Публиковаться
НовинкиПопулярноеБесплатноКниги в процессеЗавершённыеПереводыИллюстрацииФэндомыНовости
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБиблиотекаВойти
Літерна

Книги и переводы для чтения по главам. Публикация произведений для авторов и переводчиков.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаО платформеЦены и тарифыОплатаВозвратыКонтакты
ДокументыПользовательское соглашениеПубличная офертаПолитика конфиденциальностиПравила публикации18+Написать в поддержку
19Зарегистрированных пользователей
Социальные сети
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокация от DB-IP
Маг на повну ставку

Розділ 1411 - Вісім Правителів Нежиті, частина перша

Прочитано 0% главы

Оглушливий рев розітнув повітря, а слідом за ним крізь темні хмари проступило велетенське тіло з сірих кісток і парою кістяних крил. Коли вони повністю розправилися, їхні краї чітко виділялися на тлі неба!

Дракон Потойбічних Кісток!

Мо Фань упізнав це створіння. Саме воно зрyйнyвало зовнішню стіну Стародавньої Столиці. Юнак досі пам'ятав той первозданний жах, коли цей монстр пролетів у небі над містом!

Капітан Імперських Магів мав би забрати Правителя Потойбіччя із собою в Темну Безодню. Мо Фань і подумати не міг, що ця потвора знову повернеться до життя!

Виявилося, що нежить не так просто знищити, особливо таку високорівневу!

Дракон Потойбічних Кісток змахнув крилами і злетів у небо. Його велетенська тінь накрила армію скелетів, що розмахували своєю кривавою зброєю. Скелети нагадували бурхливу білу річку, що стікала з гір. Їх було настільки багато, що здавалося, ніби небо і земля злилися воєдино.

Земля продовжувала тріскатися. Дракон Потойбічних Кісток був полководцем армії скелетів, тоді як Гірський Зомбі очолював армію зомбі. Мерці вилазили з-під землі; ця армія здебільшого складалася з гнилих зомбі, які були найнижчою кастою в її ієрархії. Вони миттєво заповнили простір, який звільнили створіння з Єгипту. Але навіть без незліченних гнилих зомбі, армія справжніх зомбі вражала своїми масштабами. Їхні розміри робили їх помітними навіть серед такого натовпу.

Були там і Трупні Генерали, і Трупні Чиновники. Останні привертали найбільше уваги завдяки своїм колосальним розмірам. Майже кожен загін зомбі вів за собою Трупний Чиновник. Більшість із них становили Трyпні Чиновники Гори Плоті. Вони трималися ближче до Колосального Зомбі!

Трyпні Чиновники Гори Плоті розкривали свої пащі і пожирали зомбі навколо себе, ніби просто пили воду. Простір усередині них значно перевищував їхні фактичні розміри. Їхні животи навіть не здувалися після поглинання тисяч зомбі!

Колосальний Зомбі володів неймовірною силою, і йому потрібні були снаряди, щоб жбурляти їх у ворога. Під час битви за Стародавню Столицю він діяв як жива катапульта, здатна за лічені хвилини зрівняти із землею внутрішні райони міста!

Колосальний Зомбі дочекався, поки Трyпні Чиновники Гори Плоті завершать "перезарядку". Тоді він почав хапати їх по одному і жбурляти просто в напрямку Великої Піраміди Гізи!

Велетенські Трупні Чиновники летіли під хмарами, наче ракети, розриваючи на шматки натовпи створінь Потойбіччя там, де приземлялися. Поневолені, Запряжені та мумії опинилися під шквальним вогнем. Територія навколо Великої Піраміди Гізи миттєво вкрилася кров'ю та кістками...

Одного з Трyпних Чиновників Колосальний Зомбі жбурнув із такою силою, що той важко врізався у сяючу Піраміду Гізи!

Піраміда встояла, але смертельне світло, яке вона випромінювала, замигтіло і злегка потьмяніло.

Трyпний Чиновник розплющився на сходах Піраміди. З його пащі, мов бурхливий потік, ринули гнилі зомбі.

Він ніс у собі понад дві тисячі мерців, серед яких були навіть екземпляри рівня Воїна. Їхня раптова поява просто на Великій Піраміді Гізи стала жахливим приниженням для Осіріса!

Нежить миттєво почала повзати по Піраміді і пожирати все на своєму шляху. Біля входу стояли десять незворушних Темних Майстрів Меча. У їхніх очах спалахнуло зелене полум'я, і ці вартові, що досі стояли як статуї, блискавично відреагували. Вони застрибнули на величну споруду і обрушили свої мечі темряви на нежить, що обліпила Піраміду!

Темні Майстри Меча володіли божевільною силою. Трyпний Чиновник Гори Плоті та тисячі мерців не були їм рівнею. Нежить на Піраміді Гізи була повністю вирізана за лічені хвилини...

Мерці загинули швидко, але для королівства нежиті Стародавньої Столиці ці втрати були просто мізерними. На Велику Піраміду Гізи посипалися нові Трyпні Чиновники Гори Плоті. І хоча Темним Майстрам Меча знову знадобилося зовсім небагато часу, щоб перебити всю нежить, Піраміда тепер була заляпана кров'ю та брудом. Її смертельне світло значно померкло!

Крім тих, що влучили безпосередньо в Піраміду, кількість Трyпних Чиновників, які приземлилися поблизу неї, теж вражала. Колосальний Зомбі жбурнув туди понад тридцять таких "снарядів"!

Тридцять Трyпних Чиновників Гори Плоті, кожен із яких ніс у собі майже три тисячі мерців; іншими словами, понад п'ятдесят тисяч нежиті приземлилося в околицях Великої Піраміди Гізи!

Темні Майстри Меча могли бути неймовірно сильними, будучи істотами рівня Правителя, але їм би все одно довелося добряче попітніти, щоб знищити п'ятдесят тисяч мерців за такий короткий час!

Уся армія Потойбіччя вже вирушила в наступ, залишивши для захисту Піраміди лише Темних Майстрів Меча та кількох могутніх мумій. Осіріс миттєво запанікував, коли нежить Стародавньої Столиці раптово з'явилася просто біля його резиденції. Він негайно наказав своїй армії відступити і захищати Піраміду!

Армія Потойбіччя, що щойно дісталася Степів Мандрівників, була змушена розвернутися до Великої Піраміди Гізи, щоб ліквідувати нежить, яку доставили Трyпні Чиновники. Авангардні загони армії Потойбіччя теж змушені були зупинити наступ, знаючи, що захист Піраміди прорвано.

Пролунали пронизливі крики, і з туману мертвих почали виринати сповнені ненависті обличчя зі смертельними пазурами. Це були фантоми з королівства нежиті!

Армія фантомів не вступала в бій із людьми під час Катастрофи в Стародавній Столиці. Інакше, якби вони об'єдналися із зомбі, внутрішнє місто опинилося б у величезній небезпеці.

Більшість фантомів уміли літати і не мали фіксованої форми. Вони могли вільно маневрувати на полі бою, поки армія Потойбіччя стикалася з нежиттю Стародавньої Столиці. Вони проносилися, наче чорні пориви вітру, обираючи цілями ключових сутностей у лавах ворога!

Армією фантомів керував Фантомний Командир, якого Мо Фань ніколи раніше не бачив. Навіть зараз він не міг розгледіти його справжню подобу. Ранг Фантомного Командира в армії нежиті поступався лише Колосальному Зомбі. Фантомний Імператор-Тиран, якого кілька верховних магів із такими труднощами намагалися вбити під час битви за Стародавню Столицю, був лише підлеглим цього Командира...

Мо Фань підвів погляд. Він ледь зміг розгледіти пару крижаних зелених очей, що ховалися у хмарах!

Фантоми взяли на приціл Темного Фараона Змія та його Вартових Смерті Лютого Меча.

Вартові Смерті стояли строєм, готуючись до атаки армії фантомів. Мало хто зі створінь Потойбіччя вмів літати, тому фантоми могли вільно атакувати будь-яку ціль за наказом Фантомного Командира.

Командир явно поклав око на Темного Фараона Змія. Мо Фань уже знищив частину його Вартових Смерті, але більшість із них досі була жива, оскільки Мо Фаню було важко пробити їхні формації.

Проте ці безтілесні фантоми були подібні до мстивих духів і мали імунітет до фізичних атак. Навіть найсильніша техніка меча не могла завдати їм жодної шкоди. Фантоми проходили крізь Вартових Смерті і вселялися в них. Вони силоміць розривали душі Вартових на шматки!

Чорні мечі та обладунки зі дзвоном падали на землю. Усе, що залишалося від Вартових Смерті Лютого Меча після знищення їхніх душ — це порожні оболонки та купи брухту.

Темний Фараон Змій дарував їм обладунки і навчив володіти мечем, але вони не змогли витримати жодного удару від армії фантомів!

Темний Фараон Змій оскаженів. Він люто заревів у небо, вимагаючи двобою з Фантомним Генералом, що ширяв у височині.

Фантомний Командир лише показав із сірих хмар пару зелених очей, що випромінювали зневагу до Темного Фараона Змія.

Він пронизливо закричав, навіть не завдаючи собі клопоту показатися повністю. Він наказав армії фантомів накинутися на Темного Фараона Змія!

Темний Фараон Змій люто відбивався від безтілесних фантомів, що оточили його. Вони нічого не могли зробити могутній мумії. Фантоми перетворювалися на попіл від його потужних атак.

Фантомний Командир навіть не поворухнувся, скільки б його підлеглих не загинуло від рук Темного Фараона Змія. Він був хитрим, жорстоким і незвично спокійним. Йому було абсолютно начхати на загибель своїх слуг. Він міг легко зібрати стільки фантомів, скільки забажає.

Єдине, від чого ніхто не може втекти — це смерть! Мертві не обов'язково ставали скелетами чи зомбі, але їхні душі неминуче зберігали в собі нотки невдоволення, образи та ненависті. Рано чи пізно вони з'являться перед ним і стануть його підданими!

Скільки фантомів міг знищити Темний Фараон Змій?

Якби Фантомний Командир наказав фантомам стати в один ряд без проміжків і дозволив Темному Фараону Змію знищyвати їх без жодного опору цілий день, утрати склали б менше десятої частини від їхньої загальної кількості!

Можливо, армія фантомів здавалася менш жахливою, ніж море зомбі та скелетів, але це не тому, що їх було менше; просто фантоми не мали тіл і могли навіть проходити крізь одне одного!


Темний Фараон Змій був розлючений. Він хапав купи брухту з землі і жбурляв їх у повітря.

Він відчував присутність Фантомного Командира, але хоч як би він його не провокував чи жорстоко знищyвав фантомів, Командир не бажав показуватися. Він просто завис у тумані мертвих, спостерігаючи за битвою. Він насміхався над тим, якими ідіотами були створіння з Потойбіччя. Він був скрізь; його неможливо було вистежити!


Створіння з Потойбіччя почали відступати. Велика Піраміда Гізи перебувала під шквальним вогнем Трyпних Чиновників Гори Плоті та нежиті. Білі скелети переслідували ворога по горах, залишаючи по всій землі незліченні останки створінь із Потойбіччя...

Армія Потойбіччя була розгублена. Король Нежиті залишався там, де і з'явився. Йому навіть не довелося нічого робити, окрім того єдиного удару ногою на самому початку. Могутнє королівство нежиті Стародавньої Столиці розкинулося перед Мо Фанем, наче велична, приголомшлива картина!

Предыдущая главаСледующая глава