Колись ця історія вже починалася: рудий черок з вусами притягнув відро фарби, щоб розмальовувати кам'яні лики на скелі.
Тепер цей хлопець виріс, запровадив свою дитину, а той у свою чергу пішов слідами батька і теж відправився розписувати монумент. І не придерешся, правда?
Це логічно.
І це не так просто для батьків.
Боруто був розлючений.
Батько, який сьогодні твердо обіцяв пограти з ним в приставку, раптово отримав повідомлення від дядька і, винне вибачившись, умчався, запевнивши, що скоро повернеться.
Невдовзі після цього пролунав дзвінок. Виявилося, що молодша сестра Хімаварі розказалася і батько її заспокоює, так що повернеться трохи пізніше.
Боруто чекав і чекав, а коли зателефонував знову, виявилося, що батько повів Хімаварі в парк розваг.
Тут Боруто і вибухнув!
Химаварі, ця нещасна дівчинка, і так гостювала у дідуся кілька днів, а тепер ще й влаштувала істерикику, переманивши батька на свою сторону! А він? Йому що, одному будинку кукувати?
Думка піти до діда Хьюга Хіаші, Боруто відмів відразу.
Він теж має гордість!
Так він вирішив і приготувався зробити щось.
Але що саме?
Можливо, то була воля Всесвіту або ж він сам додумався. Так чи інакше Боруто схопив відро з фарбою і вийшов з дому.
Він вільно дістався до Скала Хокаґе — ніхто не зупинив його. Зрештою...
Ще ніхто не додумувався тягнути фарбу, щоб вималювати обличчя великих правителів села...
Так, ніколи.
Нехай колись Скалу і розколювали надвоє золотим колесом реінкарнації, але це був випадок, а не злий задум. І її давно полагодили.
Тепер Скала Хокаґе була радше символом. Крім того, місто Конохі забудувало небоскребами і мало хто бачив монумент, що лише посилило його символічне значення.
Но...
Навіть якщо це просто символ, це не означає, що його можна тручати!
Або, точніше, саме тому що це символ, його пачка не можна!
Тож не дивно, що коли Хіната побачила вчинене, то майже втратила почуття...
Але, впасти в свідомість їй все одно б не дали. Спочатку треба було з усім розібратися, а вже потім втрачати свідомість!
Хіната відчувала тільки глухоту, всепоглинаючу втому...
Як же вона втомилася...
Цей пост... Вона вже починала жаліти...
Ось тільки...
З цієї посади не можна піти за власним бажанням. Оскільки її обрали, цей хрест доведеться нести до кінця.
Зітхнувши, Хіната разом з Анбу вирушила на місце події.
З кабінету Хокаґе висипали й інші: Шісуі, батько і син Нара — Шикарку та Шікараму, навіть дядько Боруто, Неджі. Справа не так в бажанні відлиняти від роботи, як у тому, що подібні видовища відмінно знімали стрес і піднімали настрій, а значить, і робота потім поступиться веселіше. З новими силами, так сказати.
Вся процесія прибула до Скале Хокаґе.
Боруто вже схопили бійці Анбу. Закований у наручники, з руками за спиною, він стояв, вперто встромивши підборіддя. При вигляді матері в його очах мигнула паніка, але він відразу ж підставив її, і погляд його знову став твердим.
— Боруто! К-як ти міг? — У голосі Хинати лютує.
Хлопчик лише зимно фиркнув і відвернувся.
Хіната стиснула зуби.
Він мій син, мій рідний син...* - повторювала вона про себе, але кулаки стискалися все сильніше.
Неджі, помітивши стан сестри, кашляв і ступив вперед.
— Ем, пані Хокаґе, дозвольте мені з ним поговорити. Упевнений, Боруто зробив це не навмисне...
— Я зробив це навмисне! — Бородо випалив Боруто, пихавшись головою.
Тітка Неджі і Хинати миттєво змінилися.
Чорт, ти - безсмертний родич!
— Добре! Чудово! Оскільки так, то й говорити ні про що! У колонію для неповнолітніх його! Негайно! — Викрикнула Хіната, вказуючи на бійців Анбу.
Ті замерли, а потім розгубилися.
— В колонію так в колонию! — Прокричав Боруто у відповідь. - Все одно тобі на мене плювати! Там хоч хтось буде за мною наглядати!
Хіната відчула, як остання нитка терпіння в її голові ось-ось лусне. Вона розвернулась до сина.
— Ах ты, паршивец! Я про тебе не дбаю? Я? І у тебе ще вистачає нахабства таке говорити? Я не казала тобі, що робити, а чого не можна! Ти хоч раз послухав?
Вона розлютилась і пішла до нього.
Переляканий Неджі кинувся вперед і схопив сестру за руку.
- Спокійно! Заспокойтеся, пані Гокаґе! А ви чого стоїте? Забирайте Боруто і йдіть! Живо!
Бійці Анбу полегшено зітхнули і вже було прямувати до хлопчика.
— А ну стояти! — У колись білих очах Хінати налились кров’ю посудини, що втомлюються і мляво лютуються. - Нехай залишається тут! І нехай пояснить все до кінця!
Неджи похолодел. Чорт, я прийшов просто подивитися на виставу, а не як ти сестёнка з котушкою!
Він відразу підскочив до Боруто і зашипів йому на вухо:
- Швидко вибачся перед матір'ю!
— Не буду! Я не винен, за що мені вибачатися?
Хинату затрясло.
Неджі вже не витримав.
Ти вималював фарбою Скалу Хокаґе і вважаєш, що не винен! Гаразд, по-перше, гаразд Другу, навіть твою матір можна зрозуміти, але третього за що?
Боруто злякався на мить, а потім подивився на дядька.
- Дядько Неджі, це я визнаю. Приму будь-яке покарання. Але не треба говорити, що вона мене виховує, пф! Вона сама чудово знає, чи так це!
Скрипнувши зубами, Хіната повільно рушила вперед...
Сьогодні вона принесе сімейні зв’язки в жертву справедливості!
Вони кинулися зупиняти її, але Хокаґе вирішила: цей паршивець повинен провести деякий час в колонії! Інакше одного дня він зробить щось справді жахливе!
— Ну вимальовував і промалював, нехай відрече, і справа з кінцем. Діти, які мають дітей, схильні шалити, — почувся якийсь старий і лагідний голос.
- Що? Та це ж лік третього Хокаґе! Хто ти такий, щоб нести подібну нісенітницю? - Хтось з натовпу обурився.
Хіната теж повернулася. И замерла.
— Вы... ви... Пане Хокаґе? - Її очі миттєво наповнилися сльозами. Спочатку від радості та захоплення, а потім від образи, нескінченної і нагромадженої обра́зи...
https://literna.net/uk/books/143-naruchu-ya-z-i-v-zolotii-frukt