Тієї ночі Мо Фань, Лінлін та Чжао Ман'янь прибули до відділення Союзу Примусу на горі Уї. Діставшись гори Цзюегуай, вони одразу помітили, що там панував хаос. Було очевидно: щось сталося.
Увійшовши до головної зали, вони побачили групу людей, які перешіптувалися між собою зі стривоженими обличчями.
Хтось гірко плакав у кутку. Пройшовши крізь гнітючу і важку атмосферу, вони підійшли до кількох Карателів.
— Думаю, вона і є Су Цінцін — та, кого ви шукаєте... — нахмурившись, промовив Каратель, який їх супроводжував.
— Ми запізнилися на крок, — озвався Мо Фань.
— А ви хто такі? — з підозрою запитав один зі Старійшин, оглядаючи прибулих.
— Це Мо Фань, найсильніший учасник Світового студентського турніру. А це його супутники. Вони розслідують убивство старійшини Лен Цін, — відповів Каратель Ці Ян.
Ці Ян був співробітником Превентивного Комітету. Він мав повноваження вести розслідування навіть проти членів Союзу Примусу. Секретарка Гу Лянь доручила йому допомогти Мо Фаню у цій справі.
— І до чого тут убивство старійшини Лен Цін до нас? — запитав Старійшина Союзу Примусу гори Уї, Цзоу Хуей.
— Ми з'ясували, що до смерті Лен Цін причетний зрадник із Союзу Примусу. Ми щойно дізналися, що цей зрадник працював саме тут, на горі Уї, і це була Су Цінцін. Але тепер вона мертва, — сказав Мо Фань.
Цзоу Хуей спохмурнів і сказав:
— Ми вважаємо, що це самогубство.
— Вона наклала на себе руки через почуття провини?
— Хто б міг подумати, що Су Цінцін працювала на Чорну Церкву...
— Вона, мабуть, зрозуміла, що її викрили, тому й обрала смерть!
Натовп довкола вибухнув гомоном. Члени відділення гори Уї ніяк не очікували такого повороту подій. Вони негайно почали перевіряти всі справи Су Цінцін та обшукувати її речі.
Розслідування просувалося гладко. Невдовзі вони виявили сліди передачі конфіденційної інформації стороннім особам, а також знайшли в її речах докази, що беззаперечно вказували на її приналежність до Чорної Церкви.
Відділення гори Уї було шоковане цими знахідками. Ніхто й подумати не міг, що така молода Карателька виявиться шпигункою Чорної Церкви, і ніхто не розумів, як їй вдалося обдурити Дерево Клятв!
— Я вже думав, що ми нарешті вхопилися за ниточку, але вона знову обірвалася. Які ж вони підступні, ці виродки з Чорної Церкви! — люто вилаявся Чжао Ман'янь.
Якби їм удалося дістатися до Су Цінцін, вони могли б легко вистежити того члена Чорної Церкви, з яким вона підтримувала зв'язок. Ця людина мала б ранг щонайменше Синього Диякона, що врешті-решт вивело б їх на Холодного Принца...
Але тепер Су Цінцін мертва, і слід знову загубився.
— Ага, і ми знову повернулися до того, з чого почали! — безпорадно промовив Мо Фань.
— І що тепер робити? — запитав Чжао Ман'янь.
— А що тут зробиш? Слід обірвався. Доведеться шукати інший підхід. Повернімося туди завтра вранці і заберемо тіло Су Цінцін, щоб хоч якось відзвітувати перед відділенням Лін'їнь, — сказав Мо Фань.
— Схоже, це все, що нам залишається.
На третій день після смерті Су Цінцін вище керівництво влаштувало ретельну перевірку відділення гори Уї. Це стало серйозним ударом для всіх. Рядові члени, Карателі, Наглядачі та навіть Старійшина повною мірою відчули на собі їхній гнів.
На щастя, усе швидко закінчилося. Су Цінцін і Бей Цзян поплатилися за смерть Лен Цін своїми життями.
За півмісяця життя у відділенні гори Уї повернулося до звичного ритму. Галас поступово вщух.
Наглядачка Чен Їн попросила про відпустку, щоб трохи перепочити. Старійшина Цзоу Хуей не був проти. Зрештою, весь Союз Примусу перебував у гнітючому стані після викриття зрадника в їхніх лавах. Їм усім потрібен був час, щоб прийти до тями.
Чен Їн залишила гору Уї, не викликавши жодних підозр. Перше, що вона зробила — знайшла покинутий вівтар і активувала його.
Цей вівтар був пов'язаний з її душею. Стиснувши зуби від нестерпного болю, вона силоміць розірвала клятву, яку склала як член Союзу Примусу.
Розрив клятви завдав серйозної шкоди її душі. Вона безсило впала на землю і довго не могла отямитися. Оговтавшись, вона відкопала чорний камінь, захований за вівтарем...
Вона хитаючись підійшла до найближчого ставка і опустила камінь у воду. Вода миттєво почорніла, відображаючи бліде обличчя Чен Їн на своїй поверхні.
Вона пробурмотіла дивну мантру. По поверхні води пішли брижі, і раптом у ній з'явилося відображення чоловіка в багряно-червоній масці демона!
— Багряний Демоне, це я, Синій Диякон Орлине Око, — промовила Чен Їн.
— Пане Холодний Принц щойно згадував про тебе. Ти чудово впоралася. Після повернення ми можемо розглянути питання про твоє підвищення до Великого Диякона! — відповів чоловік у демонічній масці.
Чен Їн засяяла від радості, її тіло затремтіло від хвилювання. Але вона швидко опанувала себе і сказала:
— Моє прикриття було розкрито, але мені вдалося обдурити їх за допомогою дівчини, яку я давно готувала на роль цапа-відбувайла.
Ніхто в Союзі Примусу не знав про стосунки між Чен Їн та Су Цінцін. Вона ніколи не дозволяла Су Цінцін підходити до неї на людях і суворо забороняла називати її тіткою при свідках. Тому після смерті дівчини на неї не впала жодна тінь підозри. Керівництво не помітило нічого підозрілого. Усі свої дії проти Союзу Примусу Чен Їн здійснювала від імені Су Цінцін.
Звісно ж, сама Су Цінцін про це навіть не здогадувалася!
— Ти вельми обережна. Ти знала, що щось подібне може статися! — усміхнувся чоловік.
— Вище керівництво вже поставило хрест на відділенні гори Уї. Не думаю, що мені є сенс залишатися тут. Я знайду вагому причину для звільнення і повернуся до організації, — повідомила Чен Їн.
— Чудово. Холодний Принц зараз готує грандіозний план, і йому знадобиться кожна пара рук. Щойно заметеш усі сліди, вирушай до нього. Я пришлю за тобою Екстрадитора, — сказав чоловік.
— Дякую вам, Пане Багряний Демоне! Передайте мої найглибші вітання Пану Холодному Принцу, — Чен Їн шанобливо вклонилася і поцілувала камінь перед собою, мов покірна слуга.
Чен Їн вийшла з печери і продовжила втілювати свій план із "відпусткою".
Вона стільки років чекала моменту, коли зможе нарешті повернутися туди, де їй місце. Вона вже втомилася носити цю маску. Вона з нетерпінням чекала можливості розслабитися і скинути з себе цей тягар під час відпочинку!
Але Чен Їн і гадки не мала, що в той самий момент, коли вона готувалася зустріти своє нове життя, за нею пильно стежив чоловік, який бачив усе, що відбувалося в печері!
Мо Фань підняв унікальний чорний камінь і вийшов із темної діри. Він тихо засміявся, дивлячись, як Чен Їн іде з піднесеним настроєм.
— То ось він який, Камінь Зв'язку Чорної Церкви. Такий буває тільки в Синіх Дияконів... — Лінлін вийшла з лісу неподалік печери й оглянула камінь.
— Ну що? Вдалося вистежити Червоного Кардинала? — запитав Чжао Ман'янь.
Мо Фань похитав головою:
— Вона розмовляла з якимось Багряним Демоном. Він сказав, що відправить за нею Екстрадитора...
— Це, мабуть, Головний Екстрадитор! Я й не думала, що її ранг достатньо високий для прямого зв'язку з ним... Моя сестра колись розповідала про нього. Головний Екстрадитор Чорної Церкви навіть загадковіший за Червоного Кардинала, адже тільки він має повний список усіх членів їхньої фракції! Ця Чен Їн — явно дуже важлива фігура, яку Чорна Церква давно впровадила в Союз Примусу, якщо вона підпорядковується самому Головному Екстрадитору! — вражено прошепотіла Лінлін.
— Виходить, тепер ми маємо справу з самою верхівкою Чорної Церкви?! — запитав Мо Фань.
Головний Екстрадитор за впливом поступався лише Червоному Кардиналу. Цей Багряний Демон тримав у своїх руках списки всіх членів організації під керівництвом Червоного Кардинала. Якщо вони зможуть дістатися до нього, це означатиме, що вони зможуть знищити сьому частину всієї Чорної Церкви!
Чорна Церква славилася своїм умінням приховувати особистість своїх людей. Більшість із них маскувалися під звичайних жителів і були схожі на бомби сповільненої дії, що становили величезну загрозу для суспільства. Якщо в цього Екстрадитора справді є на них досьє, то, усунувши його, вони зможуть викрити безліч членів Чорної Церкви!
— Ага, швидше за все, він і є тим самим Головним Екстрадитором. Але, на жаль, він не прийде за нею особисто. Інакше ми б просто схопили його і вийшли на Холодного Принца! — роздратовано промовила Лінлін.
— Так, він лише посилає звичайного Екстрадитора. Тобто сам не покажеться.
— Думаю, ми поки не можемо чіпати Чен Їн. Якщо Екстрадитор прибуде за нею, щоб повернути до організації, ми зможемо простежити за ними до їхнього таємного лігва і дізнатися справжні імена Холодного Принца або Головного Екстрадитора... — запропонував Мо Фань.
Це був надзвичайно ризикований крок. Найімовірніше, Лен Цін зробила щось подібне, що й призвело до її загибелі.
Але це не означало, що Мо Фань і Лінлін збиралися відступати!
Катастрофа в Стародавній Столиці залишила надто глибокий шрам у душі Мо Фаня. Він не дозволить, щоб щось подібне повторилося в його країні. Він би не пробачив собі цього до кінця життя, якби його батьківщина знову потонула в горах трупів і ріках крові!
(ПП: +100 соціальних кредитів автору)
Проте Мо Фань не міг дозволити собі діяти безрозсудно. Чорна Церква була жорстокою і надзвичайно обережною. Навіть така розумна жінка, як Лен Цін, не змогла від них сховатися. Він не збирався повторювати її помилок. Кожен крок був як прогулянка по тонкому льоду. Йому потрібно було ретельно обмірковувати кожну свою дію!