в якій опинився їхній Головний Інструктор, а вони навіть не здогадувалися, через що він зараз проходить.
— Усе не так погано, як ви думаєте. У Чорній Церкві є гарненькі дівчата, одна з них увесь цей час за мною доглядала! — усміхнувся Мо Фань, намагаючись розрядити атмосферу.
Генерал Бінь Вей та Генерал Є Хон бачили Мо Фаня вперше. Почувши його слова, вони не могли не відзначити його неймовірний оптимізм.
— Доглядала, дідька лисого! Якщо ми не підемо просто зараз, ми всі тут поляжемо! Ти хоч уявляєш, яку піраміду вони сюди тягнуть? Запитай у Лінлін! — підвищив голос Чжао Ман'янь.
Мо Фань подивився на Лінлін. Дівчинка розповіла йому про їхні висновки.
Мо Фань на деякий час завмер від здивування. Відповідь була водночас очікуваною і немислимою!
Коли Чорна Церква продовжила відкривати Брами Потойбіччя, Мо Фань уже знав, що вони збираються притягнути сюди гігантську піраміду, але він ніяк не міг подумати, що це буде найжахливіша з них: Велика Піраміда Гізи!
— Тікаємо. Раз ти вже вийшов із Чорної Церкви, вирішимо, куди податися, після того як доберемося до Сходу, — сказав Чжао Ман'янь.
Мо Фань досить швидко опанував себе, оскільки був морально до цього готовий. Він подивився на таємничого чоловіка і сказав:
— Я думав, влада вже списала нас із рахунків.
— Ну, ти не зовсім неправий; вони справді вирішили пожертвувати цими землями, незалежно від того, чи з'явиться тут Велика Піраміда Гізи, — відповів таємничий чоловік.
Мо Фань не втратив самовладання і не вибухнув гнівом. Його лише охопив глибокий смуток. Після тривалої мовчанки він промовив:
— Вони можуть відмовитися від нас, якщо хочуть. Який у вас план? Не можу повірити, що ви прийшли сюди лише як посланець, щоб повідомити нам, що ми тепер самі по собі...