Окрім Фантомного Командира, з'явилися ще три Правителі Нежити. Колосальний Зомбі, вочевидь, був найсильнішим серед них. Зараз він великими кроками прямував до Великої Піраміди Гізи.
Було очевидно, що він розчищає шлях для Короля Нежиті. Кожні кілька кроків він жбурляв Трyпного Чиновника Гори Плоті в бік Піраміди, не даючи ворогу перепочити.
Фантомний Командир виявився грізним супротивником для створінь Потойбіччя. Навіть Темний Фараон Змій був змушений відступити із залишками своїх військ. Тим часом армія скелетів на чолі з Драконом Потойбічних Кісток стала авангардом Королівства Нежиті.
Не було такого ворога, якого б армія скелетів не змогла поглинути. Цей білий, безперервний океан кісток міг навіть перетворювати створінь Потойбіччя на частину себе!
Королівство Нежиті незабаром розкрило всю свою міць. З'явилися й інші п'ять Правителів Нежиті! Жоден із них не відходив далеко від Короля Нежиті. Уся армія утворила вир нежиті, у центрі якого стояв Король.
Цей вир насувався щоразу, коли Король Нежиті робив крок уперед. Він миттєво пожирав будь-яке створіння Потойбіччя, що наважувалося перепинити йому шлях.
У лавах армії Потойбіччя демонічний правитель, схожий на козла, розмахував золотим посохом, б'ючи по скелетах. Їхні кістки розліталися в повітрі, наче бризки хвиль. Ця люта потвора явно була одним із найнадійніших воїнів, викликаних Сфінксом. Щоразу, коли він змахував золотим посохом, він розбивав купу скелетів на шматки, перетираючи їхні кістки на білий пісок.
Король Нежиті кинув погляд на Козлоголового Правителя. Йому навіть не довелося віддавати наказ. Сердоліковий Зомбі-Правитель, один із восьми Правителів Нежиті, миттєво ступив уперед. Армія скелетів і зомбі швидко розступилася, даючи йому дорогу.
(ПП: Сердолік - це один з напівдороноцінних мінералів)
За розмірами Сердоліковий Зомбі-Правитель не поступався Трyпним Чиновникам Гори Плоті; можна навіть сказати, що він був найсильнішим серед них. Його тіло було обвішане головами, кожна з яких мала пару очей і рот. Це було настільки жахливе створіння, що його можна було уявити хіба що в найстрашніших кошмарах. Від одного погляду на нього мороз ішов по шкірі!
Сердоліковий Зомбі-Правитель кинувся на Козлоголового Правителя, і двоє велетенських мерців зчепилися в жорстокій битві. Сердоліковий Зомбі розтоптав посох Козлоголового на друзки, а той, своєю чергою, зніс Сердоліковому половину голови!
Козлоголовий Правитель вочевидь командував Двотілими Демонічними Коровами, оскільки вони щільно його оточували. Деякі з них сягали понад тридцять метрів заввишки, чітко виділяючись посеред хаосу битви.
За наказом Козлоголового Двотілі Демонічні Корови ринули на ворога, розчавлюючи скелети, що йшли в авангарді. Сердоліковий Зомбі-Правитель оскаженів. Він викликав загін Трyпних Генералів із Сокирами, щоб жорстоко розрізати Двотілих Демонічних Корів на шматки!
Трyпні Генерали із Сокирами теж володіли неймовірною силою; Мо Фань бачив це на власні очі. Це була зграя створінь рівня Великого Воїна. Мускулистим Двотілим Демонічним Коровам було вкрай важко відбиватися від Трyпних Генералів із Сокирами, що мчали на них, немов м'ясорубки на колесах...
Трyпні Генерали із Сокирами були абсолютно нестримними, прорубуючи кривавий шлях крізь армію Потойбіччя. Лише Вартові Смерті Лютого Меча могли б дати їм відсіч. Але, на жаль для ворога, Фантомний Командир уже знищив більшість із них, дозволивши Трyпним Генералам силоміць прорватися крізь лави армії Потойбіччя і розсікти її навпіл!
Козлоголовий Правитель явно поступався силою Сердоліковому Зомбі-Правителю. Останній був одним із восьми Правителів Нежиті, стоячи на одному рівні з Темним Фараоном Змієм та Володаркою Скорпіонів Медузою. Після поразки Козлоголового його Двотілі Демонічні Корови були розчавлені морем скелетів.
Серед нежиті рівня Правителя найбільше було саме Трyпних Чиновників Гори Плоті. Вони не лише чудово атакували ворожі території, а й постійно "виробляли" нові скелети!
Після розгрому Двотілих Демонічних Корів Трyпні Чиновники Гори Плоті під проводом Сердолікового Зомбі-Правителя почали пожирати їхні останки. Вони швидко перетравлювали плоть Корів і використовували їхні кістки для створення нових скелетів рівня Командира. Ці кістки йшли або на посилення вже існуючих скелетів-командирів, або на створення нових, які одразу ж переходили під командування Дракона Потойбічних Кісток!
Таким чином, хоча армія скелетів і зазнавала значних втрат як авангард Королівства Нежиті, вона легко поповнювала свої ряди, перемагаючи в битвах. Фараони й уявити не могли, що їхніх підданих поступово перетворять на слуг Королівства Нежиті Стародавньої Столиці!
Троє Правителів Нежиті, що залишилися, не вступали в бій. Вони слідували за Королем Нежиті, чекаючи, поки Велика Піраміда Гізи вишле гідних супротивників. Вісім Правителів Нежиті не вважали Монархів Підземних Жаб, що командували Запряженими, вартими своєї уваги. Їхні підлеглі з радістю розберуться з цими жабами замість них!
Мо Фань обернувся, щоб оглянути трьох інших Правителів Нежиті. Це були Правитель Червоних Скелетів, Фантомний Імператор-Тиран і Королева Потойбічного Світу...
Правитель Червоних Скелетів на вигляд нічим не відрізнявся від звичайного людського скелета. Він не мав жодної ознаки, яка б свідчила про його силу рівня Правителя; це був просто темно-червоний скелет, що стояв кроках у п'яти за Королем Нежиті, наче відданий слуга. Якби він не стояв поруч з іншими Правителями Нежиті, Мо Фань міг би подумати, що це звичайний скелет рівня Воїна. Важко було повірити, що це один із восьми Правителів Нежиті.
Він не з'являвся під час Катастрофи в Стародавній Столиці. Невідомо, чи він тоді ще спав, чи на нього просто ніхто не звернув уваги.
Фантомний Імператор-Тиран був неймовірно величезним. Він нагадував гору, оповиту чорним туманом, що непорушно височіла за спиною Короля Нежиті. Це виглядало як чорна мантія, що зависла між Небом і Землею.
Аура цього Фантомного Імператора-Тирана була набагато потужнішою за того, якого вбили біля зовнішньої стіни Стародавньої Столиці. Мо Фань не очікував, що існує два Фантомні Імператори-Тирани. Той, що загинyв під час Катастрофи, навіть не входив до вісімки Правителів Нежиті, тоді як цей, що стояв за Королем Нежиті, був найсильнішим серед них!
Королева Потойбічного Світу також виявилася могутньою істотою рівня Великого Правителя, якої Мо Фань раніше не бачив. Вона була командиром усіх привидів.
Привидів у Королівстві Нежиті було найменше, але мати з ними справу було найважче. Окрім Елемента Світла та таких елементів, як Ментальний чи Прокляття, решта Елементальної Магії була проти них абсолютно марною!
Королева Потойбічного Світу теж нагадувала людину. Власне, вона виглядала як неймовірно вродлива жінка. На диво, від неї не тхнуло розкладанням, як від зомбі, натомість вона випромінювала якийсь унікальний аромат. Її очі зблиснули, коли вона помітила, що Мо Фань дивиться на неї. У юнака волосся стало дибки, коли він зрозумів, що Королева Потойбічного Світу пильно його вивчає.
Її очі могли бачити наскрізь розум і душу людини, так само, як і погляд Володарки Скорпіонів Медузи. Мо Фань лише мигцем перетнувся з нею поглядами, але вже побачив видіння стародавнього палацу, залитого кров'ю, де в жахливих муках гинyли немовлята. Він також побачив розкішну жінку, яка перерізала собі горло, і очі, сповнені глибокої образи...
Ці очі були точнісінько такими самими, як у Королеви Потойбічного Світу. Чорні як смола і звабливі, наче котячі.
Король Нежиті обернувся і подивився на Королеву Потойбічного Світу саме тоді, коли розум Мо Фаня був переповнений видіннями, які вона йому наслала.
Королева Потойбічного Світу миттєво усвідомила, наскільки зухвало було використовувати свою магію на учні свого короля, особливо коли той був у такому вразливому стані...
— Яка шкода. Я могла б вилікувати твої рани, якби досі була жива. У магії зцілення мені не було рівних, — усміхнулася Королева Потойбічного Світу, різко змінивши своє ставлення до нього.
Мо Фань повільно прийшов до тями. Його пробив холодний піт.
Ментальний захист завжди був його слабким місцем, тож Королева Потойбічного Світу легко могла стати для нього величезною загрозою. Її сила цілком могла зрівнятися з силою Володарки Скорпіонів Медузи!
До речі, вона досі могла говорити, як людина. Серед нежиті це траплялося вкрай рідко...
Останки створінь Потойбіччя вкрили землю товстим шаром. Море скелетів зрештою відтіснило армію Потойбіччя за межі зруйнованої Великої Стіни.
На північ від Стіни розкинулися Степи Мандрівників, де й зібралися основні сили армії Потойбіччя. Після жорстокої різанини від Королівства Нежиті у них остаточно зникло бажання переслідувати живих людей по запаху. Вони почали перегруповуватися і шикуватися в бойові порядки, використовуючи Велику Піраміду Гізи як свою базу, а Степи Мандрівників — як поле бою!
Король Нежиті ненадовго зупинився біля уламків Великої Стіни.
Він подивився на захід, де Стіна обривалася, а потім перевів погляд на фортецю Шеньму на сході, яка слугувала іншим кінцем муру. Стародавня лінія оборони була втоптана ворогами в землю.
— Як же бездарно вони змарнyвали мій шедевр! — пробурмотів Король Нежиті.
Стародавній Король, здавалося, обурювався тим, що вони не змогли належним чином використати потенціал стародавньої Стіни. Він не став довго затримуватися на руїнах і продовжив свій шлях до Великої Піраміди Гізи.
Мо Фань був трохи спантеличений. Він не зовсім зрозумів натяк Стародавнього Короля. Невже Велика Стіна мала ще якесь призначення?
З іншого боку, він щойно назвав Велику Стіну своїм шедевром. Мо Фань усе ще сумнівався: хто зараз перебував у цих обладунках — Стародавній Король чи його Головний Інструктор? Відповіді на це питання він знайти не міг.
А можливо, він був одночасно і Стародавнім Королем, і Головним Інструктором. Можливо, Чжань Кун не помер, одягнувши мантію Стародавнього Короля, а його душа злилася з душею Короля, розділивши їхні спогади та переконання?
Поки він намагався розгадати цю загадку, до нього підлетіла чорна муха — частинка Диявольської Ночі.
Мо Фань здригнувся. У його очах миттєво спалахнуло полум'я люті!
Холодний Принц!
Цей виродок був зовсім неподалік!
Навіть попри те, що тіло Мо Фаня було вкрите ранамм та синцями, навіть попри те, що він був виснажений до краю, він не міг дозволити цьому Червоному Кардиналу втекти!