Публиковаться
НовинкиПопулярноеБесплатноКниги в процессеЗавершённыеПереводыИллюстрацииФэндомыНовости
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБиблиотекаВойти
Літерна

Книги и переводы для чтения по главам. Публикация произведений для авторов и переводчиков.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаО платформеЦены и тарифыОплатаВозвратыКонтакты
ДокументыПользовательское соглашениеПубличная офертаПолитика конфиденциальностиПравила публикации18+Написать в поддержку
19Зарегистрированных пользователей
Социальные сети
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокация от DB-IP
Маг на повну ставку

Розділ 809 - Бій із морськими монстрами у Морській Фортеці

Прочитано 0% главы

Цзян Юй лише добіг до середини провулка, коли з іншого його краю, просто над дорогою, раптом зависла гостра, схожа на спис, кінцівка монстра…

Цзян Юй аж сторопів. Він різко обернувся і побачив, що Лютий Звір Блакитної Долини усе ще переслідує його. Істота була всього за кілька десятків метрів. Якби не будівлі, що затримували її рух, він би вже давно опинився в її пащі.

Цзян Юй нарешті зрозумів, чому йому кричали не бігти в той бік!

Прокляття… двоє Лютих Звірів Блакитної Долини перекривали обидва виходи з провулка!

Йому хотілося плакати. Чим він так провинився? Чому саме за ним ув'язалися ці два Люті Звірі Блакитної Долини Командирського рівня, коли на вулицях повно людей? Куди тепер йому тікати?

Його обличчя стало попелястим — інший звір уже проламував будівлю, намагаючись пробитися до нього.

— Цзян Юй, сюди, нагору!

Раптом почувся голос. Цзян Юй підняв голову й побачив Му Нінсюе, яка стояла на даху. Вона керувала крижаним ланцюгом, спускаючи його до нього.

Цзян Юй не вагався ані миті. Він вчепився за крижаний ланцюг і почав дертися вгору по стінах будівлі.

Ланцюг підхопив його й витяг на дах. Верхівки будівель були здебільшого рівними — їх спеціально так будували, щоб маги могли вільно пересуватися та битися з морськими чудовиськами.

Два Люті Звірі Блакитної Долини скаженіли. Завидівши, що маленький «пацюк» у щілині втік, вони почали розмахувати своїми багаторукими кінцівками й почали рвати будівлі на шматки!

— Негайно відступаємо! — вигукнула Му Нінсюе.

Будівля під ними вже хиталася й от-от мала завалитися. Затримуватися тут було смертельно небезпечно. Вони кинулися навтьоки й перестрибнули десятиметровий проліт на сусідній дах.

— Вони… вони йдуть за нами! — вигукнув Цзян Юй, озираючись.

Два Люті Звіри Блакитної Долини, риючись у бетонній завалі, все ще гналися за ними, розчавлюючи будівлі одну за одною. Нові, міцні бетонні конструкції сипалися під їхнім натиском, здіймаючи хмари пилу. Але навіть це не зупиняло їх — вони вперто переслідували Цзян Юй та Му Нінсюе.

— На щастя, ці морські тварюки майже не вміють стрибати… вони не можуть піднятися на дах! — Цзян Юй важко видихнув із полегшенням, бачачи, що монстри починають відставати.

— Обережно! — Му Нінсюе була напоготові завжди. Вона швидко викинула наперед крижаний ланцюг, створюючи перед собою захисний бар’єр — щойно відчула, що щось мчить до них на величезній швидкості!

Цзян Юй навіть не встиг поворухнутися, як темно-сині шипи хлинули на них немов злива. Вони легко прошивали міцні бетонні укриття!

Му Нінсюе відступила, викликаючи нові крижані ланцюги. Але шипи були надто могутніми — льодяні ланки тріскалися й падали додолу.

— Униз! — Му Нінсюе зрозуміла, що ланцюги не витримають магії створінь рівня Командира. Вона викликала порив вітру, що підхопив їх і переніс з даху вниз, м’яко зносячи вбік.

— Сюди! — почувся позаду знайомий голос Нань Жунні.

Му Нінсюе схопила Цзян Юя й стрімко перебігла через вулицю, приєднавшись до Нань Жунні, Чжоу Сюя та Нань Юй.

— Ти не поранений? — запитала Нань Жунні.

— Здається, у мене лише забої… але Му Нінсюе зачепили шипи! — відповів Цзян Юй, тяжко дихаючи.

Він поглянув на Му Нінсюе й побачив червоні смуги на її руці. Усередині в нього піднялася щира повага й вдячність: вона ризикувала життям, аби витягти його з пастки. Якби не вона, він би вже був мертвий, після того, як ці два Командирські монстри загнали його в кут.

Нань Жунні негайно викликала двох Духів Зцілення — одного для Цзян Юя, іншого для Му Нінсюе.

Духи Зцілення швидко знаходили ушкодження й відновлювали їх. Вони найкраще справлялися зі шкірою, м’язами, судинами, меридіанами… але якщо були пошкоджені внутрішні органи, кістки, розум чи душа — їхня допомога ставала мінімальною. У такому випадку потрібен був Цілитель, який би застосував Основне Заклинання — Світло Зцілення, щоб повільно відновлювати постраждалу частину.

Рука Му Нінсюе загоїлась доволі швидко. Кровотеча зупинилася, а згодом шкіра затяглася завдяки дії Духа Зцілення.

— Здається, на них подіяло капітанове Прокляття, — зауважив Чжоу Сюй.

— Ммм. Ці створіння міцніші за Багряного Роздираючого Демона. Наші атаки майже нічого їм не роблять. Ми можемо лише розбиватися на малі групи й ятакувати їх з різних боків — але це теж ризиковано. Якщо хтось віддалиться занадто далеко й не отримає підтримки вчасно, він приречений, — сказала Нань Юй.

— Так. Лише капітан і Мо Фань можуть накладати Закляття Просунутого Рівня. Але той ідіот уже втік разом з японкою. Якщо ми не знайдемо спосіб пробити їхні луски, перемогти ми їх не зможемо, — зітхнув Цзян Юй.

Було очевидно: поєднання Вогню та Блискавки Мо Фаня було надзвичайно руйнівним. Якби він був тут, командирських монстрів вони б уже пробили.

Нань Юй кинула на Цзян Юя погляд, від якого замерзало повітря. Той одразу зрозумів, що Му Нінсюе стоїть просто поруч з ним. Його вираз обличчя одразу змінився на непевну гримасу, й він пробурмотів:

— Я… просто забудь про те, що я сказав.

Му Нінсюе мала кепський вигляд. Той придурок, який втік із японкою, не мав до неї жодного стосунку. Чоловік, який чіпляється до японки тільки тому, що вона гаряча, — краще б узагалі більше не з’являвся!


Один із Лютих Звірів Блакитної Долини корчився від болю під дією Катування Демона. Його вереск нагадував пронизливий скрегіт металу об метал.

Другий же звір відшукав Ай Цзянту на даху будівлі, в момент коли той саме накладав Прокляття. Хитрий монстр, не реагуючи на крики свого побратима, обійшов будівлю з тильного боку!

Чотири шипасті руки піднялися високо — й обрушилися на дах, де стояв Ай Цзянту.

Ай Цзянту одразу ж припинив накладати закляття й миттєво зник, використовуючи Миттєвий Стрибок.

Миттєвий Стрибок спрацював, проте портал переніс разом із ним і силу удару монстра. Коли Ай Цзянту вискочив там, де перебували Нань Жунні, Му Нінсюе, Цзян Юй та інші — вони побачили, як його підхопила невидима сила й він влетів прямо у зачинений магазин…

— Це… це був капітан? — тихо спитав Цзян Юй.

— Я не встиг нормально роздивитися… — пробурмотів Чжоу Сюй.

Ай Цзянту справді намагався телепортуватися до своїх. Але щойно він виринув з іншого виміру — його кинуло вперед, немов снаряд, не давши нікому навіть поворухнутися. Добре хоч, що Нань Жунні одразу кинулася всередину магазину й застосувала до нього Духа Зцілення.

Предыдущая главаСледующая глава