Публиковаться
НовинкиПопулярноеБесплатноКниги в процессеЗавершённыеПереводыИллюстрацииФэндомыНовости
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБиблиотекаВойти
Літерна

Книги и переводы для чтения по главам. Публикация произведений для авторов и переводчиков.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаО платформеЦены и тарифыОплатаВозвратыКонтакты
ДокументыПользовательское соглашениеПубличная офертаПолитика конфиденциальностиПравила публикации18+Написать в поддержку
19Зарегистрированных пользователей
Социальные сети
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокация от DB-IP
Хижак Підземелля

Розділ 316 - Час настав.

Прочитано 0% главы

Ернандес та Хан Соль прийшли до північної Гільдії Авантюристів Алтейна.

"Сюди."

Досвідчений авантюрист провів їх до кімнати для нарад. Там на них чекали старий паладин і жриця. Це були Сіндія та Мухок, паладин, відповідальний за її захист.

"Вітаю, я лідер гільдії «Шторм», Ернандес."

"Я її віце-капітан, Хан Соль."

"Приємно познайомитися. Я вірна слуга Богині Смерті, Сіндія."

"Я — меч, що захищає богиню та її жрицю, Мухок."

Вони обмінялися люб'язностями і відразу перейшли до справи. Вони не були настільки близькі, щоб розпитувати про справи чи вести пусті балачки.

"Ви знаєте, де знаходиться Крішан?" — спокійно запитала Сіндія.

"Так." — Ернандес кивнув головою.

"Дякую, що знайшли її. Молюся, щоб благодать богині була з вами."

"Благословення — це добре. Проте я хотів би дещо запитати."

"Слухаю."

"Чи знали ви, що Крішан — безсмертна істота?" — Ернандес звузив очі.

"Так, я знала."

"Зрозуміло. Тоді чому ви її шукаєте?"

"Я не можу розповісти вам подробиць. Це стосується веління богині. Все, що я можу вам сказати — Крішан спочатку була нашою відповідальністю."

"Мене не цікавлять подробиці. Я хочу знати, чи існує спосіб подолати безсмертя Крішан. Чи існує такий шлях?" — запитав Ернандес і з тривогою чекав на відповідь Сіндії.

Однак вона відповіла запитанням на запитання.

"Чому ви хочете це знати?"

"Ми зазнали великих втрат, шукаючи її."

Це була брехня. Гільдія «Шторм» ніколи не мала наміру її шукати. Вони знайшли її випадково і були вщент розгромлені нею.

Проте Ернандес говорив так, ніби вони вклали всі свої ресурси в її пошуки. Він сподівався, що це змусить її легше сприйняти те, що він скаже далі!

"Це досить прикро," — сказала Сіндія.

"Вона має спокутувати все, що скоїла, тому ми вб'ємо її незважаючи ні на що. Тому, будь ласка, скажіть нам, як подолати її безсмертя, або надайте нам сам метод." — Ернандес схилив голову.

"Я не можу цього зробити." — Сіндія похитала головою.

Її місією було допомогти Кан О вбити Маянесів і повернути від них джерела Бога Творіння. Згідно з наказом богині, ніхто інший, крім Кан О, не міг вбити Маянесів. Зрештою, джерела Бога Творіння мали бути повернуті.

Більше того, Кан О був володарем Демонічного Меча Убіста, єдиної зброї, здатної обійти безсмертя Маянесів. Вона не мала права вирішувати, хто володіє цією зброєю.

"Хм, тоді я не думаю, що ми зможемо сказати вам, де Крішан."

"Мітрил — дорогоцінний метал. Я не знаю, наскільки великими були ваші втрати, але мітрил мав би бути здатним..." — Мухок, який мовчки слухав, втрутився.

"Ви пан Мухок, вірно? Ми втратили набагато більше, ніж ви думаєте. Мітрилу, особливо такої маленької кількості, навіть близько не достатньо." — Ернандес перебив його і продовжив. — "Тож, я вважаю, що в інтересах обох сторін буде обмін знаннями: ми скажемо вам, де Крішан, в обмін на метод її вбивства."

"М-м. Що ти на це скажеш?" — Мухок подивився на Сіндію.

"Як я вже казала, я не можу цього зробити. І зараз Крішан шукають інші авантюристи та церкви. Вони скажуть мені, де вона." — Сіндія залишалася непохитною.

Ернандес злегка прикусив губу: - Справи йдуть не за планом.

Хан Соль, яка досі мовчала, заговорила. — "Я чула, що Церква Смерті знаходиться в Деспії."

Ернандес мовчав і спостерігав. Зараз було не час сумніватися у здібностях Хан Соль.

"Це правда," — відповіла Сіндія.

"Я чула, що Деспія настільки небезпечна, що її називають Землею, що межує з Пеклом. Невже там справді живуть люди?"

"Там живуть послідовники богині."

"Тоді чи могли б ви дозволити гільдії «Шторм» доступ до Деспії? Якщо ви пообіцяєте взяти нас туди, тоді ми скажемо вам, де Крішан."

Очі Ернандеса зблиснули: - Як і очікувалося від Хан Соль!

Якби Сіндія погодилася на їхні умови, тоді гільдія «Шторм» змогла б увійти в Деспію. Отримання доступу до Деспії покрило б їхні втрати від дослідження півночі та поразки від Крішан.

Він не був упевнений, наскільки небезпечною була Деспія. Однак малоймовірно, що хтось був там раніше, тож це була земля, повна можливостей.

Ернандес зовсім не підозрював, що Кан О вже перебуває на Землях Богині.

"М-м." — Сіндія обмірковувала пропозицію.

Відвести їх до Деспії було б неважко. Зрештою, вони могли просто піти за ними назад через дзеркало. Однак вона не хотіла приводити сторонніх на Землі Богині.

- Мені слід відмовити...

Зрозумівши це, Хан Соль заговорила знову.

"Я розумію, що ви відчуваєте щодо сторонніх, які входять у ваш дім. Але ми дамо вам обіцянку. Гільдія «Шторм» не влаштовуватиме неприємностей і не порушуватиме спокій. Я обіцяю це своїм ім'ям віце-капітана гільдії «Шторм»! Якщо ми спричинимо проблеми, то не будемо скаржитися, коли ви нас виставите."

Хан Соль ненадовго перевела подих і сказала щиро. Вона знала, що чесність і відчай спрацюють найкраще.

"Ми просто хочемо отримати можливість відшкодувати наші втрати!"

Зрештою, її відчай та чесність змінили думку Сіндії.

"Я розумію. Будь ласка, тримайте своє слово."

"Звісно."

"Якщо ви скажете нам, де Крішан, я відведу вас до Деспії у відповідний час."

"Дякуємо!" — Ернандес і Хан Соль сказали одночасно.

"То де ж Крішан?" — запитала Сіндія.

"На півночі. Вона знаходиться в Раю Юкі-Онни. Якщо точніше, вона всередині печери на вкритій снігом горі," — відповів Ернандес.

"Ви вже билися з нею раніше?"

Ернандес згадав свою жахливу поразку від її рук і насупився. — "Так."

"Будь ласка, розкажіть нам про ваш бій у подробицях."

"Зрозумів. Отже..." — Ернандес пояснив усе, що пережив, а також те, що почув від своїх підлеглих.

"Вона не була повністю зцілена, і вона нічого не створювала та не закликала жодних дивних монстрів?"

"Так!"

"Дякую за інформацію." — Сіндія поглянула на Мухока. Її послання було зрозумілим.

"Ми будемо готуватися."

"Будь ласка, повідомте їм також."

«Їм», очевидно, стосувалося Кан О, Едера та Сефіро.

"Зрозумів."

"Тоді, дозвольте нам піти."

Сіндія та Мухок пішли першими. Богиня хотіла, щоб вони перемогли Маянесів якнайшвидше, тож вони не могли дозволити собі зволікати.

"Чудова робота!" — Ернандес просіяв і показав їй великий палець.

- Ти найкраща!

"Хух, це справді полегшення." — Хан Соль зітхнула. Якби щось пішло не так, вони б нічого не отримали натомість.

"Кажуть, коли одні двері зачиняються, інші відчиняються. Подумати тільки, що ми зможемо потрапити в Деспію!"

"Це величезна можливість для нас. Ти ж це розумієш, правда?"

"Звісно."

Це було можливістю для них і кризою для Кан О. Досі він міг монополізувати Землі Богині, але незабаром у нього з'явиться конкурент!

Кан О та гільдія «Шторм». Що станеться між ними в майбутньому?

***

Група Кан О повернулася до міста Латнія після чергового дня полювання.

"Пхе, сьогодні теж було важко," — сказав Сефіро.

Скві-і!

Варьон кивнув головою.

"Важко? Як ти можеш називати це важким? Ми пройшли лише два підземелля," — сказав Кан О.

"Ти не повинен проходити їх так швидко. Двох достатньо," — заперечив Сефіро.

"Тц-тц-тц. Ти такий слабкий."

"Я не слабкий. Я просто хочу відпочити як нормальна людина." — Сефіро поскаржився.

- Люди — не машини. Хто полює по 5-6 годин поспіль без відпочинку!

"Якщо тобі не подобаються мої методи, то йди."

"Ух."

Він не міг дозволити собі піти. Зрештою, він ніде більше не зміг би рости так само швидко.

Здавалося, він зрозумів сенс вислову «Терпіння гірке, але плід його солодкий.». Це буквально стосувалося кожного дня його життя!

Едер поплескав його по плечу. — "Брате, просто здайся і прийми це."

Кожного разу, коли Едер казав йому, що це того не варте, він переставав сперечатися чи скаржитися.

"Навіть найдобріша людина дасть відсіч, якщо її загнати занадто далеко," — сказав він подивившись на Кан О.

Кан О усміхнувся: - Так, звісно.

Як завжди, троє закінчили день пустими балачками. Але потім до них прийшов паладин із Церкви Смерті.

"Пане Кан О, пане Едер і пане Сефіро."

"Що сталося?"

"Пані Сіндія зв'язалася з нами."

"Щодо чого?" — запитав Кан О.

"Вони знайшли Крішан," — сказав паладин.

"Нарешті!" — Едер стиснув кулак. Він хотів перемогти Маянесів якнайшвидше. Зробивши це, йому більше не довелося б турбуватися про жахливе прокляття богині.

"І що тепер?"

"Пані Сіндія хоче зустрітися з вами на континенті."

"Де?" — запитав Кан О.

"На континенті є місто під назвою Алтейн. Вона хоче зустрітися з вами завтра в обідню пору в північній Гільдії Авантюристів."

Паладин передав усе точно так, як йому було сказано.

"М-м, я зрозумів."

Кан О кивнув головою і подивився на своїх товаришів. Двоє кивнули у відповідь; вони йдуть з ним!

"Тоді я піду."

Паладин негайно пішов.

"До завтра в Гільдії Авантюристів."

Група Кан О пообіцяла зустрітися завтра і розійшлася.

***

Група Кан О прибула вчасно.

"Давно не бачилися," — сказала Сіндія.

Вони коротко привіталися і відразу перейшли до справи.

"Ми знайшли Крішан. Вона на півночі, в Раю Юкі-Онни," — сказала Сіндія.

"Вона справді сховалася десь у глушині," — сказав Кан О.

"Коли ми її вб'ємо?" — запитав Едер.

"Ми відправили туди кількох наших паладинів. Їм було наказано оцінити ситуацію," — сказав Мухок, лідер паладинів Церкви Смерті.

"Ми повинні діяти швидко. Згідно з нашою інформацією, Крішан не в повній силі і вона не може використовувати силу Бога Творіння."

"М-м, це наш найкращий шанс перемогти її." — Сефіро кивнув головою.

"Якщо вона повністю зцілиться, то може втекти кудись в інше місце," — сказала Сіндія.

"Тоді ми повинні вдарити до того, як у неї з'явиться шанс втекти," — сказав Кан О.

"Так. Ось чому я хотіла вирушити негайно. Ми вже готові до битви."

"Нам знадобиться трохи часу на підготовку."

Група Кан О не думала, що їм потрібно буде бути готовими до відправлення відразу, тому вони ще не були повністю готові.

"Скільки часу вам знадобиться?"

"М-м, дві години?"

Кан О потрібно було купити «корм» для Обжерливості. Зрештою, у нього не було жодних предметів, які були б дуже корисними проти Крішан.

Едеру також потрібно було сходити додому і запастися своїми ліками, бинтами та мазями. Сефіро просто потрібно було купити ще стріл.

Якби у нього було достатньо часу, він би хотів, щоб Ман Бок також надав їм деякі припаси.

"Добре. Зустрінемося біля міжміської брами переміщення за дві години. Тоді ми вирушимо негайно."

"Зрозуміло."

Дві години пролетіли досить швидко, але цього часу було достатньо, щоб група Кан О добре підготувалася.

"Ходімо!" — урочисто сказала Сіндія. Кан О, його товариші та Мухок рушили за нею крізь браму.

"Сантана!"

Як тільки вони вигукнули «Сантана», назву міста, дорога з якого вела на північ, група Кан О миттєво зникла.

Майже настав час для реваншу між Кан О та Крішан!

Предыдущая главаСледующая глава