Тан Ханьцьов зосередила погляд на екрані смартфона. Тан Моюань не відповідав — очевидно, через завантаженість справами, — проте вона продовжувала послідовно надсилати йому повідомлення.
[Тан Ханьцьов]: Проте маю уточнити: наші стосунки є фіктивними. Я повідомляю тобі про це заздалегідь, аби ти підтримав мою позицію перед батьками.
Поки вона підбирала аргументи для пояснення ситуації, на екрані з'явився знак питання — Моюань нарешті відгукнувся.
[Брат]: ?
[Брат]: Як у мене свого часу?
Тан Моюань та Дзян Їняо за певних обставин також розпочинали свої взаємини з фальшивого роману, що зрештою призвів до шлюбу. Проте випадок Ханьцьов був цілком інакшим.
Адже попри формальність їхньої домовленості, Моюань уже тоді плекав щирі почуття до Дзян Їняо, тож його участь у «грі» була підкріплена справжнім коханням.
У випадку ж із Ю Жубін усе було інакше: між ними не було романтичної прихильності, а рішення про «союз» було вимушеним кроком через тиск із боку Цьов Юньлі та Тан Шенхе.
[Тан Ханьцьов]: Ні, це інакше.
Після цього вона детально виклала йому всю послідовність подій, не оминаючи жодної суттєвої деталі.
Ознайомившись із інформацією, Моюань відповів:
[Брат]: Шенхе справді потребує дисципліни .
[Брат]: Якщо батьки не вживуть заходів, я візьму це на себе. Не хвилюйся, я не дозволю нікому тебе образити.
Прочитавши це, Ханьцьов повільно посміхнулася на ці слова, і гнів, який Тан Шенхе викликала раніше, значно розвіявся.
[Тан Ханьцьов]: Як його старша сестра, я також можу його дисциплінувати. Працюй наполегливо, добре відпочивай.
[Тан Ханьцьов]: Дякую тобі, брате.
Маючи таку надійну підтримку в особі Тан Моюаня, вона почувалася значно впевненіше.
…
Ю Жубін повернули до «Хваяо». За відсутності Тан Ханьцьов та ігнорування з боку 008, який був зайнятий невідомими справами, вона миттєво відчула нудьгу. Перейшовши в режим економії енергії, дівчина знову безсило вмостилася в офісі Хань Вей.
Увесь її вигляд промовляв: «Зима мене виснажує»; у ній не залишилося нічого від образу підліткового кумира.
Спостерігаючи за цією інертністю, Хань Вей мимоволі поправила окуляри, вивчаючи дівчину.
Яка ж чарівність змушує Вень Юлань так щиро захоплюватися нею, що навіть десятків підписаних світлин тій видається замало?
Чи не згасла б прихильність шанувальників, якби вони побачили свого кумира у такому природному стані?
Хань Вей була дуже допитлива.
Ю Жубін ліниво повернула голову й зустрілася з допитливим поглядом помічниці. «Помічнице Хань, щось не так? — запитала вона. — Чому ви так на мене дивитеся?»
«Мені просто цікаво», — щиро відповіла Хань Вей.
Ю Жубін трохи підвелася і нарешті сіла рівно: «Що саме вас цікавить?»
«Що б сталося, — мовила Хань Вей, — якби твої прихильники побачили тебе такою».
Почувши це, Ю Жубін знову апатично сповзла у крісло, звично розвалившись: «Я б перетворилася на інтернет-мем».
Для сучасних користувачів мережі будь-що може стати приводом для жартів. Немає таких образів, які вони не змогли б створити, є лише ті, які вони ще не встигли вигадати.
Хань Вей: «...»
Як і слід було очікувати від когось у цьому колі, вона справді знає свою справу.
Бачачи, що Ю Жубін зовсім нічим не зайнята, помічниця знову запитала: «Хіба ти не збираєшся тренуватися?»
Незабаром мав відбутися конкурс авторських пісень, а згодом — і фінальне формування гурту; час спливав дуже швидко.
Одне діло, коли президентці Тан сьогодні було про що поговорити з нею, але вона явно була така вільна, не виявляючи жодного наміру тренуватися.
Чи була вона надто впевненою, чи просто надто лінивою?
«Помічнице Хань, сьогодні у мене вихідний...» — неквапливо промовила Ю Жубін.
Хоча вона розуміла необхідність ретельної підготовки, змусити себе працювати під час відпочинку було понад її сили.
Вихідні мають особливу силу: щойно вони настають, як будь-яке завзяття зникає, залишаючи лише бажання насолоджуватися спокоєм і байдикувати.
Проте насправді вона вже до дрібниць закарбувала майбутній виступ у пам'яті. Кожен рух і кожна деталь були їй досконало відомі.
Зрештою, вона була подібна до досвідченого майстра, що повернувся на початковий рівень гри, і мала відповідати цьому статусу.
Ю Жубін в’яло поплескала себе по грудях: «Довіртеся мені, я не підведу».
Хань Вей більше не сперечалася, дозволивши їй і надалі нехтувати справами. Зрештою, талант дівчини був беззаперечним і викликав довіру.
…
Тан Ханьцьов привела Тан Шенхе до батьківського маєтку. Тан Хетянь, щойно з’явившись на порозі, побачив на обличчі сина два багряні сліди від ляпасів, які чітко вирізнялися на шкірі.
Обличчя Тан Хетяня вмить спотворилося від гніву: «Хто це зробив!»
Його сина, якого виховували в розкошах, хтось посмів так зухвало побити!
Хто мав нахабство вдарити члена родини Тан!
Тан Ханьцьов, що незворушно стояла поряд із братом, легковажно сказала: «Це зробила я».
Дізнавшись, що це вчинок його любої доньки, гнів Тан Хетяня одразу вщух наполовину. Він розгублено запитав: «Навіщо ти вдарила брата?»
Тан Ханьцьов холодно зауважила: «Він цього заслуговував».
Причому він заслуговував на нього протягом понад двадцяти років.
Тан Шенхе, побачивши Тан Хетяня, який завжди був до нього прихильним, відчув неймовірну образу; він не зміг стриматися і заридав: «Тату... я...»
Тан Ханьцьов суворо затулила йому рота рукою і кинула короткий погляд: «Тихіше, тут надто шумно».
Вона звернулася до Тан Хетяня та Льов Веньцінь, яка вийшла на звуки суперечки: «Батьку, мамо, я маю серйозну розмову до вас».
«Це вкрай важливо».
Льов Веньцінь, побачивши схвильований вигляд доньки, одразу все зрозуміла. Вона підійшла до неї, взяла за руку і спершу розпорядилася дядьку Дону: «Спочатку змасти ліками рани третього молодого пана». Після цього вона знову глянула на Тан Ханьцьов: «Дитино, ходімо до кабінету».
Тан Ханьцьов кивнула й лагідно відповіла: «Добре».
Тан Шенхе був змушений залишитися на місці; йому лишалося тільки з тривогою спостерігати за тим, як вони йдуть.
Опинившись у кабінеті, Тан Ханьцьов не стала гаяти часу. Вона відверто розповіла про те, як Тан Шенхе схиляв її до негідних вчинків та як він, переслідуючи власну користь, підмовив Цьов Юньлі залицятися до неї.
В очах батьків такі дії могли здатися лише несерйозними дитячими сварками.
Але чи можна було заплющити очі на його надмірну одержимість чистотою крові та ворожість до старших брата й сестри?
Тан Ханьцьов не приховала жодної деталі. Вона розповіла батькам про все і закликала їх до суворого нагляду за братом. Вона також додала: якщо вони не візьмуться за його виховання, вона зробить це особисто.
«Я не виявлятиму до нього милосердя, — заявила Тан Ханьцьов. — Адже він не знав жалості, коли готував підступи проти мене».
Якби за його виховання взялася вона, Тан Шенхе щодня мав би отримувати тілесні покарання щонайменше тричі на добу.
Після нетривалого мовчання Льов Веньцінь ніжно погладила доньку по голові: «Бідна моя дитино, тобі довелося нелегко».
«Ми все зрозуміли».
Коли за справу взялася Льов Веньцінь, Тан Ханьцьов відчула полегшення. Нерідко Льов Веньцінь діяла куди рішучіше й жорсткіше за Тан Хетяня.
Поділившись своїми думками та згадавши, що Ю Жубін чекає на неї, вона поспіхом попрощалася й вирушила назад до «Хваяо».
Перед від’їздом вона ще раз кинула на Тан Шенхе сповнений погрози погляд.
…
008 відчував, що його зір ось-ось остаточно виснажиться.
Протягом трьох годин він прискіпливо аналізував візуальні дані кожного чоловіка в цьому світі, проте так і не спромігся відшукати жодної ознаки потенційного головного героя. Очі нестерпно пекли від перевтоми.
Результатів не було; відсутність будь-яких маркерів змушувала думати, що він помилився.
Однак, коли він знову переглянув зображення Цьов Юньлі, то на власні очі побачив, як сяяння головного героя над його головою стає дедалі слабшим.
Але ж зазвичай аура колишнього героя тьмяніє лише тоді, коли з’являється новий претендент...
Що ж насправді відбувається?
Невже вплив Тан Ханьцьов настільки деструктивний, що це випадково пошкодило всю систему, спричинивши хаос у даних?
Але показник Тан Ханьцьов становить лише сорок дев’ять — цього недостатньо, щоб завдати системі настільки нищівного удару.
008 завмер у розгубленості перед цією аномалією. Йому не залишалося нічого іншого, як зафіксувати поточні дані. Що ж до звіту вищому керівництву...
Він ще вагався.
Щойно надійде офіційне повідомлення, головна система неодмінно розпочне масштабні відновлювальні роботи. У цей світ впровадять численні додаткові системи, і Ю Жубін навряд чи впорається з таким тиском.
Таке примусове втручання.
Така вимушена дія…
008 подумав: Ні, це теж неправильно.
Він раптом згадав про Ю Жубін і, завершивши повну реєстрацію даних, нарешті звернувся до неї.
008: [Ти виглядаєш дуже знудженою.]
Вона лежала в кріслі з таким виглядом, ніби втратила будь-який інтерес до життя.
Ю Жубін провела в офісі Хань Вей майже три години в цілковитому неробстві, встигнувши змінити безліч поз. Від нудьги вона навіть почала спостерігати за робочим процесом віцепрезидентки.
Проте зацікавленості вистачило ненадовго, і вона знову поринула в апатію, аж поки 008 не перервав мовчання.
Ю Жубін подумки відповіла: Звісно, я вмираю від нудьги. Скажи-но, ти вже закінчив свої дослідження? Коли призначено мою наступну корекцію?
Їй так кортіло знову бути поряд зі своєю чарівною та заможною пані!
008 відповів: [Ймовірно, після завершення твого шоу. Я можу внести зміни до графіка й повідомлю тебе, коли настане час].
Ю Жубін була вражена: Ого, друже, ти маєш настільки широкі повноваження?
Виявляється, він здатний змінювати час корекції. Схоже, його статус у системі значно вищий, ніж у того обмеженого 009!
008 зауважив: [Так, цілком достатні].
У структурі системи певні оператори справді володіють розширеними правами: можливістю корегувати окремі функції, доступом до закритих рівнів тощо.
Він, 008, належав саме до цієї категорії.
Ю Жубін подумки привітала його, захоплюючись тим, що він володіє самосвідомістю.
Мати владу й водночас бути здатним до незалежного мислення — це справжнє благословення.
Натомість 008 так і не зміг пригадати запитання, яке хотів їй поставити. Очевидно, пошуки героя занадто виснажили його інтелектуальні ресурси, залишивши по собі лише сплутані думки. Не зумівши згадати, він вирішив відкласти розмову до наступного разу.
Тан Ханьцьов повернулася з поїздки втомленою, але рішучою. Насамперед вона зайшла до кабінету Хань Вей, щоб забрати свою бездіяльну «дівчину» до власного офісу.
Знімаючи верхній одяг, Тан Ханьцьов cказала: «Нам необхідно підписати певну угоду».
Підійшовши до телефона, вона зв’язалася з офісом помічниці й дала вказівку: «Помічнице Хань, негайно підготуйте договір про конфіденційність для пари й принесіть мені. Дякую».
У Ю Жубін, яка сиділа на дивані, в голові мимоволі виникло німе запитання.
Хіба це не... фальшиві стосунки?
Тан Ханьцьов глянула на неї й пояснила: «Просто щоб заспокоїти моїх батьків».
Сумніви в очах дівчини миттєво змінилися захватом!
Ось воно!
Вона відчула запах чеків на сотні мільйонів доларів!
З неприхованим ентузіазмом вона вигукнула: «То невже зараз розпочнеться наша класична драма про пристрасть та страждання у вищому світі?!»
Тан Ханьцьов: «???»
Вона справді вірить у те, що каже???
------(Перекладач має що сказати)------
Все як в брата, тільки сторони інші..хехе)