Розділ 131

РОЗДІЛ 131

{Ого, ого, он там твій принц!}

На білборді крутили відео з Джині в традиційному корейському вбранні. Він танцював із мечем, а за мить з’явився трейлер фільму.

{Що це за дивне вбрання? Наче спідниця, але зовсім не жіночна. Вишукане й стильне… А ця чорна штука на голові — це капелюх?} — Рейфорд засипав питаннями, не відводячи очей від екрана.

Про сам фільм він нічого не знав, але графіка й композиція були настільки якісними, що навіть короткий ролик чіпляв із першого погляду. Незрозуміло, танець це чи бій із мечем, але рухи були різкі, напружені, аж перехоплювало подих. Темп шалений, кадри змінювалися без упину.

{Це традиційний корейський одяг. Я чув, що він знімається в історичному фільмі, тож, мабуть, це він. Глянь навколо,} — відповів Х’ю й кивнув убік.

Чимало людей просто зупинилися посеред вулиці й дивилися на трейлер із мрійливими обличчями. У їхніх поглядах були любов і захоплення Джині.

{Він, мабуть, дуже популярний у Кореї.}

{Він не те щоб активно себе піарив чи гнався за популярністю, але останнім часом, схоже, починає збирати фанбазу ще й у Китаї та Японії.}

Він не намагався став халлю-зіркою, знімаючись за кордоном чи нав’язливо просуваючи себе. І все ж останнім часом його популярність у Східній Азії стрімко зростала. Причому природно. Те, що більшість фанів з’явилася без сторонніх чинників, було явною ознакою майбутнього вибуху. І все це — результат роботи актора, який дебютував лише рік тому.

{Ти багато знаєш,} — зауважив Рейфорд.

Поки він дивився лише на актора Чхе Уджіна, Х’ю аналізував зовнішні чинники й прогнозував його потенціал.

{Рей, я поставив на цей фільм усе так само, як і ти. Ти справді думаєш, що я вибрав аби-кого?}

Х’ю натрапив на відео Джині на YouTube і закохався в нього, але це була не єдина причина. Як продюсер, він зобов’язаний був враховувати і ринковість, і купу інших умов, так само як і Рейфорд.

{Він зараз знімається в цьому фільмі?} — Рейфорд відчув розчарування, коли трейлер закінчився.

{Він виходить за кілька днів.}

{Ти й справді все знаєш.}

{Це я ще дивуюся тобі.}

Х’ю зітхнув, згадавши, що Рейфорд не мав жодного запасного плану для цієї поїздки. Імпровізація була його головною силою, але без спокійного й зібраного Х’ю поруч він навряд чи досяг би такого успіху.

{Ходімо спочатку повечеряємо. Ми ж у відпустці.}

{Так, ми у відпустці,} — весело відповів Рейфорд і пішов уперед навмання.

{Не туди.}

{Так!}

Щойно Х’ю, дивлячись у мапи на телефоні, це сказав, Рейфорд розвернувся й повернувся до нього. Ресторан пулькоги, який вони знайшли в туристичному буклеті, був забитий людьми, але порції м’яса виявилися мізерними за свою ціну. Було б ще нічого, якби це було смачно, та м’ясо виявилося жорстким, а зелень — зів’ялою. До того ж обслуговування було жахливе.

{Я хвилююся.}

{Про що?}

{Думаю… раптом мій принц виявиться таким самим. Навколо нього купа чуток, і якщо він виявиться просто гарною лялькою без змісту, я страшенно розчаруюся.}

{Просто розчаруєшся?}

{Мені буде сумно.}

Після перегляду реклами з Джині любов Рейфорда до нього лише зміцнилася. Костюм із мечем за спиною — саме таким він завжди уявляв Джина. У майбутньому фільмі персонаж Джин теж носив би костюм. Холоднокровний, раціональний мечник у окулярах, із зачесаним назад чубом. Але навіть без окулярів образ Джині змусив його закохатися.

Насправді японський актор, якого Рейфорд потай розглядав раніше, був не дуже високим. До того ж він був метисом і виглядав не надто «азійським», тож Рейфорд увесь час вагався. А Джині був струнким, високим і мав виразні азійські риси. З його появою сумніви щодо японського актора втратили сенс. Ба більше, Джині володів англійською.

Побачивши, як він спілкується англійською з іноземцями в одному з розважальних шоу, Рейфорд дізнався, що його вимова навіть точніша, ніж у нього самого чи Х’ю, випускників Айві-ліги. Це означало, що проблем у спільній роботі не буде. А більшість азійських акторів, яких вони розглядали на роль Джина, мали труднощі з комунікацією. Можливість нормально спілкуватися значно поглиблювала взаєморозуміння на майданчику й економила купу нервів.

Що більше Рейфорд дізнавався про Джині, то вищими ставали його очікування. З англомовними голлівудськими акторами все було простіше: їхні можливості й межі можна було більш-менш оцінити. Але Джині виглядав надто ідеальним, і це насторожувало. Його справжні навички неможливо було вгадати за зовнішністю.

Найголовніше — Рейфорд не розумів корейської. Він сумнівався, чи справді Джині хороший актор. А що як, заговоривши англійською замість корейської, він уже не зможе тримати той самий рівень? Саме тому Х’ю запропонував організувати офіційний кастинг, але Рейфорд відмовився.

{Ми ж підбираємо лише одного актора. Навіщо все так ускладнювати?}

{Ти ж сам знаєш, що кастинги — поганий спосіб оцінити акторські здібності. Бували випадки, коли актор заучував одну сцену до автоматизму, ідеально грав її на пробах, а на зйомках валив усе інше.}

Х’ю замовк, а потім не витримав.

{Та це ж ти сам їх обирав! Я казав не поспішати й подивитися інших, а що ти відповів? Що вони й так достатньо хороші. То чому ж із Джині ти такий прискіпливий?}

{Саме тому я тепер обережний! Я не хочу знову повторити ту саму помилку. Ти хочеш, щоб я облажався вдруге?}

Х’ю зітхнув.

{От саме тому я й прилетів сюди з тобою.}

Його друг нарешті почав думати головою, тож заперечувати Х’ю не збирався.

{І як ти збираєшся перевірити акторські навички Джині? Ми ж звичайні туристи. Як нам узагалі зустріти топ-зірку? І навіть якщо зустрінемо — як ти перевіриш його гру?}

Почувши це, Рейфорд завис і лише кліпав очима. Після того як він відкинув ідею офіційних проб і спонтанно купив квитки до Кореї, жодного плану в нього не було.

{Ну… е-е… я не знаю.}

{Я серйозно ненавиджу своїх батьків за те, що вони тридцять років тому поселилися поруч із вашими.}

{А я вважаю твоїх батьків своїми рятівниками на все життя.}

Рейфорд почав кліпати очима й намагатися строїти милу мордочку, але для Х’ю, який терпів його витівки вже три десятиліття, це не подіяло.

{Огидно. Відвернися від мене.}

{Так!}

Після розчаровуючої вечері їхній перший день у Кореї закінчився. На щастя, ліжко в готелі було м’яким, а сніданок наступного дня — цілком пристойним.

Вони вирішили більше не ганятися за розкрученими туристичними ресторанами й зайшли до помірно людного закладу. Обід виявився значно кращим, ніж учорашнє пулькоги. А потім, під приводом огляду пам’яток, вони поїхали до університету Коре, де навчався Чхе Уджін.

{Його тут немає.}

{Ага… немає.}

Х’ю знайшов корпус, де Джині мав заняття, але вони так його й не побачили. Корейської вони не знали, тож розпитувати було марно, а чекати годинами — безглуздо. До того ж була п’ятниця, і в Уджіна того дня не було пар.

{Його тут немає.}

{Так…}

Наступного дня Х’ю вирішив звернутися до інтернету. На туристичних форумах він знайшов допис іноземців, які нібито в реальному часі бачили Джині в універмазі й здійняли галас. Вони одразу рушили туди — і справді побачили когось дуже схожого.

Але це був лише двійник, нафарбований і вдягнений під Джині.

{Ти хочеш сказати, що це і є той Джині, про якого вони писали? Та ж видно, що там суцільний грим і пластика!}

{Мабуть…}

Очевидно, сталося непорозуміння. Хоч якась втіха полягала в тому, що до того двійника підходило чимало людей, плутаючи його зі справжнім Джині. Вони були не єдиними ідіотами.

{Що ти взагалі шукав?}

{Чим більше інформації, тим краще. Я все зіставив і…}

{Замовкни!}

Цього разу замовк Х’ю.

Відчувши спрагу, вони купили каву з реклами Джині й сіли на лавці просто неба.

{Я й не думав, що зустріти актора буде так складно. Зазвичай я бачу одного-двох за п’ять хвилин після виходу з дому…}

Х’ю енергійно закивав. Вони давно не сходилися в чомусь настільки сильно. Якби вони знали корейську, могли б хоча б почути чутки про те, чим Джині займається.

{Може, скористаємося шансом і вивчимо корейську?}

{Файтинг![1]}

Рейфорд радо підтримав ідею, сміючись із того, що вони нарешті зійшлися в думках.

{Так, файтинг,} — тихо додав Х’ю.

Отак змарнувавши два дні, вони вже йшли вулицями менш напружені. Вони не забували повторювати собі, що це всього лише подорож. Але чомусь, куди б вони не повернули голову, всюди був Джині: картонна фігура біля магазину, трейлер на білборді, реклама в ресторані.

{Я так більше не можу!}

Рейфорд відмовився йти далі й почав шукати місце, де можна перепочити й спланувати операцію «Кастинг Джині». Найкращим місцем для цього, звісно, була кав’ярня.

{Dinky Cafe?}

Він ткнув пальцем у вивіску й потяг Х’ю всередину. Попри назву, кав’ярня займала цілу будівлю. На жаль, перший поверх був переповнений, і вільних столиків не було. Зазвичай вони б одразу пішли, але з погляду туристів це місце виглядало багатообіцяльним. Більшість відвідувачів були місцевими, а значить, це було популярне серед корейців місце, а не чергова туристична пастка. Вони не хотіли знову втратити таку можливість.

{Перепрошую, у вас є ще вільні місця?}

Х’ю перехопив працівника, що проходив повз. Щойно той побачив іноземців, його очі округлилися.

— I don't speak English!

{Та ви ж чудово розумієте англійську. І вимова у вас хороша.}

Попри це, працівник похитав головою й швидко пішов геть.