Ого, я не очікував що так вийде... Пробудити королівську волю таким чином, як цікаво ...
Конг побачив мій здивований погляд і посміхнувся:
- Схоже ти і сам не очікував, так? Ти ще зовсім хлопчисько, імпульсивний і невгамований, нікчемно, що ти розбудив її так ... - Конг подивився по сторонах і зітхнув:
- Шкода, але мені доведеться вбити тебе ти величезна аномалія в цьому морі.
Я хмикнув:
- Вбити? Ти так в цьому впевнений?
Конг посміхнувся:
- Зараз дізнаєшся ... - Відразу після його слів, повітря навколо здригнувся. Небо почало затягувати хмари, і серед них зник сонце. Прогрівся грому, а потім... Конга почала збільшуватися і покриватись чорною вовною. Його ріст збільшився за пару секунд до розміру велетня, але він все продовжував збільшуватися, дев'яносто метрів, сто п'ятдесят.... І тільки досягнувши близько двох сотень метрів його зростання зупинився. Він перетворився на велику мавпу, покриту густою чорною вовною. Він височів над Великим Замком Пангеї і наді мною наче Колос. У порівнянні з цим гігантом я виглядав як крихітна мурашка.
Він подивився на мене своїми жовтими очима, а потім сказав:
- Малець, я міг перемогти тебе і без своєї форми Зоана, але ти заслужив мою повагу, тому я буду битися на повну... - Його голос прогрімів по всьому Марі Джоа і моя голова затремтіла від цього звуку, потім він висихнув стру повітря з двох величезних ніздрів, і закричав:
- УМРІ!
Від його крику все навколо затряслося і я зрозумів що справа погано. Може раніше я і міг щось зробити, але не тепер ... Я зковтнув і рвав бігти...
*Вшух*
Я біг з усією можливою мені швидкістю, але раптом...
Переді мною з’явилася двосотметрова горила, яка накрила мене і атакувала.
"Чорт як швидко..." - Швидкість його удару була неймовірною, я їли встиг виставити руку і покрити її хакі озброєння, силами фруктів та нещодавно отриманою силою, як удар досяг мене.
Його кулак був набагато більше за мене, тому було нерозумно сподіватися що у мене буде хоч шанс його заблокувати, але втекти я не міг.
*БУМ!
Його величезна лапа зіткнулася з моєю маленькою рукою і все навколо потемніло. Я не відчував болю, а тільки те як свідомість почало покидати мене...
НІ! Не зараз, ще не час! З останніх сил я втримався щоб не відключитися, але зір залишив мене, тіло повністю не прислухалося, все що я міг, це відчути силу фруктів і наказати їм діяти.
***
Після зіткнення двох непропорційних кулаків було передбачалося, що маленька людина не протримається і секунди. Зіткнення було настільки сильним, що небо розділило на дві частини, і між хмарами була величезна смуга, а людина, по якій прийшов удар, відлетів з такою швидкістю, яка майже неможливо помітити.
Величезна горила опустив кулак і почав швидко зменшуватися в розмірах...
Повністю прийнявши форму звичайної людини з сивим волоссям він подивився в даль і пробурмотів:
- Вижив же... Хмм, тоді доведеться закінчити. - Відразу після його слів він миттєво зник.
За десятки кілометрів звідти з шаленою швидкістю літало щось... Якщо добре придивитися можна було дізнатися, що це летів людина або те, які колись були людиною. Його тіло було заплющеним і закривавленим. Багато кісток визирали з різних частин тіла, а одна з його рук була відрізана по лікоть. Можна було подумати, що він мертвий в такому то стані, але як не дивно він був цілком собі живий. Він помер би, якби не унікальна аномалія в його тілі, володіння двома диявольськими фруктами дає багато переваг. І одне з них, врятувало його життя...
В якийсь момент, навколо людини почалися дивні зміни. Повітря почало закручуватися, наче саме простір іскрилось, а потім людина була протягнута в невідоме місце.
Як тільки це сталося, на місці зникнення з’явився інший чоловік, який недавно став велетенською горилою. Він насупився і сказав:
- Сбежал... - Потім він похитав головою і пробурмотів:
- Вдалий сучий син, якщо ти зможеш вижити то тобі все одно довго не протягнути, особливо після того що ти вчув ... - Відразу після цього він розгорнувся і зник.
***
Я ширяв у темному просторі і нічого не відчував. Для мене це було місце, але для його використання потрібно дуже сильно зосередитися, так само як і на медитації. Тому я не міг застосувати цей метод під час бою. Але хто ж знав, що Конг запустить мене в політ своїм кулаком. Тепер зрозуміло чому його звуть "Конг", можливо це міфічний Зоан Кінг Конга або доісторичний, не впевнений... Ех, якби не володіння двома фруктами, я б прийшов кінець. Завдяки їхній силі я зміг зберегти свою свідомість і затягнути себе в Темний вимір. Так само, коли я медитував на Амазон Лілі, мушу подякувати за мою обережність. Я купив Теккай з Рокусі, так що я вижив і завдяки йому. Ну і про "Золотний етап" в цільі забути також не варто.
Темні виміри, це місце в яке має доступ володар Ямі але Мі. Сюди він може затягнути все що завгодно, в тому числі і себе. Те що можна затягувати предмети, я це і так знав, але про здатність затягнутися всередину вимірювання самому, зрозумів зовсім недавно, під час медитації коли намагався зрозуміти сили фруктів. Звичайно, для цього довелося перейти на наступний етап Ямі Ямі, але окулярів було в достатку, тому я не жаднічав. Я вірив, що це мені допоможе в майбутньому і не прогадал... Проблема була в тому, що потрапити сюди для мене поки що було важко, зв'язок з темною вимірою займав час. Тому я сподівався втекти по повітряу і під час втечі відкрити вимірення та зникнути. Так само і вийшло, от тільки я зараз взагалі нічого не відчуваю ... Мабуть, я переламаний, але сильна живучість і енергія фруктів допомагають мені.
Гаразд, пора викарабуватися, у мене є засіб порятунку, який я не використовував ...
"Статус"
Джеймс Д. Мор
[ Вік: 17 років]
[ Сила тіла - 200"Високий етап> ]
[Лівкість тіла - 200 "Вищий етап" ]
200 "Золотих етапів"
[ Стрілянина - 0]
[Ближній бій - 100 "Мастер Прайс"]
[Учю Учню але Мі:
Сила туманності - 300 "Зоряний туман" (пробудження — 50%)
Ями Ямі але Мі:
Сила темряви - 100 "Владика Тьми"]
[Хаки спостереження - 50 "Товорний"]
[Хаки озброєння - 50 "Товарний"]
[ Рокусики: Сору, Геппо, Камі-е, Теккай]
[Нерозпізнані окуляри: Ріст - 40 ]
Хех, сорок очок... Ну, хоч щось мені потрібно тільки трохи підлікуватися. "Золотий етап" дуже виручив, я зможу протягнути в такому стані досить довго. Потратить сорок очок в живучість буде нелишивим, а далі мені допоможе дехто ...
Почнімо, сорок очок в виживання тіла!