Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Маг на повну ставку

Розділ 1248 - Перешкоди від місцевих тиранів

Прочитано 0% глави

Вони прибули до телевежі "Східна Перлина" і піднялися просто до верхньої сфери. Колись Мо Фань мріяв про день, коли зможе піднятися сюди, щоб насолодитися краєвидом, але й подумати не міг, що прийде сюди купувати землю.

Вони попрямували до Оціночного Комітету. Мо Фань із подивом помітив, що відвідувачів тут було менше, ніж персоналу.

Але найцікавіше було те, що попри відсутність черг, їм довелося чекати дуже довго, перш ніж їх прийняли. Мо Фань подивився на Му Нінсюе і сказав:

— Здається, у місцевих до нас якась особлива неприязнь?

Через чимало часу до них нарешті вийшов гладкий чоловік середнього віку. З удаваною ввічливістю він промовив:

— Перепрошую за очікування, у мене була термінова нарада. Я перевірив ділянку, яку ви придбали. Земля дійсно придатна для життя, тим паче ви зареєстрували триста осіб для проживання на ній. Триста осіб — це фактично ціле селище. Однак перебувати в межах безпечної зони недостатньо — ви маєте знаходитися щонайменше за сто кілометрів від найближчої території демонічних звірів!

— Цього я не розумію, пане Пань. Мій друг уже оцінював цю землю для мене. Ваші люди сказали йому, що з ділянкою немає жодних проблем, а тепер ви стверджуєте протилежне? — серйозно запитала Му Нінсюе.

— Що ж, усе може змінюватися. Зрештою, демонічні звірі не сидять на місці. Згідно зі звітом Мисливської Спілки, приблизно за тридцять кілометрів від вашої землі помітили велику зграю монстрів. А за сорок кілометрів на північ знаходиться ще й величезне плем'я демонічних звірів. Ми були б раді дозволити вам заснувати там клан, якби ви мали захисний бар'єр або достатню кількість магів для патрулювання території. Проте у вас немає ні того, ні іншого. Як я можу дати вам зелене світло? Безпека людей — наш головний пріоритет. Якщо щось станеться, ви легко зможете компенсувати збитки грошима, але хіба після цього громадськість не почне звинувачувати нас? — суворим тоном відповів Старший Оцінювач Пань.

— Чому ви говорите так, ніби нам абсолютно байдуже, чи загинуть наші люди? — різко перепитав Мо Фань.

Старший Оцінювач Пань незворушно відповів:

— Я лише констатую факти. Що ж, перепрошую, у мене багато справ. Сподіваюся, ви добре над цим подумаєте. Ця земля категорично заборонена для заселення.

Він розвернувся і гордовито покрокував до свого кабінету.


Після того як Старший Оцінювач Пань пішов, Мо Фань глянув на Му Нінсюе, яка теж дивилася на нього.

— Ти знаєш цього типа? — запитав Мо Фань.

Му Нінсюе похитала головою:

— Він має неабиякий вплив. Усі землі, які він вважав ризикованими, перетворилися на пустки. Ти ж знаєш, що кожен клапоть землі біля кордонів безпечної зони — на вагу золота. Навіть якщо уряд їх не розвиває, приватним організаціям придбати їх украй важко!

— Хіба відомі сім'ї та клани ще не привласнили собі всі найкращі місця? — поцікавився Мо Фань.

— Привласнили. До речі, земля, яку я купила, знаходиться зовсім недалеко від міста Фейняо. — Му Нінсюе дістала мапу і простягнула її Мо Фаню.

Мо Фань поглянув на неї і переконався, що місто Фейняо дійсно було зовсім поруч.

Це місто стрімко розвивалося відтоді, як звідти вигнали морських монстрів. Це був чудовий вибір для Му Нінсюе, щоб заснувати свій клан. До того ж, воно було недалеко від Магічного міста!

— Я вже просила Магічну Асоціацію міста Фейняо оцінити цю землю для мене. Вони сказали, що не бачать жодних проблем для її використання. Ризики цілком у межах норми. Місцева асоціація передала свій звіт до штаб-квартири для затвердження, але з якоїсь причини Старший Оцінювач Пань його відхилив, — розповіла Му Нінсюе.

— Спробую туди пробратися... — Мо Фань попрямував до кабінету Оцінювача.

Двері були прочинені на міліметр. Використовуючи Тінь Утечі, Мо Фань безшумно прослизнув у кімнату. Му Нінсюе намагалася його зупинити, але він уже зник.

Підслуховувати розмови чиновника в самій Магічній Асоціації було неабиякою зухвалістю. Але Мантія Темного Аристократа дозволяла йому обманювати навіть тих, хто був так само сильний, як і він.

Добравшись до кабінету Старшого Оцінювача Паня, Мо Фань почув жіночий голос.

— Не хвилюйтеся, вона ніколи не отримає дозвіл на цю землю, поки я при посаді. Я працюю тут багато років. Ніхто не наважиться поставити мої рішення під сумнів, — самовдоволено промовив Старший Оцінювач Пань.

Він відкинувся у кріслі, ліниво затиснувши сигарету між пальцями.

Навпроти нього сиділа вродлива жінка з довгим кучерявим волоссям. Вона з посмішкою сказала:

— Це просто невелике прохання від сестри Чжоу Їлінь. Колись вона була хорошою дівчинкою, але стала невдячною, щойно здобула силу і прославилася на Світовому студентському турнірі. Наш клан Му вклав у неї стільки ресурсів, а вона не лише не віддячила нам, а й вирішила піти проти нас. Якби не це, ми б ніколи не стали бруднити руки.

— Хм, терпіти не можу таких людей. Не турбуйтеся: якщо вона хоче кинути виклик клану Му, я подбаю про те, щоб вона навіть фундамент свого клану не змогла закласти, — відповів Старший Оцінювач Пань. Він примружився, не зводячи очей із краю короткої спідниці жінки.

— Ми вам дуже вдячні, пане Пань. Обов'язково завітайте до родини Лі, коли матимете час. Ви переконаєтеся, наскільки ми вміємо бути гостинними! — лукаво всміхнулася жінка.

— Звісно-звісно, я досі згадую візит до вашої вілли. Чудове місце, — промуркотів Оцінювач Пань.

— О, ледь не забула. Боюся, найближчим часом ви не зможете туди завітати. Мисливці знайшли поблизу сліди Гірського Звіра-Привида. Наш клан регулярно патрулює цю територію, щоб гарантувати безпеку людей. Але ці мисливці все одно подали свої безпідставні скарги до місцевої Магічної Асоціації. Тепер у нас немає іншого вибору, окрім як закрити віллу і зачистити всю територію. На жаль, маги нашого клану зараз дуже зайняті підготовкою до Турніру Відомих Сімей. Прочесати всю гору буде вкрай важко. Ви ж знаєте, скільки людей і часу на це знадобиться... — поскаржилася жінка.

— Якщо мисливці справді знайшли сліди демонічних звірів і надали вагомі докази, цілком логічно, що місцева Магічна Асоціація виявляє зайву обережність, — зауважив Старший Оцінювач Пань.

— Я особисто їздила туди на розвідку. Це ніякі не сліди Гірського Звіра-Привида. Це просто велика дика тварина. Дикі звірі — звичайне явище в горах. До того ж, багато гостей нашої вілли полюбляють полювати на них і ласувати їхнім м'ясом під час відпочинку. Старший Оцінювачу Пань, ви ж чудово розумієте, скільки грошей і людей потрібно на зачистку гори. Невже ви не можете просто владнати це парою слів? — жінка кліпнула очима, посилаючи йому млосний погляд.

— Ну... — Старший Оцінювач Пань удав, що замислився.

— Наступного разу, коли ви завітаєте на віллу, я складу вам компанію за чашкою чаю. Нічний вітерець там такий приємний, — голос жінки став ще м'якшим. Натяки були більш ніж прозорими.

Старший Оцінювач Пань миттю все зрозумів, але його обличчя залишилося незворушним, коли він промовив:

— Це дрібниці, я негайно повідомлю місцеву Магічну Асоціацію. Зрештою, я сам обожнюю цю віллу. Буде страшенно прикро, якщо її закриють.

— Мгм, дуже вам дякую, пане Пань. Коли приїдете, я особисто заварю вам найкращий чай.

— Домовилися! — Старший Оцінювач Пань розплився в хтивій усмішці, примруживши очі. У своїх фантазіях він уже уявляв розкішну віллу, темну ніч, філіжанку чаю та безлюдний бамбуковий гай, де на нього чекатиме ця розкішна жінка, з якою він зможе робити все, що заманеться. Він навіть відчув, як у нього стали тісними штани.


Мо Фань похитав головою, вислизнувши з кабінету.

Здавалося, суспільство досі жило за неписаними правилами. Він навіть не хотів уявляти, скільки ще таких брудних справ провернув цей гладкий виродок, зловживаючи своєю владою.

Повернувшись до Му Нінсюе, Мо Фань переповів їй усе, що почув.

Обличчя Му Нінсюе миттю насупилося від огиди.

Власне кажучи, цей Оцінювач раніше пропонував їй обговорити справу наодинці. І місцем зустрічі назвав віддалену чайну. Схоже, цей мерзотник робив прозорі натяки і їй. Якби вона його не "задовольнила", він би просто не видав їй дозвіл на землю!

З якого дива такій безсоромній тварюці довірили настільки високу посаду в Магічній Асоціації?!

— Його культивація досить непогана. Він ледь не помітив мене, хоча я був у Мантії Темного Аристократа. Навряд чи мені вдасться знайти зручний момент, щоб добряче його провчити, — зітхнув Мо Фань.

— Не чіпай його. Він досі має солідний авторитет у Магічній Асоціації. Це лише створить нам більше проблем. А що стосується родини Лі, про яку ти згадував... це справді відома сім'я, що присягнула на вірність клану Му. Їхній основний бізнес — розкішні вілли, які вони використовують переважно для хабарів та задобрювання чиновників Магічної Асоціації. По суті, вони відповідають за "зв'язки з громадськістю" клану Му, — пояснила Му Нінсюе.

Будь-який відомий клан мав під собою кілька таких відомих сімей. Клан Му був одним із наймогутніших у країні, і його вплив відчувався майже в кожному місті.

Родина Лі базувалася в містах Фейняо та Туншань. Оскільки Му Нінсюе планувала заснувати свій клан саме у Фейняо, вона рано чи пізно зіткнулася б із ними, але й подумати не могла, що місцеві тирани так швидко візьмуться за неї!

— До речі, а що взагалі означає ця "зачистка гори"? — поцікавився Мо Фань.

Попередня главаНаступна глава