— У кожної відомої сім'ї та клану є власні території. Вони охороняються їхніми ж магами, але для гарантії безпеки Магічна Асоціація щороку оцінює ці землі на основі даних, зібраних мисливцями. Якщо виявляється бодай найменша загроза, кланам негайно наказують зачистити територію. Зазвичай клани й самі зобов'язані час від часу патрулювати та розчищати свої землі й прилеглі райони, щоб гарантувати безпеку людей. Але оскільки це вимагає величезних ресурсів, більшість робить це вкрай неохоче, аж поки Магічна Асоціація не змусить їх силою, — пояснила Му Нінсюе.
— Звучить не надто приємно, — зауважив Мо Фань.
— Знаю, саме тому я не дозволю, щоб у моєму клані було так само. Хоч би як нам бракувало грошей, ми не маємо права нехтувати безпекою наших людей, — серйозно відповіла Му Нінсюе.
— До речі, якщо ми зачистимо землю, яку щойно купили, і попросимо Магічну Асоціацію перевірити її ще раз, усе ж має спрацювати, так? Той товстун же не зможе просто так брехати нам в очі і відхилити заявку? — припустив Мо Фань.
— Взагалі-то... — після короткої паузи мовила Му Нінсюе, — перед тим як купувати землю, я спеціально просила підібрати вже зачищену територію. У нас просто немає коштів, щоб зачищати її знову.
— Га? — Мо Фань почухав потилицю. Він раптом усвідомив, наскільки ж багато мороки та нервів вимагає створення власного клану. До того ж, Му Нінсюе явно підставили. Землю вже було зачищено раніше, що означало її відповідність стандартам, але цей гладкий виродок із Магічної Асоціації все одно став їм на заваді. А найголовніше — місцева Асоціація вже дала своє добро, проте товстун усе одно відхилив їхню заявку!
— Якщо іншого виходу немає, доведеться шукати іншу землю, — зітхнула Му Нінсюе.
— Маєш щось на прикметі? — запитав Мо Фань.
— Незачищені землі коштують набагато дешевше. Якщо нам усе одно доведеться зачищати територію, щоб її схвалили, можна подумати про покупку значно більшої ділянки. Є одна ідеальна територія з іншого боку від Фейняо. Це найкращий для нас варіант, адже рано чи пізно місто розшириться саме в тому напрямку. На жаль, ця ділянка просто величезна. Зачистка такої площі обійдеться нам у шалені гроші, — сказала Му Нінсюе.
— А є якийсь інший спосіб її зачистити? — поцікавився Мо Фань.
— Усе було б набагато простіше, якби ми змогли встановити навколо неї бар'єр. Він би автоматично відігнав усіх демонічних звірів. Але, зважаючи на розміри території, нам знадобиться Міська Маточка. Я не думаю, що якесь місто погодиться позичити нам свою Маточку лише для того, щоб ми змогли зачистити власну землю, — відповіла Му Нінсюе.
— Міська Маточка — це те саме, що й Земна Маточка? — перепитав Мо Фань.
— Мгм, — кивнула вона.
— І скільки часу займе зачистка території, якщо в нас буде Земна Маточка?
— Усього три дні, і нам навіть не знадобиться багато людей, — пояснила Му Нінсюе.
— Здається, я зможу позичити Земну Маточку. Купуй ту землю, — впевнено заявив Мо Фань.
Му Нінсюе спантеличено подивилася на нього.
Земна Маточка — це артефакт, від якого залежала безпека всього міста. Му Нінсюе просто не вірила, що Мо Фань зможе переконати ціле місто вимкнути свій захисний бар'єр на три дні і віддати їм Земну Маточку заради розчищення якоїсь території, до якої їм навіть діла немає. Земні Маточки були безцінними, і більшість із них перебувала в руках військових або уряду. Вона ще ніколи не чула, щоб якась відома сім'я чи клан використовували Земну Маточку для розчищення своїх земель!
— Що? Думаєш, я жартую? — гмикнув Мо Фань, помітивши сумнів в очах дівчини.
— Мгм. Це не та річ, яку можна просто так узяти в борг! Навіть Стародавня Столиця не позичить тобі свою Маточку для особистих цілей, — твердо заявила Му Нінсюе.
— Тоді давай поб'ємося об заклад. Якщо я дістану Земну Маточку, ти подаруєш мені поцілунок? — Мо Фань грайливо підняв брови.
— Ти не міг би попросити чогось іншого? — огризнулася Му Нінсюе.
— Це єдине, чого я хочу, — відповів Мо Фань.
Му Нінсюе завагалася. Вона добре знала характер Мо Фаня. Якщо він наважився просити про таке, значить, був упевнений у своїх силах.
І все ж їй було вкрай важко повірити, що Мо Фань справді зможе дістати для неї Земну Маточку. Навіть людині зі зв'язками Му Гуна це було б не під силу.
— Гаразд. — Му Нінсюе подумала і вирішила, що Мо Фань просто жартує, тож проігнорувала всі підтексти його нахабного прохання.
Коли вони повернулися до квартири, Мо Фань попросив Му Нінсюе зачекати у вітальні, а сам вийшов на балкон, щоб зробити дзвінок.
Мо Фань передбачливо зберіг номери Лі Мань та радниці Шао перед тим, як покинути Фортецю Таримської Западини. Земна Маточка зараз перебувала в руках радниці Шао. Йому достатньо було лише зателефонувати їй.
— Ти хочеш використати Земну Маточку для зачистки території? — Радниця Шао була трохи здивована, адже Земні Маточки здебільшого використовували для захисту цілих регіонів. Використовувати її для зачистки земель — це все одно, що стріляти з гармати по горобцях. Зрештою, Земні Маточки були одними з найдорожчих скарбів людства.
— Ага, всього на три дні, — підтвердив Мо Фань.
— Ти не перестаєш мене дивувати. Але мені цікаво, що це за клан такий, який може дозволити собі зачищати землю за допомогою Земної Маточки? — з усмішкою спитала радниця Шао.
— Ну... це новий клан, який засновує моя дружина. У нас трохи туго з грошима, тож ми не можемо найняти людей для зачистки. А від Лі Мань я чув, що ви ще тільки шукаєте місце для нової Фортеці, тож Земна Маточка вам поки що не знадобиться. Я просто намагаюся трохи зекономити! — чесно зізнався Мо Фань.
— Зрештою, це ти повернув нам Земну Маточку. Звісно, ти можеш її позичити, якщо потрібно. Я попрошу Лі Мань доставити її тобі. Ти можеш залишити її в себе, доки ми не знайдемо підходяще місце для нової Фортеці, — відповіла радниця Шао.
— О, в цьому немає потреби. Я розумію, наскільки цінна ця річ, — відмовився Мо Фань.
Фортецю Таримської Западини довелося повністю покинути. Колись у ній мешкало кілька сотень тисяч людей — і все це завдяки зусиллям незліченної кількості робітників і військових. Якби вони не знайшли Земну Маточку, багатьох би спіткав відчай. Мо Фань чудово усвідомлював, яку цінність мала для них Земна Маточка, тому й не збирався тримати її в себе. Він хотів позичити її лише на кілька днів.
— Гаразд, якщо щось знадобиться — просто звертайся, — відповіла радниця Шао.
— А ви можете позичити мені Лі Мань на кілька днів теж? — хитро запитав Мо Фань.
— Без проблем. Може, мені просто наказати їй вийти за тебе заміж, щоб тобі не довелося її повертати? — розсміялася радниця Шао.
— ХА-ХА-ХА, я зовсім не проти, якщо вона погодиться. Відмовити такій красуні — це останнє, що я зроблю! — миттю відповів Мо Фань.
Мо Фань сяяв від радості після цієї розмови.
Він був неймовірно схвильований, адже нарешті зможе доторкнутися до спокусливих губ Му Нінсюе.
Якщо подумати, враховуючи те, як повільно просувалися їхні стосунки, якби все його життя описали в якомусь романі, це забрало б мільйони слів, а він досі встиг поцілувати свою богиню лише раз. Це було навіть трохи сумно.
— Сюе-Сюе, можеш купувати землю, — з упевненою усмішкою сказав Мо Фань, сівши поруч із Му Нінсюе.
— Ти справді дістав Земну Маточку? — Му Нінсюе широко розплющила очі.
— Аякже, — відповів Мо Фань. Говорячи це, він підійшов до стіни і вимкнув основне освітлення, залишивши лише тьмяно-жовтий світильник і красиву фіолетову лампу.
— Що ти робиш? — закотила очі Му Нінсюе.
— Створюю правильну атмосферу...
«...»
— Може, принести червоного вина? О, і музика теж не завадить... — подумав Мо Фань і попрямував до міні-бару. Він пам'ятав, що там іще залишалося трохи вина.
Коли Мо Фань повернувся з келихами, на ідеально спокійному обличчі Му Нінсюе немов світився напис великими літерами: "Ідіот!"
Мо Фань ніяково відставив вино і сів поруч із нею. Він усміхнувся і сказав:
— Хіба ти не обіцяла? Земна Маточка буде тут уже завтра. Ти справді думала, що я брехатиму тобі заради поцілунку?
— Домовленість набуває чинності лише тоді, коли я побачу Земну Маточку на власні очі! — холодно пирхнула Му Нінсюе.
І з якого б дива вона мала йому довіряти? Вона пам'ятала часи, коли була ще зовсім наївною і повністю йому вірила. А цей нахаба скористався цим, щоб украсти її перший поцілунок. І його брехня тоді була такою очевидною! Цей малий пройдисвіт сказав, що йому в око потрапила пилинка, змусивши її рефлекторно нахилитися, щоб ту пилинку здмухнути...
Му Нінсюе чітко пам'ятала кожну деталь того моменту. Вона навіть пам'ятала, як шалено билося її серце. З якоїсь причини зараз вона відчувала те саме, хоча ще нічого не сталося.
Якби її попросили описати, яким був той поцілунок, вона б не сказала, що він був теплим чи солодким, або ж схожим на розряд струму, як це зазвичай описують у романах. У ту мить їй узагалі довелося нагадувати собі, що це був поцілунок. Вона просто розгубилася, і всі думки вилетіли з голови.
Му Нінсюе сиділа нерухомо, повільно занурюючись у спогади, які так глибоко сховала...
Проте, поки вона була у своїх думках, вона раптом відчула тепле дихання, що наблизилося до її обличчя. Перш ніж вона встигла зреагувати, знайоме обличчя із серйозним виразом опинилося зовсім поруч. Вона відчула його дихання, а наступної миті — теплий, ніжний дотик до своїх губ, від якого по всьому її тілу пробіг приємний дрож.
Очі Му Нінсюе розширилися. Вона й подумати не могла, що Мо Фань наважиться поцілувати її саме тоді, коли вона буде абсолютно беззахисною — точнісінько як у минулому! Але вона не відштовхнула його і не відчула злості. Натомість вона просто запанікувала!
Її... її знову обдурили!
Му Нінсюе повільно заплющила очі. Паніка поступово змінилася на складний вир почуттів, у якому найсильнішим було бажання просто віддатися моменту і дозволити цьому статися.
Його поцілунок був ніжним і водночас неймовірно глибоким, дозволяючи йому без слів висловити всі почуття до жінки, яку він так кохав. Принаймні так відчував це сам Мо Фань, який перехопив ініціативу... і хоча це був лише поцілунок, для них обох він означав набагато більше.