— Ви не бачили мого маленького "хрю-хрю"? — пролунав голос зі сходів. Ай Туту визирнула з-за перил і побачила Мо Фаня та Му Нінсюе, що сиділи впритул одне до одного, злившись у поцілунку. Рука хлопця повільно ковзнула з плеча дівчини...
(ПП: "Маленький хрю-хрю" — це миле прізвисько. Найімовірніше, Ай Туту мала на увазі свого улюбленця або подушку, з якою спить із самого дитинства.)
Му Нінсюе миттю відштовхнула Мо Фаня, дуже зашарівшись. Вона й без того була надзвичайно вродливою, але цей рум'янець додав їй ще більше жіночності та ніжності. Мо Фань відчув, як у ньому закипають емоції!
— Що ти робиш?! — роздратовано прошипіла Му Нінсюе, побачивши, що Мо Фань знову тягнеться до неї.
— Вона вже повернулася до своєї кімнати, — відповів Мо Фань, кинувши швидкий погляд на сходи.
— Я йду, — Му Нінсюе підхопилася на ноги і попрямувала до дверей.
Мо Фань не збирався її так легко відпускати. Він потягнув її назад.
— Ти! — Му Нінсюе розривалася між збентеженням і гнівом. Здавалося, вона могла б відбитися від нього своїми звичними крижаними методами, які застосовувала до хуліганів і нахаб, але чомусь не могла змусити себе це зробити.
Зрештою, вона знову опинилася в обіймах Мо Фаня. Він явно не збирався здаватися. Він тільки-но почав насолоджуватися поцілунком і не хотів зупинятися через якісь зовнішні перешкоди. Це був їхній перший справжній прорив після стількох років. Враховуючи характер Му Нінсюе, вона зазвичай не дозволяла жодному чоловікові навіть торкнутися кінчиків свого волосся. А якщо він уже зміг її поцілувати, це означало, що його позиції значно покращилися...
Нагорі Ай Туту цього разу вже не видавала жодного звуку. Вона потайки висунула голову, щоб перевірити, чи вони закінчили, але побачила, що парочка тепер не сидить, а стоїть, продовжуючи своє заняття. У дівчини аж щелепа відвисла!
Їм що, обов'язково було міняти позу прямо під час поцілунку?
До того ж, вони що, серйозно просто ігнорували її присутність... Ох, цей Мо Фань і справді такий нахаба, але Му Нінсюе досі не заморозила його на смерть. Їй що, підмішали якесь зілля?
-Тільки не кажіть мені, що вони збираються зайти ще далі просто тут, у вітальні! Це вже занадто сміливо!-
Через деякий час Му Нінсюе нарешті зібралася з думками і рішуче відштовхнула Мо Фаня.
Їй довелося застосувати більше сили. Ввічливі натяки ніколи б не зупинили такого впертого нахабу, як Мо Фань, який звик робити все по-своєму!
Якби вона його не відштовхнула, хтозна, чим би це закінчилося...
— Ти перегинаєш палицю! — люто глянула на нього Му Нінсюе. Рум'янець на її обличчі швидко змінився крижаним холодом.
— Я не хотів, просто було важко втриматися... — ніяково засміявся Мо Фань.
Му Нінсюе більше не мала бажання залишатися з ним в одній кімнаті. Вона вийшла на балкон.
Вона навіть не стала виходити через двері. Замість цього вона викликала білий порив вітру, який перетворився на три пари Вітряних Крил за її спиною.
Крила розправилися, і Му Нінсюе стрімко полетіла геть з квартири. Потужний вітер змів усе на балконі.
Цього разу Мо Фань уже не міг кинутися навздогін, щоб закріпити успіх. Він явно поступався Му Нінсюе у швидкості.
-То ось що означає вираз "смажена качка полетіла"?-
Мо Фань міг звинувачувати в цьому лише світ магії. Якби вони досі жили у світі звичайної науки, у Му Нінсюе не було б жодного шансу від нього втекти!
Мо Фань усе ще насолоджувався присмаком на своїх губах. Його переповнював захват. Жодні слова не могли описати цього відчуття. Здавалося, він міг би цілувати звабливі, м'які й ніжні губи Му Нінсюе все життя!
— Ну, і як воно? — висунула голову Ай Туту і з цікавістю запитала.
— Як що? — не зрозумів Мо Фань.
— Як це — коли такий простолюдин, як ти, нарешті завойовує серце богині? Жаба нарешті дотягнулася до лебедя. Б'юся об заклад, ти зараз на сьомому небі. Ну ж бо, розказуй! — з ентузіазмом вимагала Ай Туту.
— Справді хочеш почути? — усміхнувся Мо Фань, побачивши її реакцію. — Тоді принеси мені склянку води.
Ай Туту мала досить розбурхану уяву, але це стосувалося лише її фантазій. Мало хто наважувався навіть підійти до неї через її засмаглого і суворого брата. Тож, попри те, що вона знала купу теорії про стосунки, на практиці вона досі була самотньою і абсолютно недосвідченою!
На диво, Ай Туту слухняно пішла наливати Мо Фаню воду. Він навіть трохи здивувався такій поступливості.
Щиро кажучи, після того поцілунку в нього справді трохи пересохло в горлі.
Мо Фань зручно вмостився на дивані з виглядом професора, який готується читати лекцію, а Ай Туту сіла навпроти і уважно слухала, мов старанна студентка.
Саме тієї миті, коли Мо Фань почав свої "повчання", додому повернулася Му Нуцзяо. Вона виглядала виснаженою після цілого дня культивації. Іноді вона працювала навіть наполегливіше за Мо Фаня, особливо зважаючи на те, як суворо вона дотримувалася свого розкладу.
— Цзяо-Цзяо, йди сюди швидше! Мо Фань і Му Нінсюе щойно так пристрасно цілувалися просто у вітальні. Хочеш послухати деталі? — випалила Ай Туту.
Му Нуцзяо здригнулася. Вона подивилася на Мо Фаня.
Мо Фань ніяково усміхнувся у відповідь.
Му Нуцзяо кинула швидкий погляд на Ай Туту і сказала:
— Що в тебе взагалі в голові? Чому ти так цьому радієш?!
Їй явно було не до цих пліток. Вона перевзулася в домашні капці і втомлено попленталася нагору до своєї кімнати.
Наступного ранку до Магічного міста прибула Лі Мань. Мо Фань негайно пішов до Му Нінсюе.
Дівчина досі сердилася через вчорашнє. Вона всім своїм виглядом показувала, що не має бажання з ним розмовляти.
— Сюе-Сюе, хіба ти не хочеш поглянути на Земну Маточку? — запитав Мо Фань.
Він підійшов ближче, і Му Нінсюе здивовано подивилася на артефакт у його руках.
— Це справді Земна Маточка? — перепитала вона.
— Звісно.
Му Нінсюе до останнього думала, що Мо Фань просто їй бреше. Зрештою, Земна Маточка не була якимось звичайним магічним спорядженням чи ресурсом, який можна було просто купити за гроші.
Вона була впевнена, що вчора Мо Фань просто намагався нею скористатися, але виявилося, що він казав правду. Він справді позичив для неї Земну Маточку...
Радість від побаченого швидко витіснила образу на Мо Фаня. Вона негайно вирушила на земельний аукціон і викупила ділянку на північ від міста Фейняо.
Територія була величезною, приблизно вдвічі меншою за місто Бо. Вона вважалася напівбезпечною зоною, оскільки раніше не зачищалася. Місцева влада з радістю продавала такі землі відомим сім'ям та кланам для розвитку. Згодом ці ділянки приєднували до безпечної зони, що дозволяло розширювати людські території, збільшуючи площі для землеробства, видобутку ресурсів і будівництва.
Невдовзі після того, як вони купили землю, з'явився Му Чжуоюнь.
— Нінсюе, навіщо ти купила землю в напівбезпечній зоні? Я знаю, що вона багата на ресурси, але це все одно за межами безпечної зони. Якщо ми заснуємо наш клан там, жоден маг не захоче до нас приєднатися. А нам дуже важливо, щоб там жили люди, адже це наша робоча сила для видобутку та виробництва. Хіба ти не викидаєш гроші на вітер, купуючи непридатну для життя землю? — обурився Му Чжуоюнь.
Му Чжуоюнь чудово знав усі тонкощі створення клану. Колись він був правителем міста Бо. Тому він страшенно стурбувався, дізнавшись, що донька купила порожню ділянку.
Його донька була геніальним магом, але чому її постійно обманювали, коли справа доходила до управління кланом? Схоже, вона була ще занадто наївною для того, щоб будувати власний клан...
— Ця земля незабаром стане частиною безпечної зони. Я подам запит до Магічної Асоціації. Нам потрібен лише хтось у ранзі Майстра-мисливця або вище з Мисливської Спілки, щоб підтвердити безпеку цього місця, а також представник Магічної Асоціації, який буде присутній під час нашої зачистки. Крім того, знадобляться перевірки від уряду та військових, і тоді ця територія офіційно стане володінням нашої Гори Фаньсюе, — серйозно сказала Му Нінсюе. На її обличчі світилася ледь помітна усмішка.
Це було відчуття належності. Їм більше не доведеться покладатися на інших чи виконувати чиїсь накази. Здавалося, ланцюги, що сковували їх так довго, нарешті розірвалися. Важкий тягар упав із їхніх плечей. Навіть дихати стало набагато легше!
— Гора Фаньсюе? — Мо Фань був приємно здивований, почувши назву нового клану.
Му Нінсюе використала його ім'я як частину назви! Звучало так, ніби цей клан був кристалом їхнього кохання, яким вони керуватимуть разом, як чоловік і дружина. Мо Фань аж ніяк цього не очікував.
Невже після Світового студентського турніру Му Нінсюе нарешті почала відкривати своє серце?
— Я... я просто хотіла скористатися твоєю репутацією. Не надумуй собі зайвого, — швидко пояснила Му Нінсюе, помітивши дивний блиск в очах Мо Фаня.
— Шмаркачу, не плекай ілюзій. Якби ти не вклав таку величезну суму грошей, я б нізащо не дозволив Нінсюе використати твоє ім'я! Хм! — Му Чжоюнь сердито зиркнув на Мо Фаня, ніби його страшенно обурювало, що цей дикий кабан наклав око на капусту, яку він так дбайливо вирощував!
— Старий Му, що я вам колись казав? Це лише питання часу, коли ваша донька стане моєю, і ніхто мене не зупинить! — гордо заявив Мо Фань.
— Ти, малий нахабо! Кажу тобі: хоч Му Нінсюе вже й доросла, вона досі мене слухається. Я ніколи не дозволю їй вийти за тебе! — не залишився в боргу Му Чжуоюнь.
— А у вас досі той самий кепський характер. От побачите!
— Побачимо!
Поки ці двоє продовжували сперечатися, Му Нінсюе не витримала:
— Досить уже, ви обоє!
Лі Мань тихо засміялася, спостерігаючи, як Мо Фань і Му Чжуоюнь сваряться, мов малі діти.
Му Чжуоюнь не став більше марнувати час на Мо Фаня. Він обернувся і запитав Лі Мань:
— А ви хто?
Лі Мань коротко представилася і пояснила Му Чжуоюню, що має повноваження підписувати документи від імені військових.
Вона була землевпорядником армії, саме тому їй колись доручили розслідування на озері Дунтін.
Мо Фань якраз і планував залучити Лі Мань до перевірки їхньої землі, коли казав радниці Шао, що "позичить" її на кілька днів. Їй просто потрібно було підписати документ, який підтверджував би безпеку території від імені збройних сил.
Щодо перевірки від Мисливської Спілки — тут усе було ще простіше. Мо Фань сам був Майстром-мисливцем. Його рангу було цілком достатньо, щоб засвідчити безпеку ділянки. Йому потрібно було лише підписати документ у цій ролі. Звісно, він не надто розбирався в бюрократичних процедурах, але міг легко попросити про допомогу Лінлін, яка теж була Майстром-мисливцем, причому її ранг був навіть вищим за його. Двох Майстрів-мисливців мало бути більш ніж достатньо. У крайньому разі вони могли залучити старого Бао. Як Старший Мисливець, його підпис був би ще вагомішим!