З Хамона випало два предмети.
"Погляньмо."
Кан О підняв чорний посох з вмонтованим кристалом. Це був той самий посох, яким користувався Хамон.
[Посох Бурхливої Хвилі, просякнутий злом]
[Посох, яким користуються Приборкувачі припливів — ті, хто керує і морем, і природою. Цей посох містить силу Приборкувача припливів Хамона, також відомого як М'ясник Сільверленду.]
● Бурхливі хвилі: подвоює силу заклинань води.
● Зла хвиля: саме володіння посохом збільшує погану славу. Дозволяє використовувати Злу хвилю (Активна навичка/Заклинання). Чим більша погана слава, тим потужніша Зла хвиля.
[Ранг: AA.]
[Характеристики:
Магічна атака +400
Ментальність +10
Магія +100
Шарм -20.]
[Мінімальні вимоги: 350 рівень, клас магічного типу.]
"Хе-хе, пане Фінансисте." — Кан О ввічливо підніс Едеру посох.
Спеціальна здатність посоха, Зла хвиля, здавалося, мала чудову синергію з Лічем! Але переглянувши деталі, Едер повернув йому посох.
"Він мені не потрібен."
Посох Бурхливої Хвилі був набагато гіршим за Косу Екліпса. Очевидно, він йому був не потрібен.
"Тц."
"Дай-но я подивлюся." — Сефіро вихопив посох.
Тим часом Кан О оглядав інший предмет. Це була мантія Хамона з блакитним хвилястим візерунком.
[Мантія з хвилястим візерунком, просякнута злом]
[Мантія, яку носять Приборкувачі припливів — ті, хто керує і морем, і природою. Тільки Приборкувач припливів середнього рангу може носити цю мантію. Цю мантію Хамон носив довгий час, тому вона просякнута злий силою.]
● Хвилястий візерунок: зменшує витрати мани на заклинання води вдвічі.
● Зла пісня: саме носіння цієї мантії збільшує погану славу. Дозволяє використовувати Злу пісню (Активна навичка/Заклинання). Чим більша погана слава, тим потужніша Зла пісня.
[Ранг: AA.]
[ Характеристики:
Захист +200
Ментальність +10
Магія +80
Шарм -20.]
[Мінімальні вимоги: 350 рівень, клас магічного типу.]
"І це теж?" — Про всяк випадок Кан О передав Едеру мантію. Проте результат був таким самим.
"Так. Це мені теж не потрібно." — Едер передав Сефіро мантію, і той одразу почав її оглядати.
"Тобі вона теж не потрібна, чи не так?" — запитав Кан О.
"Ні, не потрібна. Подумати тільки, вона збільшує погану славу лише за те, що ти її носиш... Це бракований товар," — сказав Сефіро.
"Тоді я попрошу пана Ман Бока продати це для мене. Прибуток розділимо пізніше."
Відтоді як він зустрів його, Кан О збував усі непотрібні речі через Ман Бока.
"Хіба ці браковані речі взагалі продадуться?" — запитав Сефіро.
"Продадуться. Гравці, яких не хвилює їхня репутація, або злочинці, які навпаки хочуть підвищити свою погану славу, куплять це."
Безліч людей грали в Арт. Дехто з них звично полював на інших гравців, тоді як інші були злочинцями, які крали та займалися іншою подібною діяльністю.
"Мм. Зрозуміло." — Сефіро кивнув головою.
"Як думаєш, ці предмети відкриють наступні двері?" — запитав Едер.
"Не знаю. Озирнімося навколо. Тут може бути щось ще," — сказав Кан О.
Це було приховане підземелля. Тут обов'язково мала бути скарбниця, де зберігалися всі багатства Хамона.
Трохи згодом...
"Пане Кан О, пане Сефіро. Будь ласка, подивіться на це," — покликав Едер.
"Ти знайшов це?"
"Так. Думаю, це воно." — Едер розчистив чагарник, відкривши квадратний камінь. Потім він відсунув камінь убік, відкривши таємну кімнату.
"Хороша робота, Едере." — Кан О поплескав його по плечу і негайно зайшов у кімнату.
"Ого!" — вигукнув Кан О.
Там були купи й купи золотих монет! Магічні матеріали лежали на стелажі, а гримуари та рідкісні книги були складені на книжковій полиці.
- Ха-ха, ось у чому полягає суть роботи Мисливця за підземеллями.
Знаходження величезних нагород після зачистки підземелля — це те, заради чого варто було старатися.
"Ооо."
"Нічого собі."
Едер і Сефіро, які зайшли слідом, були вражені.
- Добре, що я боровся за свою частку! — Сефіро подивився на багатства, згадав про свої 15% і стиснув кулаки: - Так, так, так!
"Почнімо все збирати," — урочисто оголосив Кан О.
Трохи згодом...
Вони вичистили все місце. Кан О забрав усе, залишивши після себе лише пил.
"Скільки там вийшло?" — запитав Сефіро.
"Близько 900 золотих. Продаж усіх матеріалів дасть нам десь 2000 золотих," — сказав Кан О.
"2000 золотих! Ми зірвали куш." — Сефіро засяяв.
"Так і є." — Кан О теж посміхнувся.
Ось чому варто зачищати підземелля!
* * *
Здобич вирішили розділити пізніше. Кан О, Сефіро та Едер повернулися до Сахараманата, наспівуючи під ніс.
"Ну що ж."
Кан О підняв посох Хамона, а Сефіро — мантію Хамона. Обоє одночасно штовхнули центральні двері.
[Ви не маєте відповідної кваліфікації.]
Посох не спрацював.
Однак...
"Каже, що я не маю кваліфікації," — сказав Сефіро. Він штовхав двері, тримаючи мантію.
"Хмм, тоді, може, це?" — Кан О витягнув зі свого інвентарю книгу у твердій палітурці. Вона називалася «Злісний гримуар Хамона».
Хоча вона називалася гримуаром, вона насправді не вчила користуватися магією. Тому він припустив, що її можна використати для відкриття наступних дверей.
Кан О штовхнув двері ще раз.
Рип.
Він виявився правий. Злісний гримуар Хамона справді був ключем до третіх дверей!
Двері відчинилися повністю.
- Отже, потрібен предмет, який містить ім'я боса.
"Не так вже й важко, чи не так?" — сказав Кан О, дивлячись на Сефіро та Едера.
Перемогти Хамона було занадто легко. Бій був абсолютно одностороннім. Ще простіше було Едеру та Сефіро, які натомість билися зі звичайними монстрами.
"Зовсім ні."
"Я все ще в чудовій формі."
Едер і Сефіро відповіли одночасно.
"Тоді ходімо крізь треті двері!" — крикнув Кан О.
"Вперед!"
Група Кан О негайно пройшла крізь треті двері.
[Ви увійшли до підземелля, Випробування Ратії.]
Шух.
Дмухнув вітер, куйовдячи волосся Кан О.
Перед ними була скеля, така величезна, що вони навіть не бачили її вершини. Вітер дув з самого верху скелі.
"Ти ж не думаєш, що нам доведеться лізти на цю скелю?" — сказав Сефіро.
Кан О озирнувся. Крім скелі, він нічого не бачив. Більше того, слово "випробування" було частиною назви підземелля.
"Думаю, нам таки доведеться лізти," — сказав Кан О.
"Мм. Нам кінець, якщо дорогою на нас нападуть летаючі монстри на кшталт віверн або грифонів," — стурбовано сказав Сефіро.
"Дійсно," — погодився Едер.
"А, точно. Чи можемо ми доручити це вам, пане Кан О?" — Сефіро втупився в нього.
"Що ти маєш на увазі?"
"Я бачив, як ви піднімалися до Гнізда Драки. Хіба ви не можете зробити те саме? Полетіти, відпочити, потім знову полетіти."
"Хмм."
"Ви можете просто закликати пана Едера, коли будете на вершині."
"А що тоді робитимеш ти?"
"Я чекатиму в Сахараманаті."
"Так не піде." — Кан О похитав головою. Він не міг дозволити Сефіро просто сидіти склавши руки.
"Ух. Тоді що нам робити? Ти хочеш, щоб ми проігнорували наш найкращий варіант і лізли на скелю?"
"Ні. Я збираюся летіти. Ти пам'ятаєш той раз, коли ми залетіли в кімнату боса Кайншелла?" — запитав Кан О.
"А, так. Як я міг забути. Я висів на тобі, поки ти летів туди... Ти ж не збираєшся!"
"Збираюся." — Кан О зловісно посміхнувся.
"Ааа." — Сефіро виглядав так, ніби зараз розплачеться.
"Тоді полетіли."
Кан О витягнув Блад і використав Тригер Диявола. Його червоні кажанячі крила повністю розправилися.
"Будь ласка, тримайся міцно."
"Ух."
Керований необхідністю, Сефіро повис на шиї Кан О.
"Едере, ти почекай тут. Я закличу тебе, коли дістануся вершини."
"Гаразд."
"Ташо, будь ласка, підніми мене на вершину," — сказав Кан О.
"Та штука заважає, тому ми не зможемо летіти дуже довго. Щонайбільше, можливо, хвилину. Очевидно, ми також не зможемо летіти так швидко." — Голос Таші відлунив у його голові.
"Мм. Тоді просто підніми мене так високо, як зможеш. Якщо ми будемо повторно злітати, а потім відпочивати, ми зрештою зможемо туди піднятися."
"Добре." — Таша з силою змахнула крилами.
Змах! Змах! Змах!
Кан О та Сефіро почали підніматися в повітря.
Проте...
Шух!
Потужний порив вітру дмухнув, люто розгойдуючи його тіло. Очевидно, Сефіро було набагато гірше.
"Ухахк!" — закричав він.
"Ташо!" — покликав Кан О.
"Вітер занадто сильний. Я не можу летіти як слід!" — відчайдушно сказала Таша.
Шух!
Шквал дмухнув ще раз. Кан О втратив рівновагу і полетів донизу.
"Гуааахк!" — Сефіро відчув, як падає, і заверещав.
Змах, змах, змах, змах, змах!
Таша люто махала крилами. Завдяки цьому їм ледь вдалося втриматися в повітрі.
Однак...
"Ми не можемо продовжувати летіти отак! Нам треба приземлитися."
Політ був більше неможливий.
"Повертаймося."
Зрештою, Кан О та Сефіро були змушені повернутися на початкову позицію. Їхній план повністю провалився.
Кан О дозволив Сефіро злізти і спробував злетіти ще раз. Проте ця спроба закінчилася так само; могутній шквал не дозволяв йому просунутися далі.
"Тц. Думаю, все влаштовано так, щоб ти не міг сам долетіти до вершини." — Кан О, який повернувся на місце старту, насупився.
Тепер їхнім єдиним варіантом було дертися на скелю самотужки.
"Гадаю, нічого не поробиш." — Кан О розім'явся. Він справді збирався лізти на скелю.
"Пхух." — Сефіро зітхнув і теж розім'явся.
"Я чекатиму тут," — сказав Едер.
"Ага. Я закличу тебе, коли дістануся вершини." — Кан О кивнув головою.
"Будьте обережні."
"Ага. Ходімо." — Кан О почав підніматися на скелю.
"Окей!" — Сефіро зціпив зуби: - Якщо я не можу цього уникнути, то мушу просто зробити все, що в моїх силах!
Він негайно послідував за ним.
* * *
Підйом на скелю не був важким завданням.
Зрештою, це була не реальність. Це не вони двоє лізли на скелю; це робили їхні ігрові персонажі. Ті самі ігрові персонажі, які могли здійснювати нелюдські подвиги завдяки своїм величезним характеристикам!
Очевидно, Кан О та Сефіро піднімалися на скелю зі швидкістю, неможливою для їхніх реальних прототипів. Однак вони незабаром зрозуміли, чому це називається "випробуванням".
Лютий вітер виявився серйозною проблемою.
Шух!
Лютий, швидкий вітер пронісся крізь них. Тіла Кан О та Сефіро люто затремтіли.
- Грр! — Кан О зціпив зуби і притиснувся тілом до скелі. Потім він напружився і чекав, поки вітер вщухне.
Проте Сефіро не втримався. Камінь, за який він тримався правою рукою, відколовся!
"Ухаааахк!"
Сефіро полетів сторчголов до землі!