📜 ✨️Том 3. Холодна слива вже стала вісником східного вітру.✨️
Холодний осінній вітер проносився крізь тополі, що стояли обабіч офіційної дороги.
Великі маси жовтого листя злітали з гілок. Щойно вони збиралися торкнутися землі, як копитами трьох швидких коней, що промчали повз, їх підхопив сильний вітер, закрутив і поніс уперед.
Вечірнє сонце освітлювало опале листя, яке виблискувало золотистими іскрами.
Три скакуни уповільнили хід, з'їхали з проїжджої частини і повільно зайшли в невелике село.
Селище було маленьке, з двома вулицями, що перетиналися, а двоповерховий дворик на узбіччі вже вважався таким, що виділяється, як журавель серед курей.
Цей дворик був єдиним трактиром у селищі. За його воротами стояли навіси, під якими були розставлені столи та лавки. Чимало мандрівних мечників і шукачів пригод збиралися невеликими групами, базікали, хвалилися, грали в ігри з випивкою і змагалися.
Раптом побачивши трьох божественних коней, ці грубі чоловіки зі світу бойових мистецтв одночасно замовкли, повернули голови і крадькома почали оглядати вершників.
Су Ян підняв руку, відкинув вуаль свого капелюха, зіскочив з коня, віддав поводи Мей Шисаню і пішов до трактиру поруч із Ґу Фейді.
Як завжди, вони взяли кращу кімнату, попросили теплу воду для вмивання. Су Ян зняв капелюх із вуаллю, розслаблено сів на лежанку в кімнаті і пожалівся: «Як же я втомився! Як довго ще до Павільйону Парячих Хмар?»
Ґу Фейді ледве стримав сміх: «Ми щойно покинули пустище, це лише кордон Центральної рівнини. Павільйон Парячих Хмар на півдні, тож ще далеко».
Цього разу вони подорожували з пустища до Павільйону Парячих Хмар, приховуючи свої особистості. Вони не лише переодяглися, але й залишили навіть коня Фейляня в Демонічній Секті, їдучи на звичайних конях. Коли навколо були люди, Ґу Фейді та Су Ян називали одне одного "брат-учень", щоб уникнути викриття.
Су Ян, здавалося, був дуже задоволений цим, і навіть коли вони були наодинці, іноді кликав Ґу Фейді "молодшим братом".
«Молодший брате, я такий стомлений, не хочу спускатися вниз їсти...» — стогнав Су Ян. - «Нехай Шисань принесе нам їжу, поїмо тут, у кімнаті».
Ґу Фейді підняв його з лежанки і сказав: «Ні, ти мусиш спуститися вниз поїсти зі мною. Ті мандрівні воїни обговорюють останні чутки в світі бойових мистецтв, і, послухавши їх, ми зможемо краще зрозуміти ситуацію».
Су Ян сердито подивився на Ґу Фейді.
Ґу Фейді підійшов ближче, простягнув руку, легенько торкнувся синьої плями, намальованої на зовнішньому куточку ока Су Яна, і засміявся: «Ти не хочеш спускатися, бо боїшся, що тебе побачать?»
«Ха, цей Святий Син — красунчик, навіть якщо на його обличчі родима пляма!» — піднявши брову, сказав Су Ян.
У цьому світі не було фотографії, а малювання було здебільшого абстрактним та символічним. Зовнішність багатьох так званих "відомих людей світу бойових мистецтв" поширювалася лише з вуст у вуста. Червона родимка біля кутика ока Святого Сина Демонічної Секти була його візитною карткою, тому Су Ян не міг нахабно з'являтися з нею на Центральній рівнині. Він використав темний камінь для підфарбовування, щоб зафарбувати кутик ока аж до вилиці чорним, імітуючи родиму пляму.
Крім того, він змінив форму брів і наніс тіні коричневим квітковим пилком на перенісся та кут щелепи. Весь його темперамент повністю змінився.
Свою майстерність макіяжу він відточив, коли був стримером. Коли він уперше закінчив макіяж, це так вразило Ґу Фейді та Мей Шисаня, що вони виглядали приголомшеними і не вірили своїм очам.
А Ґу Фейді та Мей Шисань змінили свою зовнішність, відпустивши коротку бороду.
Су Ян простягнув руку, щоб потягнути бороду на підборідді Ґу Фейді, і засміявся: «Якщо ми вийдемо так, ніхто не повірить, що я твій старший брат, а ти мій молодший».
Ґу Фейді схопив руку Су Яна і сказав: «Твій пустотливий характер справді не схожий на характер старшого брата». - Потім він нахилився до вуха Су Яна і сказав: «Крім того, ти лише на пів року старший за мене, я не підкорюся цьому».
Су Ян хмикнув: «На пів року старший — це все одно старший!»
Він подумав: якби рахувати вік його душі, то він був би старшим не лише на пів року. Однак, оскільки стародавні люди зазвичай дозрівали психологічно раніше, він не міг з цим сперечатися.
Зрештою, Су Ян все-таки пішов з Ґу Фейді вниз їсти.
Була саме вечеря, і в холі трактиру та під навісами на вулиці зібралося багато людей, які їли, пили і перемовлялися.
Раптом здоровань із густою бородою, широкими плечима і великою талією, ляснув рукою по столу і голосно сказав: «Нісенітниця! Справжня нісенітниця! Як ця паршива техніка фехтування може бути спадщиною Бай Цзінхуна, Святого Меча?»
Сказавши це, він помахав книгою в руці і звернувся до всіх у залі: «Демонічна Секта зайшла надто далеко, вони навіть прикидаються великодушними, граючись з нами цим непотребом! Вони справді думають, що світ бойових мистецтв Центральної рівнини такий легкий для обману?!»
Поруч одразу хтось підхопив: «Брате, ти маєш рацію! Тоді ходили чутки, що цей демон із Демонічної Секти після падіння зі скелі отримав дивовижну удачу і здобув спадщину Святого Меча. Я спочатку не вірив. Але тепер, коли він виставляє таку техніку фехтування, щоб обдурити нас, очевидно, він справді отримав спадщину Святого Меча!»
Рука Су Яна, що збиралася взяти палички, завмерла, і він нахмурився.
Потрібен був час, щоб згадати той наказ про поширення посібника з фехтування, який він віддавав. Але тоді, зі слів Старійшини Зали Орхідей, здавалося, що світ бойових мистецтв Центральної рівнини вже вважав, що спадщину Святого Меча отримала Демонічна Секта. Чому зараз з'явилася така думка?
Ґу Фейді глянув на Су Яна і тихо передав йому думку: [Не звертай уваги. Ці люди, можливо, спочатку і вірили, що ти отримав дивовижну удачу, а тепер просто використовують це як привід, щоб остаточно підтвердити, що спадщина дісталася Демонічній Секті].
[Але я не очікував, що поширення цього набору фехтування матиме зворотний ефект,] — Су Ян все ще був насуплений. - [Тоді не варто було віддавати цей наказ... Тц, прорахунок. Чим більше дій, тим більше це викликає підозр].
Ґу Фейді, однак, посміхнувся і похитав головою: [Оскільки Клан Привидів Е'ло хоче використати це, щоб розпалити конфлікт між Центральною рівниною та Демонічною Сектою, вони не дозволять тобі просто так придушити дискусії. Незалежно від того, що ти робиш чи не робиш, у них завжди знайдеться спосіб спровокувати цих мечників і вояків. На щастя, Павільйон Парячих Хмар сидить у світі бойових мистецтв Центральної рівнини. Поки ми та Гірська Вілла Тисячі Кленів не очолимо наступ, ця війна не розпочнеться].
Він мовчки поклав Су Яну трохи їжі і продовжив: [Ліньюнь передала мені повідомлення. Думаю, мій батько вже почав розслідувати Клан Привидів Е'ло. Зараз тобі потрібно лише турбуватися про криваву Ґу, а не перейматися чутками в світі бойових мистецтв].
Тим часом, здоровань розірвав посібник з фехтування в руці на шматки, сів на стіл і сказав зі злістю: «Якщо говорити про той день, Молодий Майстер Павільйону Парячих Хмар впав зі скелі разом з тим демоном Демонічної Секти. Досі його не видно, і невідомо, чи не постраждав він від Демонічної Секти!»
Інший чоловік поруч сказав: «Ого! Хіба Молодий Майстер і той демон із Демонічної Секти не були однокурсниками? Раніше ходили чутки, що їхні стосунки були незвичайними. Як він міг постраждати? Хіба не ходили чутки, що Молодий Майстер був викрадений цим демоном із Демонічної Секти? Я думаю, це дуже ймовірно! Я ще не забув те, що ці демони Демонічної Секти робили на Центральній рівнині в останні роки!»
Ще один підійшов ближче і сказав: «Говорячи про це, я згадав того маленького молодого пана з родини Чжоу, який зник кілька років тому! Раптом він повернувся додому, і коли його запитали, він зізнався, що був викрадений тим демоном із Демонічної Секти! Шкода хорошого хлопчика, який був понівечений протягом кількох років у Демонічній Секті...»
Говорячи це, він знизив голос, примружив очі і таємниче додав: «...Його закатували так, що він не міг мати стосунків з жінками, і він почав залицятися до свого охоронця! У головної гілки родини Чжоу залишився лише цей єдиний нащадок. Старий пан Чжоу розлютився і заявив, що обов'язково розрубає того демона з Демонічної Секти на тисячу шматків! Зараз він контактує з тими школами, які так само постраждали в ті роки, щоб об'єднати зусилля і змусити Павільйон Парячих Хмар втрутитися!»
Су Ян мало не виплюнув усю кашу, яку щойно набрав, на обличчя Ґу Фейді.
На щастя, він ледве стримався, але вино подразнило його, і він зігнувся, сильно кашляючи, його щоки та вуха почервоніли.
Він подумав: Що це за магічний реалізм? Як Старійшина Зали Хризантем катував цих дітей? Невже він зміг змусити гетеросексуалів стати геями? Це ж справжній гріх...
Коли він кашляв на весь зал, кілька мандрівних воїнів одразу ж кинули на нього цікаві погляди, але Су Ян відповів їм суворим поглядом.
Здоровань та кілька чоловіків поруч із ним побачили це, посміялися, назвавши його "витівки бридкого чоловіка", відвернулися від Су Яна і продовжили свою розмову.
«Ех, не кажіть про тих, кого об'єднала родина Чжоу. Якщо говорити про спадщину Святого Меча, скільки голів сект і шкіл відвідало Лідера Альянсу Ґу, благаючи Павільйон Парячих Хмар втрутитися,» — сказав здоровань. - «Але Лідер Альянсу Ґу, посилаючись на занепокоєння про Молодого Майстра, відмовив їм і нікого не прийняв. Невідомо, скільки часу знадобиться, щоб цю справу було вирішено».
«Тоді, як ви думаєте, чи може Павільйон Парячих Хмар врешті-решт втрутитися проти Демонічної Секти?»
«Я вважаю, що Павільйон Парячих Хмар рано чи пізно втрутиться. Не кажучи вже про дітей, яких сплюндрувала Демонічна Секта, давайте поговоримо про спадщину Святого Меча. Я не вірю, що Павільйон Парячих Хмар її не хоче! Зараз вони, ймовірно, турбуються про Молодого Майстра, можливо, щойно вони підтвердять його місцеперебування, Павільйон Парячих Хмар почне діяти!»
«Гей, ви двоє братів, ви теж щойно повернулися з пустища?» — раптом запитав мандрівний воїн, підійшовши до Ґу Фейді. - «Виглядаєте запилено, мабуть, багато подорожували».
Су Ян не наважувався говорити, лише глянув на Ґу Фейді.
Ґу Фейді надзвичайно природно прицмокнув язиком і сказав: «Авжеж! Ми чули, що в пустищі з'явилася таємнича гробниця Святого Меча, і думали, що зможемо знайти там можливість і одразу злетіти вгору! Але ми об'їхали пустище по колу і нічого не знайшли».
Той мандрівний вояка саркастично посміхнувся: «Було б дивно, якби ви знайшли! Вам пощастило, що ви не знайшли правильного напрямку. Кажуть, Павільйон Парячих Хмар, ведучи Секту Брама Безмежжя, Даоський Храм Багряної Хмари та Монастир Підвісної Допомоги, знайшов правильний напрямок, але потрапив у пастку, влаштовану Демонічною Сектою та Кланом Привидів Е'ло, де було багато загиблих і поранених... І зрештою, той маленький демон із Демонічної Секти отримав спадщину. Небеса сліпі!»
Ґу Фейді запитав: «Я щойно чув, як ті люди казали, що Павільйон Парячих Хмар тимчасово не планує діяти проти Демонічної Секти. Але я не знаю, які плани у Брами Безмежжя, Даоського Храму Багряної Хмари та Монастиря Підвісної Допомоги?»
Той мандрівний воїн прочистив горло і сказав: «Я прибув сюди лише опівдні, і щойно почув, що Даоський Храм Багряної Хмари та Монастир Підвісної Допомоги відійшли до Центральної рівнини більше десяти днів тому, але люди з Секти Брама Безмежжя все ще залишаються в пустищі, кажучи, що хочуть знайти докази отримання Демонічною Сектою спадщини Святого Меча».
У цей момент втрутився сухорлявий чоловік з гострими рисами обличчя: «Ех, навіщо якісь докази? Коли це Демонічна Секта була такою доброю, щоб оприлюднювати те, що потрапило до їхніх рук? На мою думку, їхнє поширення цієї паршивої техніки фехтування — це і є доказ!»
Су Ян нишком скривився.
Але його випадково побачив той сухорлявий чоловік, який невдоволено сказав: «Що? У цього молодшого брата є якісь заперечення?»
Су Ян фальшиво посміхнувся: «Ні, нічого».
«На мою думку, оскільки Секта Брама Безмежжя займається інформацією, їхнє перебування в пустищі є доцільним,» — Ґу Фейді змінив тему. - «Мабуть, усі ці чутки в світі бойових мистецтв походять від Секти Брама Безмежжя, чи не так? Наприклад... це вони поширили чутки про викрадення Молодого Майстра Павільйону Парячих Хмар Демонічною Сектою?»
Той сухорлявий чоловік нахмурився і сказав: «Мабуть, так. Якби не Лідер Секти Сюй, можливо, ніхто в світі бойових мистецтв не зміг би отримати інформацію так швидко».
...
Поговоривши ще трохи, Су Ян і Ґу Фейді закінчили вечерю і піднялися з трактиру до своєї кімнати.
«Що? Ти думаєш, що з Сектою Брама Безмежжя щось не так?» — тихо запитав Су Ян.
Ґу Фейді кивнув і сказав: «Я почав відчувати, що щось не так, коли чутки про нашу зустріч на Озері Вербового Листя поширилися того вечора. Але тоді втручався Клан Привидів Е'ло, і я не хотів підозрювати Секту Брама Безмежжя. Але, дивлячись на напрямок чуток у світі бойових мистецтв зараз, я мушу їх підозрювати».
Помовчавши, він продовжив: «Спочатку я планував йти через Цяньчжоу прямо на південний схід. Тепер, здається, нам слід бути обережнішими і змінити маршрут на Ляочжоу, щоб уникнути території Брами Безмежжя».