Кан О був настільки зайнятий маянцями, що не мав часу на свою основну роботу — Мисливця за Підземеллями! У Землях Богині та Вулканічному регіоні все ще залишалося стільки недосліджених підземель.
"Я маю дістатися туди раніше за всіх!"
Кан О та Сефіро прибули до східних лугів, розташованих у Землях Богині. Едер мав власні справи, тому не зміг приєднатися до них.
Вони перетинали луги верхи.
"Куди ми йдемо?" — запитав Сефіро.
"Ми йдемо до самого краю".
"Краю?"
"Так. Кажуть, там є гігантська печера, що веде до підземелля, навіть небезпечнішого за Цвинтар Саула".
"М-м, чи справді ми впораємося без пана Едера?"
"Саме тому ми і йдемо. У нас є кнопка продовження, якщо ми помремо. У нього — ні".
Звісно, він не мав наміру вмирати. Він був упевнений, що не загине, куди б не пішов.
"А".
"Але ніколи не знаєш напевно. Будь ласка, пильно стеж за Варьоном, щоб він не постраждав".
"Звісно".
Луги були величезними, тож їм знадобилося дві години верхи, щоб дістатися місця призначення. Землі Богині були підземним світом, тому вони були оточені стінами і мали форму купола.
Коли вони дійшли до самого кінця, їхній шлях перегородила гігантська стіна. Кан О побачив печеру, але вона зовсім не була схожа на те, що він очікував.
"Це справді можна назвати печерою?" — запитав Сефіро.
"Це більше схоже на темне озеро, ніж на печеру".
Саме так. Це була не звичайна горизонтальна печера, а вертикальна. До того ж, вона була настільки великою, що її можна було порівняти з озером!
Більше того, там була суцільна темрява, тож вони не могли зрозуміти, наскільки вона глибока.
"Схоже, це шлях униз. Будьмо обережними". — Кан О вказав на темну, круту стежку.
Спалах!
Сефіро активував Магічну Лампу, яку купив у Вежі.
"Вперед!" — Сефіро став попереду, а Кан О та Варьон рушили за ним.
***
Вони недовго спускалися крутою стежкою, як раптом... Кілька червоних очей засяяли в темряві. Вони також почули незвичні звуки лопотіння.
Лопіт! Лопіт!
Сефіро спрямував свою Магічну Лампу на сяючі очі.
Світло висвітлило скелю, де з обох боків висіли кажани триметрового розміру. Їх було щонайменше кілька сотень.
"Імператорські Кажани. Це кровожерливі кажани, найбільші та наймогутніші у своєму виді", — прошепотів Сефіро і зменшив інтенсивність світла лампи, щоб не турбувати їх.
"Якого вони рівня?" — запитав Кан О.
"Залежить від розміру. Між 300 та 400 рівнями. Але з такою кількістю нам краще просто тихо пройти повз..."
Не звертаючи уваги на його попередження, Кан О кинув у скелю Вогняну Бомбу. Усе сталося так раптово, що Сефіро не встиг його зупинити.
Рев!
Вогонь поширився, і Імператорські Кажани одночасно злетіли. Потім вони почали кружляти над головами Кан О та Сефіро.
"А, навіщо ти це зробив!?" — роздратовано сказав Сефіро.
"Ти не думаєш, що ми зможемо їх перемогти?"
"Подивися, скільки їх там. Тільки для нас двох це..."
"Занадто легко?" — Кан О усміхнувся.
"Занадто важко, ідіоте!" — відповів Сефіро.
Бііі! Бііі!
Імператорські Кажани різко заверещали і полетіли до них! Їхній вереск нагадував звук зламаного свистка.
Сефіро виставив світло Магічної Лампи на максимум, швидко відкинув її і витягнув стрілу. Він заклав три стріли одночасно і випустив їх.
Свист! Свист! Свист!
Стріли влучили в трьох із них, змусивши їх похитнутися в повітрі, але їх було так багато, що це навіть не зменшило зграю.
"Варьоне!"
Г'яа!
Червона виверна, Варьон, випустила могутнє полум'я в небо. Кажани, що цілилися в Сефіро, розлетілися, уникаючи вогню.
Тим часом Сефіро випустив ще три стріли. Він майже не цілився, зосередившись виключно на швидкості, а не на точності. У повітрі було стільки кажанів, що просто вистріливши в їхній бік, можна було в когось влучити.
З Блад у руці Кан О перетворився на Червоного Демона.
Хвиля Свіжої Крові!
Біі! Біі! Біі!
Ті, на кого не подіяла Хвиля Свіжої Крові, накинулися на нього всі разом.
Танець Червоного Метелика!
Кан О йшов крізь кажанів, що люто атакували, і змахував мечем зі швидкістю та точністю. Миттєво він набрав максимальну кількість ефектів! Він зібрав 15 зірок у найкоротші терміни.
"Ташо!" — сказав Кан О.
"Що?"
"Віднеси мене в найбільш густонаселене місце".
"Це буде небезпечно".
"Не хвилюйся. Я — бомба".
Імператорським Кажанам варто було турбуватися про свою безпеку, а не йому.
"Зрозуміла".
Крила Кан О з силою затріпотіли, піднімаючи його в повітря. Він був схожий на сигнальну ракету, випущену в темряві.
Кажани були перед ним. Ні, правильніше було б сказати, що вони були всюди. Його вуха закладало від їхнього галасливого вереску.
"Замовкніть!"
Перш ніж вони встигли його вкусити, Кан О вибухнув червоною енергією.
Кривава Бомба!
Бум!
Десятки Імператорських Кажанів потрапили під вибух і впали на підлогу. Проте кажанів все ще залишалося дуже багато.
Кан О елегантно змахував мечем скрізь, куди його несла Таша. Він також не забував кидати Криваві Списи.
Форма Червоного Демона дозволяла йому літати лише дві хвилини! Незважаючи на це, більше двадцяти Імператорських Кажанів отримали значні пошкодження і тремтіли на той час, коли він приземлився.
Кан О також розкидав повсюди Вогняні Бомби.
Рев!
Вони випускали вогонь, потужніший за вогонь Варьона, лякаючи кажанів і змушуючи їх злітати вгору.
- Саме так, як і планувалося.
Він використав Вогняну Бомбу, щоб зібрати Імператорських Кажанів докупи. Здавалося, він кидав їх навмання, але насправді він збивав їх в одне єдине місце!
- Треба збити їх у купу!
Тріск!
Потужний електричний розряд вирвався з Демонічного меча Блад.
Подих Блискавки!
Червоний блискавичний розряд розсік чорну хмару кажанів.
Тріск! Тріск!
Всюди сипалися іскри, і кілька Імператорських Кажанів впали в невідому безодню внизу. Однак це був ще не кінець; Сефіро продовжив це Руйнівним Пострілом.
Свист, свист, свист!
Стріли посипалися на кажанів, і ті падали, як мухи. Кан О та Сефіро влаштували їм справжню бійню!
Хоча здавалося, що вони вбили безліч, їх все ще залишалося кілька.
"Бачиш? Їх занадто багато!" — слабким голосом сказав Сефіро.
"Атакуй!" — крикнув Кан О. Чим більше монстрів, тим краще.
У цих двох були різні думки щодо цього. Тим не менш, вони обидва шалено билися проти кажанів.
Зрештою, їм вдалося вбити їх усіх.
[Ви вбили понад 400 Імператорських Кажанів одночасно.]
[Слава трохи зросла.]
Дійсно, двом вдалося вбити понад 400 Імператорських Кажанів.
"Хух".
Кан О перевірив системні повідомлення, на які раніше не мав часу.
[Ви підвищили рівень.]
Вбивство понад 400 Імператорських Кажанів точно варте підвищення рівня!
- Тепер я на 390 рівні.
Рівень 390.
Він був недалеко від 400 рівня. Завдяки квестам Першого Мисливця та богині Кан О бився з могутніми монстрами, що дозволило йому швидко підвищувати рівень.
Більше того, Кан О був не єдиним, хто наблизився до своєї мети.
[Демонічний меч Блад підвищив рівень.]
[Демонічний меч Блад— рівень 29.]
Він навмисно використовував Блад замість Убіста, хоча здібності Убіста були значно кращими. Проте він був винагороджений за свої зусилля.
- Цікаво, якою буде його наступна здібність.
Йому було цікаво побачити, яку нову здібність отримає Блад, коли досягне 30 рівня.
- Що ж, порадію пізніше. Спочатку — полювання!
"Ходімо".
"Так".
Кан О та Сефіро пішли глибше у безодню.
***
Вертикальна печера була надзвичайно глибокою. Якщо говорити мовою будівель, це було так, ніби вона мала 20 підземних поверхів. Це не була печера, яку можна було повністю дослідити за один день.
Кан О, Сефіро та Едеру, який приєднався пізніше, знадобилося три дні, щоб повністю дослідити печеру.
Там були небезпеки, непорівнянні з Імператорськими Кажанами, що жили біля входу. Вони зустріли чотирируких мутованих огрів, мінотаврів та різних інших монстрів.
Вони також натрапили на групу Пекельних Псів, що вивергали сірку та соляну кислоту, гігантських монстрів-комах, які здавалися сумішшю тарганів та коників, сороконіжок із лезами замість ніг тощо.
Сороконіжки були особливо важкими, оскільки всі вони були іменними монстрами і мали майже 600 рівень. Вони точно були найсильнішими монстрами тут.
Проте їх не було неможливо перемогти, тож загін Кан О зумів дістатися до кінця печери.
"Це двері", — сказав Едер. Світло Магічної Лампи освітило двері.
"Це має бути підземелля, що знаходиться в кінці печери. Кажуть, воно небезпечніше за Цвинтар Саула, який кишить могутньою нежиттю", — сказав Кан О, і його очі блиснули. Чим небезпечніше підземелля, тим краще. Зрештою, вища складність означала кращу нагороду.
"Я відчиняю!" — Кан О з силою штовхнув двері.
Скрип.
Двері скрипнули, ніби їх не відчиняли довгий час, і всередині пахло старим пилом.
[Ви першим відкрили ???.]
"Знаки питання?" — Кан О побачив системне повідомлення і схилив голову. Це був перший раз, коли гра не повідомила йому назву підземелля. Тому здавалося, що це місце особливіше і небезпечніше за будь-яке звичайне підземелля.
Серце Кан О калатало від збудження, коли він йшов уперед.
[Вхід у ???.]
Все, що вони бачили, — це темрява. Однак у ній світилися жовті очі.
[Ви побачили надзвичайно потужний Погляд Скам'яніння.]
[Скам'яніння швидко поширюється, починаючи з кінчиків ваших пальців рук і ніг.]
[Вжийте заходів, перш ніж ви повністю закам'янієте!]
- Чому це мав бути саме Погляд Скам'яніння!?
"Лікарю Едере!" — крикнув Кан О.
"Я спочатку дам нам трохи світла. Сфера Світла!" — сфера світла вирвалася з його посоха з черепом.
Сефіро підняв свою Магічну Лампу в повітря. Тепер вони могли чітко бачити свого ворога.
Це був...
- Василіск!
Це був могутній монстр, що з'являвся у незліченних фентезійних іграх!
Іноді його зображували як ящірку, а іноді — як змію. Однак одна спільність була в тому, що їхні очі зазвичай були небезпечними. Він міг або вбити вас, або перетворити на камінь.
Цей василиск міг перетворювати їх на камінь. Він також був більше схожий на змій, ніж на ящірку, оскільки не мав лап, а його язик миготів туди-сюди. Він був настільки великими, що повністю доросла анаконда здавалася маленькою в порівнянні з ним.
Він був водночас огидним і достатньо залякуючим, щоб бути василіском. Чесно кажучи, його можна було б назвати і босом. Судячи з записів, він був щонайменше 600 рівня!
"Ліки!" — закричав Кан О побачивши, як його рука перетворюється на камінь.
"З'їжте це". — Едер швидко витягнув кульки з ліками для всіх.
Щойно вони прийняли препарат, процес скам'яніння зупинився, але це не вилікувало симптоми, що вже з'явилися.
"Знадобиться кілька хвилин, перш ніж ліки повністю впораються зі скам'янінням", — сказав Едер.
"Чи залишить цей хлопець нас у спокої на такий довгий час?" — запитав Сефіро.
"Ні в якому разі!"
Це було саме так, як і сказав Кан О.
Шипіння, шипіння!
Він видавав неприємний звук, наближаючись.
Кан О, Сефіро, Едер та Варьон не могли нормально рухатися, оскільки кінчики їхніх пальців рук і ніг перетворилися на камінь.
"Залишайтеся живими, поки ліки не подіють", — крикнув Кан О.
"Не дивіться йому в очі. Якщо зробите це, то знову закам'янієте", — терміново крикнув Едер.
"Добре..."
Кан О перервали, перш ніж він встиг закінчити. Василіск спробував проковтнути його одним махом.
Кан О відскочив убік.
Бам!
Паща василіска залишила кратер у землі, ніби щойно вибухнула бомба.
Шипіння, шипіння!
Він знову націлився на Кан О, його язик миготів туди-сюди. Василіск рухався водночас швидко і точно!
Проте Кан О не просто стояв. Він спрямував Блад у його розкриту пащу.
Подих Блискавки!
Тріск!
Електричний розряд пройшов через горло василіска, змусивши його затремтіти. Проте це тривало недовго. Невдовзі він знову почав миготіти язиком, ніби нічого не сталося!
- Схоже, його опір стихіям справді високий.
Це був перший монстр, якого він бачив, що зміг так швидко повернутися до ладу після Подиху Блискавки. Проте була ще більша проблема.
Шипіння, шипіння!
Це був не один василіск. У темряві світилося шість очей!
Кан О, Едеру та Сефіро довелося битися з трьома василісками, незважаючи на те, що вони не могли нормально рухатися.
_____
прим. пер. Дуже вибачаюся виявляється навичка Кан О називається Демонічний Тригер, тобто Демонічне перетворення, а я писала як Тригер Диявола, але Демони і Диявол то різні монстри... але виправляти так багато тому залишу назву такою, але щоб ви розуміли що там демонічний)